Управління банківськими ризиками

 

Базою для розрахунку економічних нормативів Н2 є регулятивний капітал банку. Базою для розрахунку економічного нормативу Н3 є основний капітал банку.

Нормативи Н1Н3 (табл.1.4), Н4Н6 (табл.1.5), Н11Н12 (табл.1.6), Н7Н10 (табл.1.7) з класифікаційної точки  зору (рис.1.2) визначають рівень фінансових нецінових ризиків діяльності банку.

Таблиця 1.5

Коефіцієнти для аналізу та обмеження  ризику неліквідності банку [9]

№	Коефіцієнт	Методика розрахунку	Нормативне значення
1	Норматив миттєвої ліквідності (Н4)	Відношення обсягу високоліквідних активів (каса, коррахунки) до суми зобов'язань за поточними рахунками	не менше 20%
2	Норматив поточної ліквідності (Н5)	Норматив поточної ліквідності  визначається як співвідношення активів  первинної та вторинної ліквідності  до зобов'язань банку з відповідними строками виконання. ( (Співвідношення вимог і зобов'язань з кінцевими строками погашення до 31 дня)	не менше 40%
3	Норматив короткострокової ліквідності (Н6)	Співвідношення ліквідних активів  і короткострокових зобов'язань  з початковим строком погашення до одного року	не менше 20%

Таблиця 1.6

Коефіцієнти для аналізу та обмеження  інвестиційного ризику банку [9]

№	Коефіцієнт	Методика розрахунку	Нормативне значення
1	Норматив  інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11)	Норматив інвестування в цінні  папери окремо за кожною установою  визначається як співвідношення розміру  коштів, які інвестуються на придбання  акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку.	Не більше 15%
2	Норматив загальної суми інвестування (Н12)	Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання  акцій (паїв/часток) будьякої юридичної  особи, до регулятивного капіталу банку.	Не більше 60%

Базою для розрахунку економічних нормативів Н11, Н12 є регулятивний капітал банку.

Таблиця 1.7

Коефіцієнти для аналізу та обмеження  кредитного ризику банку [9]

№	Коефіцієнт	Методика розрахунку	Нормативне значення
1	Норматив максимального розміру  кредитного ризику на одного контрагента (Н7),	Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог  банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих  банком щодо цього контрагента, до капіталу банку.	Не більше 25%
2	Норматив великих кредитних  ризиків (Н8)	Норматив великих кредитних  ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з  урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.	не має перевищувати 8кратний  розмір регулятивного капіталу банку
3	Норматив максимального розміру  кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)	Норматив максимального розміру  кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань  цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку.	Не більше 5%
4	Норматив максимального сукупного  розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);	Норматив максимального сукупного  розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку.	Не більше 30%

 

Базою для розрахунку економічних нормативів Н7, Н8 є регулятивний капітал банку. Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10 є статутний капітал банку.

Таблиця 1.8

Коефіцієнти для аналізу та обмеження  валютного ризику банку [9]

№	Коефіцієнт	Методика розрахунку	Нормативне значення
1	Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції  банку (Н13).	Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції  банку (Н13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.	Не більше 30%
2	Норматив ризику загальної довго  відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н131).	Відкрита позиція є довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань.	не більше 20%
3	Норматив ризику загальної довго  відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н132).	Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог	не більше 10%

 

Базою для розрахунку економічних нормативів Н13 є регулятивний капітал банку [9]. Нормативи Н13 (табл.1.8) з класифікаційної точки зору (рис.1.2) визначають рівень фінансових цінових ризиків діяльності банку.

Використання  загальних банківських резервів капіталу здійснюється тільки за рішенням акціонерних зборів власників банку, оскільки ці резерви створені за рахунок  чистого прибутку – тобто власності  засновників банку [1], і використовуються тільки на покриття фактичних збитків від банківської діяльності.

 Загальні  резерви та резервні фонди  формуються згідно з вимогами  чинного законодавства України  та за рішенням загальних зборів  банку для покриття непередбачених збитків під невизначені ризики під час проведення банківських операцій.

Відрахування  до загальних резервів та резервних  фондів здійснюється за рахунок прибутку, що залишився після оподаткування  або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання.

 Збитки від  активів не можуть бути безпосередньо  покриті із загальних резервів  та резервних фондів, а повинні  проводитися лише за рахунок  спеціальних резервів, які створюються  за всіма видами активів і  позабалансових зобов'язань у потрібних сумах.

Порядок розрахунку резервів на відшкодування можливих збитків від втрати активів і  під зобов'язання банку здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України [19], [22], [23], [24], [25].

Списання безнадійних активів та будь-яких втрат активів у банках здійснюються тільки шляхом створення спеціальних резервів.

 Резервування ризиків  кредитних операцій

Згідно з „ПОЛОЖЕННЯМ  про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” [20] з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України встановлено порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Створення резерву  під кредитні ризики це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить  валовий кредитний ризик для  кредитора. Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані  створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

1. Відповідно до перелічених критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції таким чином:

 

Таблиця 1.9

Класифікації  кредитних операцій за ступенями  ризику [20 ]

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником (група)
	"добре"	"слабке"	"незадовільне"
"А"	"стандартна"	"під контролем"	"субстандартна"
"Б"	"стандартна"	"субстандартна"	"субстандартна"
"В"	"субстандартна"	"субстандартна"	"сумнівна"
"Г"	"сумнівна"	"сумнівна"	<span clas