Управління банківськими ризиками

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: Управління банківськими ризиками

(на прикладі ВАТ КБ “ІПОБАНК”)

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

1.1 Сутність та класифікація банківських ризиків

1.2 Процес управління  банківськими ризиками

1.3 Методи зниження  банківських ризиків

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМИ РИЗИКАМИ (НА ПРИКЛАДІ ВАТ КБ “ІПОБАНК”)

2.1 Загальна характеристика  діяльності та організації ризик-менеджменту в ВАТ КБ “ІПОБАНК”

2.2 Управління фінансовими  ціновими ризиками банку

2.3 Управління фінансовими  неціновими ризиками банку

2.4 Управління функціональними  ризиками банку

РОЗДІЛ ІІІ. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

3.1 Пропозиції щодо  підвищення ефективності управління  фінансовими ціновими ризиками банку

3.2 Пропозиції щодо  підвищення ефективності управління  фінансовими неціновими ризиками  банку

3.3 Пропозиції щодо  підвищення ефективності управління  функціональними ризиками банку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

РЕФЕРАТ

 

Дипломна робота містить 100 сторінок, 22 таблиці, 14 рисунків, список літератури з 114 найменувань, 4 додатки.

 

Управління банківськими ризиками (на прикладі ВАТ КБ “ІПОБАНК”)

 

Предметом дослідження  є комплексний процес управління ризиками діяльності в комерційному банку.

 Об’єктом дослідження  виступають результати діяльність ВАТ КБ “Іпобанк” в галузі управління банківськими ризиками на порівняльному фоні результатів діяльності інших банків банківської системи України.

Мета роботи полягає  в визначенні шляхів підвищення ефективності управління банківськими ризиками в комерційних банках.

Завданнями роботи є:

• ідентифікація сутності та структури ризиків банківської діяльності;
• дослідження методології управління банківськими ризиками та мінімізації їх впливу на діяльність комерційного банку;
• аналіз ефективності управління банківськими ризиками в ВАТ КБ “Іпобанк”;
• ідентифікація основних недоліків та необхідних напрямків удосконалення комплексу банківського ризик-менеджменту в ВАТ КБ “Іпобанк”;
• розробка пропозицій по впровадженню удосконаленої системи управління ціновими, неціновими, операційними та функціональними ризиками в діяльності ВАТ КБ “Іпобанк”.

За результатами дослідження  сформульовані основні практичні пропозиції, які інтегрують управління групами банківських ризиків та пропонують впровадження в діяльності банку:

• в групі фінансових цінових ризиків – методології ГЕП-менеджменту;
• в групі фінансових нецінових ризиків – скоринг-методологію кредитного менеджменту;
• в групі функціональних ризиків – впровадження автоматизованих CRM – систем, які контролюються “інтелектуальними системами спільних знань”.

Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ВАТ КБ “Іпобанк” (м.Київ).

Рік захисту роботи 2008

 

 

ВСТУП

 

Ризик невід’ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище, та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді коли рішення вибирається з декількох можливих варіантів і немає впевненості , що воно найефективніше. Водночас ризик слід розглядати як невід’ємний елемент процесу існування організації на ринку.

Актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що фактично якщо основною метою функціонування організації є максимізація прибутку, то прибуток є винагородою за вдало взятий на себе економічний ризик в ділових операціях. В той же час, комерційний банк, як фінансовий посередник, практично бере на себе ризики як власної діяльності, так і ризики своїх клієнтів, поєднуючи ризики активних операцій клієнтів банку з позиченими коштами з ризиками клієнтів, у яких банк залучив кошти на зворотній основі та передав їх в активні операції.

Управління банківськими ризиками – це процес, за допомогою  якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їх моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв’язки між різними категоріями ризиків.

Комплекс дій з банківського ризик-менеджменту має на меті забезпечити досягнення наступних цілей:

 ризики мають бути зрозумілими та усвідомленими банком та його керівництвом;

 ризики мають знаходитись  в межах рівнів толерантності,  встановлених спостережною радою  банку;

 рішення з прийняття  ризиків мають відповідати стратегічним  завданням діяльності банку;

 рішення з прийняття ризику мають бути конкретними та чіткими;

 очікувана дохідність  операцій має компенсувати витрати  на прийняття ризику;

 розподіл капіталу банку має відповідати розмірам ризиків, на які наражається банк;

 стимули до досягнення  високих результатів діяльності банку мають узгоджуватися з рівнем толерантності банку до ризику.

Враховуючи вищенаведене, предметом дипломного дослідження є комплексний процес управління ризиками діяльності в комерційному банку.

Об’єктом дипломного дослідження є результати діяльність ВАТ КБ “Іпобанк” в галузі управління банківськими ризиками на порівняльному фоні результатів діяльності інших банків банківської системи України.

Метою дипломного дослідження є визначення шляхів підвищення ефективності управління банківськими ризиками в комерційних банках.

Завданнями дипломного дослідження є:

• ідентифікація сутності та структури ризиків банківської діяльності;
• дослідження методології управління банківськими ризиками та мінімізації їх впливу на діяльність комерційного банку;
• аналіз ефективності управління банківськими ризиками в ВАТ КБ “Іпобанк”;
• ідентифікація основних недоліків та необхідних напрямків удосконалення комплексу банківського ризик-менеджменту в ВАТ КБ “Іпобанк”;
• розробка пропозицій по впровадженню удосконаленої системи управління ціновими, неціновими, операційними та функціональними ризиками в діяльності ВАТ КБ “Іпобанк”.

Інформаційною базою  досліджень є фінансово-економічна інформація про діяльність ВАТ КБ “Іпобанк” у 2006 –2007 роках, банківське та нормативне законодавство України, нормативна та статистична інформація Інтернет-сайтів Національного банку України та Асоціації банків України в мережі Інтернет, спеціалізовані банківські періодичні видання, монографії та навчальні посібники з питань ризиків банківської діяльності.

Методами дослідження є: індукція та дедукція, аналіз та синтез, метод порівнянь та аналогій, економіко-математичні, статистичні, методи розрахунку нормативних показників рівней банківських ризиків, метод порівняння статистичних показників банківських ризиків досліджуємого банку з характерними показниками для банків банківської системи України.

Практична цінність отриманих  результатів дипломної роботи полягає в обгрунтуванні доцільності впровадження в комерційному банку на стадії становлення та розвитку сучасної системи ризик-менеджменту, яка дає можливість своєчасно ідентифікувати, контролювати та надавати пропозиції по зниженню банківських ризиків в діяльності банку. Основними практичними пропозиціями, які інтегрують управління групами банківських ризиків, пропонується впровадження в діяльності банку:

• в групі фінансових цінових ризиків – методології ГЕП-менеджменту;
• в групі фінансових нецінових ризиків – скоринг-методологію кредитного менеджменту;
• в групі функціональних ризиків – впровадження автоматизованих CRM – систем, які контролюються “інтелектуальними системами спільних знань”.

Робота пройшла апробацію  в ВАТ КБ “Іпобанк”(м.Київ).

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

 

1.1 Сутність та класифікація  банківських ризиків

 

В економічній літературі та практиці термін "ризик" вживають досить часто і залежно від контексту в це поняття вкладається різний зміст, оскільки визначення ризику багатогранне. У найширшому розумінні ризиком називають невизначеність щодо здійснення тієї чи іншої події в майбутньому. У сучасній банківській практиці процес управління ризиками розглядається як ключовий напрям менеджменту. Велика увага приділяється вивченню ризикових сфер і основних видів ризиків, пошуку ефективних методів їх оцінювання, контролю та моніторингу, а також створенню відповідних систем управління [30].

Ризик вимірюється  ймовірністю того, що очікувана подія  не відбудеться і не призведе до небажаних наслідків. У банківській  справі, як і в інших видах бізнесу, ризик пов'язують передусім з  фінансовими втратами, що виникають у разі реалізації певних ризиків. Оскільки повністю уникнути ризиків неможливо, ними можна і потрібно свідомо керувати, пам'ятаючи про те, що всі види ризиків взаємопов'язані і їхній рівень постійно змінюється під впливом динамічного оточення.

Безсумнівно, що ризик  є ймовірна категорія, і в цьому  змісті найбільше обґрунтовано з  наукових позицій характеризувати  і виміряти його як імовірність виникнення визначеного рівня втрат [60].

Строго говорячи, при  всебічній оцінці ризику варто було б установлювати для кожного абсолютного чи відносного значення величини можливих втрат відповідну імовірність виникнення такої величини.

Побудова кривої імовірностей (чи таблиці) покликана бути вихідною стадією оцінки ризику. Але стосовно до підприємництва це найчастіше надзвичайно складна задача. Тому практично приходиться обмежуватися спрощеними підходами, оцінюючи ризик по одному чи декільком показникам, що представляють узагальнені характеристики, найбільш важливі для судження про прийнятність ризику.

Розглянемо деякі з  головних показників ризику. З цією метою спочатку виділимо визначені  області чи зони ризику в залежності від величини втрат (рис. 1.1) [60].

 

 

Рис.1.1. Схема зон ризику

 

Область, у якій втрати не очікуються, назвемо безризиковою зоною, їй відповідають нульові втрати (перевищення прибутку).

Під зоною припустимого ризику будемо розуміти область, у межах  якої даний вид підприємницької  діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають  місце, але вони менше очікуваного прибутку.

Границя зони припустимого ризику відповідає рівню втрат, рівному  розрахунковому прибутку від підприємницької  діяльності.

Наступну більш небезпечну область будемо називати зоною критичного ризику. Це область, яка характеризується можливістю втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку, аж до величини повного розрахункового виторгу від підприємництва, що представляє суму витрат і прибутку.

Інакше кажучи, зона критичного ризику характеризується небезпекою втрат, що свідомо перевищують очікуваний прибуток і в максимумі можуть привести до втрати всіх коштів, що невідшкодовуються, вкладених у справу. В останньому випадку не тільки не одержується від угоди ніякого доходу, але угода приносить збитки в сумі всіх марних витрат.

Крім критичного, доцільно розглянути ще більш серйозний катастрофічний ризик. Зона катастрофічного ризику представляє область втрат, що по своїй величині перевершують критичний рівень і в максимумі можуть досягати величини, рівній майновому стану підприємства. Катастрофічний ризик здатний привести до краху, банкрутства, закриттю і розпродажу майна підприємства.

У цілому банківська сфера характеризується вищою ризиковістю  порівняно з іншими видами діяльності. Ця особливість зумовлена специфікою тих функцій, які виконує кожний комерційний банк. Банки мають багато партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан яких безпосередньо впливає на їхнє становище. Діяльність банку дуже різноманітна і включає операції залучення коштів, випуск і купівлю цінних паперів, видачу кредитів, факторинг, лізинг, забезпечення клієнтів готівкою та ін. Здійснення кожної банківської операції пов'язане з можливістю реалізації кількох ризиків. Через те, що банк одночасно здійснює і активні, і пасивні операції, виникають додаткові ризики, такі як ризик незбалансованої ліквідності, ризик розриву в строках залучення та розміщення коштів, валютний ризик. Це спонукає до пошуку особливих підходів до обмеження їхнього впливу, які одержали назву "управління активами і пасивами банку" [63]. Діяльність операційних підрозділів, обов'язковість застосування високотехнологічних інформаційних і телекомунікаційних систем, необхідність постійного контролю, реалізація функцій маркетингової служби супроводжуються низкою функціональних банківських ризиків, яких можуть уникнути інші суб'єкти підприємницької діяльності. Банк наражається на низку зовнішніх щодо нього ризиків, причому деякі з них, такі як ризик невідповідності умовам держрегулювання, мають першочергове значення в діяльності банку.

 

Таблиця 1.1

Сукупність факторів ризику банку [99]

Зовнішні фактори  ризику

Внутрішні фактори  ризику

1. ПОЛІТИЧНІ: зміна законодавства; заборона на здійснення банківської діяльності або окремих банківських операцій; заборона на здійснення діяльності на міжнародних фінансових ринках та міжнародних платежів; заборона на економічні відносини з конкретною іноземною державою; установлення державної монополії на здійснення банківської діяльності або окремих її видів; істотне обмеження або втрата незалежності центрального банку; 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ: інфляція; дефляція; платіжна криза; зміна правил валютного регулювання зміна політики рефінансування центрального банку; зміна податкового законодавства; кримінальні фактори; соціально-демографічна криза або зміна соціально-демографічної ситуації в країні; 3. РЕГІОНАЛЬНО-ГАЛУЗЕВІ:  галузеві  кризи;  екологічні  кризи в регіоні;  погіршення  фінансового стану підприємств  регіону;  посилення  конкуренції серед суб’єктів  фінансового ринку;  нерозвиненість  інфраструктури в регіоні.

1. ФІНАНСОВІ:  втрата ліквідності;  неплатоспроможність;  банкрутство;  зниження  доходності операцій;  втрата фінансової  незалежності;  погіршення фінансового стану клієнтів чи партнерів;  підвищення  вартості ресурсів; 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ:  недостатнє  кадрове забезпечення;  низький  рівень професіоналізму;  недосконалість  систем прийняття управлінських  рішень;  неадекватна  організаційна структура банку;  недостатній  контроль; 3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ:  операційна  діяльність;  технологічні  збої;  інноваційна  діяльність;  недосконалі системи безпеки;  недостатня  або недостовірна інформація;  юридичні  помилки;  неправильно  обрана стратегія розвитку;  недиверсифікована  клієнтська база банку;  концентрація  кредитного портфелю;