Укладання угод на біржових торгах: методи, форми та процеси

- лінія зв'язку  з центральною біржею;

- робоча станція члена біржі-трейдера, через яку він отримує інформацію, вводить накази щодо купівлі-продажу біржових контрактів.

          Головною вимогою до функціонування системи електронного трейдингу є забезпечення надійності та ефективності її функціонування. Велике значення має швидкість зв'язку при передачі інформації, яка за ефективністю має відповідати людському спілкуванню. Ці проблеми вирішуються за умови використання можливостей нової економіки, сучасних інформаційних технологій. Однак біржовики провідних бірж світу свідчать, що сучасні принципи електронної торгівлі ще далеко не досконалі. Особливо важко вирішуються завдання щодо рівня складності правил укладання угод (використання спредів, арбітражу, свопзамовлень, замовлень із зазначеними умовами тощо), забезпечення надійності та ефективності.

          Крім цього, аргументована доцільність встановлення на законодавчому рівні переліку вимог, щодо учасників біржової торгівлі, а також товарної біржі як організатора біржових торгів.

          Згідно ст.281 ГК України біржові торги, визначаються як торги, що публічно і гласно проводяться в торгівельних залах біржі за участю членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі, в порядку встановленому правилами біржової торгівлі. Таке поняття є певною новелою біржового законодавства України, і закріплює таки принципи біржових торгів як публічність та гласність, які потребують уточнення на теоретичному рівні.

Гласним можна  назвати таке проведення біржових торгів, при якому біржова інформація є доступною для всіх осіб, які  мають статус учасника біржових торгів, згідно законодавства та Правил біржової торгівлі. В більш широкому розумінні, інформація про біржові торги, є  гласною для всіх зацікавлених осіб, на підставі обов’язку товарних бірж на розкриття інформації, згідно ч.2 ст.280 ГК України. Існує також й  інше тлумачення поняття «гласний», а саме, що пропозиції щодо укладання біржових угод, які висловлюються в процесі біржових торгів проходять з голосу, тобто гласно. У цьому випадку, дане

поняття функціонально  наближається до поняття «публічний». З урахуванням цього слід підкреслити, що термін «публічний», як принцип біржових торгів, може вживатися у двох значеннях. По-перше, публічними є біржові торги, право участі в яких мають не тільки члени біржі, а також інші особи  наприклад, постійні та разові відвідувачі). Але в цьому значенні, принцип  публічності не може бути в повній мірі застосовано відносно товарних бірж України оскільки це суперечить положенню ст.15 Закону України «Про товарну біржу», згідно якого учасниками біржових операцій можуть бути тільки члени біржі. На практиці порушення  цього положення законодавства  може призвести до того, що укладена угода не визнається біржовою. З  цієї точки зору можна погодитись з позицією О.А. Беляневич, що норми  принцип публічності як один із основних принципів діяльності товарних бірж, практично в біржовій торгівлі не реалізується [3, с.159]. Для вирішення  цього протиріччя пропонується розширити  коло учасників біржових торгів, які  мають право укладати біржові  угоди від свого імені, за рахунок  включення до таких осіб брокерів та відвідувачів, і внести відповідні зміни та доповнення до Закону України  «Про товарну біржу». У другому  значенні, публічними називають біржові  торги, коли волевиявлення на укладення  біржової угоди виражається особою, безпосередньо присутньою в біржовому  залі. Аналіз положень ГК України та норм Закону України «Про товарну біржу» дозволяє стверджувати, що саме такий підхід до тлумачення принципу публічності, відповідає загальним вимогам законодавства і визначенню біржових торгів. Як вже було вказано вище, настання певного правового результату, а саме укладання біржової угоди на біржі, таким способом як біржові торги можливо тільки за дотримання

певних умов, закріплених у ч.3 ст.281 ГК України. Зокрема до таких умов слід віднести: 1) належний суб’єктний склад торгів (члени товарної біржі); 

2) належний об’єкт  торгів (товар, допущений до реалізації  на біржі); 3) місце проведення  торгів (торговельні зали біржі); 4) дотримання встановленого порядку проведення торгів, який визначається спеціальними нормативними актами (Правилами біржової торгівлі). Саме за проявом вищевказаних умов можна виявити певні особливості біржових торгів як конкурентного способу укладення біржових угод на товарній біржі. По-перше, до таких особливостей належить визначеність місця укладення – торговельний зал біржі. Слід зазначити, що згідно ст.17 Закону України «Про товарну біржу», в Правилах

біржової торгівлі повинні бути визначені місце  й час проведення біржових операцій. Відповідно наявність спеціально обладнаного  торгівельного залу є обов’язковою умовою для проведення біржової торгівлі в Україні. У той же час, як показує  аналіз практики, багато товарних бірж України використовують у якості торгівельного залу офісні приміщення, без будь якого обладнання робочих місць брокерів та членів біржі. Такий стан не відповідає підходам, що склалися у світовій практиці. Так, на європейських біржах місце біржової торгівлі організується у формі кільця (рингу), навколо

якого розташовуються учасники торгівлі. На західноєвропейських біржах, як правило, для кожного товару приділяється окремий торгівельний зал [9]. Розміри, планування й устаткування торгівельних залів біржі можуть бути різними, але в цілому повинні відповідати певним вимогам. Торгівельні зали найбільших бірж займають величезну площу – від декількох десятків до декількох сотень квадратних метрів, на яких одночасно ведуть торг 2-3 тис. чоловік. Другою особливістю біржових торгів є порядок вираження оферти та її акцепту, які можуть виходити тільки від визначеного законодавством кола осіб. Це можуть бути члени товарної біржі або брокери, які діють за дорученням членів товарної біржі. Членами біржі, згідно ст.8 Закону України «Про товарну біржу», є юридичні й фізичні особи, які виступили засновниками біржі, а

також прийняті в її склад відповідно до статуту  біржі вітчизняні й іноземні юридичні й фізичні особи. При цьому  членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади й  органи місцевого самоврядування, а  також державні й комунальні підприємства, установи й організації, які повністю або частково утримуються за рахунок  Державного бюджету України або  місцевих бюджетів

(ст.279 ГК України). Брокерами, відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про товарну  біржу», визнаються фізичні особи,  зареєстровані на біржі відповідно  її статуту, обов’язки, які  полягають у виконанні доручень  членів біржі, яких вони

представляють, на здійснення біржових операцій шляхом підбору контрактів і подання  здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі. Аналогічне положення щодо визначення поняття «брокер» містить  також ст.281ГК України. Аналіз вищевказаних норм дозволяє стверджувати, що статус брокера як учасника біржових торгів істотно обмежений, тому що брокер не може виступати від свого власного імені й завжди діє від імені  члена товарної біржі. Таким чином, посередницькі функції брокера  зведені тільки до виконання вказівок члена товарної біржі. Разом із тим, біржове законодавство багатьох країн передбачає, що саме брокер, як посередник, виконує більшу частину  біржових операцій, маючи при цьому  статус члена товарної біржі. Уявляється,

що тенденція  інтеграції національного законодавства  України й міжнародного законодавства  вимагає відповідного уточнення  статусу брокера, як учасника біржових торгів, на рівні спеціального законодавства. Слід підкреслити, що вираження членом біржі або брокером оферти та акцепту  безпосередньо залежить від методу ведення біржових торгів. Зокрема, в  науковій літературі

виділяють таки методи ведення біржових торгів як публічний подвійний аукціон  за допомогою голосу та жестів; торгівля пошепки; електронна торгівля [6, c.246]. З  урахуванням цього уявляється необхідним конкретизувати особливості таких  методів, як публічний аукціон та електронна торгівля.

Основним методом  біржових торгів в Україні є публічний  торг, заснований на

принципах подвійного аукціону. Характерною особливістю  даного методу є те, що оферта і акцепт виражаються за допомогою голосу і жестів учасниками біржової торгівлі, які безпосередньо присутні в  торговому залі біржі. При цьому  принцип подвійного аукціону припускає, що пропозиції покупців,

що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що знижуються. У разі збігу цін  пропозицій продавця і покупця полягає  операція, яка підлягає обов’язковій реєстрації товарною біржею. Даний  метод з невеликими модифікаціями можна спостерігати в практиці всіх товарних бірж України. Проте, як показує досвід біржової торгівлі, цей метод є найбільш ефективним при великих кількостях біржових угод, що укладаються в процесі проведення

біржових торгів. Відсутність цього показника  на товарних біржах України зводить  біржові торги до формальної процедури, без якої-небудь реальної конкуренції, як з боку покупців, так і продавців. Більш прогресивним є метод електронної  торгівлі, що, поряд з методом  публічного торгу, використовують багато товарних бірж у різних країнах. До переваг використання такого методу фахівці відносять, швидкість обміну пропозиціями, можливість одночасного  укладання угод на різних біржах у  режимі реального часу, зниження фінансових витрат, виключення посередників й ін. Крім цього, спеціальні програми дозволяють забезпечити високий рівень конфіденційності обміну інформацією [10]. Разом із тим, метод електронної торгівлі передбачає деякі особливості вираження оферти та акцепту при веденні біржових торгів. Як показує аналіз практики проведення біржових торгів у таких країнах як США, Японія, Франція та ін., проведення біржових торгів здійснюється з використанням електронних торговельних систем (далі – ЕТС), та проводиться з підключених до ЕТС автоматизованих робочих місць (далі – АРМ). Відповідно, члени товарної біржі і брокери формують свої заявки на покупку або продаж і в електронному вигляді посилають в ЕТС, вказавши свій ідентифікаційний номер і код. Подані заявки з АРМ реєструються в ЕТС протягом торгової сесії. У заявці повинні бути вказані всі істотні умови біржової угоди. При цьому всі необхідні умови, вказані в заявці, стандартизовані і не можуть мінятися стороною на свій розсуд. Єдиною змінною величиною є ціна і кількість товару. Форма заявки затверджується біржею, а у випадках, передбачених законом, додатково узгоджується з компетентним державним органом. Всі подані заявки фіксуються по черзі, з урахуванням вказаних в них ціни і часу реєстрації. По заявках на продаж пріоритетне виконання належить заявкам з меншою ціною, по заявках на покупку пріоритет належить заявкам з більшою ціною. Якщо подані заявки з однаковою ціною, пріоритетного виконання підлягають заявки, раніше зареєстровані. Заявки учасників біржових торгів автоматично перевіряються на можливість виконання операції, а також на наявність в торговій системі зустрічних заявок. При виконанні операцій угода досягається автоматично в результаті збігу за ціновою ознакою двох протилежних заявок. Укладена біржова угода підлягає реєстрації в торговій системі шляхом занесення в торговий реєстр укладе них угод. Записи в такому реєстрі операцій

мають силу договору для учасників торгів. Всі зареєстровані біржею в торговій системі біржові угоди набувають юридичної сили і не вимагають з боку учасника торгів підписання додаткових документів. При проведенні біржових торгів методом електронної торгівлі слід зазначити декілька істотних моментів щодо внесення пропозиції про укладення договору (оферта) і ухвалення пропозиції (акцепт) іншою стороною. Правове значення оферти має заявка на покупку або продаж, що подається в торгову систему, яка повинна відповідати всім вимоги що пред’являється до оферти (конкретність, спрямованість, всі істотні умови тощо). До моменту укладення угоди сторона, що подала заявку, може міняти умови оферти, але зміні підлягає тільки об’єм і ціна. Решта умов, як було вказано вище, стандартизована і обговоренню не підлягають. Такі зміни можливі до моменту реєстрації заявки в реєстрі біржових операцій, оскільки з моменту реєстрації угоди оферта стає безвідкличною. Особливість ухвалення пропозиції (акцепт) в таких відносинах пов’язана з тим, що по всіх біржових угодах другою стороною виступає кліринговий центр товарної біржі,

що діє на підставі договору з кожним з учасників  біржової торгівлі. Кліринговий центр  за допомогою ЕТС одночасно акцептує оферти заявки двох учасників торгів, не створюючи при цьому двох самостійних договорів. В результаті акцепту обох оферт виникає тільки один контракт, оскільки в одній заявці-оферті пропонується купити біржовий товар, а в другій - продати. В результаті одночасного акцепту кліринговим центром обох оферт укладається єдиний договір, на основі волевиявлення двох учасників біржових торгів.

Наявність вказаних характеристик біржових торгів, які  проводяться методом електронної  торгівлі вимагає також дотримання учасниками біржових торгів та товарною біржею яка є організатором біржових торгів, вимог електронного документообігу, і, зокрема, таких нормативно-правових актів, як Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закон України «Про електронний цифровий підпис». З урахуванням вищевказаного, а також з

метою удосконалення  біржового законодавства України  пропонується прийняти Типові правила проведення біржових торгів методом електронної торгівлі. Такі правила повинні містити наступні розділи: правила допуску членів біржі до торгівлі; вимоги, що пред’являються до форми заявки; порядок подачі заявок в систему; процедура акцепту; порядок інформаційного обслуговування учасників торгівлі; система захисту інформації; технічні вимоги, що пред’являються до ЕТС; порядок внесення змін до заявок, відповідальність учасників біржової торгівлі тощо. Вбачається необхідним також обмежити число товарних бірж, що мають право на використання такого методу біржових торгів як електронна торгівля. Для цього доцільно передбачити обов’язковість отримання товарною біржею сертифікату відповідності, що видається відповідним органом державної влади.

Реалізація вказаних пропозицій дозволить забезпечити  в Україні дотримання основних принципів  біржових торгів (публічність та гласність), а також впровадити сучасні біржові  технології, що позитивно вплине на інтеграцію товарних бірж України у  міжнародну біржову діяльність. 
 
 
 
 
 

Висновок

     Закордонний досвід показує, що біржова торгівля є об’єктом уваги держави, що обумовлено її роллю в економіці окремих  країн і міжнародної економіки.

     В Україні товарна біржа слабко регулюється державою, правова основа її діяльності недосконала. Держава  використовує як ринкові, так і неринкові  методи регулювання, зокрема адміністративні  важелі. Результатом цього є нерозвиненість біржового ринку, нерівномірність  розвитку окремих його сегментів.