Система непрямого оподаткування в Україні

      Ввізне  мито нараховується на товари та інші предмети у разі ввезення таких на митну територію держави. Воно є диференційованим:

• стосовно товарів, які надходять з держав, що входять разом з Україною до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони;
• стосовно товарів, котрі надходять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.

      Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території держави.

      Сезонне мито застосовується на окремі товари на строк не більший ніж чотири місяці від моменту його встановлення. Сезонне мито може бути ввізним і  вивізним.

      Спеціальне  мито - вид мита, рівень ставок якого  встановлюється на більш високому рівні  в порівнянні зі звичайним як міра захисту внутрішнього ринку від  надмірного імпорту. Спеціальне мито застосовується:

• як спосіб захисту українських виробників в цілому;
• як спосіб захисту національного товаровиробника, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах або за умов, що можуть завдавати шкоди національному товаровиробнику;
• як запобіжний засіб проти порушення національних інтересів учасниками зовнішньоекономічної діяльності;
• як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів.

      Антидемпінгове мито застосовується у разі:

• увезення на митну територію товарів за демпінговими цінами, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
• вивезення за межі митної території товарів за ціною, істотно нижчою від цін інших експортерів - конкурентів.

      Компенсаційне мито застосовується у разі:

• увезення на митну територію товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
• вивезення за межі митної території товарів на виробництво, переробку, продаж або споживання котрих надавалася державна субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди державі.

      Міжнародна  практика, а також український  досвід свідчать, що найпоширенішим є мито на імпорт [10]. 
 
 
 
 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ  ІІ. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ 

      2.1. Адміністрування податку на додану вартість 

      За  останнє десятиріччя в теорії та практиці оподаткування міцно  вкоренилося поняття «фіскальне адміністрування» або «податкове адміністрування», або «податкове адміністрування», які були запозичені українськими науковцями із закордонної практики наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів.

      ПДВ є одним із найбільших джерел надходження коштів до бюджету України. Згідно з матеріалами ДПАУ, загалом за 2010 рік в цілому по Україні до державного бюджету надійшло 24,9 млрд. грн. податку на додану вартість або 39,7% усіх доходів бюджету і 6,3% ВВП. Нижче наведена таблиця 2.1, що ілюструє динаміку росту питомої ваги ПДВ у загальній сумі доходів у відсотковому відношенні до ВВП.

      Таблиця 2.1. Динаміка питомої ваги ПДВ у 2008-2010 роках

 

      Найбільші суми податку за 9 місяців 2011 року відшкодовано платникам Донецької області (3,5 млрд. грн.), м. Києва (1,9 млрд. грн.), Дніпропетровської (1,5 млрд. грн.), Луганської (0,9 млрд. грн.), Запорізької (0,7 млрд. грн.), Полтавської (0,7 млрд., грн.) областей [11].

      Порівняльна помісячна динаміка надходжень ПДВ  до бюджету за 2009 та 2010 рр. представлена діаграмою на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Надходження з податку на додану вартість 

      Процедура відшкодування податку на додану вартість має багато зловживань, проблем та неузгодженостей. Крім того, протягом останніх п’яти років Україна поступово наближається до балансу отриманого i відшкодованого з бюджету податку на додану вартість.

      Під адмініструванням податку на додану вартість можна розглядати взаємовідносин між державою, суб’єктами господарювання і органами стягнення, як сукупність взаємопов’язаних управлінських процедур, операцій та функцій прикладного характеру, які здійснюються органами виконавчої влади в безперервному циклічному процесі реалізації податкової політики держави з метою забезпечення мобілізації податків і податкових платежів до централізованих фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування.

      Незрозумілим  залишається той факт, що загалом по Україні основна сума податкової заборгованості із ПДВ припадає на підприємства - виробники, а суми, пред’явлені до відшкодування ПДВ, погашаються організаціям - посередникам, а отже, виникає потреба у ліквідації цієї диспропорції [2, c. 6-7].

      2.2. Непряме оподаткування  експортно-імпортних  операцій у нових  законодавчих умовах 

      2.2.1. Дослідження умов  справляння ПДВ  за новим Податковим  кодексом 

      Новій Податковий кодекс залишив за митними органами повноваження щодо контролю за справлянням мита, акцизного податку, податку на додану вартість під час ввезення товарів і предметів в Україну та вивезення з її митної території.

      Функції адміністрування ПДВ з вироблених в Україні товарів та відшкодування  податку з бюджету, як і раніше, закріплені за податковими органами.

      Відповідно  до податкового законодавства в  Україні діє порядок відшкодування  ПДВ під час експорту товарів  за принципом місця призначення, що відповідає загальновизнаним правилам міжнародної торгівлі. Це має велике значення для економіки України, оскільки значна частина національного доходу країни залежить від продажу продукції на експорт, частка якого в останні роки стабільно становить більше половини ВВП. Отже, питання відшкодування ПДВ найбільш актуальне, насамперед для експортерів.

      Нововведенням Податкового кодексу є процедура автоматичного відшкодування ПДВ з бюджету за результатами податкової перевірки, яка триває 20 днів після граничних термінів подання звітності.

      Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають  платники, які відповідають одночасно  таким критеріям:

      –  не перебувають у судових процедурах банкрутства;

      –  зараховані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і стосовно них не внесено записів про відсутність відомостей, припинення діяльності тощо;

      –  питома вага операцій платника за нульовою ставкою ПДВ протягом попередніх 12 місяців сукупно становить не менше 50 % загального обсягу поставок;

      –  сума розбіжностей між податковим кредитом платника й податковими зобов’язаннями його контрагентів не перевищує 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;

      –  середня заробітна плата працівників не менше ніж у 2,5 рази перевищує мінімальний установлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох кварталів;

      –  відповідають одному з таких критеріїв:

      а)  або кількість працівників перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних кварталів;

      б)  або залишкова балансова вартість основних фондів на звітну дату за даними обліку перевищує суму ПДВ, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

      в)  або рівень податкового навантаження з податку на прибуток (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) вищий від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних кварталів;

      –  не мають податкового боргу [3, c. 30-33].

      Тест  на відповідність платника зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності.

      Суми  податку, не відшкодовані платникам  протягом установленого терміну, вважаються заборгованістю бюджету, на яку нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки НБУ.

      Платники  ПДВ, які протягом 3 послідовних років відповідають зазначеним критеріям, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію, і для них з 1 січня 2014 р. в чотири рази буде скорочено термін проведення перевірки.

      У разі позитивного ставлення до нового порядку відшкодування ПДВ у цілому не можна не відзначити, що за підсумками січня поточного року правом на його застосування скористалися  лише 24 платники.

      За  даними Міністерства фінансів України, загальний обсяг відшкодування  ПДВ з державного бюджету в 2010 р., з урахуванням погашення простроченої заборгованості попередніх років, становив 40 671,8 млн. грн. Одним з можливих способів зниження гостроти проблеми бюджетного відшкодування ПДВ експортерам є зміна підходів до політики податкового стимулювання експортерів. Обкладання нульовою ставкою ПДВ експорту всієї продукції приводить до збереження його сировинної структури і, як наслідок, застосування екстенсивної моделі економічного розвитку. Тому важливо залишити нульову ставку ПДВ лише для експорту товарів з високою часткою доданої вартості й звільнити від сплати податку експорт іншої продукції. В останньому випадку ПДВ, оплачений у ціні придбаних ресурсів, зараховуватиметься на витрати виробництва, що виключить можливість відшкодування ПДВ експортерам товарів з низькою часткою доданої вартості.

      У зв’язку із цим перехідними положеннями (підрозділ 2, п. 15, п. 16) Податкового кодексу  передбачено, що до 1 січня 2014 р. операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур  товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

      Операції  з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої  обробки (товарні позиції 4101-4103, 4301) звільняються від оподаткування  податком на додану вартість, у тому числі при експорті, у період з 01 січня 2012 р. до 31 грудня 2013 р.

      Отже, Податковий кодекс започаткував перехід  до політики диференційованого стимулювання експорту, що сприятиме позитивним змінам в економіці в цілому. ПДВ з увезених товарів, як і раніше, залишається найвагомішим джерелом доходів державного бюджету (рис. 2.2):

      Рис. 2.2. ПДВ з увезених товарів у загальних надходженнях податку до державного бюджету, млрд. грн. (2010, 2011 – планові показники) 

      Під час ввезення товарів в Україну в митних режимах імпорту та реімпорту суми ПДВ підлягають сплаті до державного бюджету безпосередньо на єдиний казначейський рахунок до/або на день подання митної декларації за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

      Умовне  звільнення від оподаткування застосовується в митних режимах тимчасового  ввезення (вивезення). У митних режимах  митного складу, знищення, магазину безмитної торгівлі застосовується повне умовне звільнення від оподаткування. У митних режимах транзиту й відмови на користь держави податок не сплачується.

      Що  стосується динаміки надходжень ПДВ  до бюджету з товарів, які вироблені  в Україні з подальшою реалізацією  за кордон, та відшкодуванням ПДВ від  імпортних операцій, то вона виглядає наступним чином (табл. 2.2):

      Таблиця 2.2. Динаміка надходжень податку на додану вартість від продукції, яка вироблена в Україні