Ринок цінних паперів як елемент ринкової інфраструктури

      змінення механізму приватизації акцій підприємств, що перебувають у державній власності, з першочерговим продажем через організовану біржу невеликих пакетів акцій з метою оцінки реальної ринкової вартості підприємства та створення умов для зростання його капіталізації;

• розробка та впровадження нормативно-методичного інструментарію емісії приватних інвестиційних цінних паперів для роздрібного продажу індивідуальним інвесторам;
• погодження нормативної бази та регулювання ринку фінансових послуг відповідно до світових стандартів;
• здійснення емісії державних боргових цінних паперів, зокрема муніципального рівня, для роздрібного продажу, з цільовим спрямуванням коштів на розвиток;
• концентрація торгівлі цінними паперами на організованому ринку, діяльність якого відповідає міжнародним стандартам [28].

      Після обвалу фондового ринку України в 2008 році майже на 80%, минулий рік став поворотним, незважаючи на песимістичні прогнози аналітиків щодо розвитку світової економіки, а також цілий ряд економічних і політичних ризиків в Україні.

      Хоча 2009 рік став одним з найважчих років для української економіки, індекс акцій Української біржі (UX)  станом на 21 грудня зріс на 94%, а індекс ПФТС - на 92%.

      Очікування інвесторів на майбутній рік пов'язані з майбутніми президентськими виборами, які повинні сприяти стабілізації політичної та економічної ситуації вже в лютому, після другого туру виборів. Зниження політичних і, частково, економічних ризиків буде сприяти активності українського ринку і зростанню вартості акцій.

      "Ми чекаємо активного повернення західних портфельних інвесторів, які були досить пасивними у 2009 році. Крім того, ми позитивно дивимося на другу половину 2010 року, коли, за нашими оцінками, почнеться стабільне відновлення української економіки на тлі відновлення глобальних ринків, що дозволить експортерам збільшити свої доходи, і внутрішнього ринку, що буде стимулювати зростання вартості акцій банків і компаній споживчого сектора ", - говорять експерти Dragon Capital.

      За їхніми оцінками, наступного року, безумовно, будуть хороші можливості для отримання прибутку на фондовому ринку. Важливими моментами для інвесторів традиційно будуть вибір перспективних цінних паперів і правильна оцінка моменту входу. Рекомендації для приватних інвесторів залежать від розміру портфеля кожного інвестора і, відповідно, швидкості, з якою можна сформувати бажаний пакет акцій.

      У цілому Dragon Capital очікує зростання ринку в 2010 році на рівні 30-50%, хоча динаміка ринку може стати і більш сильною, при вдалому збігу внутрішніх та зовнішніх факторів для економіки України в цілому та її фондового ринку, зокрема [29]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВИСНОВКИ

      Як  і всяка об'єктивно існуюча  система, ринок має власну інфраструктуру.

      Економіка припускає створення товарів  і їхнє доведення до споживачів. Останнє потребує організації сфери обертання товарів.  Інфраструктура ринку - це сукупність інститутів, що забезпечують обертання різноманітних товарів.  Обслуговування взаємовідносин виробників товарів і їхніх безпосередніх споживачів - основне призначення інститутів інфраструктури.

      Продуктом інфраструктури є посередницька  послуга.  Послуга – це особливий  товар, що існує тільки в момент його виробництва.

      Ефективний розвиток сучасної економіки значною мірою визначається не лише виробничим потенціалом підприємств, а й рівнем розвитку допоміжних господарських одиниць. Ринкову інфраструктуру можна визначити як сукупність ринкових інститутів, які прискорюють та спрощують процес укладання угод і сприяють безперешкодному функціонуванню економіки.

      Фондовий ринок зародився в надрах ринку споживчих товарів. Перші операції з цінними паперами відбувалися на оптових ринках і товарних біржах.

      Становлення фондового ринку розпочалося з кінця XV — початку XVI ст. у великих містах Європи. Прообразом бірж стали збори купців на міських площах перед прилавками мінял. На біржових зборах у Венеції та Флоренції здійснювалась торгівля облігаціями державних позик, на Лейпцизьких ярмарках продавались частки (акції) рудників, у Генуї існував ринок векселів.

      На сьогодні фондовий ринок у різних країнах Європи становить більш-менш значущу частину фінансового ринку. Велике значення він має в Англії, Німеччині, Франції. Значно меншу роль він відіграє в економіці Австрії, Італії, Іспанії, а в таких країнах, як Греція, Португалія, Ірландія його роль несуттєва. В багатьох країнах держава активно користується фондовим ринком для розміщення своїх боргових зобов'язань з метою фінансування дефіциту бюджету.

      Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних. В економічній літературі терміни «фондовий ринок» і «ринок цінних паперів» стали майже синонімами. Часто «фондовий ринок» розглядають як частину «ринку капіталів» або як «ринок фондових цінностей», «ринок позичкового капіталу».

      В Україні спостерігається значний прогрес в усвідомленні важливості ефективного корпоративного управління. Запроваджуються заходи, спрямовані на поліпшення механізмів захисту прав акціонерів і кредиторів акціонерних товариств. Ефективна практика корпоративного управління є головною передумовою, що визначає здатність залучати фінансові ресурси, потрібні для довгострокового інвестування й економічного зростання. Потенціал фондового ринку України досить значний.

      З метою реалізації фондовим ринком завдань щодо залучення інвестиційних ресурсів та забезпечення сталого економічного розвитку необхідно усунути ряд перешкод, які заважають подальшому розвитку фондового ринку та якісному виконанню покладених на нього функцій.

      Основою діяльності будь-якої економічної системи є наявність правового поля, що забезпечує певні умови і правила її функціонування та надає гарантії (в тому числі і з боку держави) учасникам системи. Тому законодавче регулювання є однією із основних передумов існування фондового ринку.

      Регулювання ринку цінних паперів в Україні розвивалося одночасно з проведенням ринкових реформ і пошуком оптимальних методів державного  регулювання економіки в цілому. Процес становлення державних органів, які здійснюють регулювання ринку цінних паперів, визначення їх повноважень і компетенції у цій сфері відбувалося у кілька етапів.

      Важливим фактором, який впливає на розвиток вітчизняного ринку цінних паперів, є створення умов для виконання угод з цінними паперами на організаційно оформленому ринку. Торгівля цінними паперами на такому ринку підвищує інвестиційну привабливість емітента за рахунок забезпечення його ліквідності та прозорості.

      Незважаючи на окремі позитивні тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення капіталізації до ВВП та об'єми торгів цінними паперами, фондовий ринок залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи.

      На сучасному етапі розвитку економіки України перед фондовим ринком необхідно поставити нові завдання, орієнтовані на вирішення проблеми забезпечення економіки інвестиційними ресурсами.

      Подальший розвиток фондового ринку залежить від конкретних заходів держави у сфері розбудови фінансової системи. Ефективна реструктуризація фінансової системи, подальший розвиток фондового ринку винятково на основі саморегуляції ринкових відносин є неможливими.

      Очікується зростання ринку в 2010 році на рівні 30-50%, хоча динаміка ринку може стати і більш сильною, при вдалому збігу внутрішніх та зовнішніх факторів для економіки України в цілому та її фондового ринку, зокрема. 

      Пропозиції:

• Слід звернути увагу на необхідність розробки системи заходів та механізмів державного регулювання фондового ринку;
• Розробити принципи побудови і функціонування Єдиної біржової фондової системи України
• Особливої уваги потребує ознайомлення з досвідом розвинених країн, оскільки саме цей досвід дасть змогу Україні уникнути прикрих помилок, допущених цими країнами на ранніх етапах формування національних фінансових систем, та створити оптимальну модель співвідношення між державними регуляторними органами та саморегулівними і ринковими структурами.
• Для збільшення прозорості роботи фондового ринку слід вживати заходів щодо державного регулювання у кількох напрямах одночасно. Вони мають забезпечити: законодавче врегулювання доступності інформації про всі операції, що пов’язані з емісією та управлінням випуском цінних паперів, а також доступність інформації: про роботу ринку та його учасників, про оцінку його інструментів та професіоналів (рейтингові дані), про зміну ринкової кон’юнктури в кожний конкретний момент часу, про світові та національні тренди (тенденції) фондового ринку.
• Залучити на біржу потужних покупців (резидентів та нерезидентів), що мають великий досвід роботи на міжнародних ринках.
• Впроваджувати у біржову практику на міжбанківському валютному ринку власних фінансових інструментів, ф’ючерсів і валюти, державних цінних паперів.
• Сприяти безпосередній участі українських інвесторів у міжнародних ф’ючерсних ринках через укладення угод на провідних ф’ючерсних біржах світу.
• Відпрацювувати методологічну базу для підготовки законів і нормативних актів щодо біржової діяльності;
• Визначити механізм взаємовідносин на біржовому ринку;
• Дослідити методологію залучення і використання фіктивного капіталу з метою самофінансування і легального збільшення капітальної вартості корпорації;
• Визначити фондовий ринок як фінансово-правову систему, у межах якої здійснюється обіг середньо-та довгострокових цінних паперів, боргових зобов’язань і деривативів (похідних фінансових інструментів), що демонструють високу ліквідність, набуваючи статусу фондових інструментів, здійснюються андеррайтингові послуги і, таким чином, відбувається оперативний і масштабний перерозподіл фінансового капіталу та нарощується його інвестиційний ресурс.

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст.141. – 2005. - №2. – Ст. 44
2. Цивільний кодекс України вiд 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 40-44. – Ст.356
3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2003 - № 18, № 19-20, № 21-22 – Ст. 144
4. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від  18 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради. – 1991. - № 38. – Ст.508
5. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 // Відомості Верховної Ради. – 2006. - № 31. – Ст.268
6. Закон України «Про товарну біржу» вiд 10.12.1991 // Відомості Верховної Ради. – 1992. - № 10. – Ст.139
7. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» вiд 15.05.2003 // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 31-32. – Ст.263
8. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» вiд 30.10.1996 // Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 51. – Ст.292
9. Закон УРСР «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 // Відомості Верховної Ради. – 1990. - № 52. – Ст.650
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку» від 27.11.1995 р. - http://zakon1.rada.gov.ua/ - Документ 916-95-п, редакцiя вiд 23.04.1999
11. Архієреєв С. І., Зінченко Я. В. Валютні ризики іноземних інвесторів та валютна політика України Стратегічна панорама – 2003. – №2 – http://www.niisp.gov.ua/
12. Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник. / О.Д.Василик, К.В.Павлюк – К.: НІОС, 2002. – 608с.
13. Васильєв В.В. Фінансовий ринок: Навч. посіб. / В.В.Васильев, О.Р.Васильченко – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 368с.
14. Григоренко Е. Проблемы и перспективы развития рынка коллективных инвестиций в Украине. Взгляд УАИБ // Материалы ІІ ежегодной конференции «Управление финансовыми активами: коллективное финансирование. – 2006. – С. 1-8.
15. Еш. С.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. / С.М. Еш. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 528с.
16. Калашникова Т.В. Фінансовий ринок: Навч. посіб. / Т.В.Кононенко – К.: Хай-Тек Прес, 2008. – 232с.
17. Кононенко І.В. Основи біржового права: Навч.посіб. / І.В.Кононенко – К.: Кондор, 2007. – 576с.
18. Корнійчук О. Системні проблеми фондового ринку України та їх вплив на реалізацію національних інтересів у фінансовій сфері // Економічний Часопис-XXI – 2006. – № 3-4.
19. Корнійчук О. Формування конкуренто спроможного фондового ринку України в контексті європейського досвіду // Економічний Часопис-XXI. – 2005. – № 11-12.
20. Мендул О.Г. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посіб. / О.Г.Мендрул, І.А.Павленко – К.: КНЕУ, 2000. – 156с.
21. Мозговий О.М. Фондовий ринок: навч.посіб. / О.М.Могзговий – К.: КНЕУ, 1999. – 316с.
22. Панчишин С. Аналітична економія / С.Панчишин, П.Островерх – К.: Знання, 2006. – 723с.
23. Ромашко О.Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. Посіб. / О.Ю.Ромашко – К.: КНЕУ, 2000. – 240с.
24. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навч. посіб. / О.Ю.Смолянська – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 384с.
25. Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. / О.М.Сухацька  – Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. – 632 с.
26. Сухоруков А. І., Собкевич О. В. Роль фондового ринку у забезпеченні економічної безпеки України // Стратегічна панорама – 2006. – № 1. http://www.niisp.gov.ua
27. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. / К.: Знання-Прес, 2002. – 535с.
28. Фондовий ринок України на сучасному етапі. - http://www.niss.gov.ua/
29. Підсумки року: Фондовий ринок України у 2009 році – Журнал Новинар від 24 грудня 2009 року - http://novynar.com.ua/business/95786
30. Ринкова інфраструктура – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=29234&pg=3