Резервування комерційного підприємства

Банківські резерви це — засоби комерційних банків і інших кредитних інститутів, які вони зобов'язані зберігати в центральному банку як забезпечення своїх операцій відповідно до встановлених норм.

Залежно від джерел покриття резерви поділяють на:

- спеціальні;

- загальні.

Спеціальні резерви створюються  для відшкодування можливих збитків  за кредитами, дебіторською заборгованістю банків та іншими активами.

    Загальні резерви  створюються для відшкодування  можливого непередбаченого ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Облік банківських резервів  в комерційних банках.

 

3.1 Резерви за можливими  витратами  за кредитними операціями.

 

Облік збільшення та зменшення  суми резервів проводиться за такими рахунками:

7701	Відрахування резервів під  заборгованість інших банків
7702	Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами  клієнтам

 

Комерційні банки створюють  резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів  та комісій) за всіма видами наданих  кредитів у національній та іноземній  валютах за винятком бюджетних кредитів, а також кредитів між установами в системі одного комерційного банку.

Обсяг резервів визначається відповідно до загальної кредитної  заборгованості за кожною групою кредитів, класифікованих за ступенем ризику з  урахуванням коефіцієнтів ризику та щокварталу уточнюється. Для нарахування  резервів комерційний банк проводить  оцінювання кредитної заборгованості. До уваги береться:

- фінансовий стан позичальника;

- платіжна дисципліна  при погашенні основної суми  боргу та процентів за кредитом.

Для оцінки фінансового стану  позичальника проводиться аналіз діяльності за напрямками, що рекомендовані Положенням, та вивчаються резерви щодо його поліпшення. Отримані результати поділяють позичальників  на такі класи:

«А» — фінансова діяльність здійснюється на рівні, що забезпечує високу дохідність, прибутковість операцій, більше того, наявні резерви щодо підтримки фінансового стану на цьому рівні досить великі, а отже, імовірність непогашення позики зводиться до мінімуму.

«Б» — фінансова діяльність забезпечує добрі результати, про- те резерви щодо утримання її на відповідно високому рівні вже вичерпані.

«В» — фінансова діяльність визначається як задовільна, проте  відстежується чітка тенденція  до погіршення.

«Г» — фінансова діяльність досить нерівномірна щодо результатів. За короткі періоди часу прибутки змінюються на збитки.

«Д» — за результатами діяльності чітко відстежуються збитки, а  отже, ні основна сума боргу за кредитом, ні проценти сплачені не будуть.

Платіжна дисципліна позичальників  може бути доброю, слабкою та недостатньою.

Доброю — вона визначається за таких умов: заборгованість за кредитом та проценти сплачуються своєчасно або в разі однієї пролонгації терміном, що не перевищує 90 днів.

Слабкою — за умови, що прострочення заборгованості за кредитом та процентами за ним становлять не більше 90 днів. Допускається також пролонгація  кредиту терміном понад 90 днів, за умови, що проценти сплачуються своєчасно.

Недостатньою — у разі прострочення платежу за кредитом та за процентами понад 90 днів або щодо пролонгованої позики понад 90 днів, але в разі несплати процентів.

Під час визначення обсягу резерву сума заборгованості за кожним позичальником зменшується на вартість:

- гарантій ;

- застави ;

Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під  заставу, визначається комерційним  банком при кредитуванні за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням  практичної складності при реалізації майна в разі невиконання позичальником  своїх зобов’язань. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України «Про заставу».

У розрахунок розміру резерву  за кредитами, класифікованими як «стандартні», вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком державних  цінних паперів) включається в розмірі  не більш як 50 % у вартості, визначеної договором застави.

За кредитами, що класифіковані  як «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається  в розмірі розрахунку резерву  згідно з графіком:

 

Період	Частка, %, вартості застави, що береться до розрахунку
01.04.1999рік.	50
01.07.1999рік.	40
01.10.1999рік.	20
01.01.2000рік.	20
01.04.2000рік.	0

 

За кредитами, класифікованими  до 01.07.99 як «безнадійні», при визначенні розміру резерву встановлюється такий порядок врахування вартості застави:

- за кредитами, якщо  прострочена заборгованість (або  загальний строк пролонгації)  становить до 180 днів, до розрахунку  резерву беруть не більш як 20 % вартості майна та майнових  прав, визначеної договором застави;

- за кредитами, якщо  прострочена заборгованість (або  загальний строк пролонгації)  перевищує 180 днів; резерв формується  на всю суму основного боргу  за кредитом, незалежно від наявності  застави.

За кредитами, класифікованими  з 01.07.99 як «безнадійні», банк формує резерв у наступному кварталі після віднесення кредиту до цієї категорії, незалежно  від наявності застави.

У розрахунок розміру резерву  за кредитами, наданими під заставу  державних цінних паперів, включається  вартість застави, визначеної договором  застави, але не більш як реальна (ринкова) вартість. Ураховуючи зміни  кон’юнктури ринку, комерційний  банк зобов’язаний щоквартально, а  також у разі кожної пролонгації  кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна, визначеної договором застави.

Якщо комерційні банки  не проводять перегляд вартості заставленого майна відповідно до встановлених строків, резерв формується на всію суму основного  боргу за кредитами, незалежно від  наявності застави.

Викладений матеріал дає  основу класифікувати кредитний  портфель банку за такими групами.

Погашення заборгованості	Добре	Слабке	Недостатнє
Фінансовий стан
А	Стандартний	Під контролем	Субстандартний
Б	Під контролем	Субстандартний	Сумнівний
В	Субстандартний	Сумнівний	Безнадійний
Г	Сумнівний	Безнадійний	Безнадійний
Д	Безнадійний	Безнадійний	Безнадійний

При класифікації кредитів за ступенем ризику та віднесенні їх до відповідної групи при розрахунку резерву за врахованими векселями, факторингом до уваги береться лише один критерій, а саме — погашення  позичальником заборгованості.

Стандартною визнається заборгованість, за якою термін погашення (або повернення), передбачений угодою, ще не настав.

Сумнівною — заборгованість:

- за опротестованими векселями  з терміном прострочки не більш  як 30 днів;

- за факторинговими операціями  — не більш як 90 днів після  настання терміну, передбаченого  угодою.

Безнадійною — заборгованість:

- за опротестованими векселями  з терміном прострочки більш  як 30 днів;

- за факторинговими операціями, за якими клієнт не виконав  своїх зобов’язань протягом більш  як 90 днів після настання терміну  платежу за угодою.

При розрахунку обсягу резервів за кожною групою кредитів до уваги  береться фактична кредитна заборгованість та затверджений процент відрахувань  до резерву, а саме:

2 % — група «стандартні  кредити»;

5 % — група «кредити  під контролем»;

20 % — група «субстандартні  кредити»;

50 % — група «сумнівні  кредити»;

100% — група «безнадійні  кредити».

Якщо перша група кредитів має назву «стандартні», то решта  чотири групи об’єднані спільною назвою «нестандартні».

Отже, резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під  стандартну заборгованість та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити). Резерв формується у валюті, в якій враховується заборгованість у повному обсязі відповідно до сум  фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого  рівня (%) резерву. Резерв як під стандартну, так і під нестандартну заборгованість формується щокварталу.

До сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, які фактично надані, належить заборгованість за балансовими рахунками 1510—1517, 1520—1527, 1581, 1582, 1589, 2000, 2010, 2020, 2027, 2030, 2037, 2040, 2045—2047, 2050, 2055—2057, 2061, 2062, 2065—2067, 2070—2077, 2090—2099, 2100—2107, 2110—2117, 2190, 2191, 2198, 2199, 2200—2207, 2210—2217, 2290, 2291, 2299, 9000, 9002, 9020, 9090, 9091.[2]

Резерв формується головним банком та його філіями. Резерв під  стандартну заборгованість за кредитами  обліковується на балансі головного  банку, а резерв під нестандартну заборгованість — на балансі установ  банку, які зареєстровані як платники податку. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк (юридична особа).

Резерви поділяються на такі:

- спеціальні резерви,  які створюються для відшкодування  можливих збитків за кредитами,  дебіторською заборгованістю банків  та іншими активами;

- загальні резерви —  створюються для відшкодування  можливих непередбачених ризиків.

Такий поділ резервів свідчить, що комерційні банки в процесі  аналізу ефективності здійснюваних активних операцій, можуть формувати  резерви на покриття можливих втрат  за активами в національній та іноземній  валютах, включаючи розміщені депозити, надані кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи.

У фінансовому обліку спеціальні резерви створюються за всіма  видами активів у необхідних сумах.

У цьому розділі розглядаються  питання щодо резервів за можливими  втратами за кредитними операціями комерційних  банків.[5,246]

 

 

3.2 Спеціальні резерви.

 

Спеціальні резерви обліковуються  на контрактивних рахунках:

- Групи 159 — балансові  рахунки: 1590 «Резерви під нестандартну  заборгованість інших банків»; 1591 «Резерви під стандартну заборгованість  інших банків». Названі рахунки  є контрактивними до рахунків  розділу 15 «Кошти в інших банках».

- Групи 240 — балансові  рахунки: 2400 «Резерви під нестандартну  заборгованість за кредитами,  які надані клієнтам»; 2401 «Резерви  під стандартну заборгованість  за кредитами, які надані клієнтам».  Ці рахунки є контрактивними  до рахунків розділів 20 «Кредити, які надані суб’єктам господарської діяльності», 21 «Кредити, які надані органам загального державного управління», 22 «Кредити, які надані фізичним особам».

У фінансовому обліку відрахування до резерву у повному обсязі визнається витратною статтею. Відрахування до резервів супроводжується відповідними бухгалтерськими проведеннями:

а)

Дебет	7701	Відрахування у резерв під заборгованість інших банків
Кредит	1590	Резерви під нестандартну заборгованість інших банків
Кредит	1591	Резерви під стандартну заборгованість інших банків

б)

Дебет	7702	Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами  клієнтам
Кредит	2400	Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам
Кредит	2401	Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам