Резервування комерційного підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

Метою курсової роботи є  резервування комерційного підприємства (банка), що здійснює банківські операції, переведення, обмін валют, пошук  доріг підвищення ефективності його діяльності і побудова ефективної моделі діяльності підприємства.

Актуальність вибраної теми полягає в тому, що  банківська система і фінансовий ринок  є  одними з ключових елементів сучасної економіки України. За допомогою  банківської системи здійснюється розвиток грошового звороту і  перетікання капіталів в галузях  економіки, фінансування промислових  підприємств, державного бюджету і  приватних домашніх господарств.

Банк — фінансово-кредитна установа, що виробляє всілякі види операцій з грошима і коштовними паперами і надає фінансові послуги  уряду, юридичним і фізичним особам

Резерви комерційних банків — оперативно доступні активи банку, що зберігаються на випадок пред'явлення  раптових значних платіжних вимог  вкладниками банків, і розрізняються  такі їх види:

Оперативні резерви на випадок раптового пред′явлення значних платіжних вимог вкладників банку.

Обов'язкові резерви регулюють  величину залишків на резервних рахівницях банків в Центральному банку або  умови поповнення цих рахунків.

Готівкові резерви це резерви  які можливо легко перетворити  в готівку.

Загальні резерви кошти  на покриття сумнівних боргів.

Резерви розвивалися з  необхідності для банків мати грошову  готівку у вигляді так званих касових резервів для безперебійного виконання платіжних зобов'язань  по поверненню депозитів вкладникам і проведення розрахунків з іншими банками, тобто як гарантування фондів для погашення зобов'язань.

Резервні вимоги - невід'ємний  елемент грошової бази Центрального банку, це чинник забезпечення стабільного  попиту на кредитні ресурси в рамках ринкового регулювання, складова частина  кредитного контролю, власне контроль над грошовим попитом, регулювання депозитної емісії і сукупної грошової маси, своєрідний податок на банки, оскільки є ненарахування відсотків.

Сучасне полягання розвитку економіки в державі потребує постійної уваги до банківської  системи, проведення політики, направленої  на створення сприятливих умов для  її стабільного і ефективного  функціонування.

Банки є одній з найважливіших  структур ринкової економіки, яка яскраво  виявляється сьогодні в Україні  і у всьому світі через наявну банківську кризу (припинено кредитування, існує недовіра до безпечності банків з боку вкладників), яка украй  негативно впливає на всю економіку.

Кредитово-банківська система  за умов ринку грає важливу роль в підвищенні ефективності економіки  країни. Через неї проходить гігантський  об'єм грошових розрахунків і платежів господарських організацій і  населення, вона мобілізує і перетворює на капітал, що активно діє, тимчасово  вільні грошові кошти, заощадження  і доходи юридичних і фізичних осіб. З цієї причини всі юридичні і фізичні особи завжди цікавляться  фінансовою звітністю банків, яка  дозволяє їм отримати значний об'єм інформації об якісні і кількісні  характеристики діяльності банківських  установ.

Звітність же банків формується на основі стандартів і правил бухгалтерського  обліку, які повною мірою повинні  розкривати якість активних операцій, кількісні показники наявних  ризиків і об'ємів резервів, стан ліквідності, об'єм власного капіталу і тому подібне. Більш всього увага  завжди приділяє об'єму власного капіталу і якості кредитного портфеля, якому  в активних операціях, загальних  доходах належить основне місце  і властивий найбільший ризик  впливу на стан вступів і капіталу. З цієї причини дослідження повноти  відображення в бухгалтерському  обліку кредитних операцій і резервів за цими операціями є надзвичайно  актуальним.

 

 

 

1.Характеристика банку  « ПУМБ».

 

1.1 Економічна , фінансова характеристика «ПУМБ».

 

ПУМБ (Перший Український  Міжнародний Банк) – це крупний  і надійний приватний банк, який вже впродовж дев'ятнадцяти років  працює на українському фінансовому  ринку.

Перший Український міжнародний банк ( ПУМБ) працює на українському фінансовому ринку з 20 листопада 1991 року, коли він був створений для обслуговування ряду крупних промислових підприємств країни. На сьогоднішній день ПУМБ входить в ТОП-15 найкрупніших банків країни за розміром активів і зобов'язань. Управління банком здійснюється двома Головними офісами, розташованими в Києві і Донецьку.

Сьогодні ПУМБ - це універсальний  банк, діяльність якого зосереджена  на комерційних, роздрібних і інвестиційно-банківських операціях, який надає широкий спектр банківських послуг корпоративним і приватним клієнтам. Репутація стабільного і комфортного банку забезпечила ПУМБ вхід до групи найбільших банківських установ країни згідно класифікації Національного банку України.

ПУМБ приділяє особливу увагу  соціальним аспектам розвитку бізнесу  і прагне повною мірою відповідати  званню соціально відповідального  фінансового інституту.

23 грудня 1991 року Банк  був зареєстрований Національним  банком України. У квітні 1992 року  ПУМБ почав здійснювати банківські  операції.

ПУМБ є крупним і надійним українським банком. Мета – стати одним з провідних гравців банківського ринку України, перш за все, по рівню сервісу. Головним принципом роботи є максимальна концентрація на клієнтові і глибоке розуміння його потреб, а також побудова структури бізнесу згідно з кращими міжнародними стандартами.

Банк прагне стати кращим працедавцем, і здійснює значні інвестиції в побудову міцної і лояльної команди  професіоналів.

Банк і надалі має намір  робити все можливе, щоб положення  в українському суспільстві ставало  стабільнішим, а люди – впевненішими і щасливішими.

Юридична адреса: вул. Університетська, 2а м. Донецьк  Україна, 83001

Електронна пошта: info@fuib.com

Система корпоративного управління ПУМБ відповідає вимогам українського законодавства і кращій світовій практиці, і направлена на пошану прав і законних інтересів акціонерів і клієнтів, забезпечення фінансової стійкості і ефективності діяльності.

Найвищим органом управління ПУМБ є Загальні збори акціонерів.

Статутний капітал банку  дорівнює 2 522 842 400,00 грн.,і складається з 10 968 880,00 простих іменних акцій номінальною вартістю 230,00 грн. кожна. (Додатки №1.)

 

1.2 Облікова політика «ПУМБ».

 

Банк організовує  бухгалтерський  облік відповідно до внутрішньої політики,  розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень стандартів України.

Бухгалтерський облік  Банку забезпечує своєчасне та повне  відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної  інформації про стан активів і  забов′язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Банк забов′язан подавати Національному банку України  фінансову і статистичну звітність  що до роботи Банку, його операцій. Ліквідності , платоспроможності, прибутковості , а  також інформацію про афілійованих осіб Банку з метою оцінки фінансового  стану Банка.

Банк зобов′язаний публікувати  квартальні баланси, а також звітки про прибутки (збитки ) в газеті «Урядовий  кур′єр» чи «Голос України»  протягом місяця, наступного та звітним кварталом.

Банк забов′язанний публікувати  річну фінансову звітність, підтвердженну  аудитором, не пізніше 1 червня наступного та звітним роком в одному із вказаних видань. (Додаток № 1.)

 

Висновок:

Перший Український Міжнародний  Банк (ПУМБ)- працює на українському фінансовому ринку з 20 листопада 1991 року, це універсальний банк, діяльність якого зосереджена на комерційних, роздрібних і інвестиційно-банківських операціях, який надає широкий спектр банківських послуг корпоративним і приватним клієнтам, це надійна банківська установа, головні офіси розтошовані в Київі та Донецку.

Банк діє на підставі Статуту, має відокремлене майно, самостійний  баланс. Банк створювався без обмеження строку діяльності.

Метою діяльності банку є  залучення, накопичення грошових коштів для всебічного сприяння єкономічному розвитку Банку і отримання прибутку в інтересах акціонерів.

Статутний капітал банку  дорівнює 2 522 842 400,00 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Економічна характеристика  резервів комерційних банків.

 

2.1 Створення  резервування комерційних банків.

 

У СРСР вперше резервні вимоги стали  використовуватися як інструмент регулювання  банківської діяльності з появою в банківській сфері в квітні     1989 р. комерційних структур і початком процесу формування дворівневої банківської системи. У зв'язку з цим в Центральному банку СРСР був утворений Фонд регулювання кредитних ресурсів, куди підлягали зарахуванню мінімальні резерви всіх знов створених акціонерних (пайових) комерційних, у тому числі кооперативних, банків. Величина залишків засобів, що підлягають резервуванню, коректувалася щомісячно за станом на перше число кожного місяця і обчислювалася відповідно до нормативу, встановленим Центральним банком у відсотках до об'єму притягненими комерційними банками засобів.

За період дії даного інструменту  регулювання в банківській системі  СРСР норматив відрахувань, склад депонованих  сум і додаткові умови формування мінімальних резервів змінювалися  неодноразово.Якщо спочатку (квітень      1989 р.) норматив резервування складав 5%, то в 1990 р. він був збільшений до 10%, в 1991 р.   до 15%.

В деяких випадках той, що передивляється ставки депонування резервів супроводився диференціацією депозитів по термінах. Наприклад, для депозитів до вимоги норматив резервування був встановлений на рівні 15%, для депозитів терміном залучення менше року   12%, ось одного року до три роки  10%, а на депозити терміном понад три роки з 01.07.91 р. резервні вимоги не поширювалися.

Спочатку резервуванню підлягали  притягнені засоби по іноземних операціях; засоби місцевих бюджетів і бюджетних  організацій; невикористані засоби для фінансування кап. вкладень; розрахункові, поточні і депозитні рахунки державних, сільськогосподарських, кооперативних, профспілкових, суспільних і інших організацій; Спочатку резервуванню підлягали притягнені засоби по іноземних операціях; засоби місцевих бюджетів і бюджетних організацій; невикористані засоби для фінансування кап.вкладень; розрахункові, поточні і депозитні рахунки державних, сільськогосподарських, кооперативних, профспілкових, суспільних і інших організацій.

Недоцільним було включення сум  інкасованої грошової виручки, що списуються після перерахунку і фактичних  витрат негоспрозрахункових організацій, що фінансуються банком, оскільки по суті це квазіпасиви, що немає які, або ресурси. Необгрунтованою також була заміна суми кредиторській заборгованості на суму її перевищення над дебіторською, оскільки дане перевищення не може служити забезпеченням інтересів кредиторів.

Перераховані недоліки були усунені  при тому, що подальшому передивляється умови резервування. Проте на ряду з квазіпасивами із складу депонованих показників неправомірний були виключені зарезервовані засоби замовників. У зв'язку з введенням єдиного плану банківських рахунків методика розрахунку що підлягають резервуванню засобів з 01.07.91 р.

Стала ідентичною як для знов створених  банків, так і для трансформованих  спецбанків. Тим самим перелік  рахунків, вживаних для розрахунку депонованої суми притягнених коштів, був розширений за рахунок приєднання рахунків, раннє використовуваних лише в спецбанках. У зв'язку з цим до резервованих засобів були зараховані вклади військовослужбовців;средства по центральних розрахунках (з Мінфіном, Мінзв'язку і ін.); засоби, призначені для довгострокових вкладень; засоби соцстраху і соцзабезпечення, а також всі вільні спецфонди.

Прогресивним нововведенням  було розширення з 01.12.90 р. складу мінімальних  резервів. З того часу депонування  притягнених засобів дозволено  повністю або частково здійснювати  у формі вкладень в облігації  Державної внутрішньої позики, чим  допускалося не лише безпроцентне, але і “прибуткове” мінімальне резервування.

 

2.2. Характеристика банківських резервів, їх призначення.

 

Банківські резерви це — засоби комерційних банків і інших кредитних інститутів, які вони зобов'язані зберігати в центральному банку як забезпечення своїх операцій відповідно до встановлених норм.

Залежно від джерел покриття резерви поділяють на:

- спеціальні;

- загальні.

    Спеціальні резерви  створюються для відшкодування  можливих збитків за кредитами,  дебіторською заборгованістю банків  та іншими активами.

     Загальні резерви  є необхідним доповненням до  спеціальних. Загальні резерви  формуються за рішенням загальних  зборів банку на різні види  ризику за рахунок прибутку  комерційних банків, який залишився  після сплати дивідендів, а спеціальні  резерви - відносяться на витрати  комерційних банків. Загальні резерви  збільшують розмір власних коштів  комерційних банків, а спеціальні - зменшують. Створення загального  резерву - це перерозподіл статей  капіталу.