Порядок проведення ревізій Державною контрольно-ревізійною службою

 

План

1. Сутність і призначення внутрішнього бюджетного контролю.

2.Основні завдання і  система внутрішнього бюджетного  контролю.

3. Органи державного бюджетного контролю в Україні.

4. Методи внутрішнього бюджетного контролю. Класифікація ревізій.

5. Порядок проведення ревізій Державною контрольно-ревізійною службою.

6. Оформлення результатів ревізії та їх реалізація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

   

     Внутрішній бюджетний контроль – різновид державного фінансового контролю, що здійснюється в бюджетному процесі та направлений на встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного регулювання та бюджетного процесу.

     Він здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю.

     Одним з  найважливіших принципів функціонування  внутрішнього бюджетного контролю є принцип постійності, який означає, що внутрішній бюджетний контроль має бути безперервним або систематичним, тобто це не одноразова дія, а постійний процес, який складається з певних дій та видів діяльності — це дозволить своєчасно проінформувати керівництво бюджетної установи про можливі суттєві відхилення від запланованих завдань і встановлених норм, а також своєчасно та швидко їх попередити, виявити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Сутність і призначення внутрішнього бюджетного контролю.

 

    За своєю сутністю внутрішній бюджетний контроль являє собою систему заходів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання з використанням специфічних форм і методів їх організації.

    Бюджетний контроль є останньою, заключною підсистемою бюджетного механізму. Він дає можливість встановити наскільки ефективно, раціонально, економно та законно використовувалися бюджетні кошти, чи були задіяні всі резерви стосовно наповнення дохідної частини бюджетів. Внаслідок виявлення зловживань держава може відшкодувати нанесені їй збитки. Одночасно за допомогою бюджетного контролю можна попередити порушення бюджетної дисципліни, нераціональне та нецільове спрямування бюджетних коштів.             Будучи заключною підсистемою бюджетного механізму, бюджетний контроль обслуговує всі стадії бюджетного процесу, що надає йому універсального характеру управлінської діяльності. Бюджетний контроль є однією з функцій управління бюджетною системою.

     Внутрішній  бюджетний контроль є важливою складовою фінансового контролю. Завдання фінансового контролю, його види, форми і методи, суб'єкти й об'єкти залежать від рівня здійснення контролю. Відповідно до побудови економічної системи розрізняють фінансовий контроль на макро- і макрорівнях . Бюджетний контроль належить до макрорівня, де об'єктом фінансового контролю є державні фінанси. Оскільки бюджет держави, як уже зазначалось, охоплює все суспільство, то і суб'єктами бюджетного контролю є, з одного боку, державні органи влади й управління, а з іншого — юридичні та фізичні особи.

     Фінансовий, у тому числі бюджетний, контроль є одним із функціональних елементів управлінської діяльності у сфері фінансів. Оскільки фінанси, і насамперед бюджет, пов'язані з вартісним розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту, вони мають властивість кількісно (через фінансові ресурси і грошові фонди) відбивати відтворювальний процес у цілому й окремі його фази, регулювати пропорції, які складаються в процесі формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення.

     За допомогою методів фінансового впливу на розвиток соціально-економічних процесів у суспільстві фінансовий контроль дає можливість суб'єкту управління (керуючій системі) через використання вартісних показників впливати на функціонування і фактичний стан керованого об'єкта, оцінити обґрунтованість та ефективність прийнятих управлінських рішень, виявити допущені відхилення від вимог цих рішень, установити їх причини, у разі необхідності скоригувати раніше прийняті рішення і вжити заходів щодо усунення несприятливих ситуацій. Отже, через фінансовий контроль реалізується на практиці об'єктивно притаманна фінансам у цілому і бюджету зокрема контрольна функція. За своєю сутністю бюджетний контроль являє собою систему заходів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, спрямованих на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання з використанням специфічних форм і методів їх організації.

     Хоча внутрішній бюджетний контроль тісно пов’язаний з фінансовим контролем, фактично він є різновидом останнього, повністю підміняти та використовувати термін «фінансовий контроль» замість «бюджетний контроль», як інколи це можна побачити в науковій та навчальній літературі, не варто. Оскільки об’єкт, суб’єкти, завдання та методи бюджетного контролю є значно вужчими ніж аналогічні елементи фінансового контролю. Тому термін «бюджетний контроль» має повне право на самостійне існування та використання при характеристиці механізму функціонування бюджетної системи.

 

2.Основні  завдання і система внутрішнього  бюджетного контролю.

    Бюджетний контроль повинен використовуватись там і тоді, де функціонують бюджетні відносини. Головною метою внутрішнього бюджетного контролю є забезпечення законності бюджетної діяльності, тобто контроль за дотриманням бюджетного законодавства всіма учасниками бюджетних відносин.

     Основними завданнями бюджетного контролю є:

- дотримання процедури  складання, розгляду і затвердження  бюджету, а також його виконання;

- дотримання бюджетного  і податкового законодавства;

- контроль за правильністю  формування дохідної частини  бюджету;

- перевірка ефективності  і цільового використання бюджетних  коштів і коштів позабюджетних  фондів;

- контроль за правильністю  ведення бухгалтерського обліку  і звітності;

- виявлення резервів  збільшення дохідної бази бюджету  держави;

- контроль за реалізацією  механізму міжбюджетних відносин.

     Система бюджетного контролю складається із наступних елементів:

- суб'єкт контролю;

- об'єкт контролю;

- предмет контролю;

- методи контролю;

- процес контролю;

- узагальнення та реалізація  результатів контролю.

     Перераховані елементи системи контролю складають в сукупності механізм бюджетного контролю.

     Безпосереднім предметом бюджетного контролю виступають всі стадії бюджетного процесу.

     Об’єкт бюджетного контролю - це грошові, розподільчі процеси при формуванні і використанні грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування. Формально об'єктом бюджетного контролю є конкретні показники.

     Залежно від суб'єкта (хто здійснює) бюджетний контроль поділяють на:

- державний бюджетний  контроль, який здійснюють органи  державної влади;

- відомчий контроль, який  проводять контрольно-ревізійні  управління міністерств і відомств;

- внутрішньогосподарський  контроль здійснюється фінансовими  службами підприємств, організацій  і установ;

- незалежний контроль, який  проводять спеціалізовані аудиторські  фірми і служби.

     Бюджетний контроль залежно від часу проведення розподіляється на попередній, поточний і наступний.

     Попередній бюджетний контроль здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства. Він носить попереджувальний характер.

     Поточний бюджетний контроль проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року. Поточний бюджетний контроль здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгалтерського обліку і звітності.

     Наступний контроль проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду. При даному контролі на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін. Наступний бюджетний контроль тісно пов'язаний із попереднім.

     Контроль за використанням бюджетних асигнувань — одна із складових бюджетного контролю.Основне завдання такого контролю: досягти цільового, раціонального і ефективного використання бюджетних коштів.Зазначений контроль здійснюють як органи державної влади та управління, так і спеціальні служби фінансового контролю.

     Бюджетний контроль в Україні здійснюється відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України, забезпечує:

• оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);
• правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;
• досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
• проведення аналізу й оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;
• запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об’єктами державної власності;
• обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

 

3. Органи  державного бюджетного контролю  в Україні.

 

     До спеціальних служб державного контролю в Україні, які здійснюють бюджетний контроль, відносимо: Контрольно-ревізійну службу, Рахункову палату, Державне казначейство, органи системи Мінфіну (фінансові управління і відділи, центральний апарат), Податкову адміністрацію. Контроль за витрачанням бюджетних коштів здійснюють: Контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата, фінансові управління і відділи.

    Основні функції Державної контрольно-ревізійної служби:

- організують роботу  органів середньої і базової  ланок з проведення ревізій  і перевірок, узагальнюють наслідки  документальних ревізій і перевірок,  повідомляють про них органам  законодавчої і виконавчої влади;

- проводять ревізії та  перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і  матеріальних цінностей, достовірності  обліку та звітності в міністерствах,  відомствах, інших органах виконавчої  влади, організаціях, підприємствах,  установах, які отримують кошти  з бюджету та з державних  валютних фондів;

- проводять ревізії та  перевірки правильності витрачання  державних коштів на утримання  місцевих органів державної виконавчої  влади, установ і організацій,  що діють за кордоном і фінансуються  за рахунок Державного бюджету;

- проводять ревізії та  перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження  валютних коштів;

- здійснюють контроль  за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями  та перевірками;

- розробляють інструктивні  та інші нормативні акти про  проведення ревізій та перевірок;

- здійснюють методичне  керівництво і контроль за  діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних  підрозділів, узагальнюють досвід  проведення ревізій та перевірок  і поширюють його серед контрольно-ревізійних  служб, розробляють пропозиції  щодо удосконалення контролю, (зазначені  функції виконує тільки вища  ланка КРС України).

     Завдання Контрольно-ревізійної служби у сфері бюджетного контролю перетинається із завданням Рахункової палати, а саме в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету. При цьому Рахункова палата веде контроль переважно на рівні центральних органів управління державою, а Контрольно-ревізійна служба — починаючи з бюджетних установ у селах аж до міністерств і відомств.Фінансові управління і відділи здійснюють контроль за цільовим використанням коштів, виділених із місцевих бюджетів.

 

4. Методи внутрішнього бюджетного контролю. Класифікація ревізій.

 

     До методів внутрішнього бюджетного контролю відносять: документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження. Ревізія — найбільш розповсюджений метод бюджетного контролю; це система контрольних дій, які направлені на всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету з метою встановлення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності.

     В економічній літературі існує кілька концепцій і ознак, за якими класифікуються ревізії. Можна виділити наступні з них:

- повнота охоплення діяльності  об'єкта, що ревізується; 

- ступінь охоплення даних  фінансово-господарських операцій;

- залежно від їх організації;

- залежно від джерела  даних, які є базою.

     Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю.

     Часткові - перевіряють тільки окремі види господарських операцій або окремі напрямки діяльності підприємства, установи, організації.