Поняття та особливості дефіциту державного бюджету, його роль у розвитку фінансової системи України

На основі кейнсіанської теорії виникли і  розвинулися різноманітні теоретичні концепції, зокрема дефіцитного  фінансування. Окремі теоретики і  практики вважали бюджетну збалансованість  анахронізмом, а боязнь бюджетних  дефіцитів і зростання державного боргу - шкідливим забобоном. Таким чином, дефіцит державного бюджету перетворився на один із реальних способів регулювання економіки. Як свідчить світова практика, неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту стало причиною економічних криз.

Однак переважна  більшість теоретиків і практиків  світу схиляються до думки, що бюджетний  дефіцит має негативний вплив  на соціально-економічні процеси у  суспільстві. Він є свідченням марнотратства  уряду, чинником макрофінансової нестабільності та підвищення ризику економічної діяльності держави. Зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, кризу державних фінансів, грошової системи, зростання диференціації в доходах.

 

 

Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці.

У більшості  країн світу, у тому числі в  Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню  фінансової нестабільності. Вони дають  поштовх інфляційним процесам і  відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

В умовах глобалізації економічного розвитку та інтернаціоналізації світо-господарських  зв'язків бюджетні дефіцити є чинником підвищення ризику економічної діяльності, несуть потенційний ризик монетизації  і дефолту. Національні уряди  вже не можуть належним чином визначати  ефективність своїх економічних  заходів, оскільки у зв'язку з відкритістю  національних економік суспільне відтворення  відбувається одночасно як всередині  країни, так і за її межами. Якщо додатково  збільшувати за рахунок бюджетного дефіциту платоспроможний попит  населення, то в умовах відкритої  економіки це призведе не до пожвавлення  національного виробництва, а до зростання внутрішніх цін і до імпорту товарів, а бюджетне субсидіювання  вітчизняних підприємств однаково сприятиме як внутрішньому інвестуванню, так і вивезенню капіталу за кордон.

Наявність хронічних бюджетних дефіцитів  у світовій практиці свідчить про  Існування певного причинно-наслідкового механізму. Причинно-наслідкова діалектика бюджетних дефіцитів така. У першу  чергу бюджетний дефіцит впливає  на скорочення обсягу заощаджень у  загальнонаціональному масштабі, яке  зумовлює зростання відсоткової  ставки, меншу доступність кредитних  ресурсів для приватного сектору. У  результаті підвищується обмінний курс національної валюти, що спричиняє  зменшення обсягів інвестицій та експорту, збільшення імпорту. Такий  стан зумовлює дефіцит зовнішньоторгового балансу, внаслідок чого виникає  дефіцит платіжного балансу. Ці негативні  наслідки мають поточний характер і  виявляються протягом бюджетного року.

Однак зменшення  обсягів інших видів діяльності, зумовлене дефіцитами, може мати й  більш віддалені негативні побічні  ефекти. Наприклад, спад інвестиційної діяльності спричиняє скорочення акціонерного капіталу, виробничих потужностей, обсягів виробництва. Таке скорочення є причиною зниження рівня продуктивності праці й реальної зарплати, що негативно впливає на відсотки, ренту, прибутки за рахунок національного капіталу, які відходять до нерезидентів. Відповідно, продовжує нарощуватися державна заборгованість, внаслідок чого знижується довір'я інвесторів, скорочуються іноземні інвестиції, а нерезиденти вивозять свій капітал за кордон.

У результаті формується надмірний державний  борг, який створює ризик дефолту.

 

Дефолт провокує згубні для економіки країни і престижу держави наслідки, зумовлені згортанням інвестицій, збуванням акцій та облігацій нерезидентами, що спричиняє падіння вартості цінних паперів, зростання відсоткових ставок. Відбувається подальше зниження обсягів виробництва і рівня заробітної плати, зумовлене скороченням інвестицій, внаслідок чого зменшуються споживчі витрати домогосподарств. Далі знижується обмінний курс у зв'язку з падінням попиту на національну валюту, запускаються інфляційні процеси. У випадку кредитування уряду центральним банком посилюється інфляція, у результаті чого настає загальна фінансова криза, масові банкрутства у реальному і фінансовому секторах економіки.

Таким чином, розглядаючи причинно-наслідкову діалектику бюджетних дефіцитів, можна побачити, що вони у цілому спричиняють десятки негативних соціально-економічних і фінансових ефектів, кінцевими і найгіршими з яких є фінансова та економічна кризи.

У цілому, оцінюючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, можна зробити  висновок, що дефіцитне фінансування економіки та інших сфер державної  діяльності може бути вигідним, раціональним і виправданим за умови, коли темпи  приросту ВВП будуть випереджувати  приріст обсягів бюджетів, бюджетних  дефіцитів і видатків на обслуговування державного боргу. Позитивними наслідками можна вважати також отриманий  ефект від зміцнення економіки  за рахунок дефіцитного фінансування, створення реального фундаменту та ефективної фінансової системи, вигідних майбутнім поколінням. За інших умов соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту будуть негативні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні

 

 

Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, і збалансування доходів та витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету:

1) удосконалити  податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

2) посилити  відповідальність суб'єктів господарювання  та їхніх керівників, зокрема  особисту майнову і кримінальну,  за дотримання вимог податкового  законодавства, своєчасність і  повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

3) удосконалити  інструменти залучення до інвестиційної  сфери особистих заощаджень населення;

4) забезпечити  фінансову підтримку малого та  середнього бізнесу шляхом розроблення  й виконання цільових програм  розвитку малого і середнього  підприємництва;

5) запровадити  жорсткий режим економії бюджетних  коштів;

6) перейти  від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;

7) запровадити  науково систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету.

Також впроваджуються наступні заходи подолання бюджетного дефіциту:

— оздоровлення економіки країни;

— перебудова податкової системи в напрямку зменшення  податкового тягаря і стимулювання ділової активності;

— скорочення бюджетних дотацій;— зменшення  фінансування державних інвестицій;

— запровадження  обов'язкового медичного страхування;

— економне і цільове витрачання бюджетних коштів;

— посилення  контрольної роботи за своєчасною і  повною сплатою податків;

— скорочення видатків на управління і оборону;

— використання неемісійних джерел покриття бюджетного дефіциту та розширення приватизаційних процесів.

Отже, дефіцит  бюджету  це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень. Його покривають шляхом утворення державного боргу, а також деякою мірою за допомогою інших коштів.

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Отже, бюджетний  дефіцит - це ситуація, яка характеризується перевищенням видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки й обов’язковіплатежі, що згідно з бюджетною класифікацією віднесені до доходів бюджету. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету, оскільки при його складанні та затвердженні встановлюються відповідні джерела фінансування.

Необхідність  контролю за дефіцитом державного бюджету  зумов-лена тим, що його фінансування може призвести до шкідливих со-ціально-економічних  наслідків. Загалом державні видатки  фінансу-ються за допомогою податків. Однак у разі їх нестачі фінансування може здійснюватися за допомогою  так званого інфляційного подат-ку (планова емісія).Його викори-стання сприяло перетворенню інфляційних процесів у економіці на гіперінфляційні, що тим самим загрожувало економічному устрою. В Україні на практиці було доведено, що використання інфляційного податку має межі, за якими починають проявлятися негативні на-слідки: населення відмовляється від національної грошової одиниці, долар використовується як міра вартості та засобу нагромадження, руйнується національна грошова система загалом.

Як особливе фінансове явище, бюджетний дефіцит не обов'язково є негативним і надзвичайним. Сьогодні у світі практично немає жодної держави, яка б не стикалася з бюджетним дефіцитом. Звичайно, за умов ідеального становища в економіці дефіцит відсутній і держава може оптимально зіставляти обсяг своїх доходів відповідно до фінансових можливостей без будь-якої шкоди для суспільства. Однак насправді це буває дуже рідко, оскільки економічні кризи є поширеним явищем.

Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, і збалансування доходів та витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету.

У цілому, оцінюючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, можна зробити  висновок, що дефіцитне фінансування економіки та інших сфер державної  діяльності може бути вигідним, раціональним і виправданим за умови, коли темпи  приросту ВВП будуть випереджувати  приріст обсягів бюджетів, бюджетних  дефіцитів і видатків на обслуговування державного боргу. Позитивними наслідками можна вважати також отриманий  ефект від зміцнення економіки  за рахунок дефіцитного фінансування, створення реального фундаменту та ефективної фінансової системи, вигідних майбутнім поколінням. За інших умов соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту будуть негативні.

 

 

Список  використаної літератури

 

 

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред.В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 623

 

2. Панчишин Степан. Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, стереотипнее. – К:Либідь, 2002. – 616с.;

 

3. Юрій С.І. Бюджетна система України. Ї К.: НІОС, 2000.

 

4. Василик О.Д., Буковинський С.А., Павлюк К.В. Фінансова стабілізація: суть, заходи, проблеми // Фінанси України. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. Ї К.: НІОС, 1998.

 

5. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. Ї К.: Либідь, 2001.

 

6. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. Ї К.: Знання-Прес,2002.

 

7. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003.

 

8. Финансы / Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1996.

 

9. Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. — К.: Либідь, 2002.

 

10.  Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К.: Вид-во КНЕУ, 2002.