Поняття та особливості дефіциту державного бюджету, його роль у розвитку фінансової системи України

 

ВСТУП

 

У функціонуванні економіки тієї чи іншої країни, формуванні її фінансової системи неможливо  обійтися без утворення різних централізованих  фондів, де провідну роль відіграє державний бюджет як загальнодержавний бюджет грошових коштів.

Бюджети і бюджетне регулювання існують  в будь - якій соціально - економічній  системі і притаманні економіці  як ринкового, так і неринкового  типу. Однак, характер бюджетного упорядження, способи формування, затвердження, використання бюджетів мають принципову відмінність. Особливо це стосується державного бюджету.

Розвиток  суспільно-економічних відносин в  Україні під­тверджує необхідність якомога скорішого вирішення  проблеми фінансової стабілізації як основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи.

Основу  фінансової політики становить бюджетна політика, яка пов'язана насамперед із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних  фондів.

Оскільки  Державний бюджет України - це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан у державі, то він знаходиться у тісному зв’язку з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Останнім  часом загострилась проблема відповідності  ресурсів держави потребам у фінансуванні державних програм. Виникнення державного боргу є результатом фінансування дефіциту державного бюджету, який, в  свою чергу, відображає перевищення  бюджетних видатків над податками, зборами та іншими обов'язковими платежами  до бюджету. При наявності дефіциту бюджету державою позичаються грошові  ресурси, що призводить до виникнення та зростання державного боргу. Залежно  від того, з внутрішніх чи зовнішніх  джерел здійснюються запозичення, державний  борг може бути внутрішній чи зовнішній.

Тема реферату є  актуальною на сучасному етапі, адже  бюджет держави  є однією з важливих ланок  господарського механізму суспільства,без нього  неможливе створення соціально-орієнтованої ринкової економіки, спрямованої на розширення та впровадження ринкових реформ.

Актуальність  дослідження  проблем та  шляхів подолання дефіциту держбюджету  спричинена необхідністю одержання  відповідей на наступні запитання:

• за яких умов відбувається поява дефіциту державного бюджету?
• які особливості впливу бюджету держави на ефективність функціонування господарського механізму ?
• чи є  державний бюджет основним показником економічної стабільності і забезпеченості населення?

Відповіді на ці запитання будуть одержані у процесі роботи та дадуть можливість оцінити  рівень важливості такої категорії як бюджет країни та його  вплив на ефективність функціонування суспільства. У процесі діяльності переді мною були поставлені певні цілі, за допомогою яких я змогла чітко визначити етапи своєї роботи.

То ж  мета роботи: розкрити теоретичні та організаційні основи проблем та перспектив розвитку державного бюджету,,проаналізувати та дати оцінку його стану  у сучасних ринкових умовах та навести шляхи вирішення даної проблеми.

Досягнення  мети передбачається виконанням наступних завдань:

• дослідити теоретико-організаційні основи та перспективи розвитку державного бюджету;
• на підґрунті вивченої літератури простежити основні особливості появи державного дефіциту та розробити дії щодо його усунення;
• визначити труднощі та проблеми, які виникають у процесі формування бюджету країни

Об'єктом дослідження є проблеми подолання бюджетного дефіциту в Україні.

Предметом дослідження є принципи, методи,організаційні основи, чинники  формування державного дефіциту в сучасному суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття та особливості  дефіциту державного бюджету, його роль у розвитку фінансової системи України

 

У фінансовій системі України центральне місце  займає державний бюджет, він є  найбільшим централізованим фондом грошових коштів. Поряд із фінансами, державний бюджет - це самостійна  економічна категорія і втілює фінансові відносини, що виникають при утворенні централізованого фонду грошових ресурсів країни та його використанням на загальнодержавні потреби; в свою чергу – це документ, що спрямовує фінансову діяльність

держави, робить її конкретною і фінансово забезпеченою.

Бюджетні  відносини складаються між державою, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями, населеням  — з другого боку, з приводу  сплати податків, зборів, а також  при використанні бюджетних коштів.

Трансформаційні процеси, які відбуваються в Україні, набувають усе більшого розвитку. В умовах економічних змін на одному із перших щаблів стоїть питання забезпечення добробуту населення та формування основ подальшого його зростання. Провідну (визначальну) роль у цих перетвореннях займають державні фінанси, зокрема використання ресурсів державного бюджету України.

Бюджет  як фінансовий план відіграє дуже важливу  роль в діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених  за нею функцій. Це документ, що спрямовує  фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансово забезпеченою

Державний бюджет, як фонд грошових коштів, має специфічні ознаки:

1) великі  розміри;

2) має силу  закону;

3) в складі  бюджету утворюються бюджетні  резерви, що сприяє зміцненню  його стійкості.

На розмір  бюджету впливають наступні чинники:

— рівень розвитку економіки, розміри виробленого  валового національного продукту;

— методи господарювання (ринкові, командно-адміністративні);

— склад  системи оподаткування;

— масштаби зрушень в народному господарстві, соціальних і економічних завдань, які передбачається вирішити і профінансувати за рахунок коштів бюджету.

Як інструмент впливу на розвиток економіки і соціальної сфери, бюджет завжди використовується державою і був:

— фінансовою базою для виконання покладених на неї функцій по впливу на економіку, по управлінню і обороні країни;

— найважливішим  джерелом фінансування невиробничої сфери;

— інструментом для вирішення соціальних і національних проблем, джерело виплат по соціальному забезпеченню населення;

 

— інструментом міжтериторіального і міжгалузевого перерозподілу коштів;

— з допомогою  бюджету здійснюється вплив на розвиток продуктивних сил, науково-технічний  прогрес;

У структурі  бюджету розрізняють доходи та видатки. Стан бюджету як фінансового плану держави може визначатися трьома показниками:

- рівновага  доходів і видатків бюджету;

- бюджетним  профіцитом – перевищення доходів  над видатками бюджету;

- бюджетним  дефіцитом – перевищення видатків  над постійними доходами.

Бюджетний дефіцит - це ситуація, яка характеризується перевищенням видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки й обов’язковіплатежі, що згідно з бюджетною класифікацією віднесені до доходів бюджету. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету, оскільки при його складанні та затвердженні встановлюються відповідні джерела фінансування.

      Бюджетний дефіцит виражає такі  об'єктивні  економічні  відношення,  що

виникають між  учасниками суспільного  виробництва  в  процесі  використання коштів понад наявних закріплених джерел прибутків у  силу  росту  граничних витрат виробництва.   Такі  засоби  утворюються  головним  чином  унаслідок грошової  і  кредитної  емісії,    продажі   облігацій   державних   позик, сертифікатів і інших  видів  цінних  паперів,  здійснення  великомасштабних зовнішніх  позик.

  Визначені   дії,  що  призводять  до  дефіциту  бюджету,обумовлюють необхідність  розроблення чіткої програми  фінансового маневру  в

межах  грошового  потенціалу  країни,  а  також  пошуку  ефективних  джерел покриття бюджетного дефіциту  і  контролю  за  його  розвитком,  визначення  платоспроможності суб'єктів бюджетного фінансування.

  По  своїй  природі  бюджетний  дефіцит,  як  і   будь-яка   економічна

категорія, має конкретний інтервал дії,  що  визначається,  з одного  боку,

законами  зростання вартості (капіталу), а  з інший законами  інфляції.   Якщо

бюджетний дефіцит  тяжіє до законів зростання  вартості,  то  він  об'єктивно

приймає активну  економічну форму, якщо ж до законів  інфляції -  то  пасивну.

      Важливо відзначити, що в закордонній  літературі, розрізняють: 

• реальнощо спостерігаєтьс;
• структурний ;
• циклічний дефіцит бюджету.

      Під   тим, що реально спостерігається  розуміється дефіцит,  обсяг якого дорівнює  загальним  прибуткам  (грошовим  надходженням)   від   федеральних податків за мінусом витрат  на  державні  закупівлі  і  трансферні  платежі.

      Структурний дефіцит являє собою обчислену різницю між федеральнимиприбутками і витратами, при визначеній фіскальній  політиці  (діючий  рівеньоподатковування і поточних витрат), і рівні безробіття (6%). 

 

 

Коли економічна система входить у період спаду, а рівень безробіття  підвищується понад базовий, реально що спостерігається дефіцит бюджету перевищує  рівеньструктурного дефіциту, що  відбувається  частково  через  зростання  виплати допомоги по безробіттю й іншим соціальним програмам, а також частково  через падіння  прибутків  населення.  

Різниця  між  тим, що реально спостерігається і структурним  дефіцитом  прийнято  називати  циклічним дефіцитом бюджету.

      З поняттям дефіциту бюджету  тісно пов'язане поняття «державний  борг».

Він являє  собою загальну накопичену суму  всіх  позитивних  сальдо  бюджетів федерального уряду за відрахуванням усіх дефіцитів, що мали місце в  країні.

  При цьому розрізняють внутрішній і  зовнішній  борг  держави.   Перший виступає, як правило, у вигляді заборгованості по  банківських  кредитах,  і коштів, отриманих від розміщення облігацій  державної  позики,  невиплачених пенсій, соціальної допомоги і т.д.

      Бюджетний дефіцит, як  правило,  виникає  внаслідок  незбалансованості

бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою  в  них  дляфінансування  всього  необхідного  обсягу  державних  видатків.    Тимчасова незбалансованість бюджетів, в основному  пов'язана  з  циклічним  характером виробництва,   а   також   надзвичайними   подіями,   мала   місце    й    удомонополістичний період розвитку суспільного виробництва.

      Проте  в  даний  час   дефіцитність  державних  бюджетів  і   наявність

державного  боргу  перестало   бути   феноменом   суспільного   розвитку   і

перетворилося в регулярне, стабільне економічне явище в країнах із  розвитою ринковою економікою.  Це пов'язано з тим, що за останні  два  десятиліття  в цих країнах повторюються кризові явища в економіці й у  політику.   Циклічні кризи,  доповнені  структурними,  а  також  значних  коштів,  що  йдуть   на забезпечення  обороноздатності  країн,  викликають  велику   напругу   всієї системи державних  фінансів  і  особливо  її  центральної  ланки  державного бюджету.   Це  й  обумовлює  бюджетний  дефіцит

      Бюджетний дефіцит може бути  пов'язаний також із свідомо   проведеної  в

цих  країнах  політикою  «дефіцитного  фінансування»,  відповідно  до   якої

дефіцити, причому  хронічні й у значних розмірах, можуть  виступати  потужним стимулом, «регулятором» економіки, оскільки залучення великих  грошових  сумм на позичковому ринку для фінансування державних  видатків  «збуджує»  ділову активність приватного капіталу.

За своєю  природою бюджетний дефіцит, як і будь-яка інша економічна категорія, має конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зростання вартості, з другого -- законами інфляції.  Якщо бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, він об'єктивно набирає активної економічної форми, якщо ж до законів інфляції -- то пасивної.

 Регулювання бюджетного дефіциту полягає в тому, щоб за допомогою фінансового механізму обома формами бюджетного дефіциту ефективно адаптуватися до тенденції зростання граничних суспільних витрат виробництва. Водночас це означає і стимулювання розвитку продуктивних сил країни. Застосування такої політики дасть змогу суспільству залежно від рівня економічного розвитку і потенціалу грошових ресурсів планувати прийнятний розмір дефіциту бюджету.

Важливим  моментом у процесі розгляду проблеми бюджетного дефіциту є те, що її неможливо  розв'язати за рахунок боргового  фі-нансування, оскільки категорії "бюджетний  дефіцит" і "державний борг" тісно пов'язані між собою. Одне поняття випливає з іншого, а саме за рахунок боргового фінансування можна скоротити бюджет-ний дефіцит, проте одразу починає зростати обсяг державного бор-гу. І навпаки, при збільшенні виплат по державному боргу останній, звичайно, зменшується, однак це, в свою чергу, незмінне призводить до збільшення бюджетного дефіциту. Цей процес може бути нескін-ченним, внаслідок чого коло замкнеться, якщо уряд не докладе зу-силь для того, щоб підвищити ділову та економічну активність у кра-їні. Найвірогідніше, йдеться про те, щоб посилити увагу до концепції функціональних фінансів.