Податкова система України

 

 Одним із видів приховування  виручки є не відображення  в обліку та звітності виручки  отриманої готівкою. Керівники можуть  укладати договір не на весь  обсяг робіт, а тільки на  якусь частину. 

Різниця між загальною  вартістю робіт і частиною, яка  відображається в обліку та звітності, залишається у розпорядженні  виконавця без врахування оподаткування  цієї різниці. Бувають випадки коли робота оформляється без оформлення договору, а розрахунки проводяться  готівкою.

 Важливим моментом  є виявлення приховування доходів  при здійсненні бартерних операцій. Зустрічаються випадки коли товари  обмінюються за заниженими цінами, а оприбутковуються за завищеними  цінами.

 Підприємства здійснюють  приховування доходів отриманих  від виробничо-господарської діяльності  шляхом відображення їх у вигляді  боргу іншим підприємствам чи  взаєморозрахунків. Одним із способів  приховування доходів є перерахування  доходів від реалізації продукції  на особисті рахунки робітників  підприємства.

 Підприємства, які мають  декілька рахунків у банку  можуть на одному рахунку відображати  суми для оподаткування, а на  інших проводити операції які  приховуються від оподаткування. 

 Приховування доходу  від оподаткування здійснюється  шляхом перерахування сум у  вигляді нарахованої пені за  невиконання умов договору. Найчастіше  це бувають фіктивні договори.

 Пільговий режим оподаткування  дозволяє перепродавати товари  з постійною надбавкою через  кілька підприємств з відображенням  тільки доходів у підприємства, яке має пільгове оподаткування  і проводить розрахунок за  продукцію готівкою.

 Одним із способів  збільшення витрат на виробництво  є фіктивне документальне оформлення  документів. Ці витрати компенсуються  готівкою шляхом отримання з розрахункового рахунку.

 

 Великого розповсюдження  зазнало приховування від оподаткування  доходів, отриманих резидентом  від розміщення грошових коштів  за кордоном. Резидент заключає  договір з нерезидентом на  поставку продукції, виконання  робіт. В договорі передбачена  попередня оплата нерезиденту,  який перераховує ці кошти  на депозитний вклад. Після  цього отримані % перераховуються  на особисті рахунки в одному  із іноземних банків. Кошти повертаються  у повному обсязі резиденту.  Дані операції здійснюють через  фіктивні фірми, тоді суми не  повертаються до України, а  перераховуються на особисті  рахунки учасників договору.

 Приховування доходів  шляхом незаконного обналичивание  грошових коштів через фіктивні  підприємства і рахунки комерційних  банків здійснюється шляхом укладання  підприємством договору з фіктивним  підприємством на виконання робіт.  Фіктивні підприємства перераховують  гроші через рахунки до іноземних  банків. Дані суми обналичиваются  готівкою, яка сплачується підприємством.  Таким чином собрані на кореспондуючому  рахунку банку-нерезиденту гроші  не оподатковуються.

 Ухилення від сплати  податків здійснюється при поставці  до Україні товарів під видом  комплектуючих виробів. В цьому  випадку суб’єкти зовнішньоекономічної  діяльності через посередників (нерезидентів), який має пільговий режим оподаткування,  отримують від іноземного підприємства-виробника  товар, який є підакцизним.  Посередник поставляє товар в  Україну у якості комплектуючих  виробів не сплачуючи акциз.  Далі через фіктивні підприємства  які здійснюють збірку і наладку  готової продукції здійснюється  продаж вже готової продукції.

Податкове планування

Під податковим плануванням  розуміється цілеспрямована діяльність платника податків, орієнтована на максимальне використання всіх нюансів  існуючого податкового законодавства  з метою зменшення податкових платежів до бюджету.

Цілі податкового планування співвідносяться зі стратегічними (комерційними) пріоритетами та інтересами підприємства, з витратами на його проведення і з вагою податкового  тягаря. Правильним підходом в рамках проведення грамотного податкового  планування вважається використання пільг  у поєднанні з іншими прийомами, часто більшою мірою організаційними, ніж фінансовими або бухгалтерськими.

Податкове планування є однією з головних складових частин процесу  фінансового планування. Відбувається попередній розрахунок варіантів сум  прямих і непрямих податків, податків з обороту за результатами загальної  діяльності і по відношенню до конкретної операції або проекту в залежності від різних правових форм її реалізації. Податкове планування доступне будь-якому, але здійснювати його треба до здійснення будь-якої господарської операції або по  закінченню податкового періоду.

Зовнішнє і внутрішнє  податкове планування

Зовнішнє планування може проводитися декількома методами: заміни податкового суб'єкта, заміни виду діяльності, заміни податкової юрисдикції.

Метод заміни податкового  суб'єкта грунтується на використанні з метою податкової оптимізації  такої організаційно-правової форми  ведення бізнесу, щодо якої діє більш  сприятливий режим оподаткування.

Метод зміни виду діяльності податкового суб'єкта передбачає перехід  на здійснення таких видів діяльності, які обкладаються податком у меншій мірі в порівнянні з тими, які  здійснювалися.

Метод заміни податкової юрисдикції полягає в реєстрації організації  на території, що надає при певних умовах пільгове оподаткування. Вибір  місця реєстрації (території та юрисдикції) важливий за умови неоднорідності території. Коли кожен регіон країни наділений  повноваженнями щодо формування місцевого  законодавства і на цьому полі суб'єкти володіють деякою свободою, кожна територія використовує цю свободу по-своєму. Звідси відмінності в розмірі податкових відрахувань.

При виборі місця реєстрації орієнтуються не тільки на розмір податкових ставок. При невеликих податкових ставках законодавством зазвичай встановлюється розширена податкова база, що в  кінцевому результаті може призвести  до зворотного ефекту - підвищення податкових платежів. Якщо невеличка податкова  ставка жорстко прив'язана до одиниці  результату діяльності, то податкове  планування стає практично неможливим.

І навпаки, при формально  високих податкових ставках цілком можливе зниження податкового тягаря, оскільки існують різні пільги, пов'язані  з частини податків, що встановлюються на рівні місцевих суб'єктів влади.

Внутрішнє планування:

Податкове законодавство  надає платникові податків достатньо  багато можливостей для зниження розміру податкових платежів шляхом внутрішнього планування, у зв'язку з чим можна виділити загальні та спеціальні методи.

Серед загальних методів виділяють:

• вибір облікової політики,
• розробка контрактних схем,
• використання оборотних коштів, пільг та інших податкових звільнень.

Серед спеціальних:

• метод заміни відносин,
• метод поділу відхилень,
• метод відстрочки податкового платежу
• метод прямого скорочення об'єкта оподаткування.

Загальні методи внутрішнього планування:

Вибір облікової політики організації, яка розробляється і приймається один раз на фінансовий рік, - найважливіша частина внутрішнього податкового планування.

Цей документ підтверджує  обгрунтованість та законність того чи іншого тлумачення нормативних правових актів і дій стосовно ведення  бухгалтерського обліку.

Одним з тривіальних і  часто використовуваних методів  податкової оптимізації є зниження оподатковуваного прибутку за рахунок  застосування прискореної амортизації або переоцінки основних засобів.

Пільги - одна з найважливіших  деталей внутрішнього і зовнішнього  податкового планування. Теоретично пільги - один із способів для держави  стимулювати ті напрямки діяльності і сфери економіки, які необхідні  державі в міру їх соціальної значущості або через неможливість державного фінансування. Практично ж більшість  пільг досить жорстко лімітують  сегмент їх використання. Пільги та їх застосування значною мірою залежать від місцевого законодавства. Як правило, значну частину пільг надають  місцеві закони.

Деякі пільги, здавалося  б не пов'язані з області діяльності безпосередньо, стають так званими  непрямими пільгами; компанії потрапляють  в число пільговиків з формальних причин.

Податкове законодавство  передбачає різні пільги:

• неоподатковуваний мінімум об'єкта;
• вилучення з обкладення визначених елементів об'єкта;
• звільнення від сплати податків окремих осіб або категорій платників;
• зниження податкових ставок, цільові податкові пільги, включаючи податкові кредити (відстрочення стягнення податків),
• інші податкові пільги.

Важливим    моментом    оптимізації    оподатковування  підприємства є використання системи  планування на майбутні періоди податкових платежів і вступів. Із цією метою  проводиться моделювання баз  оподатковування    податків   (зборів),    які   сплачуються  підприємством.  Моделювання проводиться  по кожному окремому податкові (збору).

3.2. Спеціальні методи податкової оптимізації

Спеціальні методи податкової оптимізації мають більш вузьку сферу застосування, ніж загальні, однак так само можуть застосовуватися на всіх підприємствах.

Метод заміни відносин ґрунтується  на багатоваріантності шляхів вирішення  господарських проблем у рамках існуючого законодавства. Суб'єкт  має право віддати перевагу кожній із припустимих варіантів як з  погляду економічної ефективності операції, так і з погляду оптимізації  оподатковування.

Метод поділу відхилень базується  на методі заміни. У цьому випадку  заміняється не вся господарська операція, а тільки її частина, або  господарська операція заміняється  на кілька операцій. Метод застосовується, як правило, коли повна заміна не дозволяє досягтися очікуваного результату.

Метод відстрочки податкового  платежу засновано на можливості переносити момент виникнення об'єкта оподатковування на наступний календарний  період. У відношенні з чинним законодавством строк сплати більшості податків тісно пов'язаний з моментом виникнення об'єкта оподатковування й календарним періодом. Використовуючи елементи методу заміни й методу поділу, можна змінити строк сплати податку або його частини на наступний, що дозволить суттєво заощадити обігові кошти.

Метод прямого скорочення об'єкта оподатковування має на меті зниження розміру об'єкта, що підлягає оподатковуванню, або заміну цього  об'єкта іншим, оподатковуваним більш  низьким податком або не оподатковуваним  податком зовсім. Об'єктом можуть бути як господарські операції, так і  оподатковуване податками майно, причому  скорочення не повинне виявити негативного  впливу на господарську діяльність підприємця.

 

Висновок

Основними недоліками чинної податкової системи є її надмірна заплутаність (як теоретичних тлумачень, так і в практичному застосуванні), велика кількість податків, високі ставки. Тобто на сьогодні податкова  система продовжує виконувати лише фіскальну функцію. У цілому вона потребує упорядкування і перегляду  податкових ставок. При цьому необхідно  враховувати, що Податковий кодекс –  дуже складний документ, оскільки він  втручається у сферу численних  суб'єктів підприємницької діяльності. Важливо дуже виважено сформувати його за змістом, гармонізуючи інтереси держави, юридичних і фізичних осіб.

Великі надії платники податків покладали на введення Податкового  кодексу. Новий Податковий кодекс повинен  звільнитися від недоліків чинної податкової системи, зберегти все раціональне, врахувати нагромаджений позитивний досвід, стабілізувати систему податків. Потрібно позбутися практики прийняття  податкових законодавчих актів "заднім числом". Усі зміни повинні  вноситися тільки під час формування бюджету на майбутній рік з  тим, щоб вони ставали відомими платнику податків заздалегідь.

Податковий кодекс повинен  бути надійним гарантом стабільності вітчизняного податкового законодавства, його адаптації до правового поля єдиної системи, а також запорукою  подальшого інтегрування України у  світове співтовариство.