Податки і податкова система держави

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2012 в 16:57, лекция

Описание работы

Податки - це обов’язкові нормативні платежі, які вносяться до державного чи місцевого бюджетів та державних цільових фондів згідно чинного податкового законодавства.
Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.
За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків, з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
У фінансовій термінології застосовують п’ять термінів, що відображають платежі державі:
 плата;
 відрахування і внески;
 податок;
 збір.
Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Розмір плати залежить від кількості ресурсів, які використовуються, а надходження плати саме державі визначається державною власністю на ці ресурси.
Відрахування і внески передбачають цільове призначення платежів. Воно може бути частковим (відрахування) або повним (внески), тобто саме витрачання коштів у повному обсязі проводиться тільки за цільовим призначенням.
На відміну від плати, відрахувань і внесків податки не мають ні конкретного еквівалентного обміну, ні конкретного еквівалентного призначення.
На відміну від податків, які мають характер регулярних надходжень, збори є платежами разового, випадкового і незначного за розмірами характеру.
Податки безпосередньо пов’язані з розподільчою функцією фінансів, виступаючи методами централізації ВВП у бюджеті та державних цільових фондах для забезпечення загальних суспільних потреб. Крім фіскальної податки виконують економічну або регулюючу функцію - впливаючи на економічні і соціальні процеси в державі.

Работа содержит 1 файл

Тема 7 та 8.doc

— 79.00 Кб (Скачать)

Тема 7. Податки і податкова  система держави 

1. Соціально - економічна  суть податків, їх  функції та елементи 

        Податки - це обов’язкові нормативні платежі, які вносяться до державного чи місцевого бюджетів та державних цільових фондів згідно чинного податкового законодавства.

    Історично це найдавніша форма  фінансових відносин між державою і  членами суспільства.

                За  економічним змістом  податки - це фінансові відносини між державою і   платниками податків, з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

    У фінансовій термінології застосовують п’ять термінів, що відображають платежі державі:

    • плата;
    • відрахування і внески;
    • податок;
    • збір.

    Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Розмір плати залежить від кількості ресурсів, які використовуються, а надходження плати саме державі визначається державною власністю на ці ресурси.

    Відрахування  і внески передбачають цільове призначення платежів. Воно може бути частковим (відрахування) або повним (внески), тобто саме витрачання коштів у повному обсязі проводиться тільки за цільовим призначенням.

    На  відміну від плати, відрахувань і  внесків податки не мають ні конкретного еквівалентного обміну, ні конкретного еквівалентного призначення.

    На  відміну від податків, які мають характер регулярних надходжень, збори є платежами разового, випадкового і незначного за розмірами характеру.

    Податки безпосередньо пов’язані  з розподільчою функцією фінансів, виступаючи методами централізації ВВП у бюджеті та державних цільових фондах для забезпечення загальних суспільних потреб. Крім фіскальної податки виконують економічну або регулюючу функцію - впливаючи на економічні і соціальні процеси в державі. 
 
 
 
 

    Кожен податок можна  розглядати за таким сімома елементами:

  1. суб’єкт або платник податку;
  2. об’єкт оподаткування - це предмет, який оподатковується тим чи іншим

            податком (майно, дохід, прибуток).

  1. одиниця оподаткування - це одиниця виміру об’єкта оподаткування;
  2. джерело сплати податків (дохід, прибуток, собівартість продукції).
          1. податкова ставка - це законодавчо встановлений

            розмір податку  на одиницю оподаткування. 
           

    Виділяють два підходи до встановлення податкових ставок:

        1. універсальний (коли для всіх платників встановлюється одна єдина ставка).
        2. диференційований (для різних платників різні ставки): мито, акциз.
 

    За  побудовою ставки бувають:

        • тверді (встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування).
        • відсоткові (ставки у відсотках до об’єкта оподаткування який має грошовий вираз).
 

    В свою чергу відсоткові ставки поділяються на три види:

      1. пропорційні ставки (незалежно від розміру об’єкта оподаткування);
      2. прогресивні - це ставки, які зростають у міру збільшення об’єкта оподаткування;
      3. регресивні - ставки, які зменшуються в міру збільшення об’єкта оподаткування.
 

              6. податкові пільги

              7. звітний податковий  період - це період, протягом якого платник податку зобов’язаний провести нарахування та утримання відповідного податку. 

    Податки можна класифікувати  за:

1. залежно від рівня  державної структури:

  • загальнодержавні (ті, які встановлюються державними органами влади);
  • місцеві (органами місцевого самоврядування).

2. залежно від форми  оподаткування:

    • прямі (встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника);
  • непрямі (встановлюються у вигляді надбавки до ціни товарів і сплачуються споживачами,- ПДВ, мито). 

3. залежно від економічного  змісту об’єкта   оподаткування:

    • податки на доходи;
    • податки на споживання (непрямі податки)
    • податки на майно (за землю, на нерухомість).

4. залежно від платника:

  • з юридичних осіб;
  • з фізичних осіб;
  • змішані ( з юридичних і фізичних осіб).
 
 

    2.Сутність  та структура податкової  системи держави.

      Принципи її побудови. 

    Згідно  Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.97 р. сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. 

    Виділяють два елементи оподаткування:

1. Сукупність податків  і зборів.

2. Встановлений законом  порядок їх справляння. 

    Структура податкових систем різних країн  є дуже різноманітна і постійно змінюється під впливом економічних, соціальних і політичних факторів. Загалом розвиткові сучасних податкових систем зарубіжних країн притаманні такі риси:

  • розширення оподаткування особистих доходів;
  • удосконалення податків на споживання;
  • зменшення впливу податків на прибуток корпорацій;
  • невпинне зростання програм на соціальне страхування.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Згідно  законодавства в  Україні справляються такі загальнодержавні податки і збори:

  1. ПДВ;
  2. акцизний збір;
  3. податок на прибуток;
  4. податок на доходи фізичних осіб;
  5. мито;
  6. державне мито;
  7. податок на нерухоме майно;
  8. плата за землю;
  9. рентні платежі (за нафту і газ, що видобуваються в Україні);
  10. податок з власників транспортних засобів та ін. самохідних машин та механізмів;
  11. податок на промисел;
  12. збір за геолого - розвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
  13. збір за спеціальне використання природних ресурсів (збір за користування надрами для видобування корисних копалин, збір за використання лісових ресурсів);
  14. збір за забруднення навколишнього природного середовища;
  15. збір на обов’язкове соціальне страхування;
  16. збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші.
 

    Загальнодержавні  податки і збори  встановлюються ВРУ  і справляються на всій території України. 

    До  місцевих  зборів в Україні належать:

  1. збір за припаркування автотранспорту;
  2. ринковий збір;
  3. збір за видачу ордера  на квартиру;
  4. курортний збір;
  5. збір за участь у бігах на іподромі;
  6. збір за виграш у бігах на іподромі;
  7. збір з осіб які беруть участь на тоталізаторі на іподромі;
  8. збір за право використання місцевої символіки;
  9. збір за право проведення кіно - і телезйомок;
  10. збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотереї;
  11. збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг (палатки, ятки);
  12. збір з власників собак.
 

Місцевими податками в Україні  є:

  1. податок з реклами;
  2. комунальний податок.
 

    Місцеві податки і збори  і порядок їх справляння встановлюється сільськими, селищними і міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених ВРУ. 
 

    Основними принципами побудови системи оподаткування  є:

  1. стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності (передбачає введення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва);
  2. обов’язковість;
  3. рівнозначність і пропорційність (передбачає справляння податків у певній частині від отриманого прибутку та забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутки і пропорційно більших на більші доходи);
  4. рівність і недопущення проявів податкової дискримінації;
  5. соціальна справедливість (забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, шляхом запровадження неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі і надвисокі доходи);
  6. стабільність (незмінність податків і зборів, їх ставок та пільг протягом бюджетного року);
  7. економічна обґрунтованість (встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з доходами);
  8. рівномірність сплати (встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат);
  9. компетенція (ВРУ, місцеві органи влади);
  10. єдиний підхід;
  11. доступність (забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Система податкових  органів в Україні  та їх функції 

    Система податкових органів - це мережа спеціалізованих структур, які забезпечують надходження до бюджету всіх податків і зборів, що включені до системи оподаткування згідно податкового законодавства:

    • ДПС;
    • митні органи;
    • Державне казначейство;
 

    У свою чергу  система органів ДПС включає:

1. Державна податкова  адміністрація України  (ДПА);

2. Податкова міліція.

    ДПА України включає:

1. ДПА в АРК.

2. ДПА в м. Києві  та м. Севастополі.

3.ДПА  в областях. 

    Кожна з цих адміністрацій  в свою чергу включає  державні податкові інспекції (ДПІ) в районах , містах.

    Податкова міліція включає:

1) головне управління;

2) слідче управління;

3) управління по  боротьбі з корупцією  в органах ДПС. 

    Завданнями  органів ДПС є:

  1. здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів і ін. обов’язкових платежів;
  2. внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
  3. прийняття у випадках передбачених законом нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з питань оподаткування;
  4. формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
  5. роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків.
 
 
 
 
 
 
 
 

Завданнями  податкової міліції  є:

Информация о работе Податки і податкова система держави