Податки і податкова система держави

Податки - це обов’язкові нормативні платежі, які вносяться до державного чи місцевого бюджетів та державних цільових фондів згідно чинного податкового законодавства.
Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.
За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків, з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
У фінансовій термінології застосовують п’ять термінів, що відображають платежі державі:
 плата;
 відрахування і внески;
 податок;
 збір.
Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Розмір плати залежить від кількості ресурсів, які використовуються, а надходження плати саме державі визначається державною власністю на ці ресурси.
Відрахування і внески передбачають цільове призначення платежів. Воно може бути частковим (відрахування) або повним (внески), тобто саме витрачання коштів у повному обсязі проводиться тільки за цільовим призначенням.
На відміну від плати, відрахувань і внесків податки не мають ні конкретного еквівалентного обміну, ні конкретного еквівалентного призначення.
На відміну від податків, які мають характер регулярних надходжень, збори є платежами разового, випадкового і незначного за розмірами характеру.
Податки безпосередньо пов’язані з розподільчою функцією фінансів, виступаючи методами централізації ВВП у бюджеті та державних цільових фондах для забезпечення загальних суспільних потреб. Крім фіскальної податки виконують економічну або регулюючу функцію - впливаючи на економічні і соціальні процеси в державі.