Отчет по практике в Конституція України

       

                    .= 365 /                                                                        (2.35)

    ₍₂₀₀₈₎ =365/9,5=38,4

       ₍₂₀₀₉₎ =365/5,8= 62,9 

     Цей показник відображає розрахункову кількість  днів для погашення кредиту, взятого дебіторами, і бачимо зменшення коефіцієнту обіговості дебіторської заборгованості та збільшення строку для погашення кредитів. 

     Коефіцієнт  обіговості кредиторської  заборгованості ( ) – показує, скільки в середньому разів за звітний період обертається кредиторська заборгованість:

                                                                                             (2.36)                                                                                 

      Вирахуємо коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості за даний період на досліджуваному підприємстві:

₍₂₀₀₈₎ =52918/ 1352= 39,1

₍₂₀₀₉₎ =44126/ 2307= 19,12 

         Для аналізу обіговості кредиторської  заборгованості використовують  показник періоду обіговості  кредиторської заборгованості: 

                          = 365/                                                                        (2.37) 

₍₂₀₀₈₎ = 365/39,1= 9,3

₍₂₀₀₉₎ =365/ 19,12= 19,1

        Цей показник відображає розрахункову  кількість днів  для погашення  кредиту, отриманого від постачальників.

      Коефіцієнт  обіговості запасів ( ) – характеризує ефективність управління запасами: 

                                           (2.38)  

₍₂₀₀₈₎ = 50409/ 964=52,3

₍₂₀₀₉₎ =42303/ 2225= 19 

      Показник  періоду обіговості запасів можна  розрахувати:

                            Т = 365/                                                                       (2.39)

                                                                   

Т ₍₂₀₀₈₎ = 365/52,3= 6,97

Т ₍₂₀₀₉₎ = 365/19= 19,21

     Коефіцієнт обіговості основних засобів (або фондовіддача) ( ) - характеризує ефективність використання основних засобів: 

     (2.40)  

₍₂₀₀₈₎ =50409/ (66320+67106:2)= 50409/66713=0,75

₍₂₀₀₉₎ =42303/(67490+94380:2)=42303/80935= 0,52  

              Результати проведених розрахунків  коефіцієнтів ділової активності підприємства КП „Чернігівводоканал” у досліджуваному періоді представлено в таблиці 2.5. 

Таблиця 2.5   

Оцінка  ділової активності КП „Чернігівводоканал”

 

          Зменшення значення показника ресурсовіддачі у 2009 році  порівняно з 2008, говорить про зменшення ефективності використання активів досліджуваного підприємства.

          Як і для коефіцієнтів рентабельності, так і для показників ділової активності не існує абсолютних нормативних значень, тому що ці показники різко коливаються по галузях. Позитивною тенденцією вважається збільшення цих показників в динаміці, а в нашому випадку всі показники коефіцієнтів зменшилися.

           
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНОВИЩА  ПІДПРИЄМСТВА 

      Оцінюючи  отримані показники (фінансової стійкості ), можна сказати, що база практики у 2008 році на 27% забезпечена власними коштами а інша частина – 73 %, фінансується за рахунок залученого капіталу, що підкреслює її фінансову залежність. Частка власного капіталу в активах підприємства у 2009 році зменшилася, що показує величина коефіцієнту автономії, це означає, що збільшився ризик фінансової стійкості. Для нормальної фінансової стійкості підприємству необхідно збільшити власний капітал щонайменше на 27%, що буде важко зробити, маючи значний розмір кредиторської заборгованості та збитковості діяльності.

     Провівши  аналіз фінансово-економічного стану  на 2008 і 2009 рік та роблячи попередній висновок, можна сказати, що станом на 01.01.2010 року підприємство є збитковим, фінансово нестійким, з низьким показником ділової активності низькою платоспроможністю та неліквідними власними активами.

     Отже, провівши аналіз фінансово-економічного стану підприємства, робимо висновок, що підприємство знаходиться у дуже критичному стані і ймовірність банкрутства є дуже високою.

     Таким чином, цілями антикризової стратегії підприємства повинні бути:

- забезпечення  ліквідності і платоспроможності  на підставі оптимального поєднання  власних і залучених джерел  засобів;

- отримання  прибутку і забезпечення відповідного  рівня рентабельності, достатнього  для задоволення всіх своїх потреб при здійсненні основної, інвестиційної і фінансової діяльності.

     Групу санаційних заходів, яка пов”язана  зі зміною структури та складу активів  балансу називають реструктуризацією  активів. В рамках реструктуризації активів можна провести такі види санаційних заходів:

1. Мобілізація  прихованих резервів шляхом реалізації  окремих об”єктів основних та  оборотних засобів, які безпосереднньо  не пов”язані з протіканням  основної діяльності; індексації  балансової вартості майнових  об”єктів, які не можна реалізувати без порушення нормального циклу комерційної діяльності.

3. Здача  в оренду основних фондів, які  не повною мірою використовуються  у виробничому процесі.

4. Оптимізація  структури розміщення оборотного  капіталу тобто, зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництва.

5. Продаж  окремих низькорентабельних структурних  підрозділів та об”єктів основних  фондів. Отримані кошти можна  направити на перепрофілювання  діяльності на більш прибуткові її види.

6. Рефінансування  дебіторської заборгованості –  переведення заборгованості в  інші, ліквідні форми оборотних  активів: грошові кошти, короткострокові  фінансові вкладення тощо.

     Ці  розглянуті види санаційних заходів  спричиняються до змін в окремих статтях активу балансу.

     Одним із головних напрямків підвищення платоспроможності  та відновлення фінансової стійкості  підприємства є зменшення вхідних  грошових потоків, які класифікуються таким чином:

 1) оплата товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції;

 2) оплата товарів, робіт, послуг, які не належать до валових  витрат;

 3) здійснення реальних та фінансових  інвестицій;

 4) сплата податків та інших платежів  до бюджету;

 5) повернення капіталу, який був  залучений на фінансовому ринку. 
 
 

 

ВИСНОВКИ

     За  час проходження виробничої практики було досягнуто оснвних завдань:

• закріплено теоретичні знання, здобуті при вивченні дісциплін «Теорія фінансів», «Економіка підприємства», «Фінансовий аналіз», «Фінанси підприємства», «Фінансова діяльність суб”єктів господарювання», «Податкова система»та інші;
• набуто навичок практичного застосування теоретичниз знань для розв”язання завдань з управління фінансами;
• навчилась аналізувати та прогнозувати фінансові результат, планувати заходи та приймати управлінські рішення щодо поліпшенняфінансового стану підприємства;
• ознайомилася із структурою підприємства;
• розглянула установчи документи;
• ознайомилась зі статутом підприємства,  положеннями про відділи, посадовими інструкціями, технологією управління фінресурсами;
• взяла участь у виконанні конкретної роботи що здійснюється економічними службами підприємства;
• підготувала пропозиції, щодо поліпшення організації управління фінансами підприємства;
• підготувала звіт.

     На сьогодні українські підприємства мають достатньо високу собівартість продукції, яка в свою чергу, зменшує обсяг її реалізації. У числі причин, які викликають підвищення ціни продукції, можна назвати такі, як відсутність обігових коштів на підприємствах, криза неплатежів, тобто ріст дебіторської заборгованості, таким чином, ми маємо не що інше, як основні ознаки банкрутства підприємства.

     Порівнюючі кефіцієнти зносу та придатності 2008 року до 2009, ми  бачимо незначне зменшення зносу основних засобів і збільшення коефіцієнту придатності, що є позитивною тенденцією.

      Зменшення коефіцієнту поновлення основних засобів  у 2009 році по відношенню до 2008 майже  втричі свідчить про те, що основні  засоби не оновлювались за останній рік.

  Порівнюючі коефіцієнти, за 2009 рік  вибуло не набагато більше основних засобів підприємства ніж у 2008 році., що свідчить про більш-менш стабільну тенденцію.

     Ми  бачимо із розрахунків, що КП „Чернігівводоканал” є достатньо стійким і фінансово незалежним, але порівняно з 2008 роком ця тенденція зменшується.         

     Збільшення  показника коефіцієнту фінансової залежності в динаміці свідчить про поступову втрату підприємством фінансової незалежності.

  Розрахунок показника поточної ліквідності показав що досліджуване підприємство має достатньо обігових активів для задоволення поточних зобов”язань, бо дагний коефіцієнт знаходиться у межах нормативного значення. Позитивною тенденцією є збільшення цього коефіцієнта.

     Аналіз  коефіцієнту швидкої ліквідності  показав динаміку його збільшення і цей показник є вищим за верхнюю рормативну межу, тобто підприємство має достатньо можливостей для погашення своїх короткострокових зобов”язань поточними активами .

          Аналіз коефіцієнту абсолютної ліквідності для даного підприємства  показав, що воно може погасити  поточні зобов”язання. Але негативним є те що цей коефіцієнт має тендеція зменшення.

       Стабільність  коефіцієнта забезпечення по кредитах в динаміці свідчить про незмінність витрат підприємства на сплату відсотків за кредит.

           Зменшення значення показника ресурсовіддачі у 2009 році  порівняно з 2008, говорить про зменшення ефективності використання активів досліджуваного підприємства.