Отчет по практике в Конституція України

          Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Вона включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

     Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР із останніми змінами та доповненнями від 27.04.2010 р. Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

     Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року.

             Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що стягується з підприємств, є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг . Об’єктами оподаткування є обіг з реалізації товарів (робіт, послуг). Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, робіт, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг.

              Відповідно до ЗУ "Про податок на додану вартість" об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20%, за винятком операцій, звільнених від оподаткування й операцій, до яких застосовується нульова ставка.

       У бухгалтерському обліку нарахування бюджету ПДВ відображається бухгалтерською проводкою: Д-т рахунку № 741 «Сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток», субрахунок № 7410 «Податок на додану вартість»; К-т рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами». При сплаті в бюджет нарахованого ПДВ кореспондують рахунки: Д-т рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами»; 
К-т рахунку № 1200 «Коррахунок у Національному банку України». 
            Щомісячну сплату ПДВ здійснюють за встановленими законодавством строками.

     Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (вказівки, методичні рекомендації, накази, інструкції, роз'яснення тощо). Станом на 01.05.2002 р. затверджено і діють 25 національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

        Серед законів, щодо регулювання  підприємницької діяльності слід назвати також Цівільний кодекс України, якій є однією з форм кодифікації цівільного законодавства і являю собою єдиний законодавчий акт, в якому сисематизовані цівільно-правові норми, в тому числі і ті, що безпосередньо стосуються підприємницької діяльності. 

      1.2. Аналіз установчих документів бази практики 

           Комунальне підприємство «Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради, зареєстроване рішенням виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів № 143 від 18 травня 1992 року, як державне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства ”Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради народних депутатів, і є правонаступником прав і обов”язків. Власником майна Підприємства є Чернігівська міська рада. Підприємство знаходиться у підпорядкуванні управління  житлово-комунального господарства міської ради.

            Предмет діяльності підприємства: водопостачання та водовідведення.

           Підприємство здійснює видобування та транспортування питної води населенню, підприємствам, організаціям та установам міста, приймання, відведення та очищення стічних  вод і одержання відповідного прибутку в інтересах власника майна і трудового колективу.

Підприємство  здійснює такі види господарської діяльності:

• добування, виробництво і транспортування споживачам питної води;
• реалізація води, послуги каналізації для споживачів згідно з договорами власників майна;
• приймання, відведення і очищення стічної води;
• побутові послуги населенню по проведенню водопровідних і каналізаційних  мереж до індивідуальних будинків, їх ремонт, будівництво свердловин для води на садових ділянках та приватному секторі;
• консультативні послуги (видача технічних умов, веденняч технічного нагляду і т.д.);
• встановлення, обслуговування та ремонт водолічильників;
• ремонт артезіанських та інших видів насосів та обладнання;
• надання транспортних послуг юридичним та фізичним особам;
• контроль за водопостачанням та водовідведенням.

Підприємство  може здійснювати інші види господарської  діяльності, що не заборонене законодавством України, та які відповідають цілям і напрямкам його діяльності.

            Установчими документами підприємства називається комплект документів встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права.

             Мною було розглянуто такі установчі  документи КП „Чернігівводоканал”: Статут підприємства (додаток 5), колективний договір (додаток 6), наказ №1 „Про облікову політику підприємства” на 2005 рік (додаток 7).

       Статут підприємства, як локальний акт господарського законодавства  визначає цілі і предмет діяльності даного підприємства, відхилятися від яких, без зміни статуту, підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства.  

     Статут КП «Чернігівводоканал» містить дані про підприємство, без яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам законодавства. Це такі пункти статуту:

1. Загальні положення (найменування, вид підприємства, зазначення власника та юридична адреса підприємства);
2. Мета та предмет діяльності підприємства;
3. Юридичний статус підприємства (це статті про юридичну особу підприємства, про самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в банках, про печатку з найменуванням підприємства);
4. Майно підприємства (перелік фондів основні, оборотні, інше майно, статутний фонд, порядок утворення майна, порядок майна та ін.);
5. Права та обов”язки  підприємства
6. Управління підприємством і самоврядування трудового колективу ;
7. Господарська та соціальна діяльність підприємства;
8. Ліквідація і реорганізація підприємства;
9. Порядок внесення змін та доповнень.

Статут  має бути пронумеровано, прошнуровано та завірено нотаріально. 

         Підприємство є юридичною особою. Права  і обов”язки юридичної особи  підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

        Згідно зі статутом данного підприємства: участь підприємства в асоціаціях, корпораціях, концертах та інших об»єднаннях здійснюється на добровільних засадах, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству та ін. актам України. Створення будь-яких спільних підприємств за участю данного підприємства здійснюється по узгодженню з власником майна.

       Підприємство веде самостійний  баланс, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку, штамп зі своїм найменуванням.

       Майно підприємства є коммунальною  власністю та закріплене за  підприємством на правах повного  господарського владіння. Підприємство  користується майном на свій  розсуд. Майно підприємства становлять основні фонди, оборотні кошти, а також цінності, вартість яких  відображається в самостійному балансі.

        Джерелом формування майна є:

• майно передане йомму власником майна (Чернігівська міска рада)
• доходи одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інш. видів фінансово-господарської діяльності;
• доходи від цінних паперів;
• кредити банків та ін. кредиторів;
• капітальні вкладення та дотації з бюджету;
• безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємстві громадян;
• придбання майна ін. підприємств, організацій;
• інші джерела не заборонені законодавством України.

   Збитки, завдані підприємству при порушенні  його майнових прав громадянами, юридичними особами і держорганами, відшкодовуються  підприємству за рішення суду.

   Управлінням підприємством здійснює власник майна та начальник підриємства ( наймання начальника підприємства здійснюється власником майна шляхом укладання з ним контракту). підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати. Призначення і звільнення з посади всіх працівників здійснюється керівником підприємства.

   Основним  узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток. чистий прибуток, ячкий залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат (оплата праці, відсотки по кредитах банків, податків та ін. платежів до бюджету, відрахувань у галузеві інвестеційні фонди) залишається в повному розпорядженні підприємства.

      Відносини підприємства з іншими  підприємствами, організаціями, і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюються на основі долговорів.

       Ліквідація і реорганізація підприємства здійснюється за рішенням Чернігівської міскради, а також за рішенням суду згідно з чинним законодавством і здійснюється ліквідаційною комісією.

       Рішення соціально-економічних питань, що стосується діяльності підприємства, виробляються його рганами управління та приймаються трудовим колективом або уповноваженим ним органом і відображаються в колективному договорі.

            Колекти́вний до́гові́р - це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникають між власником або уповноваженим ним органом і найманими працівниками конкретного підприємства; це форма їх співробітництва з метою досягнення соціальної згоди і прогресу.

Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства (ст. 10—20 Гл. 2 КЗпП України, ЗУ "Про колективні договори і угоди" та ін.) та узятих сторонами зобов'язань і має на меті регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. У ньому передбачаються взаємні зобов'язання сторін, щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

• зміни в організації виробництва і праці;
• нормування оплати праці;
• встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (премій, доплат, надбавок та інші);
• встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
• участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);
• встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
• умов і охорони праці;
• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
• гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.