Отчет по практике в Конституція України

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ТИТУЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

Вступ  ........................................................................................................... 3

Розділ 1. Опис бази практики  .................................................................... 6

1. Нормативно-правове забезпечення діяльності організації ..... 6
2. Аналіз установчих документів бази практики  ....................... 10

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства .......... 16

      2.1 Аналіз майнового стану та джерел його формування ............. 16

      2.2 Аналіз фінансової стійкості  ....................................................... 21

      2.3 Аналіз ліквідності  ....................................................................... 24

      2.4 Аналіз прибутку та рентабельності  .......................................... 27

      2.5 Оцінка ділової активності підпиємства  ..................................... 29

Розділ 3. Пропозиції щодо покращення фінансового становища  підприємства………………………………………………….. . 34

Висновки  ...................................................................................................... 36

Список використаних джерел  .................................................................... 38

Додатки  ......................................................................................................... 40 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

        З розвитком ринкової економіки ускладнились як внутрішні так і зовнішні зв’язки підприємства, зросли потоки економічної інформації, яка необхідна для прийняття оперативних, стратегічних рішень. Переважну частину цієї інформації надає система бухгалтерського обліку. Для успішного ведення бухгалтерського обліку, для забезпечення його інформацією планування, аналізу та контролю господарської діяльності підприємства необхідна належна організація. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансве становище країни вцілому.

      У фінансовій системі держави головною, визначальною ії ланкою є фінанси підприємств, оскільки вони функціонують у сфері суспілього виробництва, в якій створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт (ВВП) і національний дохід суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.

      Підприємство є проміжною ланкою в системі економічних інтересів, які виникають у взаємозв”язках між певним підприємством та іншими підприємствами, між адміністрацією та трудовим колективом, між державними органами управління та підприємством.

      Однією з головних ознак роботи підприємства в ринкових умовах господарювання на сьогоднішній час є його економічна відособленість, організація фінансово-господарської діяльності на госпрозрахункових засадах. У зв”язку  з цим визначення прибутку має особливе значення.

      Підприємство, його проблеми і шляхи розв”язання , реална ефективність господарської діяльності – ось що стоїть сьогодні в центрі уваги і потребує самого ретельного аналізу.Чи вписується конкретне підприємство в складовий механізм що формується в Україні, учасного динамічного ринку, чи зможе воно використати перваги світової екоомічної інтеграції, чи знайде необхідні засоби і шляхи ліквідації зростаючого  відставання української економіки. Вирішення усіх цих питань потребує напруженої праці широкого кола спеціалістів і в першу чергу бухгалтерів, працівників обліково=економічног і фінансово-аналітично профілів.

      У теперешній економічній ситуації, яка характеризується зростанням конкуренції і загострення проблеми виживання, підвищується значення аналізу складових прибутку та розрахунків по платежах з бюджетом.

      Значно розширюється основні завдання аналізу, який не обмежується оцінкою поточного фінансово стану підприємства і виявленням шляхів його поліпшення, має бути спрямований на обгрунтування прогнозу потребі у фінресурсах, на знаходження їх джерел і способів мобілізації.

      Виникають також нові моменти в аналізі джерел фінансування підприємств, їх беззбитковості, грошових потоків, ефективностівкладення коштів. Функціональна роль, відведена прибутку в сучасному господарському механізмі, визначає аналітичні аспекти дослідження цієї економічної категорії.

      Метою проходження практики на підприємстві - є формування професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах , на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та набуття навичок з організації фінансів, аналізу і пргнозування фінансової діяльності підприємства, виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності. Вона сприяє формуванню фахівця, який повинен досконало володіти обраною спеціальністю.  

      Основні завдання виробничої практики:

1. закріпити теоретичні знання, здобуті при вивченні дісциплін «Теорія фінансів», «Економіка підприємства», «Фінансовий аналіз», «Фінанси підприємства», «Фінансова діяльність суб”єктів господарювання», «Податкова система»та інші;
2. набути навичок практичного застосування теоретичниз знань для розв”язання завдань з управління фінансами;
3. навчитися аналізувати та прогнозувати фінансові результат, планувати заходи та приймати управлінські рішення щодо поліпшенняфінансового стану підприємства;
4. ознайомитися зі структурою підприємства;
5. вивчити установчи документи;
6. ознайомитися зі статутом підприємства,  положеннями про відділи, посадовими інструкціями, технологією управління фінресурсами;
7. взяти участь у виконанні конкретної роботи що здійснюється економічними службами підприємства;
8. підготувати пропозиції щодо поліпшення організації управління фінансами підприємства;
9. підготувати та захістити звіт.

      Місцем проходження мною виробничої практики була бухгалтерія комунального підприємства «Чернигівводоканал» . Під час практики мною було зібрано необхідну інформацію про господарську діяльність підприємства та її результати, ознайомлення з необхідними документами,   здійснено фінансовий аналіз результатів діяльності підприємства і  визначена наявність проблем у його фінансовому стані. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Розділ 1. Опис бази практики 

      1.1 Нормативно-правове  забезпечення діяльності підприємства 

         Законодавство регулює усі напрямки діяльності в межах, яких  підприємства мають діяти і госпоарювати. Високорозвинена ринкова економіка – це оптимальне поєднання засад притаманних виробництву та цілеспрямованної політикидержавного регулювання. Державне регулювання доповнює ринковий механізм, що в сукупності становить єдину систему регулювання господарської системи та підприємництва.

        Для сучасних умов характерні  переплетення та поєднання ринкових  методів регулювання с державними. Світовий досвідсвідчить про  те, що без активної регулюючої  ролі держави не може бути  ефективної, соціально орієнтовоної ринкової економіки. Практично не має жодної країни з високорозвиненою економікою, де б держава усунулась від регулювання ключових соціально- економічних процесів.

     Основний Закон нашої держави є Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року. Вона є актом найвищої юридичної сили, який обумовлює прийняття законів та інших нормативно-правових актів на основі Консьтитуції. Так у статті 42 Консьтитуції визгначається право кожного на підприємницьку діяльність (за виключенням депутатів, посадових  і службових осіб органів державної влади та оранів місцевого самоврядування, підприємницька діяльність яких обмежується законом). В цій статті також йдеться, що держава бере а себе зобов”язання забезпечувати захист конкуренції у підприємницької діяльності, захищати права споживачів, здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

        Матеріальну основу підприємницької  діяльності становить власність. Згідно з частиною 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захистусіх суб”єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб”єкти права власності рівні перед законом.

       У статті 43 говориться про те, кожен має право на працю,  що  включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на  яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення  громадянами права на працю, гарантує рівні можливості  у виборі  професії  та роду    трудової     діяльності,        реалізовує програми  
професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів  
відповідно до суспільних потреб. Про те що, кожен має право на належні, безпечні і здорові  умови  праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на  небезпечних  для їхнього здоров'я роботах забороняється. А також громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

    Розвиток конституційних засад  положень здійснюється в нормативних актах, що поділяються на дві основні групи – закони і підзаконні акти.

     Нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права. Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

     Закони — це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі — Верховною Радою України), мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини.

     Підзаконні нормативно-правові акти — результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб) та уповноважених на те державою громадських об'єднань. Такі акти зазвичай розвивають чи деталізують окремі положення законів ( це - нормативні акти місцевих державних адміністрацій, нормативні акти органів місцевого самоврядування, нормативні акти відділів та управлінь відповідних центральних органів на місцях, нормативні акти керівників державних підприємств, установ, організацій на місцях та ін.)

          Головним нормативно-правовим актом,  який регулює фінансово-господарську  діяльність є «Господарський кодекс» України від 16 січня 2003 року N 436-IV.

          Даний Кодекс визначає основні  засади господарювання в Україні  і регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації  та здійснення господарської  діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Фінанси суб'єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.

        До нормативно-павового  забезпечення діяльності підприємства відносяться такі закони: Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями, Закон України „Про податок на прибуток”, Закон України „Про податок на додану вартісь” та інші.

     Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, передбачає здійснення регулювання бухгалтерського обліку у напрямку гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухобліку  та складання, загальні вимоги і термін подачі фінансової звітності в Україні.

            Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

            Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.