Висновки
Лише
за умови досягнення консенсусу щодо
тактичних цілей між сторонами,
відповідальними за прийняття рішень,
можна досягти головної стратегічної
мети санації. Стратегія - це, власне, узагальнена
модель дій, необхідних для досягнення
поставлених цілей через координацію
та розподіл ресурсів компанії. Конкретні
оперативні заходи в санаційній стратегії
не відображаються. Кінцева мета санаційної
стратегії полягає в досягненні
довгострокових конкурентних вигод, які
б забезпечили компанії високу рентабельність.
Суть її полягає у виборі найліпших
варіантів розвитку фірми та в
оптимізації політики капіталовкладень
.Відповідно до вибраної стратегії розробляється
програма санації, тобто система запрогнозованих,
взаємозв'язаних заходів, спрямованих
на виведення підприємства з кризи. Вона
формується на підставі комплексного
вивчення причин фінансової кризи, аналізу
внутрішніх резервів, висновків про можливості
залучення стороннього капіталу та стратегічних
завдань санації. Наступним елементом
класичної моделі оздоровлення є проект
санації, який розробляється на базі санаційної
програми і містить техніко-економічне
обгрунтування санації, розрахунок обсягів
фінансових ресурсів, необхідних для досягнення
стратегічних цілей, конкретні графіки
та методи мобілізації фінансового капіталу,
строки освоєння інвестицій та їхньої
окупності, оцінку ефективності санаційних
заходів, а також прогнозовані результати
виконання проекту .Важливим компонентом
санаційного процесу є координація та
контроль за якістю реалізації запланованих
заходів. Менеджмент підприємств повинен
своєчасно виявляти та використовувати
нові санаційні резерви, а також приймати
об'єктивні кваліфіковані рішення для
подолання можливих перешкод під час здійснення
оздоровчих заходів. Дійову допомогу тут
може надати оперативний санаційний контролінг,
який синтезує інформаційну, планову,
консалтингову, координаційну та контрольну
функції. Завданням санаційного контролінгу
є контроль за ходом реалізації плану
санації, ідентифікація оперативних результатів,
аналіз відхилень та підготовка проектів
рішень щодо використання виявлених резервів
та подолання додаткових перешкод. План
санації розглядається комітетом кредиторів,
який скликається керуючим санацією в
чотиримісячний строк з дня винесення
господарським судом ухвали про санацію.
План санації вважається схваленим,
якщо на засіданні комітету
кредиторів таке рішення було
підтримано більш як половиною
голосів кредиторів - членів комітету
кредиторів.
Комітет кредиторів може прийняти
одне з таких рішень:
§
схвалити план санації та подати його
на затвердження господарського суду;
§
відхилити план санації і звернутися
до господарського суду з клопотанням
про визнання боржника банкрутом
і відкриття ліквідаційної процедури;
§
відхилити план санації, звернутися
до господарського суду з клопотанням
про звільнення керуючого санацією
від виконання ним обов'язків
та про призначення нового керуючого
санацією.
Схвалений комітетом кредиторів
план санації та протокол засідання
комітету кредиторів подаються
керуючим санацією в господарський
суд на затвердження не пізніше
п'яти днів з дня проведення
засідання комітету кредиторів.
Господарський суд затверджує
план санації боржника, про що
виноситься ухвала. Якщо протягом
шести місяців з дня винесення
ухвали про санацію в господарський
суд не буде подано плану
санації боржника, господарський
суд має право прийняти рішення
про визнання боржника банкрутом
і відкриття ліквідаційної процедури
.
Список
використаної літератури.
1.
Про затвердження Порядку проведення
досудової санації державних
підприємств // Постанова КабМіну
України від 17 березня 2000 р. №515. - Київ
2.
Терещенко О. О. Фінансова санація
та банкрутство підприємств: Навч.
посібник. - К.: КНЕУ, 2000. -412с.
3.
Бірюков О. Банкрутство: Курс
лекцій, 2004.-240с.
4.
Фінанси підприємств Підручник
/Ред. A.M. Поддєрьогін.-5-те вид., перероб.
та доп. -К.: КНЕУ, 2004.-546с.
5.
Забродский В.А., Кизим Н.А. Диагностика
финансовой устойчивости функционирования
производственно-экономических систем.
- X.: Бизнес Информ, 2000. - 106 с.
6 http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/78/53/