Особливості формування прибуткової частини місцевих бюджетів у поточному році

Податки і збори (обов'язкові платежі) до місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритого в територіальному органі Державного казначейства. Вони не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Територіальний  орган Державного казначейства України  здійснює платежі  за дорученням розпорядників  бюджетних коштів у разі:

^ наявності  відповідного зобов'язання  для платежу в  бухгалтерському  обліку виконання відповідного місцевого бюджету;

^ відповідності  напрямів витрачання  бюджетних коштів  бюджетному асигнуванню;

^ наявності  у розпорядника  бюджетних коштів  невикористаного  залишку бюджетних  асигнувань.

У західних країнах у колах фахівців йде гостра дискусія про переваги та недоліки тієї чи іншої системи організації касової справи на місцях.

Казначейська  система дає можливість уряду розпоряджатися усією касою, що дозволяє оперативно вирішувати фінансові проблеми. Але вона позбавляє  автономії місцеві  органи, їхньої ініціативи забезпечити найбільш ефективне використання каси в конкретних умовах кожної території.

Автономія в питаннях організації  касової справи розширює межі фінансової автономії  територій. Разом  з тим вона пов'язана  з можливістю певних зловживань, з розпорошенням  ресурсів, перерозподілом доходів від користування касою в банківські структури.

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ 2

1. Поняття та види фінансових  бюджетів в Україні 3

 

2. Принципи формування місцевих бюджетів 4

 

3. Принципи використання  місцевих бюджетів  України 7

Висновки 12

Список використаної літератури 13

 

Вступ

 

Місцеві бюджети це основний фінансовий план розвитку територіальних громад, районів  і областей України. Прибуткова частина  кожного місцевого бюджету відображає результати роботи підприємств, організацій  та інших суб'єктів господарювання, що діють на визначеній території, масштаби їхньої діяльності й обсяги прибутків, частина з яких мобілізується  в прибутки місцевих бюджетів за допомогою  податків, зборів та інших обов'язкових  платежів. На формування місцевих бюджетів впливає рівень прибутків населення, що також є платником податків. Вагомість цього джерела прибутків  зростає в умовах розвитку підприємницької  діяльності громадян.

Видаткова частина місцевих бюджетів відображає стан житло-комунального господарства, визначає напрямок витрат мобілізованих  у бюджет коштів. Місцевий бюджет це план формування фінансових ресурсів визначеної території, необхідних для  забезпечення функцій і повноважень  місцевого самоврядування та їхнє використання з метою задоволення різних економічних  і соціальних потреб.

Мета  цієї роботи – визначити особливості  формування та використання місцевих бюджетів, зробити висновки, наскільки  важливе значення вони мають для  економіці України.

 

 

1. Поняття та види фінансових бюджетів в Україні

 

Провідне  місце в системі регулювання  економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці  належить бюджету. Він є невід’ємною  частиною ринкових відносин і одночасно  важливим інструментом реалізації державної  політики. Бюджет як одна з ланок  фінансової системи відображає виробничі  відносини, відтворює відносини  розподілу і перерозподілу, опосередковує  рух грошової маси.

Бюджету належить важлива роль у  фінансовій системі держави. Через  бюджет здійснюється фінансування заходів  економічного і соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також стосуються міждержавних відносин. За його допомогою  перерозподіляється частина фінансових ресурсів між  адміністративно-територіальними одиницями  України з метою вдосконалення  структури суспільного виробництва  і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в  цілому.

Бюджет  -  план  формування  та  використання   фінансових ресурсів  для  забезпечення  завдань  і функцій,  які здійснюються органами державної влади,  органами  влади  Автономної  Республіки Крим  та  органами  місцевого  самоврядування  протягом бюджетного періоду.

Бюджетна  система України складається  з державного бюджету та місцевих бюджетів.  Серед місцевих бюджетів виділяють:

• Бюджетами  місцевого  самоврядування  визнаються   бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;
• Місцевими    бюджетами    визнаються   бюджет   Автономної Республіки Крим,  обласні,  районні  бюджети,  бюджети  районів  у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Державний  бюджет  України  та місцеві бюджети  є самостійними. Держава коштами  державного бюджету не  несе  відповідальності  за бюджетні зобов'язання органів влади  Автономної Республіки Крим та  органів  місцевого  самоврядування. Органи  влади  Автономної  Республіки  Крим  та  органи  місцевого  самоврядування   коштами   відповідних    бюджетів    не    несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного,  а також за бюджетні    зобов'язання    держави.  Самостійність  бюджетів забезпечується  закріпленням  за  ними відповідних джерел доходів, правом  відповідних  органів  державної   влади,   органів   влади Автономної  Республіки Крим та органів місцевого  самоврядування на визначення   напрямів   використання    коштів    відповідно    до законодавства  України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад  самостійно і  незалежно  одне  від  одного розглядати та затверджувати  відповідні бюджети.   [1]

 

2. Принципи формування  місцевих бюджетів

 

Обласні, міські, районні ради народних депутатів  затверджують міський, районний  бюджети  – у загальній сумі доходів  – з виділенням окремих доходних джерел, і в загальній сумі видатків з виділенням всіх асигнувань на фінансування підпорядкованого господарства соціально-культурних заходів, соціального захисту населення, на утримання органів державної  влади та їх виконавчих органів, а  також розмір оборотної касової  готівки. Для бюджетів нижчого рівня  затверджуються нормативи відрахувань  від загальнодержавних податків і зборів, розміри дотацій чи субвенцій.

Доходи  бюджету класифікуються за такими розділами:

1. податкові надходження;
2. неподаткові надходження;
3. доходи від операцій з капіталом;
4. трансферти.

 Податковими     надходженнями    визнаються    передбачені податковими законами  України загальнодержавні і   місцеві  податки, збори та  інші обов'язкові платежі. Неподатковими  надходженнями визнаються: доходи  від власності та підприємницької  діяльності; адміністративні    збори    та    платежі,    доходи   від некомерційного  та побічного продажу; надходження  від штрафів та фінансових  санкцій; інші неподаткові надходження.  Трансферти  -  це  кошти,  одержані  від   інших   органів державної  влади, органів влади Автономної  Республіки Крим, органів місцевого  самоврядування, інших держав або  міжнародних організацій на безоплатній  та безповоротній основі.

Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого  самоврядування та враховуються при  визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів:

До   доходів,  що  закріплюються  за  бюджетами  місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів  між бюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

• прибутковий  податок  з  громадян  у  частині,  визначеній Бюджетним  Кодексом України;
• державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
• плата   за   ліцензії   на   провадження   певних    видів господарської діяльності та сертифікати,  що видаються виконавчими органами відповідних рад;
• плата за  державну  реєстрацію  суб'єктів  підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;
• плата  за  торговий  патент  на  здійснення  деяких  видів підприємницької  діяльності  (за  винятком  плати   за   придбання торгових  патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями,  заправними  пунктами),  що  справляється   виконавчими органами відповідних рад;
• надходження   адміністративних  штрафів,  що  накладаються виконавчими  органами  відповідних  рад  або  утвореними  ними   в установленому порядку адміністративними комісіями;
• єдиний  податок  для  суб'єктів  малого  підприємництва  у частині, що належить відповідним бюджетам.

Податки і збори (обов'язкові  платежі) складають  кошик  доходів,  що закріплюються  за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються  при  визначенні  обсягів міжбюджетних трансфертів.

До доходів  бюджетів міст Києва і Севастополя  зараховується 100 відсотків загального обсягу прибуткового податку  з  громадян, що справляється на території  цих міст.

До  доходів  бюджетів міст республіканського (в  Автономній Республіці Крим) та обласного  значення зараховується 75  відсотків  від   загального   обсягу  прибуткового  податку  з  громадян,  що справляється на території цих  міст.

До доходів  бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх  об'єднань  зараховується  25  відсотків  від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних  і  культурних  програм  територіальних   громад   доходи   бюджету  Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів,  які враховуються при визначенні обсягів  міжбюджетних  трансфертів,  формуються  за рахунок:

• 25   відсотків   прибуткового   податку   з громадян,  що справляється на відповідній території;
• 25 відсотків плати за землю,  що справляється на території Автономної Республіки Крим та відповідної області;
• плати    за   ліцензії   на   провадження   певних   видів господарської  діяльності  та  сертифікати,  що  видаються   Радою міністрів  Автономної  Республіки  Крим  та  обласними  державними адміністраціями.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних  і   культурних   програм  територіальних  громад  доходи  районних бюджетів,  які враховуються при  визначенні  обсягів  між  бюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

• 50  відсотків прибуткового   податку   з   громадян,   що справляється на території сіл,  селищ,  міст районного значення та їх об'єднань;
• 15 відсотків плати за землю,  що сплачується на  території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
• плати    за   ліцензії   на   провадження   певних   видів господарської діяльності та сертифікати,  що  видаються  районними державними адміністраціями;
• плати  за  державну  реєстрацію  суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється районними державними адміністраціями;
• надходження  адміністративних  штрафів,  що   накладаються районними   державними   адміністраціями  або  утвореними  ними  в установленому порядку адміністративними комісіями. [1]

 

3. Принципи використання місцевих  бюджетів  України

 

Формування  і розподіл видатків починається  на стадії планування, за основу беруться очікуване виконання бюджету  по видатках за попередній період. Звітні дані про виконання бюджетів по видатках, що є у розпряженні як Міністерства фінансів України, так і у фінансових органів, як правило, за півріччя, доповнюються оцінкою очікуваного виконання  показників по видатках за період, який залишається до кінця року. Аналіз звітних показників і оцінка перспективи  до кінця року дають змогу визначити  очікуване виконання бюджету  по видатках. Із одержаних видатків виключаються видатки яких не буде у плановому році.

Видатки бюджету класифікуються за:

• функціями,    з    виконанням   яких   пов'язані   видатки (функціональна класифікація видатків);
• економічною характеристикою операцій,  при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);
• ознакою  головного  розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);
• за    бюджетними    програмами   (програмна   класифікація видатків).

До  видатків,  які  здійснюються  з  районних  бюджетів та бюджетів міст республіканського  Автономної Республіки Крим і  міст обласного   значення   та   враховуються   при  визначенні  обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне  управління:

• органи  місцевого  самоврядування  міст  республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;
• органи місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту:

• дошкільну  освіту  (у  містах республіканського Автономної Республіки Крим та містах обласного значення);
• загальну   середню   освіту:   загальноосвітні   навчальні заклади,    у   тому   числі:   школи-дитячі   садки   (для   міст республіканського Автономної Республіки  Крим  та  міст  обласного значення),   спеціалізовані  школи,  ліцеї,  гімназії,  колегіуми, вечірні (змінні) школи;
• заклади освіти для  громадян,  які  потребують  соціальної допомоги   та   реабілітації:   загальноосвітні   школи-інтернати, загальноосвітні  школи-інтернати  для  дітей-сиріт  і  дітей,  які позбавлені  піклування  батьків,  дитячі будинки, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї,  допомога на дітей,  які перебувають під опікою і піклуванням;
• інші державні освітні програми;