Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2011 в 19:57, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є дослідження стану ринку страхування життя в Україні та розробка напрямків його покращення. Для досягнення даної мети в роботі вирішуються наступні завдання:
* з’ясування економічної природи й уточнення поняття «страхування життя»;
* визначення специфічних особливостей, функціонального призначення, принципів страхування життя та його ролі в соціально-економічних процесах;
* обґрунтування теоретико-методологічних засад страхування життя;
* характеристика сутності та специфічних особливостей ринку страхування життя, узагальнення зарубіжної практики формування ринку страхування життя, виявлення основних тенденцій, закономірностей і особливостей у цій сфері;
* висвітлення особливостей формування й розвитку ринку страхування життя України та проблеми його становлення;
* визначення стратегічних напрямів розвитку вітчизняного ринку страхування життя.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ
ЖИТТЯ В УКРАЇНІ 6
1. Ретроспективний аналіз розвитку страхування життя 6
2. Економічна сутність страхування життя 10
3. Нормативно-правове забезпечення діяльності ринку
страхування життя 15
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИНКУ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ 23
2.1. Роль страхування життя в соціально-економічному розвитку
держави 23
2.2.Характеристика діяльності суб’єктів ринку страхування життя 29
2.3. Асортимент послуг із страхування життя 32
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ РИНКУ
СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ 37
3.1. Зарубіжний досвід страхування життя і оцінка можливостей його застосування в Україні 37
3.2. Проблеми і перспективи розвитку ринку страхування життя
в Україні 43
ВИСНОВКИ 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50
Зростання дешевих довгострокових фінансових ресурсів сприятиме зниженню вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень в реальному секторі економіки.
Завдяки впровадженню та розвитку програм корпоративного страхування підвищиться рівень офіційної заробітної плати та частина коштів вийде з тіні. Адже система пільг, особливо за програмами корпоративного пенсійного страхування, передбачає прив’язку до офіційної заробітної плати кожного працівника.
Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми, також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їхньої тіньової частини в економіку країни.
Поява додаткових заощаджень населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання.
Це не всі позитивні зміни, які можуть відбутись у державі разом із запровадженням економічних перетворень, спрямованих на відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягти позитивних результатів можна лише за наявності політичної волі та конструктивного об’єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.
Як показує світовий досвід, страхування життя завжди розглядалося і страхувальником, і страховиком, як вигідне вкладання грошей з позиції їх накопичення та довгостроковості користування (інвестування), тобто взаємної вигідності угоди.
У
країнах ЄС розподіл страховиків
на тих, хто страхує життя, і тих,
хто здійснює іншу страхову діяльність,
відбувся лише на межі 1982 р. До того часу
страхові ринки країн ЄС пройшли
довгий еволюційний шлях. Велика Британія,
наприклад, дотепер має на внутрішньому
страховому ринку композитні компанії,
що здійснюють як страхування життя,
так і загальне страхування. Такий
підхід, до речі, демонструє й Росія.
Україна, на жаль, обрала інший шлях,
який складно назвати виваженим.
Галузь страхування життя в Україні необхідно реформувати, враховуючи її сучасний стан, а також соціальне значення та притаманний їй потужний інвестиційний потенціал. Адже після розпаду СРСР та примусового вилучення ресурсів зі структур колишнього Держстраху на території України страхування життя тривалий час знаходилось у стані занепаду. За офіційною статистикою обсяги залучення страхових платежів щороку зменшувались майже вдвічі, не зважаючи на швидке зростання цієї галузі. Ринок страхування життя до 1996 року був поза державним регулюванням, на ньому панували нелегальні іноземні брокери, такі як Si-Save-Invest та інші, які безконтрольно вивозили значні валютні резерви за межі нашої країни. Зрозуміло, що поодинокі заходи не виправили ситуації, проте держава продовжувала ігнорувати цю важливу галузь економіки.
Ситуація змінилася на краще з прийняттям у 1996 році Закону України «Про страхування», який запровадив нові правила поведінки на ринку ризикового страхування та констатував наявність страхування життя.
У 2000 році галузь страхування життя почала зростати. Протягом наступних років на ринку з’явилося кілька компаній-лідерів, які надають якісні послуги зі страхування життя, постійно збільшують клієнтську базу та обсяги залучених платежів і глибоко зацікавлені у розвитку галузі. Разом з Лігою страхових організацій України (ЛСОУ) ці компанії провели ґрунтовну роботу, щоб створити в Україні законодавчу базу європейського рівня, насамперед – регламентування страхування життя як окремої галузі. Це знайшло своє відображення у новій редакції Закону України «Про страхування» [2].
Український
ринок страхування життя
Мабуть, жодна з галузей української економіки не може похвалитися такими високими темпами зростання, як страхування життя. Офіційні показники свідчать про те, що ринок приростає практично на 100 % (а іноді й більше) щорічно.
Одна з особливостей вітчизняного ринку страхування – його «густонаселеність». За даними Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, до 1 жовтня 2009 року в Україні було зареєстровано 475 компаній, при чому 72 з них працює в сегменті страхування життя. Однак більша частка бізнесу сконцентрована в руках досить обмеженої кількості страхувальників. Приблизно третина від усього обсягу зібраних премій у сегменті non-life припадає на три страхові компанії. В сегменті страхування життя цей показник ще вище – в руках трійки лідерів («АЛІКО АІГ Життя», ЗАТ «Граве Україна», ЗАТ «ТАС») зосереджено 56 % ринку страхування життя [27].
Водночас, не зважаючи на красномовні показники офіційної статистики, об’єктивна картина у вітчизняній страховій галузі далека від ідеальної. Бурхливе зростання ринку спеціалісти пов’язують зовсім не з активним збільшенням попиту на страхування і популяризацією його в країні. Не секрет, що в Україні страхування значно частіше виконує роль інструмента податкової оптимізації, аніж традиційну для нього захисну функцію. Звідси і надзвичайне зростання його обсягів.
Ринок страхування життя в Україні поки що знаходиться лише на початковій стадії формування і становить менше 1% від загального обсягу, тоді як у більш розвинених країнах цей показник становить 50-60% і більше.
У відсотковому відношенні страхування життя дає вражаючий приріст, збільшуючись щорічно на 200-300%, абсолютні його показники залишаються поки дуже малими, але мають тенденцію до підвищення.
Однак саме цей сектор страхової галузі, на думку експертів, наразі має найбільший потенціал і може справді зацікавити інвесторів навіть сьогодні. На сьогоднішній день в Україні вже працюють дочірні структури американської компанії «AIG» - «ALICO Україна», австрійського концерну Grave і ще декілька компаній з іноземним капіталом. А найближчим часом на ринку можуть з’явитися й інші потужні іноземні компанії.
Український ринок страхування життя стає все більше схожий на закордонний. Тенденція на сьогодні – переорієнтація страховиків життя на роботу з фізичними особами. Раніше страховики віддавали перевагу співпраці з великими компаніями, керівники яких дозволяли страхувати всіх працівників у обов’язковому порядку.
Головна
причина зміни пріоритетів від
оптового до роздрібного страхування
життя громадян – прихід в Україну
іноземних компаній, які спеціалізуються
на страхуванні життя, що звикли працювати
в сегменті роздрібного страхування
і мають досвід просування послуг
зі страхування життя.
ВИСНОВКИ
Згідно з Законом України «Про страхування» (в редакції Закону № 2745-ІІІ (2745-14) від 04.10.2001) страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою та (або) хвороби застрахованої особи.
У міжнародній практиці страхування життя розрізняють страхування капіталів (страхову суму виплачують у разі дожиття застрахованої особи до визначеної в договорі дати чи події або у разі смерті застрахованої особи) і страхування рент (застрахованому виплачують періодичні виплати).
Об’єктами страхування життя є майнові інтереси застрахованої особи, пов’язані з її життям (смертю) і направлені на отримання нею (або вигодонабувачем) певного доходу при настанні відповідної страхової події.
Суб’єктами страхування життя є страховик, страхувальник, застрахована особа та вигодонабувач.
Договір страхування життя укладають на підставі заяви страхувальника за встановленою страховиком формою.
Останнім часом галузь страхування життя привертає все більшу увагу уряду, бізнесових кіл та громадськості. Адже закони ринку на етапі його становлення та стабілізації вимагають збалансованого функціонування всіх ринкових інститутів, які довели свою необхідність за багатовікову історію розвитку і становлення ринкових відносин у розвинутих державах світу. Було б дуже необачно залишити галузь страхування життя на узбіччі становлення ринкових відносин у нашій країні.
Протягом усього часу розбудови незалежної України ця галузь залишалася поза увагою бізнесменів та уряду. Тому ситуація на ринку страхування життя від початку економічних реформ в Україні знаходилася поза контролем держави і великий обсяг коштів вивозився за кордон напівлегальними посередниками іноземних страхових компаній, найяскравішим прикладом для якого є діяльність страхового брокера Si-Save-Invest.
На
сьогоднішній день ситуація поступово
змінюється на краще, держава посилює
свій контроль у цій галузі, але
цих заходів недостатньо. Потрібно
вживати законодавчих заходів для
створення умов розвитку цього виду
страхування в Україні
Галузь страхування життя має досить високі показники у таких країнах як Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Росія. Економічні перетворення у цих країнах за період з часів розвалу СРСР до сьогоднішнього дня можуть слугувати для України прикладом того, що треба робити для досягнення європейської економічної культури і рівня життя.
Галузь страхування життя відіграє дуже важливу роль у вирішенні питань соціального та пенсійного забезпечення. Компанії зі страхування життя повинні становити основу третього рівня пенсійного забезпечення громадян, який планується створити в рамках пенсійної реформи в Україні. Кошти, які отримують страховики зі страхування життя, є надійним джерелом дешевих та довгострокових інвестиційних ресурсів, які так необхідні для розвитку всієї економіки України, а особливо високотехнологічних наукомістких проектів.
Залишається
не вирішеним важливе питання
захисту внесків
Існує також загроза втрати ринку для вітчизняних операторів у зв’язку з відкриттям його для іноземних страхових компаній, перед якими українські страховики залишаються незахищеними. Сьогодні не існує жодних обмежень для переказу зібраних за договорами страхування життя страхових премій за кордон через канали перестрахування. Однак, законодавство, наприклад Росії, передбачає норму, згідно з якою страховий ризик дожиття застрахованого до строку або віку, зазначеного договором страхування, не підлягає передаванню на перестрахування нерезидентам РФ.
Розвиток
страхування життя сильно обмежує
недовіра населення до страхових
компаній. Завданням професійних
учасників страхового ринку і
державних органів є
Информация о работе Особенности и перспективы развития страхования жизни в Украине