Операційний аналіз на підприємстві

Поточний оборотний капітал  можна знайти в останньому доступному на дату оцінки балансовому звіті. Величина поточного оборотного капіталу розраховується як різниця між поточними активами й поточними зобов'язаннями.

Величину надлишку (дефіциту) оборотного капіталу можна розрахувати, зіставивши необхідний оборотний капітал і наявні оборотні кошти. У випадку дефіциту оборотного капіталу його варто додати до величини потреби у фінансуванні, оскільки ця величина являє собою кошти, які повинні бути вкладені в підприємство з метою забезпечення його безперебійного функціонування в майбутньому.

Накопичена готівка на кінець періоду розраховується як сума залишку коштів на початок періоду  й чистого грошового потоку, сформованого протягом періоду.

На основі припущення про  продаж підприємства по закінченні планованого періоду залишкова вартість приймається рівною ліквідаційній.

Залишкова (ліквідаційна) вартість повинна бути дисконтована з коефіцієнтом дисконтування (коефіцієнтом поточної вартості), розрахованим для кінця року у відмінності від грошових потоків планованого періоду, які дисконтуються з коефіцієнтом дисконтування для середини року.

Поточна (дисконтована) вартість залишкової вартості за межами планованого  періоду (п років) визначається шляхом множення величини залишкової вартості за межами планованого періоду на коефіцієнт поточної вартості п-гo року.

Чиста поточна (дисконтована) вартість (NPV) визначається як сума поточних вартостей грошових потоків планованого  періоду і поточної (дисконтованої) вартості залишкової (ліквідаційної) вартості за межами планованого періоду. При  ненегативному значенні чистої поточної (дисконтованої) вартості приймається  рішення щодо корегування проекту.

Внутрішня норма доходу (внутрішній граничний рівень доходності — IRR) — спеціальна ставка дисконту, при якій суми надходжень і витрат коштів дають нульову чисту поточну приведену вартість, тобто приведена вартість грошових надходжень дорівнює приведеній вартості витрат коштів.

Коефіцієнт внутрішньої  норми доходу (IRR) також характеризує доцільність вкладення коштів у даний проект підприємства: якщо IRR перевищує або дорівнює необхідному рівню доходності (ставці дисконту — г), проект може бути прийнятий до розгляду. Розрахунок коефіцієнта внутрішньої норми доходу здійснюється або методом підбору при різних ставках дисконту, спрямовуючи величину чистої приведеної вартості до нуля, або на фінансовому калькуляторі при використанні моделі cash flow.

Дисконтний (динамічний) період окупності проекту визначається як період часу, після закінчення якого сума поточних (дисконтованих) вартостей грошових потоків, представлена наростаючим підсумком, стає ненегативною величиною, тобто дисконтовані грошові потоки доходів рівняються дисконтованим грошовим потокам витрат.[3]

 

 Аналіз потенційних  ризиків

Аналіз потенційних ризиків  дозволяє прийняти рішення щодо реалізації бізнес-плану підприємства з урахуванням багатьох факторів: політичних, соціальних, технологічних, економічних, ринкових. При прийнятті рішення про доцільність бізнес-плану всі ці фактори необхідно врахувати у формі передбачуваного ризику.

Для запобігання ризикам  необхідно їх ідентифікувати, оцінити, вибрати методи та інструменти, які  дозволять запобігти їх появі, або  ж їх контролювати.

Одна з основних цілей  підготовки бізнес-плану до реалізації полягає у розподілі ризиків між тими учасниками бізнес-плану, що знаходяться у найкращій позиції, щоб узяти на себе той чи інший ризик, або спромогтися його максимально знизити. Основними факторами, які зустрічаються найчастіше і можуть впливати на кінцеві результати бізнес-плану, є:

1. ризики, що належать до загальної соціально-економічної ситуації;
2. політична нестабільність;
3. існуюча та майбутня правова база для інвестицій;
4. перспективи економічного розвитку в цілому;
5. фінансова нестабільність (можливі зміни в оподаткуванні, інфляція тощо);
6. неконвертованість національної валюти.

Виробничі ризики:

-підвищення поточних витрат;

-зрив графіку поставок сировини, матеріалів, технологічного устаткування, паливно-енергетичних ресурсів;

-нові вимоги з екології;

-нестача трудових ресурсів;

-зміна умов транспортування.

Ринкові ризики:

-зміна попиту на продукцію; втрата позицій на ринку;

-зміна якісних ознак продукції;

-поява конкуруючої продукції;

-несвоєчасність виходу на ринок.

Після проведення аналізу ризиків та їх виявлення потрібно розробити конкретні заходи, які дозволять або зовсім позбутись, або значно зменшити негативний вплив кожного фактора ризику на кінцеві наслідки впровадження проекту розвитку підприємства.

Даний розділ повинен містити  в собі аналіз ступеню всіх можливих для проекту ризиків. У цьому аналізі слід пояснити, чому цей ризик є важливим для проекту, показати ступінь можливого підвищення цього ризику та міри, за допомогою яких вдасться його зменшити.

Наводяться відомості  щодо оцінки можливих ризиків, джерел та заходів їх запобігання, можливого  страхування.

Бюджетна та суспільна  економічна ефективність бізнес-плану

Визначаються показники  бюджетної та суспільної економічної  ефективності, зокрема валовий дохід, прибуток до оподаткування, податки, збори  та інші платежі, чистий прибуток, індекс прибутковості, звичайний та дисконтований  термін окупності витрат.

Основним показником оцінки ефективності бізнес-планів (проектів), які передбачають державну або регіональну  фінансову підтримку, є бюджетний ефект (Бt). Для року здійснення проекту він визначається як перевищення доходів відповідного бюджету (Дt) над витратами (Вt) внаслідок реалізації бізнес-плану (проекту).

На основі показників річних бюджетних ефектів визначаються додаткові показники ефективності бізнес-плану (проектів):

-внутрішня норма бюджетної ефективності;

       -термін окупності бюджетних витрат;

-частка фінансової участі у реалізації бізнес-плану (проектів).

Показники суспільної економічної  ефективності враховують наслідки реалізації бізнес-плану підприємства для суспільства в цілому, в тому числі як показники безпосередніх результатів і витрат проекту розвитку підприємства, так і витрати і результати в суміжних галузях, секторах економіки, екологічні, соціальні та інші позаекономічні ефекти.

При розрахунку показників суспільної економічної ефективності в грошових потоках відображається вартісна оцінка наслідків реалізації даного бізнес-плану підприємства в інших галузях економіки, соціальній та екологічних сферах.

При цьому в складі витрат обігового капіталу враховуються тільки виробничі запаси і резерви грошових ресурсів, виключаються із грошових потоків  кошти, що пов'язані з отриманням кредитів, виплатою процентів по них та їх погашенням, за рахунок субсидій, дотацій, податків та інших трансфертних платежів, коли фінансові ресурси передаються від одного учасника іншому, а вироблена продукція (роботи, послуги) і витрати виробничих ресурсів повинні оцінюватися в спеціальних економічних цінах.

Економічні ціни — ціни, в яких вимірюється суспільна  значимість продукції, послуг, ресурсів та іноземної валюти. Визначення економічних цін передбачає виключення із складу ринкових всіх викривлень вільного ринку (зокрема вплив монополістів, трансфертних платежів — податків, субсидій, мита, тощо) і додавання неврахованих зовнішніх ефектів та суспільних благ.

Соціально-економічні наслідки реалізації бізнес-плану

Розраховуються результативні  показники реалізації бізнес-плану (збільшення обсягів реалізації продукції, кількість збережених або новостворених  робочих місць, покращення умов роботи працюючих, впровадження інновацій  тощо).[4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Список використаних джерел

1.Савицкая Г.В. Економічний аналіз: Підручник. – М.: Нове знання, 2004. –640с.

2.Любшин Н.П. Комплексний економічний  аналіз господарську діяльність: Навчальний посібник. – М.: Видавничий будинок «Соціальні відносини», 2007. –512с.

3. Ковальов В.В., Волкова О.Н. Аналіз  господарську діяльність підприємства: Підручник. – М.: ТКВелби, Вид-во Проспект, 2004. –424с.

4.Гиляровская Л.Т. Комплексний економічний аналіз господарську діяльність: Підручник для вузів /Л.Т.Гиляровская, Д.В. Лисенка,Д.А.Ендовицкий. –М.: Проспект, 2006. –360с.

5. Браун А. Операційний аналіз  як підхід до ціноутворення Фінансовий менеджмент.-2005.-С.23-34.  
6. Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз. -М.: Фінанси і статистика, 2004. - 379 с.

7. Практикум по эконометрике: Учебное пособие/ Под редакцией И.И.Елисеева, С.В.Курышева, Н.М. Горденко – М.: Финансы и статистика, 2001. – 192 с.      

8.Евланова М. Операційний аналіз як засіб управління поточними витратами.// Фінансовий директор. 2005. №2.