Операційний аналіз на підприємстві

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2013 в 07:59, курсовая работа

Описание работы

Характерною ознакою роботи підприємства в ринкових умовах господарювання є його економічна відособленість, організація фінансово-господарської діяльності на госпрозрахункових засадах.
У зв’язку з цим визначення прибутку має особливе значення. Прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Він стає фактором удосконалення відносин власності. Під час проведення роздержавлення і приватизації більшість громадян України стали власниками-акціонерами підприємств. Однак власники, які не отримують відчутної винагороди за свій капітал, є такими лише номінально.

Содержание

РОЗДІЛ 1
Вступ
1. Операційний аналіз на підприємстві.
2. Розрахунок і аналіз точки беззбитковості.
3. Використання аналізу беззбитковості для складання бізнес планів підприємств.
Список використаної літератури
РОЗДІЛ 2

Работа содержит 1 файл

черновик курсовой.docx

— 60.97 Кб (Скачать)

       План

     РОЗДІЛ 1

       Вступ

1. Операційний аналіз на підприємстві.

2. Розрахунок і аналіз точки  беззбитковості.

3. Використання аналізу беззбитковості для складання бізнес планів підприємств.

Список використаної літератури

 РОЗДІЛ 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Вступ

        Роки незалежності дали свої позитивні результати в усіх сферах суспільного життя в Україні, крім економіки. Економіка сьогодні знаходиться в стадії, яку деякі економісти не без підстав називають катастрофічною і яка може перерости в колапс. Підприємства належним чином не поновили розірвані територіальні і галузеві зв’язки.

        Характерною ознакою роботи підприємства в ринкових умовах господарювання є його економічна відособленість, організація фінансово-господарської діяльності на госпрозрахункових  засадах. 

        У зв’язку з цим визначення прибутку має особливе значення. Прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Він стає фактором удосконалення відносин власності. Під час проведення роздержавлення і приватизації більшість громадян України стали власниками-акціонерами підприємств. Однак  власники, які не отримують відчутної винагороди за свій капітал, є такими лише номінально.

        Прибуток є важливим інструментом переливання капіталів до галузей, що визначають науково-технічний прогрес, та концентрації фінансових ресурсів на тих підприємствах, адміністрація і власники яких здатні ефективно порядкувати ними.

        У комплексі проблем, пов’язаних з підвищенням ролі прибутку у національній економіці, велике значення має удосконалення методів аналізу фінансових результатів господарюючих суб’єктів. Перехід діяльності підприємств на принципи господарського розрахунку не супроводжувався адекватним методичним забезпеченням аналітичної та планової роботи, через що стримувалася реалізація потенціалу економічного зростання. Важливі аспекти теорії та практики аналізу прибутку та збитків потребують проведення нових досліджень та розробок підходів до аналізу фінансових результатів діяльності підприємств. Саме ці чинники доводять, що тема даної роботи є досить актуальною.

        Таким чином метою даної роботи є визначення основних методів проведення фінансово-економічного аналізу прибутку підприємства, аналіз методики проведення операційного аналізу прибутку та оцінка основних показників, що використовуються при його проведенні.

Відповідно предметом дослідження даної курсової роботи є аналіз прибутку та його основні методи, а об’єктом в даному випадку виступає власне прибуток.

        Реальний прибуток, що його отримує підприємство - це лише частина балансового прибутку, яка виконує функції прибутку. З різних причин у балансовому прибутку відображаються не тільки чистий дохід  підприємства, але й частина витрат виробництва.

        У нерозвиненій системі ринкових відносин балансовий прибуток не відображає реальної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств, оскільки його обсяг формується не тільки за рахунок утворюваного національного доходу, а й раніше створеного національного багатства. Встановлений законом порядок обчислення балансового прибутку передусім  переслідує мету утворення податкової бази. Однак економічним інтересам власників, акціонерів та інвесторів відповідає лише та частка балансового прибутку, яка може бути джерелом самофінансування та матеріальної винагороди. Тому під реальним прибутком слід розуміти частку балансового прибутку, що реально виконує функції прибутку.

В умовах інфляційної економіки  традиційні методи аналізу результатів  фінансової діяльності підприємств  не дозволяють дати їх точної оцінки. Чим  вищі темпи інфляції, тим вища доля уявного прибутку в одержаному балансовому  прибутку, тим більшою  мірою викривляється  реальна ситуація в економіці. Це насамперед пов’язано з недостатніми відрахуваннями до амортизаційних фондів та необхідністю постійного поповнення облікових коштів.

        Основним об'єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначають результативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток (і рентабельність як похідний показник від прибутку). У даному випадку йдеться про прибуток у класичному розумінні, який являє собою головним чином різницю між виручкою підприємства від реалізації (продажу) товарів, робіт, послуг і витратами на виробництво (обіг), тобто їх собівартістю. Між тим законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку та звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку підприємств, з іншого, під терміном «прибуток» визначає два різних економічних явища, а саме: прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємств і прибуток як об'єкт оподаткування. Об'єктами фінансово-економічного аналізу виступають вони обидва (хоч і в незіставному та різноаспектному розумінні).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Операційний аналіз на підприємстві

      В ринкових умовах господарювання широкого застосування одержав розрахунок кінцевих результатів діяльності підприємства за допомогою методу “Витрати – Обсяг – Прибуток”.

       Фінансовий менеджер орієнтується на досягнення високого або постійно зростаючого прибутку від реалізації. Одержання бажаного результату залежить від трьох складових – витрат на виробництво і реалізацію продукції, планової ціни одиниці продукції і обсягу реалізації. Взаємозв’язок складових визначається в процесі операційного аналізу, який також називають аналізом “Витрати – Обсяг – Прибуток”, тим самим розкриваючи його сутність – дослідження залежності між витратами, обсягом реалізації, ціною і прибутком підприємства, а також пошук можливостей максимізації прибутку шляхом вибору найвигіднішого поєднання змінних та постійних витрат.

        Процес оптимізації структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку одержав у фінансовому аналізі назву левериджу. Розрізняють три його види: виробничий, фінансовий і виробничо-фінансовий. В прямому розумінні леверидж розуміють як важіль, при незначній зміні якого можна істотно змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства.

        Аналіз “Витрати – Обсяг – Прибуток” відповідає на найважливіші питання, які стоять перед фінансистами підприємства на всіх основних етапах його грошового обігу.[3]

 

 

 

Рис.1 Грошовий обіг підприємства

 

 

 

 

2. Розрахунок і аналіз  точки беззбитковості

 

В практиці фінансового менеджменту  розрізняють два базиси аналізу  і планування:

1) ресурсний;

2) грошовий.

Відповідно до ресурсного базису об'єктом  аналізу і планування є виручка, як потік вхідних ресурсів підприємства, і валові витрати, як потік вихідних ресурсів. Різниця між потоком вхідних і вихідних ресурсів розглядається як кінцевий результат аналізу. В рамках CVP-аналізу цей результат вимірюється операційним прибутком.

Для того, щоб розрахувати точку  беззбитковості, необхідно величину постійних витрат розділити на різницю між ціною продажів продукції і величиною змінних витрат на одиницю продукції. Остання носить назву одиничного вкладеного доходу (Unit Contribution Margin).

Важливою характеристикою успішної роботи підприємства є величина запасу безпеки (Safety Margin), яка у відносній формі визначається у вигляді різниці між запланованим об'ємом реалізації і точкою беззбитковості:

Чим вищий цей показник, тим безпечніше себе почуває підприємство перед загрозою негативних змін (зменшення виручки або збільшення витрат).

Список базових показників, які  частіше за все доступні на вітчизняних  підприємствах:

- час роботи виробничого устаткування; витрати основних матеріалів;

- витрати прямої праці;

- сума прямих витрат;

- сума змінних витрат;

- об'єм товарної продукції в натуральному або вартісному виразі.

Алгоритм СVP-аналізу:

1. Вибір складу витрат, які аналізуватимуться окремо від інших,

2. Вибір базового показника по кожній статті витрат.

3. Розподіл витрат на змінну  і постійну частини за ознакою  залежності від базового параметра  і потім від об'єму товарної  продукції у вартісному виразі.

4. Постатейне розділення витрат  між видами продукції.

5. Проведення аналізу беззбитковості  для видів продукції по класичній схемі розрахунку.

6. Кінцеве представлення результатів  аналізу беззбитковості.[6]

 

 

 

 

3. Використання аналізу  беззбитковості для складання  бізнес планів підприємств.

Аналіз беззбитковості має практичне  значення для складання бізнес планів підприємств. З метою забезпечення однозначного підходу до розроблення бізнес-планів підприємствами підготовлені Методичні рекомендації розроблення бізнес-плану, затверджені наказом Міністерства економіки України від 06.09.2006 р. № 290. Методичні рекомендації узагальнюють світовий та вітчизняний досвід розроблення бізнес-плану підприємств як основи їх інвестиційного розвитку. Вони призначені для надання методичної допомоги підприємствам при складанні річних та довгострокових планів їх розвитку.

Розроблення бізнес-плану підприємства здійснюється в декілька етапів:

1) підготовчий;

2) розроблення бізнес-плану;

3) реалізація бізнес-плану.

Головним елементом на підготовчому етапі є формування перспективної бізнес-ідеї, яка являє собою ідею виробництва нової продукції (надання нових послуг, виконання робіт), впровадження нового технічного, організаційного або економічного рішення тощо.

На цьому етапі підприємство здійснює збирання та аналіз інформації про продукцію (послуги), визначає основні напрями та тенденції розвитку галузі, формулює бізнес-ідею (концепцію розвитку виробництва) та здійснює її попередню техніко-економічну оцінку.

На підставі аналізу технічної можливості підприємства, відгуків покупців, результатів випуску такої ж або аналогічної продукції конкурентами, пропозицій працівників підрозділу маркетингу, результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, підприємство обґрунтовує перспективність бізнес-ідеї.

У разі прийняття позитивного рішення стосовно впровадження бізнес-ідеї підприємство здійснює розроблення бізнес-плану. Формується група розробників бізнес-плану, визначається система організаційного та фінансового забезпечення бізнес-планування.

На етапі реалізації бізнес-плану  визначаються та виконуються завдання як на підприємстві, так і за його межами, серед яких основними є:

- формування потрібних для реалізації  бізнес-плану практичних завдань,  їх логічної послідовності та графіка виконання;

- визначення необхідних ресурсів  для виконання кожного завдання;

- розроблення кошторису реалізації  і потоків ресурсів, що забезпечують  фінансування протягом усього  часу реалізації бізнес-плану;

- здійснення практичних завдань,  контроль показників його реалізації  та корегування в разі необхідності  завдань і розрахунків, зроблених  під час складання бізнес-плану.

 

Структура бізнес-плану та його розроблення

 

Бізнес-план підприємства складається з таких основних розділів:

1) резюме;

2) характеристика підприємства;

3) характеристика продукції (послуг), що виробляється підприємством;

4) дослідження та аналіз ринків збуту продукції (послуг);

5) характеристика конкурентного середовища та конкурентні переваги;

6) план маркетингової діяльності;

7) план виробничої діяльності  підприємства;

8) організаційний план;

9) план охорони навколишнього  середовища;

10) фінансовий план та програма  інвестицій;

11) аналіз потенційних ризиків;

12) бюджетна та економічна ефективність  інвестиційного бізнес-плану;

13) соціально-економічні наслідки реалізації інвестиційного бізнес-плану.

   Резюме — це  розділ документа, що містить основні положення всього бізнес-плану, який складається обсягом із декількох сторінок. На підставі резюме можна зробити висновок про весь проект бізнес-плану підприємства, тому дуже важливо і необхідно зазначити в резюме коротку, ясну і важливу інформацію про проект. Резюме має містити мінімум спеціальних термінів, повинно відповідати на основні питання: мета інвестиційного проекту, загальна характеристика фірми, необхідні інвестиції та ресурси, вигоди для підприємства та держави від реалізації проекту, співінвестори, гарантії та засоби контролю за реалізацією проекту, а також коротко (таблиця): обсяг продаж, витрати, прибуток, термін окупності вкладень, ризики.

Информация о работе Операційний аналіз на підприємстві