Операційний аналіз на підприємстві

 

План виробничої діяльності підприємства

Наводяться відомості  щодо виробничого процесу на підприємстві, відповідності діючих технологій сучасним вимогам, машин та обладнання з зазначенням  кількості і терміну роботи.

Подаються схеми виробничих потоків. Також даються пропозиції щодо оновлення машин та обладнання, вдосконалення виробничого процесу  на підприємстві на основі прогресивної техніки та технології.

Виробнича програма підприємства розраховується на основі наявних його виробничих потужностей в розрізі номенклатури виробів та послуг, для яких визначений режим найбільшого сприяння на ринку даного виду продукції і послуг, а також визначений обсяг продукції, який спроможний "поглинути" відповідний сегмент ринку.

Виробнича програма, що розрахована  згідно наявних потужностей, порівнюється з обсягом потреби ринку відповідного виду продукції і визначається необхідний та достатній приріст обсягів продукції.

Виходячи із потреб ринку  в обсягах продукції, визначаються необхідні виробничі потужності та їх приріст.

Розрахунок потреби в  основних виробничих фондах здійснюється по кожному виду основних фондів, виходячи з нормативів продуктивності.

Збільшення виробничих потужностей  підприємства може здійснюватися як за рахунок використання внутрішніх резервів, так і за рахунок створення додаткових основних виробничих фондів, зокрема за рахунок введення потужностей від виконання заходів по технічному переоснащенню, реконструкції та розширення діючих і будівництва нових потужностей.

Вибирається один або декількох  найбільш ефективних для підприємства з точки зору забезпечення потреб ринку, які складають основу плану технічного розвитку та організації виробництва підприємства.

Обсяг реалізації продукції  на визначену потребу ринку визначається шляхом маркетингових досліджень з метою прогнозування ціни продукції, попит на яку забезпечується збільшенням потужностей підприємства.

Розрахунок обсягу реалізації здійснюється, виходячи із кількості  продукції, що випускатиметься, та ціни, яка визначається попитом на цю продукцію.

Розрахунок потреби в  матеріальних ресурсах та виробничих запасах здійснюється, виходячи із обсягу виробництва продукції та послуг, а також нормативів потреби  в матеріальних ресурсах на одиницю  продукції та послуг, що склалася в  базовому періоді.

Потреба в матеріальних ресурсах здійснюється методом прямого обрахунку в натуральному і вартісному виразі по видах ресурсів з урахуванням індексу цін.

Розмір виробничих запасів розраховується, виходячи із середнього його значення протягом року, що визначається в днях як середньодобове споживання і розраховується як перехідний запас на кінець року.

Норма перехідного запасу є сумою середнього, поточного і страхового запасів.

Надаються детальні відомості  щодо прогнозної потреби в кадрах. Окремо вказується потреба в іноземних  спеціалістах.

Викладаються основні  напрями кадрової політики, спрямованої  на підвищення кваліфікації робітників основних спеціальностей та продуктивності їх праці.

Чисельність працюючих розраховується, як загальна кількість персоналу  основної діяльності (працюючі основного  виробництва), так і неосновної діяльності (працюючі, що обслуговують основне виробництво).

Чисельність працюючих основного  виробництва розраховується, виходячи із рівня продуктивності праці та виробничої програми.

При розрахунку чисельності  проводяться спочатку орієнтовні розрахунки з урахуванням фонду робочого часу й виконання норм продуктивності.

Окремо розраховується чисельність  допоміжних робочих і підсобних робочих, інших категорій працюючих.. Чисельність інженерно-технічних працівників, службовців та ін. визначається за штатним розкладом.

Фонд заробітної плати  визначається як добуток доходів  по всіх видах діяльності підприємства на прийнятий норматив витрат заробітної плати на 1 гривню доходів з урахуванням нормативів, установлених державою, по фонду заробітної плати.

   Кошторис витрат на випуск продукції являє собою розрахунок витрат по калькуляційних статтях окремо по видах продукції, робіт, послуг (на кінцевий продукт). Калькуляція витрат може здійснюватися укрупнено, виходячи із прийнятих на підприємстві норм витрат на одиницю виробленої продукції, або шляхом прямої калькуляції розрахунків, виходячи з норм ресурсів.

На етапі розроблення  виробничої програми розраховується потреба  в первісних інвестиціях з  урахуванням виробничої програми проекту  в цілому, визначаються напрямки, по яким потрібні вкладення коштів і величина потреби в додаткових інвестиціях.

Потреба в додаткових інвестиціях — це інвестиції, на величину яких не впливають підсумки виробничо-господарської діяльності підприємства, які можуть бути отримані в результаті виконання виробничої програми, тобто приріст основного й оборотного капіталу розраховується без обліку прибутку.

Величина потреби в  загальних інвестиціях визначається по кожному необхідному напряму  з розподілом по роках здійснення проекту.[1]

 

Організаційний план

У цьому розділі наводиться інформація щодо існуючої виробничо- технологічної структури підприємства, пропозиції щодо її вдосконалення та управління окремими інвестиційними проектами, функції ключових підрозділів, організація координації і взаємодії служб і підрозділів підприємства, оцінка відповідності організаційної структури управління цілям і стратегії розвитку підприємства, забезпеченості підприємства робочою силою, структури кадрів, кваліфікації робітників.

Подаються відомості про  діючу систему заробітної плати, механізм її нарахування різним категоріям працівників підприємства, систему  преміювання, розмір середньої заробітної плати і надбавок за категоріями  працівників, пропозиції щодо зміни  системи оплати праці.

Визначається перелік  заходів щодо реалізації інвестиційного бізнес-плану, з визначенням виконавців та термінів виконання.

 

 

 

План охорони навколишнього  середовища

Наводиться інформація про  стан навколишнього середовища, існуючі  проблеми, першочерговість їх вирішення, джерела фінансування проведення природоохоронних заходів з визначенням термінів виконання.

Вказується на відповідність  бізнес-плану вимогам законодавчих актів та інших нормативних документів щодо допустимого негативного впливу на оточуюче середовище. При перевищенні допустимих норм такого впливу визначаються шляхи його зменшення.

Вказуються наявні очисні споруди, їх стан та потреба в додаткових заходах щодо охорони навколишнього  середовища, окремих його складових (повітря, води, лісових та інших  ресурсів), утилізації відходів виробництва, пакувальних матеріалів; очистки промислових стоків і скидів; рекультивації земель тощо.

Аналізуються можливі  екологічні наслідки проекту та визначаються витрати, пов'язані з виконанням природоохоронних заходів.[6]

 

Фінансовий план та програма інвестицій

Наводиться обґрунтування  інвестиційних вкладень у підприємство та джерела їх отримання (залучення  кредитів, акціонерний чи пайовий  капітал тощо), прогнозні показники  балансу підприємства, прогноз прибутку та збитку (на три роки), додаються  баланс підприємства, звіт про фінансові  результати та їх використання, звіт про  фінансово-майновий стан підприємства за останній звітний рік.

Вихідні дані для розрахунку фінансового плану формуються на основі таких розділів:

1) дослідження та аналіз ринків збуту продукції (послуг);

2) характеристика конкурентного середовища та конкурентні переваги;

3) план маркетингової  діяльності;

4) план виробничої діяльності  підприємства.

На основі зазначених розділів у фінансовому плані здійснюється прогнозування фінансових результатів.

Виручка від реалізації продукції  визначається на основі прогнозних обсягів  продажів по роках і прогнозних цінах на одиницю продукції.

Прогнозування обсягів реалізації враховує результати маркетингових  досліджень — розглядається очікуваний щорічний приріст виробництва продукції, а також можливості підприємства, тобто виробничі потужності. Оцінка приросту виробництва продукції повинна виходити з аналізу перспектив розвитку галузі й ретроспективних тенденцій розвитку підприємства.

Оцінка щорічного росту  цін на продукцію підприємства ґрунтується на макроекономічних і галузевих дослідженнях, а також на даних про ріст цін у макроекономічних та галузевих дослідженнях, а також на даних про ріст цін за минулі роки (для прогнозних розрахунків використовуються дані Держкомстату).

Шляхом зіставлення розрахованої на проект потреби в додаткових інвестиціях  і джерел фінансування (покриття) цієї потреби визначається розмір необхідних додаткових фінансових ресурсів.

Джерела фінансування розглядаються як:

- акціонерний капітал — якщо передбачається збільшення акціонерного капіталу протягом періоду реалізації проекту інвестиційного розвитку підприємства (п років);

- залучений капітал — якщо передбачається використання довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик (за винятком коштів державної фінансової підтримки);

- інші джерела фінансування.

На основі виробничої програми, розрахованої в складі прогнозу фінансових результатів діяльності, формується модель дисконтованих грошових потоків. При цьому загальний результат  від інвестицій розраховується як сума дисконтованих грошових потоків  кожного року реалізації даного проекту  розвитку підприємства й поточної (дисконтованої) вартості залишкової вартості за межами планованого періоду (п років).

Зіставлення розміру вкладених коштів і прогнозованих від даного вкладення результатів здійснюється за допомогою спеціальних методів й інструментів, що включають: дисконтування й нарахування складних відсотків, розрахунок показників чистої приведеної вартості проекту й внутрішньої норми доходу (внутрішнього граничного рівня доходності), динамічного (дисконтного) строку окупності проекту. Побудова моделі грошових потоків базується на застосуванні техніки дисконтованих грошових потоків. При оцінці ефективності вкладень у функціонуюче підприємство варто враховувати, що одержувані грошові потоки є результатом функціонування усіх раніше вкладених інвестиційних ресурсів, величина яких визначається по балансу підприємства на останню звітну дату.

Грошовий потік від  поточної господарської (інвестиційної, фінансової) діяльності являє собою  суму надлишку (нестатку) коштів, отриманих  у результаті зіставлення надходжень і відрахувань коштів у процесі  операційної (інвестиційної, фінансової) діяльності. У спрощеному варіанті розрахунку потоку грошових надходжень економічні вигоди відображаються у  звітності про фінансові результати діяльності підприємства і складаються із прибутку, зменшеного на суму податку, плюс амортизаційні відрахування і крім того потрібні корегування на зміни деяких рахунків (дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, запасів, основних коштів).

Чиста поточна приведена  вартість (NPV) — це різниця (сальдо) між інвестиційними витратами й майбутніми надходженнями, приведеними в еквівалентні умови, тобто це різниця між приведеними вартостями надходжень і витратами коштів. NPV показує, чи досягнуть інвестиції бажаного рівня віддачі: позитивне значення NPV показує, що грошові надходження перевищують суму вкладених коштів, забезпечують одержання прибутку вище необхідного рівня доходності; негативне значення NPV показує, що проект не забезпечує одержання очікуваного рівня доходності.

        Ставка дисконту (r) — це норма прибутку, що інвестори зазвичай одержують від інвестицій аналогічного змісту й ступеня ризику. Це необхідний інвесторам рівень прибутковості інвестицій.

Внутрішня норма доходності (внутрішній граничний рівень доходності — IRR) — спеціальна ставка дисконту, при якій суми надходжень і витрат коштів дають нульову чисту поточну приведену вартість, тобто приведена вартість грошових надходжень дорівнює приведеній вартості витрат коштів.

Необхідний оборотний  капітал у процентному вирахуванні  розраховується, виходячи з величини тієї частини виручки від реалізації (розраховуючи на 1 грн.), що направляється на інвестування в оборотний капітал (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість і т. д.). Він ґрунтується на аналізі потреби підприємства в оборотному капіталі за минулі роки, а також на аналізі типової величини оборотного капіталу на аналогічних підприємствах.

По мірі росту підприємства деяка частина його грошового потоку повинна направлятися на фінансування закупівель товарно-матеріальних запасів і т. д. Ця величина називається потребою підприємства в додатковому оборотному капіталі й розраховується, виходячи із установленого процентного співвідношення від виручки.

Необхідний оборотний  капітал являє собою оборотні кошти, які повинно мати підприємство на початок періоду. Його величина розраховується як добуток виручки від реалізації і необхідного оборотного капіталу (у процентному вирахуванні) на планований рік.