Оцінка фінансового стану підприємства «Авторадіатор» за даними фінансової звітності

     

     

     

     До  кінця звітного періоду коефіцієнт зношення основних засобів зріс з 0,59 до 0,63. Це означає, що знос основних засобів збільшився і підприємство переносить ці кошти на створений продукт.

     2. Коефіцієнт придатності основних засобів. Характеризує частку не перенесеної вартості основних засобів на створений продукт (залишкової вартості) в повній вартості основних засобів.

     

     

     

     Коефіцієнт  придатності основних засобів до кінця звітного періоду зменшився  на 0,03. Тобто придатність основних засобів понизилась. Чим вищий коефіцієнт придатності і менший коефіцієнт зношення, тим кращі умови має підприємство для більш раціонального використання основних засобів. У даному випадку коефіцієнт придатності ОЗ є меншим за коефіцієнт зношення ОЗ, це свідчить про досить нераціональне використання основних засобів.

 

4.1. Аналіз структури  засобів (активів)  підприємства.

 

  Підприємства  різних форм власності, різних сфер діяльності мають у своєму розпорядженні певну суму фінансово-господарських засобів, які забезпечують здійснення господарського обороту. Правильність вкладення фінансових засобів в активи є однією з найважливіших ознак стійкості фінансового стану підприємства.

  Активи  — це ресурси, контрольовані підприємством  в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

  До  активів відносяться всі види майна підприємства, що належить йому на правах власності і використовуються для здійснення статутної діяльності.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Таблиця 1

   Структура засобів підприємства (активів)

 

     Баланс  підприємства збільшився на 83002 тис. гривень, а становив 134183 тис. гривень на початок року і 217185 тис. гривень на кінець року. Оборотні активи – на 79434 тис. гривень, а необоротні активи зменшилися на 517 тис. гривень. Найбільша частка у активах становлять інші необоротні активи: на початок звітного періоду 89.4 %, а на кінець – 92.1%. Найменшу частку в активах становлять нематеріальні активи: на початок звітного періоду їх не було, а на кінець становлять 0,0005%.

 

     4.1.1. Аналіз дебіторської  заборгованості.

 

     Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

     Аналіз  і управління дебіторською заборгованістю мають дуже велике значення для підприємств, що функціонують в умовах ринку. Вміле  й ефективне управління цією частиною поточних активів є невід'ємною  умовою підтримки необхідного рівня  ліквідності і платоспроможності. Управління дебіторською заборгованістю необхідно як при формуванні іміджу надійного позичальника, так і з погляду забезпечення ефективної поточної діяльності підприємства.

   Таблиця 2

     Аналіз  стану дебіторської заборгованості

 

     Питома  вага дебіторської заборгованості в  загальній сумі поточних активів  на кінець звітного періоду зросла на 47,4%. До кінця року дебіторська заборгованість зросла на 119779 тис. гривень. Найбільшу частку у дебіторській заборгованості становлять розрахунки з іншими дебіторами: на початок року – 96.6%, а на кінець року – 99.8%. Збільшення дебіторської заборгованості на кінець року здійснилося здебільшого за рахунок коштів по розрахунках з дебіторами за товари, роботи і послуги,строк сплати яких ще не настав.

 

4.2. Аналіз структури  джерел засобів  (пасивів).

 

    Пасиви  підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових  зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості.

    Узагальнено джерела засобів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи  до останніх кредиторську заборгованість).

 
 
 
 
 
 

   Таблиця 3

     Склад і структура джерел формування засобів  підприємства (пасивів)

    Власні  кошти підприємства зросли на 116 тис. гривень. Позичені кошти зменшилися на 3789 тис. гривень. Найбільшу частку у позичених коштах на початок  року  становлять короткострокові  зобов`язання (47,7%), а на кінець періоду – довгострокові зобов`язання (78,5%). 

     Так як суми власних та позичених коштів підприємства на кінець року збільшилися, це означає, що підприємство краще функціонувало, дещо збільшилися прибутки. А збільшення суми саме позикових коштів свідчить про те, що підприємство стало більш платоспроможним і фінансово стійким.

 

     4.2.1. Аналіз кредиторської заборгованості

 

     Значну  питому вагу в складі джерел коштів підприємства займають позикові кошти, в тому числі і кредиторська заборгованість. Тому необхідно також вивчати, аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз з дебіторською заборгованістю.

    Економічна  сутність кредиторської заборгованості полягає в тому, що це не тільки частина  майна організації, як правило кошти, але і товарно-матеріальні цінності, наприклад у зобов'язаннях по товарному кредиті. Як правова категорія кредиторська заборгованість - особлива частина майна організації, що є предметом обов'язкових правовідносин між організацією і її кредиторами. Організація володіє і користується кредиторською заборгованістю, але вона зобов'язана повернути чи виплатити дану частину майна кредиторам, що мають права вимоги на неї.

   Таблиця 4

     Аналіз  кредиторської заборгованості

 

    Оборотні  кошти підприємства зросли на 79434 тис. гривень.  На кінець року було погашено короткострокову заборгованість. Короткострокові пасиви зменшилися на 50996 тис. гривень. Питома вага кредиторської заборгованості в загальній сумі оборотних коштів зменшилась на 78,5%. Найбільша частка у кредиторській заборгованості належить іншим короткостроковим пасивам: на почато року 59.2%, а на кінець – 60.5%.

 

      5. Оцінка результативності  фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання

 

     Прибутковість господарської діяльності та економічний  розвиток виступають ключовими критеріями прогрессивного існування та результативної діяльності підприємств в довгостроковому  періоді. Важливість даних характеристик  розкривається через природу особливостей їхнього взаємовпливу під час здійснення господарського процесу на підприємстві. Так, фінансовий результат є основним джерелом генерування та забезпечення стабільного економічного розвитку суб’єкта господарювання, наслідки якого реалізуються набуваючи матеріального вигляду через показник фінансового результату, який отримує підприємство за підсумками своєї господарської діяльності протягом відповідного звітного періоду.

 

     5.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

 

     Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливіші серед них  є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, розв`язання соціальних проблем та задоволення матеріальних проблем трудових колективів. За рахунок прибутку також виконується частина зобов`язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями. Таким чином показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства.

     Кінцевий  фінансовий результат діяльності підприємства - це його балансовий прибуток або збитки, що являє собою алгебраїчну суму результату від реалізації продукції (робіт, послуг); результату від іншої реалізації; сальдо доходів та витрат від позареалізаційних операцій. Для аналізу фінансових результатів підприємства використовують аналіз таких показників: аналіз структури доходів, аналіз структури витрат і відрахувань, аналіз прибутку підприємства.