Оцінка факторингових послуг та шляхи їх розвитку в Україні

Так склалося, що на вітчизняному ринку фінансових послуг факто­рингові операції здебільшого здійснюють банківські інститути, які у сво­їй діяльності спираються на Закон України “Про банки і банківську ді­яльність”. Згідно з цим документом факторинг визначається як придбан­ня права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставле­ні товари чи надані послуги із взяттям на себе виконання таких вимог і приймання платежів[6]. Як зазначає Ю. Попов, “за цим визначенням фак­торинг є купівлею-продажем грошових вимог, що належать первісному кредитору, за поставлені товари чи надані послуги. Незвичне формулювання є очевидним наслідком калькування з англійської, тобто є юридико-технічною помилкою. Втім, сфера застосування цієї норми є досить обмеженою: вона встановлює право банків здійснювати купівлю-продаж вказаних вище грошових вимог[7].

У річному звіті Держфінпослуг України за 2008 р. йдеться про право­ву невизначеність поняття фінансової операції “факторинг”[8]. Держфінпослуг отримує численні звернення суб’єктів господарювання про надан­ня висновків щодо віднесення здійснених ними операцій з набуття відступленого права вимоги боргу за грошовими зобов’язаннями з попередньою або подальшою грошовою компенсацією вартості такого боргу до фінансових послуг, зокрема факторингу.

Слід наголосити, що така неузгодженість у законодавчих актах у тлумаченні факторингу як одного з виду фінансової діяльності призводить до небажання компаній-факторів впроваджувати цю послугу. Уряду не­обхідно переглянути низку законів й постанов, в яких надається визна­чення факторингу, аби остаточно стандартизувати цей вид діяльності.

Факторинг - це достатньо новий для України фінансовий інструмент, розвиток якого потребує створення інституційних умов, насамперед, податкового законодавства і нормативно-правової бази, що дозволяє стягувати заборгованість за договорами факторингу. Факторингові операції є гнучким інструментом функціонування торгівлі, максимально враховуючи інтереси сторін комерційних угод. До основних переваг факторингу належить:

-              забезпечення фінансової ліквідності;

-              прискорення обігу капіталу;

-              різні терміни погашення заборгованості;

-              зниження рівня заборгованості по кредитах.

Актуальність розвитку факторингових відносин в Україні зумовлена станом розрахунків та наявних боргових зобов’язань.

Загальні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості всіх суб’єктів господарювання станом на 1 травня 2004 року[9] склали відповідно 301,7 млрд. грн. та 374,4 млрд. гривень. За 4 місяці 2004 року дебіторська заборгованість суб’єктів господарювання зросла на 9,9%, кредиторська заборгованість - на 8,5% Дебіторська заборгованість за 4 місяці 2004 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 21,4%, кредиторська - на 20,3%. Кредиторська заборгованість перевищує дебіторську в 1,2 рази.

Конкуренція на товарних ринках і ринках послуг змушує йти на більш гнучкі взаємовідносини між постачальником і покупцем. Зниження рівня ціни, покращання якості товарів та послуг, розширення товарної номенклатури, організація безоплатної доставки, бонуси і т.і. - це лише деякі з послуг, до яких змушений звертатися постачальник. Товарний кредит є вигідним усім учасникам ринку: і виробникові, і дистриб’юторові, і роздрібному продавцеві. Інвестуючи кошти до каналів просування, більшість торгових компаній сьогодні здатна розширити об’єми продажу товарів. Таким чином, товарний кредит сьогодні стає одним із основних інструментів розвитку компаній. Однак стримуючим фактором розвитку товарного кредиту є необхідність інвестування постачальником значних коштів у оборотний капітал, а також організаційні питання побудови продажу в кредит, починаючи з того, кому продавати, як відстежувати прихід платежів, що робити, якщо покупець не платить і т.п. Тому побудова продажу в кредит потребує не тільки інвестицій в оборотний капітал, але також значний об’єм ресурсів витрачається на побудову технологій. Альтернативою самостійному розвитку товарного кредиту і є факторинг.

Факторинг віднесено до фінансової послуги, та державне регулювання факторингових компаній здійснюється Держфінпослуг.

За даними Держфінпослуг в Україні станом на 1 липня 2004 року зареєстровано лише 7 фінансових компаній, які відповідно до законодавства можуть надавати факторингові послуги. З них тільки одна фінансова компанія позиціонує себе на ринку фінансових послуг як факторингова компанія.

В національному законодавстві відносини, що виникають при укладанні факторингових угод регулюються Цивільним Кодексом України (глава 73). Визначення факторингу також дає Закон України „Про банки і банківську діяльність” та Закон України „Про податок на додану вартість”. Однак розвиток факторингу стримується через відсутність чіткої законодавчої бази.

За даними Нацбанку, на 01.07.03 у структурі кредитів, наданих СПД факторинг становить лише 0,1% загального обсягу, або 36 млн. грн. Утім, можна очікувати, що до кінця року обсяги факторингових операцій досягнуть 150-200 млн. грн. за основними гравцями. При цьому, на думку фахівців, факторингові послуги дешевшатимуть.

4. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФАКТОРИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ ЗА 2000-2011РР.

У 2005 році факторингові послуги надавали лише 7 фінансових

компаній, тоді як до Державного реєстру станом на 31.12.05 внесено

інформацію про 25 фінансових компаній, які мають право надавати такі

послуги. Протягом 2005 року ці компанії уклали 213 договорів факторингу на

загальну суму 62,0 млн. грн.

Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями

договорів факторингу поквартально наведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Розвиток факторингу у 2004 - 2005 роц [20]

Протягом 2005 року факторингові послуги надавалися переважно для

таких галузей, як торгівля, сільське господарство, будівництво та металургія.

Структура наданих послуг факторингу за цими сферами діяльності наведена

на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Структура наданих у 2005 році послуг факторингу за видами діяльності[20]

Основним джерелом фінансування факторингових операцій є банківський кредит. Протягом звітного періоду за рахунок банківських кредитів було профінансовано майже 66% таких операцій (табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Обсяги та структура фінансування факторингових операцій у 2005 році[20]

Протягом 2006 року фінансовими компаніями укладено 717 договорів факторингу на загальну суму 141,0 млн. грн.

Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу по кварталах наведена на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Динаміка надання фінансовими компаніями послуг факторингу

протягом 2005-2006 рр.[20]

88 % усіх договорів факторингу (628 договорів) на загальну суму 120,3 млн. грн. було укладено з юридичними особами., решта (89 договорів) – з фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності на суму 20,7 млн. грн. (рис. 4.4.). Діючими на кінець 2006 року залишалося 123 договори факторингу.

Рис.4.4. Кількість та обсяг укладених і виконаних договорів факторингу за 2006 рік[20]

Станом на 01.01.09 до Держреєстру внесено інформацію про 47 фінансових компаній, які мають право надавати послуги з факторингу. Разом

з тим, протягом 2008 року послуги з факторингу надавали 14 фінансових

компаній.

Протягом 2008 року фінансові компанії, які знаходяться в Держреєстрі,

уклали 5 662 договори факторингу загальним обсягом 1,4 млрд.грн. Тенденції негативного характеру, які склались у другому півріччі 2008 року в

економіці України, не вплинули на результати діяльності факторингових компаній за цей період, про що свідчить рисунок 4.5.

Рис. 4.5. Динаміка обсягів укладених фінансовими компаніями договорів факторингу

протягом 2007 – 2008 рр., млн. грн.(за квартал)[20]

Станом на 31.12.09 до Державного реєстру фінансових установ внесено

інформацію про 64 фінансові компанії, які мають право надавати послуги з

факторингу. Протягом IV кварталу 2009 року фінансові компанії уклали 563

договори факторингу загальним обсягом 589,8 млн. грн. і виконали 586 договорів на суму 402,7 млн. грн. Протягом звітного періоду більшість договорів факторингу було укладено з юридичними особами. Діючими на кінець 2009 року залишалося 743 договори факторингу.

Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу по кварталах наведена на рис. 4.6. Можна відстежити, що з ІІІ кварталу 2008 року спостерігається зменшення кількості укладених договорів, але відбувається здороження їхньої вартості.

Рис. 4.6. Динаміка надання фінансовими компаніями послуг факторингу[20]

Актуальність розвитку факторингових операцій зумовлена станом розрахунків та наявних боргових зобов’язань. Факторингові компанії ставлять на оперативність фінансування, а також працюють з тими, від кого відмовляються банківські установи.

Важливим показником, який характеризує факторингові послуги, є джерела фінансування зазначених послуг. Узагальнені дані щодо джерел фінансування факторингових послуг наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Джерела фінансування укладених факторингових операцій, млн. грн.[20]

Як видно з таблиці 4.2, частка фінансування за рахунок банківських кредитів за 2009 рік майже не змінилася порівняно з минулим роком, де 2/3 загального обсягу джерел фінансування факторингових послуг припадало на банківські кредити та позичкові кошти юридичних осіб. Характеризуючи структуру джерел фінансування факторингових операцій за 2009 рік, очевидно, що питома вага власних коштів значно зросла до 16,9% від загальної суми фінансування факторингу, а частка банківських кредитів становить 55,6%. Це в свою чергу і пояснює зростання обсягу факторингових операцій.

На 10 факторингових компаній, або на 15,6% від загальної кількості,

перших за обсягом наданих послуг, припадає 96,6% від загального обсягу

факторингових операцій. При цьому на частку 3 компаній припадає 68% від

загального обсягу послуг факторингу (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Групування перших за обсягом наданих послуг факторингових компаній у 2009 році[20]

Слід зазначити, що тенденції негативного характеру, спричинені фінансовою кризою в 2008 році, не зменшили обсягів укладених фінансовими компаніями договорів факторингу за 2009 рік, про що свідчить рис. 4.7.

Рис. 4.7. Динаміка обсягів укладених фінансовими компаніями договорів факторингу протягом 2007 – 2009 рр., млн. грн.(за квартал).[20]

Розподіл за основними галузями обсягу наданих фінансових послуг за укладеними договорами факторингу в ІV кварталі 2008 та 2009 років наведений на рис. 4.8.

Рис. 4.8. Розподіл укладених договорів факторингу за основними галузями, %[20]

Аналізуючи розподіл укладених фінансовими компаніями договорів факторингу в IV кварталі 2009 року, зображений на рис. 4.8, можемо зробити висновок, що найменшу питому вагу з укладених договорів факторингу за основними галузями мають хімічна промисловість – 1,7%, дещо більшу частку займає будівництво – 7,9% та харчова промисловість – 29,6 %, а найбільшу – 60,8% охоплюють інші галузі. Протягом 2009 року договори факторингу не мали місце в таких галузях, як легка промисловість, машинобудування, металургія, транспорт та інші.

Зміна структури факторингових послуг за основними галузями пов’язана з переорієнтацією напрямків виробництва та наданням послуг населенню. Характеризуючи розподіл факторингових операцій в IV кварталі 2008 року, маємо превалювання укладання договорів факторингу в інших галузях – 91,1% та незначну частку в таких галузях, як будівництво, хімічна та харчова промисловість.

Очевидно, що фінансова криза впливає не лише на перерозподіл факторингових договорів за основними галузями, але і на зміну структури джерел фінансування факторингових операцій.

Станом на 31.12.10 в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 78 фінансових компаній, які мають право надавати послуги факторингу. Протягом ІV кварталу 2010 року фінансові компанії уклали 1 556 договорів факторингу загальним обсягом 2 519,8 млн. грн. і виконали 1 205 договорів на суму 1 869,0 млн. грн. Діючими на кінець ІV кварталу 2010 року залишалося 1 986 договорів факторингу.

Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу по кварталах наведена на рис. 4.9.

Рис. 4.9. Динаміка надання фінансовими компаніями послуг факторингу за 2008-2010рр.[20]

В 2010 році, на противагу докризовому рівню 2008 року, ринок купівлі

проблемних боргів юридичних осіб фінансовими компаніями, які мають право надавати послуги факторингу, поступово розвивається. Факторингові операції вигідні для юридичних осіб у зв’язку з появою можливості зменшити витрати на адміністрування проблемних боргових зобов’язань та наростити свої активи.

Важливим показником, який характеризує факторингові послуги, є джерела їх фінансування. Узагальнені дані щодо джерел фінансування факторингових послуг наведені в табл. 4.4 та зображені на рис. 4.10, 4.11.