Оборотні кошти

 

Розрахувавши показники  ефективності обороту оборотного капіталу, побачили, що у підприємстві у звітному році використання оборотних активів знизилось. За навединими розрахунками видно, що коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився на 0,16, це свідчить про те, що оборот оборотних засобів уповільнився. Також показник періоду обороту збільшився на 6,0, що свідчить про те, що підприємству потрібно більше часу, для того щоб поповнити оборотні засоби. Також збільшився показника закріплення оборотних засобів, що вважаеться негативною тенденцією для підприємства. Також зниження оборотності призвело до зменшення вивільнених коштів підприємства, що свідчить про те, що підприємство не може на даному періоді направляти кошти на фінансування розширення виробництва.

Висновок: підприємству необхідно прискорити оборотність  оборотного капіталу, шляхом Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків; збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів; ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними  договорами, тощо.

 

 

 

 

2.4. Оцінка джерел формування оборотних коштів підприємства

 

Аналіз структури майна  підприємства необхідно доповнити  аналізом динаміки складу і структури  джерел фінансових ресурсів. Використовуючи дані табл. 2.4., виявимо основні тенденції в зміні джерел фінансування активів досліджуваного нами підприємства.

Табл..2.5. 

Аналіз складу та структури  джерел фінансування підприємства ВАТ  «Корюківська фабрика  технічних  паперів»

Стаття	На початок року		На кінець року		Зміни за звітний період
	тис.грн	% до підсум-ку	тис.грн	% до підсумку	абсолютні (±), тис.грн.	віднос-ні, %	струк-тури,%
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Власний капітал  - всього	137 566,0	49,2%	200 087,0	52,1%	62 521,00	45,4%	2,9%
1.1. Статутний капітал	48 174,0	17,2%	48 174,0	12,6%	0,00	0,0%	-4,7%
1.2. Додатково вкладений  капітал	-	-	-	-	-	-	-
1.3. Інший додатковий  капітал	3 097,0	1,1%	3 097,0	0,8%	0,00	0,0%	-0,3%
1.4. Резервний капітал	7 133,0	2,6%	10 383,0	2,7%	3 250,00	45,6%	0,2%
1.5. Нерозподілений прибуток	79 162,0	28,3%	138 433,0	36,1%	59 271,00	74,9%	7,7%
1.6. Вилучений капітал	-	-	-	-	-	-	-
2. Забезпечення наступних  платежів	715,0	0,3%	802,0	0,2%	87,00	12,2%	0,0%
3. Довгострокові зобов’язання	75 227,0	26,9%	68 962,0	18,0%	-6 265,00	-8,3%	-9,0%
4. Поточні зобов’язання- всього	65 887,0	23,6%	113 877,0	29,7%	47 990,00	72,8%	6,1%
4.1. Короткострокові кредити  банків	12 360,0	4,4%	4 807,0	1,3%	-7 553,00	-61,1%	-3,2%
4.2. Кредиторська заборгованість	36 785,0	13,2%	25 274,0	6,6%	-11 511,00	-31,3%	-6,6%
Продовження табл..2.5.
1	2	3	4	5	6	7	8
4.3. Поточні зобов’язання  за розрахунками	6 270,0	2,2%	12 572,0	3,3%	6 302,00	100,5%	1,0%
4.3. Інші поточні зобов’язання	1 938,0	0,7%	2 658,0	0,7%	720,00	37,2%	0,0%
Всього	279 395,0	100,0%	383 728,0	100,0%	104 333,00	37,3%	0,0%

 

За звітний період структура джерел фінансування підприємства змінилась в сторону підвищення частки власного капіталу з 49,2% до 52,1%, зросли абсолютні обсяги власного капіталу з 137 566 тис. грн. до 200 087 тис. грн..

Зростання звітного капіталу виникло за рахунок резервного капіталу, який збільшився з 7 133 тис. грн.. до 10 383 тис. грн., або на 45,6%, що відіграє стабілізуючу роль щодо зміцнення фінансового стану підприємства. Також за рахунок нерозподіленого прибутку, який збільшився на 74,9%. Тобто, можна сказати, що в підприємство, після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби, залишилось 59 271 тис. грн. для задоволення інших потреб.

Також змінилася структура і позикових коштів. Підприємство частково розрахувалася за своїми довгостроковими кредитами, частка яких в обсягах фінансування на початок року становила 26,9%, а на кінець 18%. Також зменшились обсяги короткостокових кредитів в банку на 7 553 тис. грн.. та кредиторської заборгованості на 31,3%. Але більш ніж в 2 рази збільшились поточні зобов’язання за розрахунками та бюджетом. Що є не дуже доброю тенденцією для підприємства. Це свідчить про погіршення платіжної дисципліни на підприємстві, тобто воно вчасно не розраховується зі своїми кредиторами за придбану продукцію.

Також у цьому розділі  розрахуємо показники ліквідності  підприємства за даними підприємства ВАТ «Корюківські фабрика технічних  паперів» у табл.. 2.6.

 Табл.2.6.

Основні показники ліквідності підприємства ВАТ «КФТП»

Назва показника	Норматив	2008	2009
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,25 – 0,3	0,04	0,04
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Не менше 1	1,14	1,28
Коефіцієнт покриття	2 – 2,5	2,4	2,09
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	0 - 1	0,02	0,01

 

Аналіз розрахованих показників платоспроможності по підприємству ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» дає змогу зробити такі висновки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який є показником частини короткострокових зобов’язань, що можуть бути погашені негайно, не змінився, але є менше ніж позитивний результат, тому можна зробити висновок, що підприємство не взмозі негайно покрити короткострокові зобов’язання. В межах норми знаходяться коефіцієнти швидкої ліквідності та коефіцієнти покриття, що свідчять про те, що підприємство фінансово автономне і може покрити поточні зобов’язання за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Але у підприємства практично не має власних оборотних коштів, які перебівають у грошовій формі.  Динаміку показників ліквідності наведомо у рис. 2.1.

Рис.2.1. Динаміка показників ліквідності ВАТ ««Корюківська фабрика технічних паперів»»

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ   ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1.Напрямки підвищення ефективності управління поточними активами  підприємства

 

Найбільші проблеми на підприємстві ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» спостерігаються в оборотних коштах: у підприємства велика дебіторська заборгованість та зростає нагромадження готової продукції.

На подолання саме цих проблем необхідно спрямувати зусилля з оптимізації структури  майна підприємства, що у підсумку має привести до підвищення фінансового  стану фабрики.

Як відомо, нарощування  сум готової продукції, що зберігається на підприємстві, призводить не тільки до погіршення фінансового стану підприємства, його ліквідності, а й до зростання витрат на зберігання (додаткові складські площі, заробітна плата персоналу тощо), тому зростання суми готової продукції на базовому підприємстві є неефективним і потребує заходів з оптимізації. Необхідно проаналізувати роботу з покупцями, розробити схему виробництва та відвантаження, графік транспортних перевезень та умови Incoterms. Від реалізації даної продукції кошти надійдуть на розрахункові рахунки фабрики та можуть бути використані на фінансування потреб, погашення заборгованості підприємства тощо.

Якщо говорити про  поліпшення використання оборотних  коштів, не можна не сказати і  про економічне значення економії оборотних  фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з  даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції  і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. 
Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. 
Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової  продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства. 
Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить  великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

У залежності від характеру  заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків  відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів. 
Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів. 
Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. 
При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

 

 

Висновки

Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у засоби виробництва для здійснення розширеного їхнього відтворення.

За умов товарно-грошових відносин запаси предметів праці  виступають, з одного боку, як сукупність матеріальних цінностей, з іншого – як втілення затрат суспільної праці у вартості фондів: оборотних, виробничих і фондів обігу.

У західній літературі під  оборотним капіталом розуміють  категорію “працюючий капітал”, у  вітчизняній – ототожнюють з  оборотними фондами та оборотними коштами.

Оборотні кошти –  це кошти, що являють собою авансовану в грошовій формі вартість для  створення і використання оборотних  виробничих фондів і фондів обігу  в мінімально необхідних розмірах, що забезпечує неперервність процесу виробництва та своєчасність здійснення розрахунків.

Оборотний капітал проходить  три стадії кругообігу: грошову, виробничу  й товарну.

Кругообіг оборотного капіталу здійснюється протягом одного виробничого  циклу: грошові кошти авансуються  у виробничі запаси, в процесі виробництва створюється нова продукція, продукція реалізується, виручка за реалізовану продукцію надходить на розрахунковий рахунок і знову авансується у виробництво. Якщо підприємство функціонує ефективно, процес кругообігу оборотного капіталу забезпечує неперервність виробничого процесу та зростання капіталу підприємства, оскільки в цьому випадку виручка за реалізовану продукцію перевищуватиме кошти, авансовані у виробництво.

Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди. Обороні кошти також класифікуються за джерелами формування; методами планування та за участю у кругообігу коштів. Важливою є класифікація оборотних коштів за їх видами, згідно якої вони поділяються на запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти. Нормативною базою регулювання оборотних коштів є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, в яких визначаються сутність та методологічні засади формування інформації про відповідні види оборотних активів.

Базовим підприємством для проведення практичних досліджень виступило Відкрите акціонерне товариство „Корюківська фабрика технічних паперів”, яке займається виробництвом шпалер, паперу та картону.. Загалом фінансовий стан досліджуваного підприємства є задовільнім, але останні два роки платоспроможність підприємства знизилась.

Стан оборотних коштів оцінюють в абсолютному їх вираженні, визначають динаміку та структуру їх, зміни, тенденції, структурні зрушення тощо.

Другим важливим моментом при аналізі оборотного капіталу є визначення ефективності його функціонування, для чого використовують показники оборотності. Оборотність оборотних активів оцінюють за такими показниками: швидкість обороту, коефіцієнт закріплення, період обороту оборотних засобів та їх складових. Для ефективності використання матеріальних ресурсів використовують також такі показники: матеріаломісткість і матеріаловіддача продукції, питома вага матеріальних витрату собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів та їх окремих видів.