Оборотні кошти

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………… 2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА………3

1.1.Оборотні кошти підприємства: їх сутність, елементний склад  та класифікація…………………………………………………………………….........3

1.2.Джерела фінансування оборотних коштів підприємства……………………10

1.3.Методика оцінки ефективності управління оборотим капіталом підприємства……………………………………………... ……………………….16

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ВАТ «Корюківська фабрика технічного паперу» ……………18

2.1. Фінансово-економічна характеристика підприємства…………..…………18

2.2. Аналіз складу та структури поточних активів підприємства………………20

2.3. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу ВАТ «Корюківська фабрика технічного паперу».………………………………………………………22

2.4. Оцінка джерел формування оборотних коштів підприємства……………...24

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ   ПІДПРИЄМСТВА.…………………………27

3.1.Напрямки підвищення ефективності управління поточними активами  підприємства…………………………………..…………………….……………27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………..….…….. 33

ДОДАТКИ

 

 

 

Вступ

 

В умовах України перехід  до ринку супроводжується для  багатьох підприємств влученням  до зони господарської невизначеності і високого ризику. А тому, більшість підприємств стоїть перед необхідністю об’єктивної оцінки фінансового стану, платоспроможності та надійності своїх партнерів, постійного догляду за якістю розрахунково-фінансових операцій і платіжної дисципліни.

В господарській практиці при оцінці стану підприємства велику увагу приділяють аналізу та визначенню раціональності розміщення оборотного капіталу, так як саме від швидкості  перетворення оборотних коштів у  грошову форму залежить ліквідність підприємства, отримання прибутку з кожного обороту. В зв’язку з цим виникає необхідність у встановленні та обґрунтуванні критерію раціонального використання джерел фінансування оборотних коштів та ефективності використання їх.

Мета курсової роботи – визначити показники ефективності використання оборотного капіталу, та показники платоспроможності.

Завдання – на основі показників підприємства зробити аналіз та дослідити можливі резерви  та шляхі підвищення використання оборотного капіталу.

Об’єктом дослідження є підприємство ВАТ "Корюкiвська фабрика технiчних паперiв», яке виробляє шпалери, папір та картон.

Курсову роботу я написала в такій послідовності:

• Поняття оборотних коштів, джерела їх утворення  та методика оцінки їх ефективного управління.
• Аналіз ефективності використання оборотних коштів на підприємстві та оцінка джерел формування оборотних коштів;
• Можливі напрямки підвищення ефективності управління оборотним капіталом.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1.Оборотні  кошти підприємства: їх сутність, елементний склад та класифікація

 

Діяльність суб’єктів  господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі  поєднання основних складових: виробничих фондів, оборотних фондів і самої праці.

Безперервність процесу  виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійснення розширеного  їхнього відтворення.

На відміну від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі в продукт праці не входить (паливо).

Таким чином, за умов товарно-грошових відносин запаси предметів праці  виступають, з одного боку, як сукупність матеріальних цінностей, з іншого – як втілення затрат суспільної праці у вартості фондів: оборотних, виробничих і фондів обігу.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто  з економістів спрощено трактує  їх як “предмети праці”, “матеріальні активи”, “гроші, що обертаються”. Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти  – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і  фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти  – це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені  на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну “оборотний капітал”. Тобто у літературі існує ототожнення понять “оборотні кошти”, “оборотний капітал”, “оборотні активи” та “поточні активи”. Тому надалі необхідно визначити сутність, економічний зміст та можливі відмінності між зазначеними поняттями.

Розглянемо визначення оборотних коштів, що дають вчені-економісти України та Росії.

Білоліпецький В.Г. визначає обігові кошти, як грошові ресурси, вкладені у виробничі фонди та фонди обігу. Головне їх призначення - забезпечення безперервності процесу виробництва й реалізації продукції, повноти і вчасного фінансування підприємницької діяльності за мінімальних витрат товарно - матеріальних цінностей [5].

Бланк І.О. вважає, що оборотні (поточні) активи характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, які  обслуговують виробничо-комерційну (операційну) діяльність та повністю переробляються протягом одного виробничо-комерційного циклу [7].

Буряк Л.Д. визначає оборотні кошти як грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції [13].

Павловська О.В. та Притуляк Н.М. вважають, що оборотні кошти - це грошові  кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [11].

На думку Поддєрьогіна А.М. оборотні кошти - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і  фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання  прибутку [13]. З ним погоджується і Філімоненков О.С., згідно якого оборотні кошти - це вартість, що авансована в кругообіг виробничих оборотних фондів і фондів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва й обертання [12].

Покропивний С.Ф. визначає оборотні кошти як сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу [8].

Слав’юк Р.А. говорить, що оборотні кошти - це частина капіталу підприємства, вкладеного в його поточні активи, сукупність оборотних виробничих фондів, фондів обігу, авансованих для забезпечення поточної діяльності [16].

Шелудько В.М. виокремлю  поняття оборотних активів та говорить проте, що це та частина активів, що обслуговують господарський процес і забезпечують його неперервність. У бухгалтерському обліку до таких активів відносять активи, які споживаються або реалізуються протягом одного операційного циклу або протягом року [17].

Вітчизняні нормативні акти також приділяють увагу трактуванню поняття “оборотні кошти”. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №2 “Баланс" оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [3].

Отже, оборотний капітал (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і  фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання  прибутку. В процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм, відбувається самозростання капіталу. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди.

В організації оборотних  коштів слід розрізняти їх склад та структуру.

Під складом оборотних  активів розуміють сукупність їх елементів (статей). Структура ж оборотних активів – це співвідношення між окремими їх елементами в їх загальному обсязі.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансова).

У виробничій сфері оборотний  капітал (оборотні кошти) авансується  в оборотні виробничі фонди і  фонди обігу (рис. 1.1). [7]

Рис. 1.1. Склад і розміщення оборотних коштів

 

До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу – це залишки  готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери.

Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обігу. При цьому підприємство заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків.

Склад оборотних коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних  коштів – це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в оборотних коштах враховується змінне обладнання, а у добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи.

Цілеспрямоване управління оборотними коштами та ефективністю їх використання визначає необхідність їх попередньої класифікації. Бланк  І.О. вважає, що з позицій фінансового  менеджменту ця класифікація будується  за такими основними ознаками (див. рис. 1.2).

Згідно Поддерьогіна А.М., Філімоненкова О.С., Шеремета А.Д. оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

1) залежно від участі  їх у кругообігу коштів;

2) за методами планування, принципами організації та регулювання;

3) за джерелами формування [12, 13, 14].

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються  на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.

Такий розподіл оборотних  коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер – сфери виробництва і сфери обігу. Що більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, то ефективніше використовується оборотний капітал.

Залежно від методів  планування оборотні кошти поділяються  на нормовані та ненормовані.

Необхідність розподілу  оборотних коштів на нормовані й  ненормовані випливає з економічної  доцільності досягнення найліпших  результатів за найменших витрат. Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

Значення нормування оборотних коштів полягає в такому.

По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних  коштів дає змогу ефективно використовувати  оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно  встановленого нормативу оборотних  коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації  ризику підприємницької діяльності.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період – рік (як правило), півріччя, квартал.

До нормованих оборотних  коштів належать оборотні кошти у  виробничих запасах, незавершеному  виробництві та витратах майбутніх  періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.