Оборотні кошти: оцінка матеріальної і фінансової частини на прикладі ТОВ «Будкомсервіс»

Далі  слід проаналізувати показники платоспроможності  підприємства.

 

 

 

Показники	На початок року	На кінець року
Поточний або загальний коефіцієнт покриття	5,33	3,02
Темпи росту поточного коефіцієнту  покриття, %	-	56,66
Коефіцієнт співвідношення кредиторської  і дебіторської заборгованості	14,75	2,05
Темпи росту коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості, %	-	13,90

Таблиця 2.5

Аналіз показників платоспроможності  ТОВ «Будкомсервіс»

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував  його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,02 гривні.

Відбувається  також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над  обсягом дебіторської. Але слід відмітити  тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він  зменшився на 86,10%. Високе перевищення  кредиторської заборгованості над  дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках  з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність  і платоспроможність лижної фабрики. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити  високу платоспроможність підприємства.

Причинами нестачі ліквідних оборотних  засобів є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних  джерел для самофінансування, а також  відволікання коштів у дебіторську  заборгованість.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує  наскільки підприємство незалежно  від позикового капіталу.

Показники	На початок року	На кінець року
Власні кошти, тис. грн.	4143,2	4056,8
Загальна сума джерел коштів, тис. грн.	4277,4	4388,3
Коефіцієнт автономії	0,969	0,924
Темпи росту коефіцієнту автономії, %	-	95,36

Таблиця 2.6

Аналіз динаміки показника автономії ТОВ «Будкомсервіс»

 

Доля  власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока і на початок  року становила 0,969. Але на кінець року трапилось зниження коефіцієнту  на 4,64%.

Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Наступними  показниками, які заслуговують на увагу  з боку економічного аналізу є  коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених  і власних коштів.

Таблиця 2.7

Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості  та коефіцієнту співвідношення залучених  і власних коштів ТОВ «Будкомсервіс»

Показники	На початок року	На кінець року
Власні кошти, тис. грн.	4143,2	4056,8
Позичені кошти, тис. грн.	134,2	331,5
Коефіцієнт фінансової стійкості	30,87	12,24
Темпи росту коефіцієнту фінансової стійкості, %	-	39,65
Коефіцієнт співвідношення позичених  і власних коштів	0,03	0,08
Темпи росту коефіцієнту співвідношення позичених і власних коштів, %	-	266,67

 

 

Показник  фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищує його. Різке зниження даного коефіцієнту  в кінці року обумовлено підвищенням  обсягу позикових коштів майже в 2,5 рази.

Згідно  даних таблиці 2.7 на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року – 8 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінимо  також показники, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх фінансування.

Таблиця 2.8

Зведена таблиця  показників, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх формування на ТОВ «Будкомсервіс», тис. грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+ , -)
Джерела формування власних обігових коштів	4143,2	4056,8	-86,4
Необоротні активи	3562,2	3388,7	-173,5
Власні обігові кошти	581,0	668,1	+87,1
Довгострокові пасиви	-	-	-
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і  затрат	581,0	668,1	+87,1
Короткострокові пасиви	41,8	109,1	+67,3
Загальна величина джерел формування запасів і затрат	622,8	777,2	+154,4
Загальна величина запасів	705,6	838,0	+132,4
Надлишок (+) або нестача (-) власних  джерел формування запасів і затрат	-124,6	-169,9	-45,3
Надлишок (+) або нестача (-) власних  та довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат	-124,6	-169,9	-45,3
Надлишок (+) або нестача (-) загальної  величини джерел формування запасів  і затрат	-82,8	-60,8	+22,0

 

Як  видно з даних таблиці 2.8, на підприємстві в звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат. Це спричинено недостатнім обсягом власних обігових коштів та повною відсутністю в підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерел фінансування скоротилася з 82,8 тис. грн. до 60,8 тис. грн. Але не слід трактувати це явище як позитивну тенденцію, оскільки дане скорочення спричинене, значною мірою, збільшенням кредиторської заборгованості. У випадку одночасної вимоги погашення боргу з боку кредиторів підприємство опиниться в дуже скрутному становищі.

Таким чином, ТОВ «Будкомсервіс» має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємство має достатньо високу частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування, але з другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Напрямки покращення фінансового стану ТОВ «Будкомсервіс»

Підприємство, що аналізується, займається реалізацією  будівельних матеріалів як резидентам, так і нерезидентам України. На думку фахівців, Продукція підприємства відрізняється досить високою якістю. Проблема в дуже високій собівартості. Це пов'язано з значним рівнем фондоємкості продукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва даної продукції. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниження собівартості.

Основними шляхами  зниження витрат є економія всіх видів  ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат підприємства займає оплата праці. Тому актуальною є задача закупівлі продукції виробництво якої є менш трудоємким, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Матеріальні ресурси займають 72,88% в структурі  витрат на виробництво продукції. Звідси, зрозуміло значення економії цих  ресурсів, раціонального їх використання.

Як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великий  обсяг готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо  джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться:

1. Реалізація продукції з негайною оплатою.
2. Отримання дебіторської заборгованості.
3. Продаж резервних грошових активів.
4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).
5. Отримання банківських кредитів.
6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові  кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх – можуть використовуватись  для підтримки поточної платоспроможності  в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

1. визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;
2. періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;
3. якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;
4. використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;
5. продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;
6. при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;
7. використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;
8. відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;
9. страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;
10. обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Слід приділити значну увагу  збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Так, щоб оптимізувати значення коефіцієнту  абсолютної ліквідності з тією ж  сумою короткострокової заборгованості, треба мати 26,84 тис. грн. в готівці  або короткострокових фінансових вкладеннях або суму поточної заборгованості 2,5 тис. грн., що є нереальним шляхом, оскільки у підприємства не буде вистачати коштів для здійснення поточної діяльності. Тобто вихід з цієї ситуації –розширення збутової мережі, з метою нарощення обсягів реалізації та надходження коштів на поточний рахунок.

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних  активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього  потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по факту відвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела – прибуток та спеціальні фонди.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає  необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Не слід також нехтувати позиковим  капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:

1. відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;
2. виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;
3. вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;
4. залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.