Оборотні кошти: оцінка матеріальної і фінансової частини на прикладі ТОВ «Будкомсервіс»

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ПВНЗ «Міжнародний економіко – гуманітарний університет  імені академіка

Степана Дем’янчука»

 

Факультет економічний

 

Кафедра економіки  та фінансів

 

 

 

Курсова робота

 

З дисципліни «Фінанси підприємства»

 

На  тему:

 

Оборотні  кошти: оцінка матеріальної і фінансової частини на прикладі ТОВ «Будкомсервіс»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

 

Студент економічного факультету

Напряму підготовки “Фінанси і кредит”

III курсу, групи Ф-91

Захарук О.В.

 

                                                                  Перевірив:

Орлич Т.С.

 

 

                                                 

 

 

 

Рівне 2011

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..3

        Розділ 1 Сутність і класифікація оборотних коштів…………………………..5

1.1.Сутність, склад і структура оборотних коштів…………………………....5

1.2.Класифікація і Принципи організації оборотних коштів………………....9

1.3. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства…………………………………………………………………………10

Розділ 2 Оцінка матеріальної і фінансової частини ТОВ «Будкомсервіс…..16

2.1. Характеристика  ТОВ «Будкомсервіс»……………………………………16

2.2. Оцінка  фінансово-майнового стану ТОВ  «Будкомсервіс»……………...16

2.3. Аналіз  фінансового стану ТОВ «Будкомсервіс»………………………...21

Розділ 3. Напрямки покращення фінансового  стану ТОВ «Будкомсервіс»..28

Висновки………………………………………………………………………..33

Список  літературних джерел…………………………………………………..35

Додатки………………………………………………………………………….37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У даній  курсовій роботі на підставі різних літературних джерел я розкрив поняття й економічну сутність оборотних коштів, їхнє значення для діяльності підприємства, особливості управління оборотними коштами, а також шляхи підвищення його ефективності.

При написанні  роботи використані підручники за редакцією  А.М.Поддєрьогіна, Кондратьева О.В, О.И.Волкова, В.Я.Горфинкеля, В.М.Попова, а також книги В.П.Грузинова, В.Д.Грибова, В.Е.Адамова та  ін.. 
       Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинно мати  певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву "оборотні кошти підприємства".

В умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення. Адже вони являють собою частину продуктивного  капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.

Також, оборотні кошти  є - важливою частиною майна підприємства.  
Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості.

Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів оптимальної структури - необхідна передумова для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. Тому на підприємстві повинне проводитися нормування оборотних коштів, завданням якого є створення умов, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності фірми.

Важливо також уміти правильно  керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції  і прискоренню оборотності оборотних  коштів. У результаті прискорення  оборотності оборотних коштів відбувається їхнє вивільнення, що дає цілий ряд позитивних ефектів.

Підприємство у випадку ефективного керування своїми і чужими оборотними коштами може досягти раціонального економічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості.

Ось чому тема дослідження представляється досить актуальною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1 Сутність і класифікація оборотних  коштів

1.1.Сутність, склад і структура оборотних  коштів

Діяльність  суб'єктів господарювання щодо створення  та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів і самої праці. Безперервність процесу  виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійснення розширеного  їхнього відтворення. На відміну  від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому  циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При  цьому одна їхня частина в речовій  формі входить у створений  продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи  свою споживну вартість, у речовій  формі в продукт праці не входить (паливо).

Таким чином, за умов товарно-грошових відносин запаси предметів праці виступають, з  одного боку, як сукупність матеріальних цінностей, з іншого - як втілення затрат суспільної праці у вартості фондів: оборотних, виробничих і фондів обігу. В економічній літературі існують  різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів  спрощено трактує їх як "предмети праці", "матеріальні активи", "гроші, що обертаються". Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти - це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і  фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти - це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені  на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну "оборотний капітал". Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять - оборотні кошти та оборотний  капітал.

У зарубіжній економічній літературі окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов'язань. У такий спосіб дається  визначення власного оборотного капіталу.

Узагалі поняття "капітал" виступає в трьох  формах: грошовій, продуктивній і товарній. Найбільш широке, загальне поняття  капіталу відповідає його грошовій формі. В економічній теорії "грошовий капітал" розглядається як вартісна форма всього капіталу, а не лише як певна сума грошей, що спрямовується  в процесі господарсько-підприємницької  діяльності на придбання засобів  виробництва і предметів праці. Оборотний капітал проходить  три стадії кругообігу: грошову, виробничу  й товарну. На першій стадії під час  авансування коштів здійснюється придбання  й нагромадження необхідних виробничих запасів.

У виробничому  процесі авансується вартість для  створення продукції: у розмірі  вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата  та пов'язані з нею витрати). Виробнича  стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться  на грошову. Отримання виручки від  реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і  про відтворення авансованих  у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно  є і початковою стадією наступного обороту капіталу.

Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г - Т...В...Т' - Г'

де Г - кошти, що авансуються;

Т - предмети праці (товар);

В - виробництво;

Т' - готова продукція (товар);

Г' - кошти, отримані від реалізації створеної продукції.

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли Г' = Г + АГ, тобто коли відбудеться  приріст грошей порівняно з авансованою  сумою. Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).

Рис 1.1 Склад і розміщення оборотних коштів

У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу (рис. 1.1).

До виробничих фондів належать: сировина, основні  й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для  ремонтів, малоцінні і швидкозношувані  предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу - це залишки готової продукції  на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери.

Структуру оборотних активів у народному господарстві в середньому по

Україні та у промисловості наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Структура оборотних активів, у % по Україні

Елемент (склад) оборотних активів	1997 р.		2001 р.
	Народне госпо дарство	Про мисло вість	Народне госпо дарство	Про- мисло- вість
Виробничі запаси	36,4	43,9	17,3	21,3
Готова продукція	11,5	10,9	7,3	6,7
Грошові кошти	1,8	1,5	3,4	2,3
Дебіторська заборгованість	47,5	41,4	68,5	65,7
Інші активи	2,8	2,3	3,5	4,0

Склад і структура оборотних активів не є сталими. Вони змінюються як за роками, так і протягом року залежно від зміни характеру виробничої діяльності підприємства, особливостей формування запасів і витрат.

З табл. 1.1 бачимо, що як у народному господарстві загалом, так і у промисловості спостерігається тенденція до значного скорочення виробничих запасів та готової продукції і водночас до збільшення дебіторської заборгованості. На такі зміни у структурі оборотних активів вплинули передусім зміна в управлінні економікою та перехід на ринкові умови господарювання. Основною причиною зниження виробничих запасів є скорочення виробництва. Зростання ж дебіторської заборгованості можна пояснити кризою неплатежів у народному господарстві.

Аналізуючи зміни структури оборотних активів за їх елементами (табл. 1.1), зазначимо, що частка виробничих запасів та готової продукції зменшується, а частка дебіторської заборгованості збільшується. Це свідчить про зниження рівня як матеріальної бази, так і економіки загалом. За таких умов необхідно відродити передусім виробництво, сформувати оборотні активи у відповідних обсягах та співвідношеннях, ураховуючи, що як їх нестача, так і надлишок негативно впливають на виробничо-фінансову діяльність підприємств та народне господарство країни загалом.

1.2.Класифікація оборотних  коштів

Обігові кошти  підприємства класифікуються по трьох ознаках:

1. в залежності  від участі їх у кругообігу  коштів;

2. по методах  планування, принципам організації  і регулювання обігових коштів;

3. по джерелам  формування обігових коштів.

 Відповідно  до першої ознаки обігові кошти підрозділяються на авансовані в:

- оборотні  виробничі фонди;

- фонди обертання.

 Такий  розподіл обігових коштів обумовлений  наявністю в кругообігу коштів  двох самостійних сфер: сфери  виробництва і сфери обертання.  Чим більше обігових коштів  розміщено в сфері виробництва тим ефективніше вони використовуються.

 У залежності  від методів планування обігові  кошти підрозділяються на:

- нормовані  обігові кошти;

- ненормовані  обігові кошти. 

 Необхідність  розподілу обігових коштів на  нормовані і ненормовані випливає  з економічної доцільності досягнення найбільших результатів при найменших витратах. Встановлення нормативів по окремих статтях дозволяє забезпечити оптимальну потребу підприємства в обігових коштах.

 До нормованих  обігових коштів відносяться обігові кошти у виробничих запасах, виробництві, у рештках готової продукції на складає підприємства. Ненормовані обігові кошти включають всі фонди обертання за винятком готової продукції на складі.

По джерелам формування обігові кошти підрозділяються на :

- власні  і прирівняні до власних;

- залучені;

- інші.

 Класифікація  обігових коштів по вказаних  ознаках подана на мал. 1 Вона  має важливе значення, тому що  дає можливість підприємству визначати оптимальний склад і структуру, потребу і джерела формування обігових коштів. Від цього в значній мірі залежить фінансовий стан підприємства.