Оборотні кошти: оцінка матеріальної і фінансової частини на прикладі ТОВ «Будкомсервіс»

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Мая 2012 в 15:44, курсовая работа

Описание работы

У даній курсовій роботі на підставі різних літературних джерел я розкрив поняття й економічну сутність оборотних коштів, їхнє значення для діяльності підприємства, особливості управління оборотними коштами, а також шляхи підвищення його ефективності.
При написанні роботи використані підручники за редакцією А.М.Поддєрьогіна, Кондратьева О.В, О.И.Волкова, В.Я.Горфинкеля, В.М.Попова, а також книги В.П.Грузинова, В.Д.Грибова, В.Е.Адамова та ін..

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………..3
Розділ 1 Сутність і класифікація оборотних коштів…………………………..5
1.1.Сутність, склад і структура оборотних коштів…………………………....5
1.2.Класифікація і Принципи організації оборотних коштів………………....9
1.3. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства…………………………………………………………………………10
Розділ 2 Оцінка матеріальної і фінансової частини ТОВ «Будкомсервіс…..16
2.1. Характеристика ТОВ «Будкомсервіс»……………………………………16
2.2. Оцінка фінансово-майнового стану ТОВ «Будкомсервіс»……………...16
2.3. Аналіз фінансового стану ТОВ «Будкомсервіс»………………………...21
Розділ 3. Напрямки покращення фінансового стану ТОВ «Будкомсервіс»..28
Висновки………………………………………………………………………..33
Список літературних джерел…………………………………………………..35
Додатки………………………………………………………………………….37

Работа содержит 1 файл

Міністерство освіти і науки куосова.docx

— 115.49 Кб (Скачать)

формована в  даний час система організації  обігових коштів побудована на таких  принципах:

 по-перше,  надання підприємствам самостійності в розпорядженні, управлінні обіговими коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні обігових коштів;

 по-друге,  визначення планової потреби  і розміщення обігових коштів  по окремих елементах і підрозділах. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби обігових коштів, що забезпечила б безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань при ритмічній роботі (розробка довгострокових діючих норм і щорічних нормативів);

 по-третє, коригування розрахованих і діючих нормативів з урахуванням вимог мінливих умов господарювання (зміна обсягу виробництва, ціни використовуваних сировини і матеріалів, паливних і енергетичних ресурсів, постачальників і споживачів, форм застосування розрахунків);

 по-четверте, наявність раціональної системи  фінансування обігових коштів. Це  означає формування обігових  коштів за рахунок власних  ресурсів і позикових коштів  у розмірах, що забезпечують нормальний  фінансовий стан підприємства;

 по-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням обігових кошті. Мається на увазі проведення аналіз ефективності кругообігу використання коштів із метою прискорення їхньої оборотності.

1.3. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства

Головним  критерієм для визначення фінансового  стану є платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна визначати за минулий період, на якусь певну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність  на якусь дату на підставі даних  балансу підприємства. Для цього  спочатку треба з'ясувати наявність  залишку грошових коштів на поточному  рахунку та інших рахунках грошових коштів. Якщо ці суми незначні, слід також  перевірити стан розрахунків з різними  кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового  стану. Вивчення заборгованості слід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам, розрахунках  з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом та з працівниками з оплати праці.

Аналіз  фінансового стану підприємства за певний період, в принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу  тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку (особливо одна сума – залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність  коштів на кінець дня на цьому рахунку  – надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливі  застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і  фінансового стану підприємства буде однозначною.

Крім  аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути особливу увагу  на аналіз його ліквідності.

Ліквідність – це спроможність підприємства перетворювати  свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний  капітал якого складається переважно  з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з  підприємством, оборотний капітал  якого складається переважно  з запасів.

Всі активи підприємства в залежності від ступеня  ліквідності, тобто  швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:

  1. Найбільш ліквідні активи (А1) – суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).
  2. Швидкореалізовані активи (А2) – активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом  12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.
  3. Повільнореалізовані активи (А3) – найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.
  4. Важкореалізовані активи (А4) – активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділу активу балансу "Необоротні активи".

Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться  до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж  всі інші активи підприємства.

Пасиви балансу по мірі зростання  строків погашення зобов'язань  групуються наступним чином:

  1. Найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).
  2. Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.
  3. Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви – статті ІІI розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".
  4. Постійні пасиви (П4) – статті I розділу балансу "Власний капітал".

Короткострокові і довгострокові  зобов'язання, разом  узяті, називають  зовнішніми зобов'язаннями.

Підприємство  вважається ліквідним, якщо його поточні  активи перевищують його короткострокові  зобов'язання.

Для оцінки реального ступеня ліквідності  підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь  покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення  зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити  результати по кожній групі активів  і пасивів.

Баланс  вважається  абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 > П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4

Якщо  виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують  зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання  нерівність, що має глибокий економічний  зміст і свідчить про наявність  у підприємства власних оборотних  коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей  свідчить про те, що ліквідність  балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При  цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими  зобов'язаннями і короткостроковими  пасивами дозволяє виявити поточну  ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу  настільки велика, що після погашення  найбільш термінових зобов'язань залишаються  зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками  й іншими контрагентами.

Показники ліквідності застосовуються для  оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.

Загальну  оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт  покриття дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань  і визначається в такий спосіб:

Коефіцієнт  покриття вимірює загальну ліквідність  і показує, якою мірою поточні  кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки  грошових одиниць поточних активів  припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов’язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують  поточні активи.

Встановлений  норматив цього показника рівний 2,0.

Коефіцієнт  покриття є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих  елементів оборотного капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового  стану на українських підприємствах  використовують також інші коефіцієнти  ліквідності, два з яких подано нижче.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів  і дебіторської заборгованості, платежі  по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:

Для підприємств  України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається  у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через  невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних  активів до поточних зобов'язань  і розраховується  за формулою:

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм  платоспроможності і показує, яку  частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього  коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.

Показники ліквідності важливі не тільки для  керівників і фінансових працівників  підприємства, але становлять інтерес  для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності  – для постачальників сировини і  матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності  – для банків; коефіцієнт покриття – для покупців, власників акцій  і облігацій підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Оцінка матеріальної і фінансової частини ТОВ «Будкомсервіс»

2.1. Характеристика ТОВ «Будкомсервіс»

Підприємство  ТОВ «Будкомсервіс» засноване у 2003 році. Має місце знаходження:Україна, 33027 м.Рівне, вул. Д. Галицького, буд 25.

     Головною ціллю Товариства  є задоволення суспільних потреб  в його продукції, роботах,  послугах та реалізації на  основі одержаних прибутків соціальних  та економічних інтересів членів  трудового колективу та інтересів  власників майна товариства.

      Предметом  діяльності  Товариства є:

-торгівля і послуги;

  • виготовлення та реалізація товарів народного споживання та виробничо-технічного призначення;
  • торгівельна діяльність, в тому числі оптова, дрібно - оптова, роздрібна, комісійна;

-торговельно-закупівельна та торгово-посередницька  діяльність;

-створення оптово-роздрібних закладів  торгівлі і послуг населенню,  продаж різноманітних товарів  через власну торгівельну мережу;

  • оптова та роздрібна торгівля паливо-мастильними матеріалами.

      Кошти Товариства використовуються для:

  • організації та розвитку виробничої діяльності;
  • забезпечення всіх видів діяльності;

-оплати праці працівників Товариства;

-участь  в роботі сумісних підприємств, товариств, об'єднань ;

-вирішення  питань соціального розвитку, а також поліпшення умов праці, життя і здоров'я працівників Товариства.

2.2. Оцінка фінансово-майнового стану  ТОВ «Будкомсервіс»

Аналіз  динаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів відображається за даними форми №1 "Баланс".

Таблиця 2.1

Джерела

коштів

На початок року

На кінець року

Зміни за звітний період (+ , -)

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

% до початку року

І. Власний капітал

Статутний капітал

56,4

1,32

56,4

1,29

-

-

Додатковий капітал

3949,6

92,34

3962,5

90,30

+12,9

+0,33

Резервний капітал

41,2

0,96

41,2

0,94

-

-

Цільове фінансування

96,0

2,24

80,7

1,84

-15,3

-15,94

Нерозподілений прибуток (непокриті  збитки)

-

-

-84,0

-1,91

-84,0

-

Всього по I розділу

4143,2

96,86

4056,8

92,45

-86,4

-2,09

III. Залучені кошти

Кредиторська заборгованість за товари, послуги

41,8

0,98

109,1

2,49

+67,3

+161,00

Поточні зобов'язання:

- по отриманих авансах

6,4

0,15

1,2

0,03

-5,2

-81,25

- по позабюджетних платежах

1,9

0,04

13,3

0,30

+11,4

+600,00

- з бюджетом

28,0

0,65

46,8

1,07

+18,8

+67,14

- по страхуванню

22,8

0,53

28,9

0,66

+6,1

+26,75

- по оплаті праці

31,9

0,75

67,0

1,53

+35,1

+110,03

Інші поточні зобов'язання

1,4

0,03

65,2

1,49

+63,8

+4557,14

Всього по III розділу

134,2

3,14

331,5

7,55

+197,3

+147,02

Баланс

4277,4

100,00

4388,3

100,00

+110,9

+2,59

Информация о работе Оборотні кошти: оцінка матеріальної і фінансової частини на прикладі ТОВ «Будкомсервіс»