Облік виробничих запасів у державному підприємстві «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» Херсонської області

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2012 в 19:24, курсовая работа

Описание работы

Сьогодні сільськогосподарські підприємства потребують суттєвого реформування структури управління господарською діяльністю. При цьому велике значення має визначення мінімальної величини виробничих запасів на підприємствах, оскільки матеріальні витрати на цих підприємствах займають найбільшу питому вагу.
Особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що як виробничі запаси воно використовує значну частину виробленої власної продукції у вигляді кормів, насіння, а також продукти і відходи, одержані від переробки продукції у власному господарстві чи на стороні.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ 5
1.1. Законодавчо-нормативні аспекти обліку виробничих запасів 5
1.2. Теоретичні аспекти обліку виробничих запасів 13
РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА 20
РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕНЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ 32
3.1. Первинний облік виробничих запасів 32
3.2. Аналітичний та синтетичний облік виробничих запасів 34
3.3. Шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів 38
ВИСНОВКИ 42
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46

Работа содержит 1 файл

Облік виробничих запасів Таврія.docx

— 114.53 Кб (Скачать)

Далі розрахуємо показники ліквідності у таблиці 2.13.

У ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець 2011 року зменшився і складав тільки 0,0003, що свідчить про погіршення здатності найбільш ліквідних активів покрити поточні зобов’язання господарства. Але значення коефіцієнт швидкої ліквідності на кінець звітного періоду навпаки збільшився і означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має тільки 21,68 грн ліквідних активів.

Таблиця 2.13

Показники ліквідності  в ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія»

Коефіцієнти

Норматив

2011 р.

на початок

на кінець

відхилення

Абсолютної ліквідності

0,2-0,35

0,01

0,0003

-0,01

Швидкої ліквідності

0,7-1,0

6,17

21,68

15,50

Покриття

1-2,5

6,93

19,78

12,85


 

Коефіцієнт покриття (платоспроможності) – це відношення оборотних активів  до поточних зобов’язань господарства, він визначає здатність господарства за рахунок оборотних активів покрити поточні зобов’язання. У ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» значення цього коефіцієнта суттєво перебільшує нормативні вимоги, а саме на початок року становить 6,93 грн, а на кінець року – 19,78 грн, тобто спостерігається зростання показника на 12,85 грн, що означає здатність підприємства повністю покрити свої поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів.

Отже, підсумуємо: фінансовий стан ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» значно покращився. Прибуток від реалізації у господарстві в 2011 році збільшився, але збільшилася і собівартість реалізованої продукції. У господарстві існує чітка тенденція до зростання чистого прибутку за досліджуваний період, також збільшилися показники середньорічної суми активів і середньорічної суми власного капіталу.

У ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» власні кошти перевищують залучені. Підприємство має стабільне фінансове становище і може розраховуватись за поточними зобов’язаннями за рахунок власних коштів, тобто являється платоспроможним, але спостерігається суттєве скорочення показника абсолютної ліквідності.

 

РОЗДІЛ 3

СТАН ТА ШЛЯХИ  ВДОСКОНАЛЕНЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ  НА ДП «ТАВРІЯ-2» ВАТ АПФ «ТАВРІЯ»

    1. Первинний облік виробничих запасів

Всі сільськогосподарські підприємства незалежно від організаційно-правових форм і форм власності зобов’язані  вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність у відповідні органи з поданням повної неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства. Питання організації бухгалтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві належить до компетенції власника.

Власник несе відповідальність за організацію бухгалтерського  обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності впродовж встановленого терміну.

Бухгалтерський облік  на ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» ведеться згідно із Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16 липня 1999 р. Господарство застосовує журнально-ордерну форму ведення бухгалтерського обліку.

Сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостей, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються у журналі-ордері, а дебетові обороти по цьому рахунку знаходять відображення у різних журналах-ордерах.

Журнально-ордерна форма  обліку ґрунтується на принципах  систематизації і накопичення в  хронологічному порядку даних первинних  документів, що відображають господарські операції безпосередньо у реєстрах синтетичного і аналітичного обліку. По синтетичних рахунках з великою номенклатурою облікових об’єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть у допоміжних відомостях і виробничих звітах, побудованих в основному, за дебетовою ознакою. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли необхідні дані неможливо накопичувати безпосередньо у журналах-ордерах. Дані цих реєстрів потім переносять у журнали-ордери.

Журнали-ордери побудовані таким чином, що в них відображають однорідні за економічним змістом  операції, а також операції, що взаємопов’язані  між собою. Тому ряд журналів-ордерів (2 с-г, 3 с-г,4 с-г, 8 с-г, 10 с-г, 11 с-г, 12 с-г, 13 с-г, 15 с-г) передбачені для обліку операцій по кредиту декількох синтетичних рахунків. В цьому випадку для кожного синтетичного рахунка виділено окремий розділ.

В журналах-ордерах, що призначені для синтетичного і аналітичного обліку, крім того, передбачено позиції аналітичного обліку (журнали-ордери 6 с-г, 7 с-г, 8 с-г та ін).

Підсумкові дані в журналах-ордерах по кожному синтетичному рахунку в обов’язковому порядку необхідно звіряти з даними інших облікових реєстрів, в яких відображені записи по відповідних кореспондуючих рахунках.

Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти  і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному  синтетичному рахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік.

Потрібно зауважити, що в ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» весь обліковий процес здійснюється вручну. В умовах ручної обробки записується якість інформації, продовжуються строки її опрацювання, а зростання затрат праці призводить до різкого збільшення управлінського персоналу. На сучасному етапі удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання ЕОМ для обліку, аналізу господарської діяльності і планування виробництва.

За організацію фінансової роботи у ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» відповідальність несе головний бухгалтер. Адже саме він слідкує за: вчасністю погашення кредиторської та отримання дебіторської заборгованості підприємством, за своєчасністю подання документації до відповідних органів, здійснення розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондам. До компетенції головного бухгалтера належить перевіряти правильність здійснення розрахунків з банківськими установами. Головний бухгалтер разом із керівником господарства має право підписувати фінансові документи, якщо головний бухгалтер невміло організував роботу на підприємстві, то це буде проявлятися в застосуванні до підприємств цілого ряду штрафних санкцій, що матиме відображення на фінансових результатах.

    1. Аналітичний та синтетичний облік виробничих запасів

Для узагальнення інформації про наявність і рух виробничих запасів у ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» застосовують окремі субрахунки. Основна маса виробничих запасів надходить від постачальників і лише матеріали сільськогосподарського призначення виготовляються безпосередньо в ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія».

Для обліку сировини і матеріалів призначено субрахунок 201 «Сировина і матеріали». На ньому відображуються наявність та рух сировини і основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється або є необхідними компонентами при її виготовленні.

Допоміжні матеріали, які  використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія», також відображуються на субрахунку 201.

Паливо на ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» виділяється в окрему групу матеріалів у зв’язку через велику питому вагу в загальних витратах виробничих запасів на виробництво. Тому на субрахунку 203 «Паливо» обліковуються всі види пального і мастильних матеріалів – бензин за марками, гас, дизельне паливо, автол, солідол та ін.

Облік нафтопродуктів ведеться за їх видами і матеріально відповідальними особами. Пальне зі складу відпускається по Лімітно-забірним карткам, а підставою для списання пального на витрати виробництва є Обліковий лист тракториста-машиніста, Дорожній лист вантажного або легкового автомобіля.

На субрахунку 203 відображується також наявність та рух твердого палива (дров, вугілля, торфу), газу в балонах та інше паливо.

При списанні пального на автомобільному транспорті на ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» використовуються такі види норм витрат палива: лінійні норми, які регламентують витрати палива в процесі руху автомобіля; норми витрати палива на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях.

Лінійні норми встановлюються для кожної марки автомобіля,які  експлуатуються і відповідають умовам роботи автомобільного транспорту. Використовуються три види лінійних норм: базова норма на 100 кілометрів пробігу, норма на 100 т/км транспортної роботи і норма на поїздки з вантажем (враховуються збільшення витрат палива, що зв’язане з маневруванням у пунктах завантаження і розвантаження, наприклад, при збиранні врожаю).

Для обліку запасних частину ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» призначено субрахунок 207 «Запасні частини», на якому ведеться облік запасних частин, призначених для ремонту різних машин і механізмів: тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, будівельних і дорожніх машин і т. ін. Тут же обліковується і гума, що є в запасі. Автомобільні шини (покришки, камери), що на колесах і в запасі при автомобілі та включені в купівельну ціну, а значить і в інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів.

Для обліку запасних частин відкриваються такі аналітичні рахунки: запасні частини до тракторів; запасні частини до автомобілів; запасні частини до комбайнів; запасні частини до сільськогосподарських машин; інші запасні частини. В книгах або картках складського обліку завідувачі складів або комірники ведуть облік запасних частин за їх прейскурантними номерами.

Видача запасних частин із складів проводиться за відомістю дефектів на ремонт машин, лімітно-забірними картками або накладними, які виписуються окремо на кожну машину, що ремонтується. Витрати запасних частин на ремонт основних засобів, якщо ремонт проводиться в своїй майстерні, списуються в дебет рахунка 23 «Виробництво». При поточному ремонті поза ремонтною майстернею, безпосередньо у виробничих умовах, витрачені запасні частини списуються на витрати відповідних виробництв. Деякі особливості має облік шин. Шини для машин, що зберігаються на складах, обліковуються на субрахунку 207 в оцінці їх придбання на окремих рахунках. Ці рахунки відкриваються за марками машин, для яких призначено шини. При списанні автомобілів та причепів часто знімають шини, ще придатні для використання, і, які оприбутковуються бухгалтерською проводкою дебет субрахунку 207 кредит субрахунку 746, як виручка від ліквідації основних засобів.

Якщо шини знімаються з  автомобілів через непридатність  для подальшої експлуатації, то вони приймаються на облік по субрахунку 207 з кредиту рахунка затрат виробництва, на яких обліковувалися витрати по роботі автотранспорту (23). Зняті шини можуть бути в різному стані: деякі з них придатні для відновлення, інші придатні тільки для здачі на переробку на регенерат. Тому вартість оприбуткованих старих шин і, відповідно, порядок відображення на рахунках цих операцій теж буде різний.

Непридатні до відновлення  шини приймаються на облік на субрахунок 205. Шини, придатні для відновлення, зараховуються на дебет рахунка 207, на окремий аналітичний рахунок «Автошина, що підлягає відновленню».

При здачі шин для відновлення  на шиноремонтний завод з обміном на відновленні, вартість зданих шин відображується в межах рахунка 207, тобто дебетується субрахунок 207 і кредитується субрахунок 207 із застосуванням окремих аналітичних рахунків. При одержанні відновлених шин на склад дебетується субрахунок 207 аналітичний рахунок «Автошини на складі» і кредитується субрахунок 207 аналітичний рахунок «Шини на відновленні». На аналітичний рахунок «Шини на відновленні» відносяться всі витрати, що пов’язані з відновленням шин.

Для обліку матеріалів сільськогосподарського призначення застосовується субрахунок 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», на якому в ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» відображують мінеральні добрива, засоби захисту рослин.

У ДП «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» добрива, засоби захисту рослин списуються на витрати виробництва за Актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів.

Информация о работе Облік виробничих запасів у державному підприємстві «Таврія-2» ВАТ АПФ «Таврія» Херсонської області