Облік операцій на валютному і інших рахунках в банку

 Якщо ж заборгованість  виникла в результаті авансових  платежів (отриманих або наданих  передоплат в іноземній валюті), тобто надходження (оплати) грошових  коштів до настання факту оприбуткування або реалізації товарів (робіт, послуг), то така заборгованість належить до немонетарних статей. Немонетарною є також заборгованість по бартерних зовнішньоекономічних договорах.

 При погашенні немонетарних  статей (наприклад, кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок отримання авансу в іноземній валюті від нерезидента) шляхом поставки товарів (робіт, послуг) дохід визначається виходячи з курсу НБУ на день отримання авансу.

Отже, по немонетарній заборгованості курсові різниці в бухгалтерському обліку не виникають.

 Курсові різниці,  які виникли в результаті перерахунку  активів і зобов'язань, пов'язаних  з операційною діяльністю, відображаються  у складі інших операційних  доходів і витрат (відповідно  на рахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).

 Доходи і витрати  по активах і зобов'язаннях  фінансової і інвестиційної діяльності, що виникли в результаті зміни  курсу національної валюти до  іноземної, відображаються в складі інших доходів і витрат (на рахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» і 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»).

 На суму позитивної  курсової різниці, що виникла  в процесі операційної діяльності, в бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 714 «Доходи від операційної курсової різниці» і дебету рахунків:

312 «Поточні рахунки  в іноземній валюті» (при надходженні  валютних коштів від іноземних  покупців і замовників за реалізовану  продукцію, товари, роботи, послуги);

632 «Розрахунки з іноземними  постачальниками» (при оплаті нерезидентам  придбаних по імпорту товарно-матеріальних  цінностей, робіт, послуг);

622 «Короткострокові  векселі, видані в іноземній  валюті», 512 «Довгострокові векселі,  видані в іноземній валюті» (при оплаті коротко- і довгострокових векселів, що були видані в іноземній валюті);

602 «Короткострокові  кредити банків в іноземній  валюті», 502 «Довгострокові кредити  банків в іноземній валюті»  (при погашенні коротко- і довгострокових  кредитів, які були одержані в Іноземній валюті) та ін.

 Негативні (від'ємні) курсові різниці обліковуються  в складі витрат операційної  діяльності підприємства і відображаються  записом по дебету рахунка  945 «Втрати від операційної курсової  різниці» в кореспонденції з  кредитом рахунків:

312 «Поточні рахунки  в іноземній валюті» (при оплаті  раніше одержаних по імпорту  товарно-матеріальних цінностей,  робіт, послуг);

362 «Розрахунки з іноземними  покупцями» (при надходженні валютних  коштів від іноземних покупців  за відвантажені на експорт товари, виконані роботи) тощо.

 В аналогічному  порядку відображають курсові  різниці від переоцінки активів  (майна) при складанні фінансової  звітності, тобто різниці між  оцінками окремих видів активів  на дату реєстрації їх в  бухгалтерському обліку і на дату складання звітності. При цьому переоцінці підлягає не все майно (активи) підприємства, а тільки монетарні статті — статті грошових коштів в іноземній валюті, а також інших активів і зобов'язань, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошових коштів або їх еквівалентів.

 В загальному вигляді  такі статті характеризують готівкові  валютні кошти або кошти, що  підлягають до отримання або  оплаті. До монетарних статей  відносять: залишки грошових коштів  на валютних рахунках і в касі підприємства, а також грошові кошти в дорозі і платіжні документи в інвалюті (векселі, чеки, акредитиви); грошові документи в інвалюті (авіаквитки та ін.); фінансові вкладення в цінні папери в інвалюті (акції, облігації, сертифікати); дебіторська і кредиторська заборгованість в інвалюті (по розрахунках з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками та ін.); заборгованість по кредитах банків та інших позиках в інвалюті.

 Тобто курсові різниці  обчислюються за сумами і операціями, які відображаються на рахунках: 302, 312, 314, 332, 334, 342, 362, 502, 512, 602, 622, 48 та деяких інших.

 Необхідність переоцінки  зазначених статей викликана  тим, що в балансі вони повинні  відображатися в сумах, які  визначаються шляхом перерахування  іноземної валюти в національну валюту України (гривні) за офіційним курсом НБУ, що діяв на день складання звітності.

 Контроль за валютними  операціями, які здійснюються резидентами  і нерезидентами через уповноважені  банки, забезпечують ці банки,  а державні податкові служби здійснюють фінансовий контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів на території України.

 

4. Порядок закриття валютного  та інших рахунків у банку

Конкуренція на ринку  позичкових капіталів змушує комерційні банки шукати нові форми і способи залучення депозитів. Значного поширення в банківській практиці набув депозит, що відкривається клієнтові при оформленні ним поточного рахунку. Депозит має обов'язковий характер, а його величина і термін вкладення коштів на рахунок визначаються банком. Якщо клієнт не виконує умов даного депозиту, банк може припинити його обслуговування. За своїм характером цей депозит можна віднести До умовного, оскільки вилучення коштів з нього можливе лише у разі закриття клієнтом поточного рахунку. Він вважається безстроковим, що дає змогу банку використовувати його як довгостроковий кредитний ресурс. За аналогією з вкладами до запитання за даним депозитом нараховуються мінімальні проценти або вони зовсім не нараховуються, якщо банк не бере з клієнта плати за ведення операцій на поточному рахунку.

 Банки часто надають  цьому депозиту характер заставного, тобто передбачають право вкладника  на одержання кредиту в сумі  депозиту без додаткового забезпечення, отже, вклад у цьому разі є  гарантією повернення позички.

 Розроблені банком операційні процедури документального оформлення і відкриття депозитних рахунків відповідно до їх економічної сутності, схеми документообороту, безпомилкового їх відображення в обліку забезпечують виконання функцій бухгалтерського контролю депозитних операцій банку та отримання достовірної фінансово-статистичної звітності.

 При організації  обліку депозитних операцій необхідно  враховувати, що у разі відкриття  (закриття) або зміни номерів депозитних  рахунків клієнтів (суб'єктів господарської  діяльності), крім рахунків офіційних представництв, установа банку зобов'язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття).

 

Висновки

 Кошти в іноземній  валюті, що були зараховані на  розподільчий валютний рахунок  і підлягають обов'язковому продажу,  уповноважений банк зобов'язаний  перерахувати на поточний валютний  рахунок резидента без його  доручення не пізніше 5-ти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

 В бухгалтерському  обліку кошти, що надійшли від  нерезидентів за реалізовані  товари (роботи, послуги) на розподільчий  рахунок в банку відображаються  записом по дебету рахунка  3123 «Транзитний валютний рахунок» в кореспонденції з кредитом рахунка 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

 Валютні кошти,  перераховані банком з транзитного  валютного рахунка на валютний  рахунок підприємства (резидента)  відображаються записом по дебету  рахунка 3121 «Валютний рахунок в країні» в кореспонденції з кредитом рахунка 3123 «Транзитний валютний рахунок».

 При обов'язковому  продажу іноземної валюти (50%), а  також якщо підприємство приймає  рішення про продаж частки  валюти, що залишилася в його  розпорядженні, на Українському міжбанківському валютному ринку (УМВР), то подає про це банку доручення (заявку) встановленої форми. Валютні кошти, перераховані банком для продажу на УМВР, в сумі, визначеній за курсом НБУ на дату здійснення операції, відображають записом:

 Д-т рах. 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»

 К-т рах. 3123 «Транзитний  валютний рахунок».

 Одержана на рахунок  підприємства національна валюта  зараховується в дохід від  реалізації іноземної валюти (за  вирахуванням суми, утриманої банком  як винагорода за надані послуги по продажу валюти на біржовому ринку) і в бухгалтерському обліку відображається записом:

 Д-т рах. 311 «Поточні  рахунки в національній валюті» 

 К-т рах. 711 «Дохід  від реалізації іноземної валюти».

 

Список використаної літератури

1. Белуха Н.Т. Аудит:  Підручник, Київ: Знання, КОО, 2000; 769с.

2. Бірюкова И.К., Кондрянский  А.В. Бухгалтерський облік в  Україні, Київ: Знання, 1998; 408с.

3. Бухгалтерський облік:  Практичний посібник / Під. ред.  В.Н. Пархоменко.-Луганськ, 1996; 334с.

4. Бухгалтерський облік: Підручник  для вузів /И.А.Тишков, А.И.Балдинова  й ін;під общ. ред. И.А.Тишкова,  Мінськ: Вища школа, 1996; 687с.

5. Вахрушина М.А. Бухгалтерський  управлінський облік : Навчальний  посібник, Москва: ЗАТ Финстатинформ, 1999; 359с.

6. Жила В.Г. Ревізія та аудит : Навчальний посібник, Київ: МАУП, 1998; 96с. -Бібліогр.: з 93. Ріс.

7. Завгородний В.П. Автоматизація  Бухгалтерського обліку, контролю  й аналізу. - К.:А.З.ДО., .- 768 (Економіка.  Фінанси. Право).- Ріс.