Облік операцій на валютному і інших рахунках в банку

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівська державна фінансова  академія

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуально науково-дослідне завдання

 

З навчальної дисципліни: “Фінансовий облік”

 

На тему:

“Облік операцій на валютному і інших рахунках в банку”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

ст. 303 – Ф групи

Свіржевський І.В.

Преревірила:

Шот А.П.

 

 

Львів 2012

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..…3

1. Суть задач та  призначення валютного та інших  рахунків у банку……….….4

2. Порядок відкриття  рахунків у банку……………………………………..……6

3. Облік операцій на  валютному та інших рахунках  у банку……………..….…9

4. Порядок закриття  валютного та інших рахунків  у банку………………..…..20

Висновки……………………………………………………………………….….21

Список використаної літератури…………………………………………………22

 

Вступ

 Відповідно до чинного  законодавства всі зовнішньоекономічні  розрахунки, пов'язані з експортом  і імпортом товарів (робіт,  послуг) здійснюються резидентами  України (юридичними і фізичними  особами, зареєстрованими як підприємці) через уповноважені комерційні банки України, які мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

 Під іноземною валютою  розуміють:

* власне іноземну  валюту;

* монетарні метали;

* платіжні документи  (чеки, векселі, трати, депозитні  сертифікати, акредитиви та ін);

* цінні папери (акції, облігації, векселі, бони та ін.) в іноземній валюті.

 До монетарних металів  належать золото і метали іридієво-платинової  групи (за винятком ювелірних  і побутових виробів та брухту  з цих металів).

Порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті регламентується Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.99 р. № 185 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 16.03.2000 р. № 1559-ІІІ). Згідно з зазначеним Законом виручка резидентів в іноземній валюті по експортних операціях підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених Санках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення експортованої продукції (виписки вивізної вантажної митної декларації), а в разі експорту робіт (послуг), прав Інтелектуальної власності — з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

 

1. Суть задач та призначення  валютного та інших рахунків  у банку

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, не повинні перевищувати 90 календарних днів з моменту авансового платежу або виписки векселя на користь постачальника товарів (робіт, послуг), що імпортуються.

 За перевищення  граничних строків розрахунків з резидентів стягується пеня за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від суми нестриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій в грошову одиницю України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Бухгалтерський облік  експортно-імпортних операцій ускладнюється  тим, що розрахунки здійснюються в іноземній  валюті, курс якої по відношенню до гривні постійно змінюється. Законом України  «Про бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні» встановлено, що всі підприємства і організації повинні вести облік в грошовій одиниці України. Тому з 01.01.2001 р. введено в дію Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яким визначено порядок відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, що виникають по експортно-імпортних операціях.

 Бухгалтерський облік  наявності і руху іноземної  валюти ведуть на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній  валюті» за субрахунками (третього  порядку):

3121 «Валютний рахунок  в країні»,

3122 «Валютний рахунок  за кордоном»,

3123 «Транзитний валютний  рахунок».

 Записи на рахунку  312 «Поточні рахунки в іноземній  валюті» та його субрахунках  здійснюються на підставі виписок  банку з валютного рахунка  і доданих до них розрахунково-платіжних документів, за якими були зараховані або сплачені кошти в іноземних валютах. Аналітичний облік порахунку 312 .«Поточні рахунки в іноземній валюті» ведеться таким чином, щоб забезпечити достовірну інформацію про наявність і рух валютних коштів по кожному з відкритих в банку рахунках в Іноземній валюті: «Валютний рахунок в доларах США», «Валютний рахунок в англійських фунтах», «Валютний рахунок в німецьких марках» тощо. Проте для систематизації і узагальнення інформації про господарські операції у різній валюті в бухгалтерському обліку здійснюється перерахунок іноземних валют в національну валюту України (в гривні) за курсом, встановленим НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій в іноземній валюті. Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення матеріальних цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях.

 При опрацюванні  первинних документів, вартісні показники яких вказані в іноземній валюті, облікові працівники в знаменнику вказують еквівалент цих показників у гривнях по курсу НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій у іноземній валюті. У облікових регістрах (журналах-ордерах, відомостях, книгах) господарські операції також відображають в гривнях та іноземній валюті (з зазначенням назви валюти — російські рублі, долари США тощо).

 

2. Порядок відкриття  рахунків у банку

Правовідносини, що виникають  у клієнтів банків під час відкриття поточних, депозитних, кредитних рахунків у національній та іноземній валюті, регулює Інструкція “Про відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ від 18. 12.1998 р. № 527.

 Підприємства, їхні  відокремлені підрозділи, фізичні особи (в тому числі фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності) можуть відкривати поточні та інші рахунки в будь-яких банках України та інших держав за власним вибором і за згодою цих банків. Власник рахунка протягом трьох робочих днів від дня відкриття або закриття рахунка повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації і банкам, у яких уже мав відкриті рахунки в національній чи іноземній валюті. Поточні рахунки в національній валюті відкривають для підприємств, що здійснюють науково-дослідницьку, виробничу та іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, мають основні та оборотні засоби і самостійний баланс. З поточного рахунка здійснюють операції, що забезпечують комерційну та іншу діяльність підприємства (розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надання та одержання послуг; одержання заробітної плати й сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані з забезпеченням власних матеріально-побутових потреб, та інші згідно із статутною діяльністю підприємства).

 Підприємствам, що мають філії,  відділення та інші відокремлені  підрозділи, які знаходяться на  окремому балансі та є самостійними  платниками податку, а також структурним підрозділам, які відокремлюються в процесі приватизації, за клопотанням власника основного рахунка і за згодою установи банку, в якому відкривається поточний рахунок, можуть бути відкриті поточні рахунки для здійснення розрахунків за місцезнаходженням цих підрозділів.

При відкритті всіх видів рахунків банк повинен у триденний строк  повідомити про це податкову інспекцію  за місцем реєстрації власника рахунка.

Для відкриття поточного рахунка  в банк подають такі документи:

1. Заяву про відкриття рахунка.

2. Копію свідоцтва про державну  реєстрацію підприємства у виконавчих  органах влади.

3. Копію рішення про створення,  реорганізацію підприємства, засвідчену  нотаріально або органом, що  прийняв таке рішення.

4. Копію належним чином зареєстрованого  статуту (положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому відкриваються рахунки (субрахунки), робить відмітку про відкриття такого рахунка на примірнику статуту (положення), на якому зроблено відмітку податкової інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка.

5. Копію документа, який підтверджує,  що підприємство взято на облік  у податкових органах.

6. Картку зі зразками підписів  директора та його заступника, головного бухгалтера та його заступника і відбитком печатки.

7. Копію документа про реєстрацію  в органах Пенсійного фонду  України, засвідчену нотаріально  або органом, який здійснює  реєстрацію.

8. Копію документа про реєстрацію  в органах Фонду соціального  страхування України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

 Орендні підприємства додатково  подають нотаріально засвідчену  копію договору про оренду. Суб'єкти  підприємницької діяльності (повні  командитні товариства, фермерські  господарства, підприємці без створення юридичної особи тощо), наявність статуту для яких не передбачено законом, статут для відкриття рахунка не подають.

 Картку зі зразками підписів  та відбитком печатки подають  усі юридичні особи та інші  суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), яким відкривають рахунки в установах банків. Право першого підпису належить керівнику підприємства, якому відкривають рахунок, а також іншим посадовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам. Якщо посада головного бухгалтера не передбачена або в разі, коли ця посада тимчасово не заміщена тощо, власник рахунка робить про це відмітку в картці зі зразками підписів і відбитком печатки. По рахунках юридичних осіб, в штаті яких відсутні особи, що мають право другого підпису, а також підприємців (без утворення юридичної особи) в установи банків подається нотаріально засвідчена картка зі зразком підпису тільки власника рахунка.

У картці зі зразками підписів і відбитком  печатки зазначають номер рахунка та ідентифікаційний код (номер) власника рахунка, підтверджений відповідними довідками статистичних або податкових органів.

 

3. Облік операцій на  валютному та інших рахунках  у банку

Бухгалтерський облік  операцій у іноземній валюті ведеться в тій же системі рахунків, що й облік операцій в національній валюті. Записи по рахунках розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками та іншими дебіторами і кредиторами здійснюються відповідно на рахунках: 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» та ін. В облікових регістрах обов'язково вказують дату здійснення господарської операції, оформленої відповідним документом.

 Наявність і рух  готівкової іноземної валюти  в касі підприємства відображається  на рахунку 30 «Каса» по субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті»,  записи на якому здійснюють  в загальноприйнятому порядку  на підставі перевірених звітів  касира.

 Грошові кошти в іноземній валюті, що надходять на адресу юридичної особи — резидента (фізичної особи-резидента, що здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з чинним законодавством України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий (транзитний) рахунок.

 Постановою Правління  НБУ від 04.09,98 р. № 349 «Про  введення обов'язкового продажу  надходжень в іноземній валюті  на користь резидентів-юридичних  «осіб» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління  НБУ від 12.02.2001 р. № 62) встановлено, що до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50% від надходжень у іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб підлягає обов'язковому продажу через уповноважені банки на Міжбанківському валютному ринку України (МЕРУ), за винятком:

* сум, які повністю  направляються резидентами на  погашення кредитів, позик і фінансової  допомоги;

* сум, придбаних на  Міжбанківському валютному ринку  в межах строків для розрахунків  з нерезидентами;

* сум, перерахованих  раніше нерезидентам і повернених через невиконання зобов'язань (якщо вони не були куплені на МВРУ);

* сум, що належать  банкам і уповноваженим кредитно-фінансовим  установам;

  * виручки від експорту  послуг транспортних організацій,  яка спрямовується ними на  експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів за межами України;

* сум, що отримані  безоплатно у вигляді добровільних  пожертвувань.

 При здійсненні  обов'язкового продажу валюти  на УМВР винагорода уповноважених  банків не може перевищувати 0,15% по кожній угоді, включаючи операційні витрати.

 Кошти в іноземній  валюті, що були зараховані на  розподільчий валютний рахунок  і підлягають обов'язковому продажу,  уповноважений банк зобов'язаний  перерахувати на поточний валютний  рахунок резидента без його доручення не пізніше 5-ти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.