Облік операцій на валютному і інших рахунках в банку

 В бухгалтерському  обліку кошти, що надійшли від  нерезидентів за реалізовані  товари (роботи, послуги) на розподільчий  рахунок в банку відображаються записом по дебету рахунка 3123 «Транзитний валютний рахунок» в кореспонденції з кредитом рахунка 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

 Валютні кошти,  перераховані банком з транзитного  валютного рахунка на валютний  рахунок підприємства (резидента) відображаються записом по дебету рахунка 3121 «Валютний рахунок в країні» в кореспонденції з кредитом рахунка 3123 «Транзитний валютний рахунок».

 При обов'язковому  продажу іноземної валюти (50%), а  також якщо підприємство приймає  рішення про продаж частки валюти, що залишилася в його розпорядженні, на Українському міжбанківському валютному ринку (УМВР), то подає про це банку доручення (заявку) встановленої форми. Валютні кошти, перераховані банком для продажу на УМВР, в сумі, визначеній за курсом НБУ на дату здійснення операції, відображають записом:

 Д-т рах. 334 «Грошові  кошти в дорозі в іноземній  валюті» 

 К-т рах. 3123 «Транзитний  валютний рахунок».

 Одержана на рахунок  підприємства національна валюта  зараховується в дохід від  реалізації іноземної валюти (за вирахуванням суми, утриманої банком як винагорода за надані послуги по продажу валюти на біржовому ринку) і в бухгалтерському обліку відображається записом:

 Д-т рах. 311 «Поточні  рахунки в національній валюті» 

 К-т рах. 711 «Дохід  від реалізації іноземної валюти».

 Собівартість реалізованої  на біржовому ринку іноземної  валюти за курсом НБУ, що  діяв на день здійснення операції (за вирахуванням суми винагороди, утриманої банком) списується, з  кредиту рахунка 334 «Грошові кошти  в дорозі в іноземній валюті» на дебет рахунка 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти».

 В такій самій  кореспонденції рахунків відображається  і сума винагороди, утримана банком  за надані послуги при продажу  іноземної валюти на валютному  ринку.

 Для визначення  фінансового результату від продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку в кінці звітного періоду роблять записи:

1) на списання доходу  від реалізації іноземної валюти:

 Д-т рах. 711 «Дохід  від реалізації іноземної валюти» 

 К-т рах. 791 «Результат  операційної діяльності»;

2) на списання собівартості  реалізованої валюти:

 Д-т рах. 791 «Результат  операційної діяльності»

 К-т рах. 942 «Собівартість  реалізованої іноземної валюти».

 Шляхом зіставлення  отриманого доходу від реалізації  іноземної валюти (відображеного на кредиті рахунка 791) з собівартістю проданої валюти (списаної на дебет рахунка 791) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від продажу іноземної валюти на валютній біржі, який відповідними записами списують на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

 Приклад. За дорученням  підприємства з його розподільчого  (транзитного) валютного рахунка  було списано 10 000 дол. США для  продажу на міжбанківському валютному  ринку (офіційний курс НБУ на  цю дату становив 5 грн. за 1 дол. США) 50 000 грн. Валюта була продана на біржовому ринку за 53 000 грн. (курс продажу — 5,3 грн. за 1 дол. США). Винагорода банку за операцію по продажу валюти — 530 грн.

Облік придбання валюти на Міжбанківському валютному ринку. Правилами здійснення операцій на Міжбанківському валютному ринку, затвердженими постановою Правління НБУ від 13.12.99 р. № 585, визначено, що купівля-продаж іноземної валюти на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші уповноважені установи виключно на Міжбанківському валютному ринку України. При цьому купівля-продаж валют першої групи «Класифікатора іноземних валют Національного банку України» за гривні уповноваженими банками здійснюється у банківські дні тільки у певний проміжок часу — Торгову сесію. Укладання угод по купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора поза часом Торгової сесії забороняється. Банк може приймати участь в Торговій сесії тільки як продавець або як покупець іноземної валюти. Не задоволені доручення на продаж чи купівлю валюти на Торговій сесії переносяться на наступний операційний день.

Купівля іноземної валюти здійснюється з метою:

- оплати за фактично  одержану продукцію або фактично  надані послуги (виконані роботи) на підставі: зовнішньоекономічного імпортного контракту, вантажної митної декларації (акта виконаних робіт, надання послуг) і довідки податкового органу про відсутність податкової заборгованості (яка дійсна 90 днів, проте отримувати її треба при кожній покупці валюти);

- авансової (попередньої)  оплати окремих видів робіт  (послуг): капітального будівництва  і пусконалагоджувальних робіт;  міжнародних перевезень; переробки  давальницької сировини; страхових,  туристичних, агентських послуг; держмита і митних зборів за межами України; послуг по стандартизації; послуг зв'язку, телекомунікацій; участь у семінарах, симпозіумах, конференціях тощо;

- здійснення касових  операцій (покриття витрат на  службові відрядження за кордон  в межах норм; перерахування за кордон стипендій, пенсій, аліментів в порядку, передбаченому угодами по неторгових платежах з відповідними країнами; репатріація капіталу, що належить іноземному інвестору, інвестованого в економіку України або прибутку на цей капітал; інші цілі, передбачені чинним законодавством).

 Банк приймає до  виконання заявку клієнта на  придбання на валютному ринку  іноземної валюти тільки під  зареєстрований у цьому банку  контракт на імпорт товарів  (робіт, послуг) і при наявності  необхідних документів:

- договору (контракту)  з нерезидентом, оформленого згідно  з вимогами чинного законодавства  України;

- документів, передбачених  при документарній формі розрахунків  (акредитив, інкасо);

- довідки податкового  органу, в якому резидент зареєстрований  як платник податку, із зазначенням інформації про основні поточні рахунки в національній і іноземній валюті.

 На оригіналах документів, на підставі яких була куплена  іноземна валюта, ставиться відмітка  уповноваженого банку про суму  придбаної валюти. Копії цих документів засвідчуються підписом керівника і печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом (крім копії вантажної митної декларації, завіреної митним органом і довідки державної податкової інспекції і зберігаються в уповноваженому банку.

 Комісійна винагорода за проведення безготівкових операцій по купівлі-продажу іноземної валюти на МВРУ сплачується клієнтами банків у гривнях. Розмір комісійної винагороди встановлюється банками, як правило, залежно від обсягів разових операцій клієнта або операцій за місяць в межах від 0,1 до 1%.

 Крім комісійних  банку і валютній біржі, при  здійсненні кожної операції по  купівлі іноземної валюти покупці  повинні сплатити збір на обов'язкове  державне пенсійне страхування  у розмірі 1% від вартості придбаної  безготівкової іноземної валюти, перехованої в національну валюту України (гривні) за курсом НБУ, що діяв на день придбання валюти (без урахування комісійної винагороди по цих операціях).

Зазначений збір до Пенсійного фонду сплачує банк за рахунок  покупця валюти і від імені покупця. Тому підприємства (юридичні особи) одночасно з заявкою на перерахування коштів для придбання іноземної валюти подають банку платіжне доручення на суму збору, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду по операції купівлі-продажу іноземної валюти.

 В бухгалтерському  обліку при перерахуванні грошових  коштів з поточного рахунка  підприємства в національній  валюті для придбання на валютному  ринку іноземної валюти за  курсом НБУ, що діяв на день  здійснення операції (з урахуванням  належної винагороди банку), роблять запис:

 Д-т рах. 333 «Грошові  кошти в дорозі в національній  валюті» 

 К-т рах. 311 «Поточні  рахунки в національній валюті».

 Такою ж бухгалтерською  проводкою відображають і суму  за платіжним дорученням підприємства  на перерахування суми, призначеної для сплати збору на пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

 При одержанні виписки  банку про зарахування придбаної  на валютному ринку іноземної  валюти і сплаченої до Пенсійного  фонду належної суми збору  на пенсійне забезпечення в  бухгалтерському обліку підприємства роблять запис:

 Д-т рах. 312 «Поточні  рахунки в іноземній валюті»  (на суму придбаної іноземної  валюти),

 Д-т рах. 651 «За пенсійним  забезпеченням» (на суму, перераховану  банком до Пенсійного фонду),

 Д-т рах. 949 «Інші  витрати операційної діяльності» (на суму винагороди, утриману банком за надані послуги по придбанню іноземної валюти і сплати збору до Пенсійного фонду)

 К-т рах 333 «Грошові  кошти в дорозі в національній  валюті».

 Одночасно на суму  збору на пенсійне страхування,  сплачену до Пенсійного фонду, роблять запис:

 Д-т рах. 92 «Адміністративні  витрати»

 К-т рах. 651 «3а пенсійним  забезпеченням».

В податковому обліку придбання іноземної валюти не відображається, оскільки п. п. 7.3.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у випадку покупки іноземної валюти за національну валюту валові доходи або валові витрати платника податку не змінюються.

 Іноземна валюта, придбана  на валютному ринку через уповноважений  банк для забезпечення зобов'язань  перед нерезидентами, повинна бути перерахована за призначенням протягом 5-ти робочих днів з моменту її зарахування на валютний рахунок резидента. У разі порушення зазначеного строку придбана валюта продається уповноваженим банком на валютному ринку протягом 5-ти робочих днів. При цьому позитивна курсова різниця, яка виникла внаслідок здійснення такої операції, у розмірі 100% підлягає перерахуванню до бюджету, а негативна (від'ємна) — списується на інші витрати операційної діяльності.

 Дозволяється не  продавати невикористану після сплати зобов'язань безготівкову валюту в сумі до 1000 дол. США, а використовувати її для виконання інших зобов'язань або неторгових операцій.

 Установами банків  для ДПА України складається  реєстр клієнтів, які придбають  іноземну валюту, де, крім всіх реквізитів клієнта, вказують дані про керівника і головного бухгалтера, включаючи їх ідентифікаційні коди (постанова НБУ від 21.09.98 р. № 382).

 При здійсненні  неторгових операцій фізичними  особами — нерезидентами за  рахунок коштів з власного  поточного рахунка в гривнях підставою для покупки іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, крім заявки на перерахування іноземної валюти за кордон, банку повинні бути надані документи про джерела походження гривень (оригінали договорів про продаж майна, документи про одержані успадковані кошти, довідки — підтвердження банку про надходження на рахунок фізичної особи — нерезидента гривень, одержаних від юридичної особи — резидента як оплата праці, авторські гонорари тощо).

 Куплена іноземна валюта зараховується безпосередньо на поточний рахунок фізичної особи — нерезидента тільки після здійснення уповноваженим банком відмітки про їх придбання на Міжбанківському валютному ринку України на оригіналах зазначених документів.

 Приклад. Підприємством подана уповноваженому банку заявка на придбання на МВРУ 10 000 дол. США для погашення заборгованості перед нерезидентом по імпорту товарів згідно з контрактом.

 Вартість валюти  за офіційним курсом НБУ на  час здійснення операції (5 грн.  за 1 дол. США) 50 000 грн. Комісійна винагорода банку 350 грн. Сума збору до Пенсійного фонду (1%) 500 грн. Разом списано банком з поточного рахунка підприємства 50 850 грн.

 Валюта в сумі 10 000 дол. на МВРУ банком була  придбана і зарахована на поточний  валютний рахунок підприємства. Сума збору на пенсійне страхування (500 грн.) перерахована банком до Пенсійного фонду.

 Протягом 5 робочих  днів підприємством перераховано  з валютного рахунка нерезиденту  в оплату імпортних поставок 8 000 дол. США на суму 40 000 грн.  Решта валюти (2000 дол. США на суму 10 000 грн.) у встановлений строк (5 днів) не була використана і продана банком на МВРУ. На дату продажу офіційний курс НБУ становив 5,3 грн. за 1 дол. США.

 Облік курсових  валютних різниць. Значне місце  в обліку валютних операцій займають операції по виявленню і відображенню курсових різниць. Курсові різниці по операціях з іноземною валютою визначаються як різниця між оцінкою валютних активів і пасивів на дату реєстрації їх в бухгалтерському обліку і оцінкою на дату фактично проведеного розрахунку (надходження, сплати валютних коштів) або на дату складання фінансової звітності.

Облік операцій, пов'язаних з придбанням іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку

 До найбільш поширених  випадків виникнення курсових  різниць належать:

  * різниця між оцінкою  кредиторської заборгованості на  день її виникнення і на  день погашення при придбанні  товарно-матеріальних цінностей  (робіт, послуг);

* погашення банківських  кредитів — різниця між сумою  на день одержання кредиту  і на день його погашення;

* оплата виданих векселів  — різниця між оцінкою кредиторської  заборгованості, забезпеченою векселями,  за курсом на день виписки  векселя і на день погашення  та ін.

 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив  змін валютних курсів» введено поняття монетарних і немонетарних статей. Зміни стосуються особливостей відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій, пов'язаних з одержанням (або перерахуванням) авансів, а також обміном в порядку бартеру товарів (робіт, послуг).

 До монетарних статей  відносяться грошові кошти в  іноземній валюті та їх еквіваленти,  а також дебіторська і кредиторська  заборгованість, що буде погашена  грошовими коштами (або їх еквівалентами). Курсові різниці по монетарних  статтях відображаються в бухгалтерському обліку при погашенні заборгованості (здійсненні розрахунків) і на дату балансу.