Облік довгострокових зобов’язань

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій формі.

Укладання кредитної угоди (договору) – досить складна та тривала процедура.

Для укладання кредитної угоди підприємству потрібно необхідно надати наступні документи:

–        клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання);

–        бізнес-план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту;

–        копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит);

–        фінансову звітність за останнє півріччя (рік);

–        документи, що гарантують повернення кредиту;

–        кредитний договір, що буде регулювати кредитні відносини між банком і підприємством.

Якщо ж отримання кредиту планується в банку, де підприємство не має поточного рахунку, необхідно також надати: установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками.

Чинним законодавством України не передбачено вимоги щодо форми і змісту кредитного договору. Але кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі.

У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на визначений період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе наступні зобов'язання:

–        використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених угодою;

–        платити всі збори у зв'язку з виданим кредитом;

–        повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу.

Кредитний договір повинен містити наступні положення:

–        визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками;

–        сума позики;

–        графік повернення позики;

–        розмір процентної ставки і обставини, за яких вона може бути змінена;

–        сума комісійних по виданій позиці;

–        належні банку виплати у зв'язку з використанням позики і забезпечення цього кредиту заставою;

–        умови використання кредиту позичальником;

–        строк погашення позики;

–        зобов'язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

В сучасній банківській практиці застосовують 2 варіанти надання банківського кредиту (рис. 2.1).

Варіант 1

Варіант 2

Рис. 2.1. Варіанти надання банківського кредиту

2.2. Синтетичний та аналітичний облік довгострокових зобов’язань, порядок розрахунку

Облік довгострокових позик.

              Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням, ведеться на рахунку 50 “Довгострокові позики”. Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

По кредиту рахунку 50 “Довгострокові позики” відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових, по дебету погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Рахунок 50 “Довгострокові позики” має такі субрахунки:

501 “Довгострокові кредити банків в національній валюті”;

502 “Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;

503 “Відстрочені довгострокові кредити банків в національній валюті”;

504 “Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;

505 “Інші довгострокові позики в національній валюті”;

506 “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”.

              На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній і іноземній валюті.

              На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.

              На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

              Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позики). При відображенні в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з довгостроковими позиками, необхідно враховувати наступні правила:

­         суми відсотків за користування кредитом списуються на субрахунок 792 “Результат фінансових операцій” з субрахунку 951 “Відсотки за кредит”;

­         частина довгострокового зобов’язання, яка підлягає погашенню в терміни до 12-ти місяців, списується на рахунок 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”.

Рис. 2.2. Приклад організації аналітичного обліку по рахунку 50 "Довгострокові позики"

Таблиця 2.1

Основні бухгалтерські проведення по рахунку 50 “Довгострокові позики”

              Облік довгострокових векселів виданих.

              При обліку довгострокових векселів слід бути дуже уважним, оскільки згідно з п.7 П(С)БО 11 вони будуть відноситись до розряду “Інших довгострокових зобов’язань”, а в облікових регістрах на однойменному рахунку 55 “Інші довгострокові зобов’язання” векселів не буде. Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням, ведеться на рахунку 51 “Довгострокові векселі видані”.

              Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел майна. Рахунок 51 “Довгострокові векселі видані” має такі субрахунки:

511 “Довгострокові векселі, видані в національній валюті”;

512 “Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті”.

              По кредиту рахунку 51 “Довгострокові векселі видані” відображається видача векселя в забезпечення заборгованості за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями, по дебету – погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем. Аналітичний облік ведеться за кожний виданим векселем.

Облік довгострокових векселів виданих наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 2.2

Основні бухгалтерські проведення з обліку довгострокових векселів виданих

              Облік довгострокових зобов’язань по облігаціях

              Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу призначених рахунок 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”.

              Облігації можуть продаватись:

­         за номіналом (у випадку рвності оголошеної та ринкової ставок облігації);

­         з премією (якщо оголошена ставка нижче ринкової);

­         з дисконтом (якщо оголошена ставка більша за ринкову).

Премія по випущених облігаціях – сума, на яку ринкова ціна облігації перевищує її номінальну вартість. Премія отримана при реалізації облігацій, підлягає амортизації.

Амортизація премії – рівномірне розподілення суми премії по періодах платежів. Дисконт на облігації – метод приведення номінальної вартості облігації до ринкової.

              Рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями" є балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел майна і має такі субрахунки:

521 "Зобов'язання за облігаціями";

522 "Премія за випущеними облігаціями";

523 "Дисконт за випущеними облігаціями".

По кредиту субрахунку 521 ведеться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, по дебету погашення заборгованості за рахунками з власниками облігацій.

              По кредиту субрахунку 522 ведеться облік нарахування сум премій за випущеними облігаціями, по дебету погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

              По дебету субрахунку 523 ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, по кредиту списання нарахованих сум.

              Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.

Таблиця 2.3

Основні бухгалтерські проведення з обліку довгострокових зобов’язань за облігаціями