Необоротні активи

5. Характер володіння  активами підприємства.

6. За ступенем  залучення активів як об’єкта управління.

7. Ступінь ліквідності  використовуваних активів.

8. Характер використання  сформованих активів в господарській діяльності підприємства.

9. Характер надходження  активів по відношенню до підприємства.

За формою функціонування виділяють три основні види активів: матеріальні, нематеріальні і фінансові.

- Матеріальні активи  характеризують майнові цінності  підприємства, які мають матеріальну речову форму. До них відносяться:

- основні засоби;

- незавершене виробництво;

- виробничі запаси  сировини і напівфабрикатів;

- малоцінні і  швидкозношувані предмети;

- об’єм незавершеного виробництва;

- запаси готової  продукції, призначені для реалізації;

- інші види матеріальних  активів.

Рис1.2. Класифікація активів підприємства за основними ознаками

- “ноу-хау” –  сукупність технічних, технологічних,  управлінських, комерційних і  інших знань, оформлених у вигляді  технічної документації, опис накопиченого  виробничого досвіду, які являються  предметом інновацій, але не  запатентовані;

- права на промислові  зразки і моделі;

- товарний знак  – емблема, малюнок або символ, які зареєстровані у встановленому  порядку, потрібний для визначення  відмінностей від інших аналогічних  товарів;

- торгова марка  – право на виключне використання  фірм енного найменування юридичної  особи;

- права на використання  комп’ютерних програмних продуктів;

- “гудвіл” –  різниця між ринковою вартістю підприємства як цілісного майнового комплексу і його балансовою вартістю, яка утворена в зв’язку з можливістю отримання більш високого рівня прибутку за рахунок використання більш ефективної системи управління;

- інші аналогічні  види майнових цінностей підприємства.

- Фінансові активи  характеризують майнові цінності  підприємства в формі наявних грошових засобів, грошових і фінансових інструментів, які належать підприємству. До основних фінансових активів відносяться:

- грошові засоби  в національній валюті;

- грошові засоби  в іноземній валюті;

- еквіваленти грошових  засобів;

- дебіторська заборгованість  в всіх її формах;

- поточні фінансові  інвестиції;

- довгострокові  фінансові інвестиції.

За характером участі активів в господарському процесі з позицій особливостей їх обороту вони поділяються на два основних види – оборотні і необоротні.[6]

- Оборотні активи  характеризують сукупність майнових  цінностей підприємства, які обслуговують поточну виробничо-комерційну діяльність підприємства і повністю використовуваних в процесі одного операційного циклу. В практиці обліку до них відносяться майнові цінності всіх видів зі строком використання до одного року;

В складі оборотних  активів підприємства виділяють наступні їх елементи:

- виробничі запаси  сировини і напівфабрикатів;

- запаси малоцінних  і швидкозношуваних предметів;

- об’єм незавершеного виробництва;

- запаси готової  продукції, призначеної для реалізації;

- поточна дебіторська  заборгованість;

- грошові кошти  в національній валюті;

- грошові кошти  в іноземній валюті;

- еквіваленти грошових  коштів;

- поточні фінансові  інвестиції;

- Необоротні активи  характеризують сукупність майнових  цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь в процесі окремих циклів господарської діяльності і переносять на продукцію використану вартість частково. В практиці обліку до них відносять майнові цінності всіх видів зі строком використання більше одного року.

До складу необоротних  активів відносяться:

- основні засоби;

- нематеріальні  активи;

- незавершене виробництво;

- довгострокові  фінансові інвестиції;

- інші види необоротних  активів.

За характером участі активів в різних видах діяльності підприємства вони поділяються на два основних види – операційні і інвестиційні.

- Операційні активи  являють собою сукупність майнових  цінностей, які використовуються  в операційній діяльності підприємства з ціллю отримання операційного прибутку.

В склад операційних  активів підприємства включаються:

- виробничі основні  засоби;

- нематеріальні  активи, які обслуговують операційний  процес;

- оборотні активи (вся їх сукупність за мінусом короткострокових фінансових інвестицій).

- Інвестиційні активи  характеризують сукупність майнових  цінностей підприємства, пов’язаних з здійсненням його інвестиційної діяльності.

До складу інвестиційних  активів відносяться:

- незавершене будівництво;

- довгострокові  фінансові інвестиції;

- короткострокові  фінансові інвестиції.

За характером фінансових джерел формування активів виділяють  наступні їх види – валові і чисті.

- Валові активи  являють собою всю сукупність  майнових цінностей підприємства, сформованих за рахунок власного і залученого капіталу, залученого для фінансування господарської діяльності.

- Чисті активи  характеризують вартісну сукупність  майнових цінностей підприємства, сформованих за рахунок власного його капіталу.

За характером володіння  активами підприємства вони поділяються на власні, орендовані і безповоротно використані.

- Власні активи  характеризують майнові цінності  підприємства, які належать йому на правах власності, які знаходяться в постійному його володінні і відображаються в складі його балансу.

- Орендовані активи  характеризують майнові цінності  підприємства, залучені ним для здійснення господарської діяльності на правах оренди.

- Безповоротно використані  активи характеризують майнові  цінності, передані підприємству для тимчасового господарського використання на безоплатній основі іншими суб’єктами господарювання.

За ступенем агрегованості  активів як об’єкта управління вони поділяються на індивідуальні, окремі групи і сукупний їх комплекс.

- Індивідуальний  актив характеризує вид майнових  цінностей, який являється одиничним, мінімально деталізованим об’єктом господарського управління.

- Група активів  характеризує частину майнових  цінностей, які являються об’єктом  комплексного функціонального управління, організованого на єдиних принципах  і підпорядкованих єдиній фінансовій політиці.

- Сукупний комплекс  активів підприємства характеризує загальний їх склад, який використовується підприємством. Така сукупність активів підприємства характеризується терміном “цілісний майновий комплекс” який визначається як господарський об’єкт з закінченим циклом виробництва і реалізації про-дукції, оцінка активів якого і управління ними здійснюється в комплексі. За ступенем ліквідності активи підприємства поділяються на:

- Активи в абсолютно  ліквідній формі, які характеризують  майнові цінності підприємства, які не потребують реалізації і представляють собою готові засоби платежу.

До складу активів  такого виду входять:

- грошові засоби  в національній валюті;

- грошові засоби  в іноземній валюті.

Високоліквідні  активи- це активи, які характеризують групу майнових цінностей підприємства, яка швидко може бути перетворена в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості з метою своєчасного забезпечення платежів по поточним фінансовим зобов’язанням.

До високоліквідних  активів відносяться:

- грошові еквіваленти;

- короткострокові  фінансові вкладення;

- короткострокова  дебіторська заборгованість.

Середньоліквідні  активи характеризують групу майнових цінностей підприємства, які можуть бути перетворені в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості в строк від одного до шести місяців.

До середньо ліквідних  активів відносяться:

- всі форми поточної дебіторської заборгованості, крім короткострокової і безнадійної;

- запаси готової  продукції , призначені для реалізації.

Низьколіквідні  активи представляють групу майнових цінностей підприємства, які можуть бути перетворені в грошову форму без втрати своєї поточної ринкової вартості лише після значного періоду часу.

В сучасній практиці управління активами до цієї групи  відносяться:

- запаси сировини  і напівфабрикатів;

- запаси малоцінних  і швидкозношуваних предметів;

- активи в формі незавершеного виробництва;

- основні засоби;

- незавершене будівництво;

- нематеріальні  активи;

- довгострокові  фінансові інвестиції;

- довгострокова  дебіторська заборгованість.

- Неліквідні активи  характеризують відображені в  балансі окремі види майнових  цінностей підприємства, які не можуть бути реалізовані самостійно.[7]

До таких активів  відносяться:

- безнадійна дебіторська  заборгованість;

- витрати майбутніх  періодів;

- інші аналогічні  види нереалізованих активів.

За характером використання сформованих активів в поточній господарській діяльності підприємства вони поділяються на використовувані і не використовувані.

- Використовувані  активи характеризують ту частину  майнових цінностей підприємства, яка приймає безпосередню участь в операційному або інвестиційному процесі підприємства, забезпечуючи формування його доходів.

- Не використовувані  активи характеризують ту частину  майнових цінностей підприємства, які, будучи сформованими на попередніх етапах господарської діяльності, не приймають в ній участі в теперішній час в силу різних об’єктивних і суб’єктивних причин.

До таких активів  відносяться:

- не використовувані  підприємством будівлі і споруди;

- не використовувані  машини, механізми і споруди, які  втратили функціональні властивості;

- виробничі запаси  сировини і матеріалів, які призначені для випуску продукції, в кінцевому результаті знятої з виробництва;

- запаси готової  продукції, на яку повністю  відсутній попит покупців в зв’язку з втратою нею необхідних споживчих якостей і ін.

За характером надходження  активів по відношенню до підприємства виділяють внутрішні і зовнішні їх види.

Внутрішні активи характеризують майнові цінності підприємства, які знаходяться на його території.

До таких видів  активів відносяться:

- будівлі, приміщення і споруди, які входять в склад майнового комплексу підприємства, розміщеного на відведеній йому території;

- машини, механізми  і споруди, доставлені на підприємство, які знаходяться в процесі зберігання або в формі безпосереднього використання;

- сировина, матеріали,  напівфабрикати, доставлені на підприємство, які знаходяться в процесі зберігання або в формі незавершеного виробництва;

- запаси готової  продукції, призначені до відвантаження  покупцям;

- фінансові інструменти  інвестування, які зберігаються  безпосередньо на підприємстві (акції, облігації і ін.);

- грошові кошти  в касі.

- Зовнішні активи  характеризують майнові цінності  підприємства, які знаходяться за його межами в інших суб’єктів господарювання, в дорозі або на відповідальному зберіганні.

Основними видами таких  активів є:

- всі види майнових цінностей, які належать підприємству, які знаходяться в дорозі;

- всі форми зовнішньої дебіторської заборгованості підприємства;

- всі види майнових цінностей підприємства, які знаходяться на зберіганні або в процесі тимчасового користування в інших господарюючих суб’єктів.

Управління активами становить значну частину операцій фінансового менеджменту. Це пов’язано з великою кількістю елементів матеріально-речового складу, які потребують індивідуалізації управління, важливою

роллю в забезпеченні платоспроможності підприємства, рентабельності продукції та результатів фінансової діяльності підприємства.

1.2. Політика  управління активами підприємства

Для виживання в  ринковому середовищі кожне підприємство зобов’язане забезпечувати ефективне використання і прискорення оборотності активів, підтримувати на достатньому рівні свою платоспроможність і ліквідність балансу.

За цих умов підприємству необхідно розробляти політику комплексного оперативного управління оборотними активами, що полягає:

- у виборі оптимального  рівня і раціональної структури оборотних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємства;

- визначенні величини  і структури джерел фінансування  оборотних активів.

Розрізняють три  типи політики комплексного оперативного управління оборотними активами: агресивну, консервативну і помірковану.

Агресивна політика має такі ознаки:

- підприємство здійснює фінансово-господарську діяльність без обмежень збільшення обсягу оборотних активів;

- підприємство накопичує запаси сировини, матеріалів і готової продукції в обсязі, збільшує дебіторську заборгованість і вільні залишки коштів на рахунках у банку.

Така діяльність підприємства передбачає збільшення частки оборотних активів у загальному обсязі майна до 50 % і більше, при цьому період їх оборотності сягає 90 днів. Агресивна політика не забезпечує, як правило, високої рентабельності активів і сприяє зниженню ризику технічної неплатоспроможності. Несприятливі зовнішні умови на товарному ринку можуть викликати зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності.

При проведенні консервативної політики управління оборотними активами характерними ознаками є те, що підприємство стримує зростання поточних активів і прагне їх мінімізувати. У цій ситуації питома вага оборот-

них активів у  загальному обсязі майна складає  не більше 40 %, скорочується і період їх оборотності. Така політика проводиться  підприємством в умовах достатньої визначеності. Тобто заздалегідь відомі умови й обсяги продажів, терміни надходження коштів і платежів, є необхідні товарно-матеріальні запаси, а терміни їх постачання заздалегідь визначено.[15]