Необоротні активи

Вступ 5

Розділ 1. Теоретичні основи управління активами підприємства 7

1.1. Активи , як об’єкт фінансового управління їх сутність та класифікація 7

1.2. Політика управління  активами підприємства 28

1.3. Завдання управління  активами підприємства 51

Розділ 2. Методичні  і практичні підходи щодо аналізу і оцінки ефективності управління активами підприємства 56

2.1. Оцінювання ефективності  управління активами підприємства 56

2.2.Аналіз складу  та структури активів ТзОВ  ВКФ “Пліт” 60

2.3.Оцінка ліквідності  активів ТзОВ ВКФ “Пліт” 76

Розділ 3. Шляхи покращення управління активами підприємства 87

3.1.Нормування оптимізації  управління активами підприємств 87

3.2.Шляхи підвищення ефективності управління активами 94

Висновки 99

Список використаної літератури 103

Додатки 106

Дипломна робота на тему “Управління активами підприємства і шляхи його покращання” виконана з використанням практичних матеріалів ТзОВ ВКФ “Пліт”.

Текстова частина  включає вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури і додатки.

Обсяг роботи становить 112 сторінок, включаючи 14 таблиць, 18 рисунків і 7 додатків.

В першому розділі  розкриваються теоретичні основи управління активами підприємства, політика управління активами підприємства, визначаються основні завдання управління активами.

В другому розділі  розглянуто методики аналізу складу та структури активів підприємства, розраховано показники ліквідності ТзОВ ВКФ “Пліт”.

Третій розділ присвячений  шляхам покращення управління активами підприємства.

На основі опрацювання  теоретичного та практичного матеріалів зроблені відповідні узагальнення та висновки.

Ключові слова: активи, завдання управління активами, методика аналізу, ліквідність, політика управління активами.

ВСТУП

Питанням управління оборотними коштами в радянській спеціальній науковій літературі приділялося багато уваги. Проте методологія управління оборотними коштами носила в основному макроекономічний характер, що було зумовлено централізованим управлінням держави всіма суб’єктами і об’єктами господарської діяльності. Оборотні кошти підприємства розглядалися як окремі об’єкти і аналіз не ставив за мету створення ефективної інформаційної системи для внутрішнього управління фінансовими ресурсами підприємства. Це означає, що перед вітчизняною наукою питання управління оборотним капіталом, яке є невід’ємною частиною єдиного процесу управління підприємством, не ставилося, тому що в нашій країні всі складові процесу управління, такі як облік, аналіз, контроль та прогнозування, були і є предметами різних наук.

У сучасних умовах для більшості підприємств типовим наслідком кризових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхідного обсягу оборотних активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання. Разом із цим низька забезпеченість виробничих підприємств оборотними активами супроводжується низьким рівнем їх використання. Тому сьогодні одним з найактуальніших завдань у забезпеченні підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств є суттєве вдосконалення управління їхніми оборотними активами.

Значний внесок в  дослідження проблем управління оборотними активами зробили такі вчені, як І.О. Бланк, С.В. Калабухова, М.Р. Ковбасюк, І.Д. Лученок та інші. Разом з тим, існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними як на рівні промисловості в цілому, так і на рівні її окремих галузей. До них слід віднести проблеми класифікації оборотних активів, оцінки ефективності їх використання,

вдосконалення контролю, системи обліку оборотних активів, нейтралізації впливу кризових явищ на їх формування.

У ринкових умовах господарювання особливої актуальності набуває об’єктивна оцінка управління активами підприємства, а, отже і дослідження методик проведення аналізу та розроблення шляхів його покращання. Звідси об’єктом дослідження в даній дипломній роботі є управління активами підприємства. Метою дослідження є вивчення теоретичних засад та досвіду управління оборотними активами для виявлення основних чинників, що призводять до кризової ситуації з оборотними активами на підприємствах та визначення шляхів підвищення ефективності управління ними в умовах переходу України до ринкової економіки.

Виходячи з поставленої  мети, завданням дипломної роботи є:

- уточнення категоріальних  понять “оборотні активи”, “необоротні  активи”, визначення особливостей  їх організації в сучасних  умовах;

- практичне проведення  аналізу окремих показників управління  активами ТзОВ ВКФ “Пліт”;

- на основі аналізу  управління активами підприємства з’ясувати причини низької ефективності управління ними;

- дослідити основні напрямки покращення якості управління активами з метою нейтралізації факторів, що негативно впливають на стан забезпеченості підприємств оборотними коштами;

- визначити шляхи  подальшого вдосконалення управління  активами підприємства і розробити відповідні пропозиції.

Інформаційною базою  для проведення дослідження є теоретичні джерела та практичні матеріали ТзОВ ВКФ “Пліт”.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Активи як  об’єкт фінансового управління, їх сутність та класифікація

Активи являють  собою ресурси, які перебувають  у розпорядженні підприємства і використання яких веде до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносять усі існуючі матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну дату.

Основні характеристики активів підприємства як об’єкта фінансового управління заключаються в наступному:

1. Активи являють  собою економічні ресурси підприємства  в різних видах, які використовуються  в процесі здійснення господарської  діяльності. Вони формуються для  конкретних цілей здійснення  цієї діяльності в відповідності до місій і стратегій економічного розвитку підприємства і в формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічного потенціалу. Предметне поняття активів як економічних ресурсів проявляється перш за все в сфері економічних відносин, а більш конкретно – в економічній сфері діяльності підприємства. Відповідно, будучи носієм економічних характеристик, активи являються об’єктом економічного управління будь-яких макроекономічних господарюючих систем .

2. Активи являються  майновими цінностями підприємства, які формуються за рахунок інвестованого в них капіталу. Вкладений в новий або бізнес, який розвивається, капітал матеріалізується в формі активів підприємства. Між категоріями капітал і активи існує тісний зв’язок: активи можуть розглядатись як об’єкт інвестування капіталу, а капітал – як економічний ресурс, призначений для інвестування в активи. Тільки шляхом інвестування в активи капітал як накопичена цінність включається в економічний процес.

При цьому, направлений  на формування активів підприємства капітал може інвестуватись не тільки в грошовій (опосередкованій), але і в реальній (прямій) формі, наприклад, в формі конкретних капітальних товарів. Грошова форма інвестування капіталу опосередковує процес придбання конкретних видів активів підприємства.

3. Активи являють  собою майнові цінності підприємства, які мають вартість. Концепція вартості активів базується на їх цінності для підприємства як економічного ресурсу. Концепція вартості активів була би корисна в практичному відношенні, якби її рівень не можна було виміряти. Тому, доповнюючи дану характеристику активів, їх представляють як майнові цінності, які мають не просто вартість, а вартість, яка виміряється. Рівень вартості активів визначається сумою затрат факторів виробництва на їх створення, періодом використання, відповідності цілям господарського використання, кон’юнктурою ринку засобів і предметів праці. Відповідно методи визначення рівня вартості активів і форми їх представлення носять різноманітний характер.

4. До активів  відносяться не тільки ті економічні ресурси, які повністю контролюються підприємством. Під таким контролем розуміється право власності на економічні ресурси або в окремих, передбачених законодавством, випадках, - право власності відповідними їх видами. Економічні ресурси, які використовуються підприємством, але є неконтрольованими, активами не являються. Це відноситься, в першу чергу, використовуваних трудових ресурсів, а також майнових цінностей, які орендує підприємство або надані йому в тимчасове користування на безповоротній основі. Як контролюючі економічні ресурси активи підприємства являються носієм прав власності. В цій ролі вони можуть виступати носієм всіх форм цієї власності – індивідуальної приватної, колективної приватної, муніципальної, загальногосподарської і т.ін. При цьому, об’єктом власності підприємства являється сукупність його активів не

залежно від джерел фінансових засобів, за рахунок яких вони сформовані. Поняття активів, як власних майнових цінностей підприємства, не тотожне поняттю власного його капіталу.

5. Як економічний  ресурс, який використовується в  господарській діяльності, активи  підприємства характеризуються визначеним виробництвом. Носієм такої їх характеристики виступає як сукупний комплекс операційних активів, сформованих підприємством, так і окремі їх види, представлені засобами праці. При цьому, виробництво активів як потенційна їх характеристика може бути реалізована лише в комплексі з використанням інших економічних ресурсів підприємства, в першу чергу, - праці. Виробництво активів являється визначальним фактором – в найбільш загальному вигляді вона може бути виміряна шляхом співвідношення об’єму виробництва (реалізації) продукції (товарів, послуг) і середньої суми активів, які використовуються в виробничому процесі виробництва, в певному відрізку часу.

6. Активи являються  економічним ресурсом, який генерує  дохід. Здатність приносити дохід  в процесі операційної чи інвестиційної  діяльності є однією з найважливіших  характеристик активів підприємства як об’єкта економічного управління. Цей дохід активи генерують перш за все як економічні ресурси, які мають продуктивність. Активи, які використовуються в операційному процесі і в процесі реального інвестування, ця характеристика притаманна комплексній їх сукупності, в той час як по активах, які використовуються в не реалізаційних операціях або в процесі фінансового інвестування вона притаманна і конкретним їх видам, кожний з яких здатний самостійно генерувати дохід. Потенціальна здатність активів генерувати дохід не реалізується автоматично, а забезпечується лише в умовах ефективного їх використання. Формування таких умов представляє одне із найважливіших завдань управління активами.

7. Активи підприємства, які використовуються в господарській діяльності, находяться в процесі постійного обороту. Цей оборот притаманний як всій сукупності активів, так і окремим їх видам. Сукупність використовуваних підприємством активів видозмінюється перш за все в своїх реальних формах – одні види активів в процесі обороту переходять в інші їх види. Крім цього, процес обороту активів супроводжується і вартісними їх змінами. Так, в процесі обороту одних видів активів зростає за рахунок збільшення вартості праці і інших використовуваних видів економічних ресурсів; вартість інших видів активів, навпаки, знижується. Оборот активів підпорядкований певним циклам – господарському, операційному і інвестиційному.

8. Використання  активів в господарській діяльності підприємства тісно пов’язане з фактором часу. Це в перше чергу визначається вартісною характеристикою активів, яка виражається в грошовій формі. Відповідно до концепції вартості грошей в часі одна і таж сума грошей в різні періоди часу має різну вартість. Відповідно, вартість активів в теперішній час завжди вища, ніж у будь-якому майбутньому періоді, що повинно враховуватись в процесі їх використання. Крім цього, в умовах інфляційної економіки фактор часу викликає постійні зміни номінальної вартості активів, яка потребує відповідної оцінки і обліку в процесі управління ними. Фактор часу формує систему можливих альтернативних управлінських рішень в сфері конкретного їх використання. При використанні активів в операційному процесі тимчасова перевага визначає альтернативу вибору можливостей реалізації виробничих цілей в часі. В інвестиційному процесі тимчасова перевага пов’язана з альтернативою визначення форм інвестування в часі, а також з вибором конкретних видів інвестиційних активів.

9. Господарське  використання активів нерозривно  пов’язане з фактором ризику. Ризик є важливою характеристикою  всіх форм використання активів  в господарській діяльності підприємства. Носієм такого фактору виступають в нерозривному зв’язку з їх характеристикою як економічних ресурсів, які

генерують дохід. Рівень ризику використання активів знаходиться в прямій залежності від рівня очікуваної доходності, формуючи єдину шкалу “дохідність – ризик” при здійсненні різноманітних господарських операцій. Ця шкала відображає середньоринкові кількісні параметри рівня ризику використання активів в різних формах і видах підприємницької діяльності, відповідно конкретним параметрам рівня очікуваної доходності активів. Використовуючи активи в цілях отримання доходу в операційному чи інвестиційному процесі підприємець завжди повинен свідомо іти на ризик, міру якого він визначає самостійно. Фактор ризику являється важливим об’єктивним атрибутом використання активів і повинен обов’язково враховуватись в процесі їх управління .