Методи нарахування амортизаційних відрахувань та їх сутність

     Основні фонди, що підлягають амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток, підрозділяються на чотири групи залежно від цільового призначення й функцій, що виконують. Виходячи з такого розподілу, визначений порядок віднесення об'єктів і норми нарахування амортизації окремо по кожній групі.

     Для цілей амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток основні  фонди підприємства діляться на чотири групи:

1 група - будинку, спорудження,  їхні структурні компоненти й  передавальні устрої, у тому числі  житлові будинки і їхні частини (квартири й місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група — автомобільний транспорт і  вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові оптичні, електронні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) устаткування;

група — будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 й 4.

група — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки  інформації, їхнє програмне забезпечення, пов'язані з ними кошти зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

     Відповідно  до положень Закону про податок на прибуток базою для нарахування  амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів (для групи 1 — окремого об'єкта) на початок звітного кварталу (далі — розрахунковий квартал). При цьому сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з розрахункових кварталів, що входять у такий звітний період.

     Розрахунок  балансової вартості груп основних фондів, підприємство здійснює самостійно на підставі формули, визначеної в п. п. 8.3. 2 ст. 8 Закону про податок на прибуток.

     Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу для нарахування амортизації розраховується по формулі:

де  а - розрахунковий квартал;

а - 1 — попередній квартал перед  розрахунковим кварталом;

— балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

— балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок  кварталу, що передував розрахунковому;

— сума витрат, понесених на придбання  основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернзацій  й інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

— сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

— сума амортизаційних відрахувань, нарахованих  у кварталі, що передував розрахунковому.

     Для балансової вартості об'єктів основних фондів групи 1 п. п. 8.3. 7 ст. 8 Закону про податок на прибуток установлена гранична величина, при досягненні якої нарахування амортизації припиняється.

     Що  стосується обліку балансової вартості основних фондів груп 2, 3 й 4, то на відміну від основних фондів групи 1 він ведеться по сукупній балансовій вартості відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

     Межа  для нарахування амортизації  для основних фондів груп 2, 3 й 4 установлений п. п. 8.3. 8 ст. 8 Закону про податок на прибуток. Так, відповідно до даного пункту амортизація основних фондів груп 2, 3 й 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Як  бачимо амортизацією цікавляться багато фахівців економічної області, у кожного з них є свої погляди на визначення сутності та функцій амортизації, а також амортизаційної політики, зносу та т.д. Але всі сходяться в одному, амортизація це важливе питання в економічній, фінансовій та податковій політиці. А також підсумовуючи сказане можна зазначити, що амортизація є найважливішим моментом кругообігу основних засобів.

     Водночас, сучасна облікова концепція амортизації  не позбавлена недоліків, оскільки заснована  на низці допущень, що можуть бути помилковими.

     Зокрема звернемо увагу на такі припущення:

передбачається, що первісна вартість є придатною основою для нарахування амортизації і відшкодування цієї суми забезпечить підтримання капіталу на незмінному рівні;

очікування  підприємця щодо терміну служби активу, його ліквідаційної вартості наприкінці цього терміну тощо, цілком виправдовуються;

у період між придбанням і списанням  активу не відбувається коливань цін, і, отже, рівновеликі грошові суми, які одержують або сплачують  у різні моменти часу, рівнозначні.

     Проте перші два з приведених припущень  рідко підтверджуються практикою. Тому в умовах інфляції і маніпуляцій  за допомогою методів оцінки об'єктивність даних фінансової звітності викликає обгрунтовані сумніви.

     Існують інші недоліки, особливо в амортизаційній політиці України, наприклад двоїстість амортизаційних відрахувань, що дуже обмежує підприємство.

     Аналіз  нарахування та використання амортизації, проведений за даними Державного комітету статистики України, показав, що переважна  більшість підприємств практично не використовує нараховану амортизацію на відновлення і розширення виробництва, тому щороку зростає розрив між реальним зносом і фінансовими можливостями відновлення основних засобів, що призводить до погіршення фінансового становища підприємств. Фактична норма амортизації у 2001 -2002 рр. становила 4,0%; у 2003р. -3,8% тобто накопичення амортизації на підприємствах відбувалось уповільненими темпами. В зв’язку з цим керівництву підприємств доцільно комплексно оцінювати вплив обраного методу на розмір амортизації та, як наслідок, на грошовий потік і прибуток підприємства.

     Аналіз  впливу обраних методів на суму амортизації (рис. 1) свідчить, що за час експлуатації основного засобу доцільно застосовувати  не один, а кілька методів нарахування амортизації, тобто їх комбінацію.

Рис. 1. Порівняльна характеристика методів  нарахування економічної амортизації  основного засобу групи 3 за строком корисного використання

     Як  бачимо поле діяльності для удосконалення  системи нарахувань й використання амортизації, а також можливості вибору оптимальних алгоритмів нарахувань амортизації дуже широкі, тому кому як не нам їх вирішувати.

Список  використаної літератури

1. Косова Т. Д. Амортизація як інвестиційний ресурс підприємства // Економіка підприємства, 2003, №9. - С. 157-166.

2. Лісовський І.В. Економічна природа амортизації, її сучасні концепції та функції// Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки.- 2003.- № 2,Т.1.- c. 110-113.

3. Баб’як Н.Д. Вплив амортизаційних відрахувань на результати фінансово-господарської діяльності підприємств//Фінанси України.-2001.-№11.-с.34