Методи нарахування амортизаційних відрахувань та їх сутність

Східноєвропейський  університет економіки і менеджменту 
 
 
 
 

Р Е Ф Е Р А Т

з курсу : Фінанси підприємства

на  тему:

«Методи нарахування амортизаційних відрахувань  та їх сутність» 
 
 
 

Виконала:                                                                              Перевірив:

Студентка 3-го курсу                                                          викладач

Групи ТМ – 51                                                                     Горинович С.І.

Павлова А.І. 
 
 

Черкаси, 2008

Зміст

Вступ…………………………………………………………………..3

1. Методи нарахування амортизації…………………………………5

2. Особливості використання методів нарахування амортизації….6

Висновок………………………………………………………………20

Список  використаної літератури……………………………………22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Однієї  з найбільше важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.

     Усі основні засоби, крім землі піддані  фізичному та моральному зносу, тобто  під впливом фізичних сил, технічних  та економічних факторів вони поступово  втрачають свої якості та приходять  до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об’єктів називається амортизацією. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. На Україні діє “натуралістична” концепція.

     Нарахування амортизації (зносу) регламентується П(С)БО №7, за яким амортизація – це систематичне розподілення вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації основних засобів робиться такими методами:

прямолінійний;

виробничий;

зменшення залишкової вартості;

прискореного  зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

     Серед альтернативних методів нарахування  амортизації, що передбачені стандартами  GAAP, можна визначити такі, як метод списання та заміни, метод групового та змістовного обліку зносу, метод оцінки товарно-матеріальних запасів.

     Нарахування амортизації у податковому обліку регламентується Законом України  “Про оподаткування прибутку підприємств”, за яким амортизація – це поступове  віднесення витрат, що пов’язані з  придбанням, виготовленням та покращенням основних фондів, на зменшення скоректованого прибутку у межах поставлених норм амортизаційних відрахувань. У податковому обліку існує метод зменшення залишкової вартості та прискорений метод.

     Треба зазначити, що П(С)БО №7 дозволяє нарахування амортизації податковими методами , що приводить до різноманітних протиріч.

     Основним  питанням амортизаційної політики –  який метод амортизаційних відрахувань  обрати. Щоб відповісти на це питання  треба детально розгляну усі існуючи  методи та визначити фактори, що пов’язані з експлуатацією об’єктів основних засобів, бо чітких рекомендацій по цьому у світі не існує. Обраний метод нарахування амортизації закріпляється наказом та відображається у обліковій політиці підприємства.

     Отже , амортизаційні відрахування – один з головних джерел здійснення реальних інвестицій. За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес її відтворення, регулюється технічна та виробнича політика на підприємстві. В Україні не вироблено амортизаційної політики, яка б дала змогу стимулювати використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів. Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основних фондів. 

Методи  нарахування амортизації

П(С)БО 7 «Основні засоби», передбачає використання шести методів амортизації. До них  належать:

метод прямолінійного списання;

метод зменшення залишкової вартості;

метод прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний  метод;

виробничий  метод;

метод, передбачений податковим законодавством.

Методи  нарахування амортизації умовно можна поділити на два види:

- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

- метод амортизації, що базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єктів основних засобів. До нього відноситься виробничий метод нарахування амортизації.

     Відмінність застосовуваних методів амортизації  полягає в різному рівні нарахованих  амортизаційних відрахувань, а також  у способі їх розподілу. Залежно від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності підприємством на власний розсуд застосовується найбільш економічно доцільний метод амортизації. Наприклад, метод прямолінійного списання характерний рівномірним розподілом вартості основних засобів протягом усього періоду експлуатації. Цей метод найдоцільніше застосовувати для пасивної частини основних засобів, таких, як будівлі, споруди, меблі тощо.

     Застосування  методу прискореного зменшення залишкової вартості найбільш економічно виправдане стосовно активної частини, зокрема машин, механізмів, верстатів, іншого виробничого обладнання. Справа в тому, що при використанні цього методу амортизаційні відрахування в перші роки експлуатації, коли об'єкт основних засобів експлуатується найбільш інтенсивно, досить високі, але з часом знижуються. В результаті цього значна частина вартості основних засобів амортизується вже в перші роки експлуатації об'єкта. Те ж саме стосується і кумулятивного методу.

     Метод зменшення залишкової вартості характерний  тим же: з часом амортизаційні відрахування мають тенденцію до зменшення. Його використання з урахуванням умов та інтенсивності експлуатації, морального зносу, інших факторів. Така самостійність цілком виправдана: для кожного підприємства перелічені фактори будуть різні, тому і термін експлуатації одного і того ж об'єкта основних засобів на різних підприємствах буде відрізнятися.

  Особливості використання методів нарахування амортизації

Прямолінійний метод

     Прямолінійний метод амортизації за ПБО-7 полягає у тому, що річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

     Порядок нарахування амортизації при  застосування прямолінійного методу можна  подати у вигляді двох простих формул:

Річна сума амортизації визначається так

де  А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

- амортизуюча вартість об’єкту,  грн.;

Т – очікуваний період корисного використання об’єкту.

Місячна сума амортизації

;

де  В- місячна сума амортизації, грн.;

А- річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

     Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об’єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об’єкта;

сума  зносу накопичується рівномірно;

залишкова вартість об’єкта основних засобів  рівномірно зменшується до рівня  ліквідаційної вартості.

     Недоліком такого методу є те що при його використанні не враховується моральний знос, а  також він не дає реальної оцінки виробничої потужності основних засобів в різні роки експлуатації.

     Практика  показує, що знос машин збільшується в перші роки експлуатації, потім  величина зносу стабілізується, а  останні роки експлуатації знос машин  знову збільшується. Що стосується морального зносу машин, то також не рівномірний.

     Застосування  цього методу не завжди відображає повне перенесення вартості основних засобів не створену продукцію, в  результаті чого створюється недоамортизована частина вартості основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

Метод зменшення залишкової вартості

     Суть  даного методу полягає в визначенні річної суми амортизації об’єкту  основних засобів виходячи з залишкової вартості такого об’єкту на початок  звітного року чи з початкової вартості по введених на протязі року об’єктам. Річна сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

     За  ПБО-7 це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

де  А –річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

-залишкова вартість об’єкта  основних засобів, грн.;

-річна норма амортизації, частин.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за наступною формулою

де  -річна норма амортизації (в частинах);

-термін корисного використання  об’єкта основних засобів, років;

-ліквідаційна вартість об’єкта  основних засобів, що визначається  підприємством самостійно, грн.;

- початкова (залишкова) вартість  об’єкта основних засобів, грн..

Використання  методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації  передбачає наявність ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів. В протилежному випадку об’єкт основних засобів буде повністю „замортизований” на протязі року.