Методи діагностики ймовірності банкрутства

Знижка з боргів

Зовнішнє управління майном боржника

Добровідьна ліквідація під контролем  кредиторів

Зниження недоїок за платежами  в бюджет

 

• випуск нових акцій і облігацій;

злиття неспроможного підприємства з іншим;

надання банківських кредитів і дотацій;

реструктирізація боргів

лізинг;

факторинг і договір-цесія;

тимчасова відмова від виплати дивідендів;

тимчасова відова від соціальних програм.

 

• підвищення якості і конкурентоспроможності продукції;

зниження собівартості продукції за рахунок ресурсозбереження;

скорочення постійних витрат

біль повне використання виробничої потужності;

зменшення часки  споживаного прибутку;

зниження інвестиційної активності;

реалізація не використовуваного майна і т. ін.

Зовнішні джерела

Внутрішні джерела

План фінансового оздоровлення

На кошти інших осіб

На кошти кредитора

 

На кошти бюджету

На кошти власника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З метою скорочення дефіциту власного оборотного капіталу акціонерне підприємство може спробувати поповнити його за рахунок випуску і розміщення нових акцій і облігацій. Однак при цьому слід мати на увазі, що випуск нових акцій може призвести до падіння їхнього курсу, і це теж може стати причиною банкрутства. Тому в західних країнах найчастіше вдаються до випуску конвертованих облігацій з фіксованим процентом доходу і можливістю їхнього обміну на акції підприємства.

Один із шляхів запобігання банкрутству  акціонерних підприємств - зменшення  виплати дивідендів за акціями чи повна відмова від неї за умови, що вдасться переконати акціонерів у  реальності програми фінансового оздоровлення і підвищення дивідендних виплат у майбутньому.

Важливим джерелом фінансового  оздоровлення підприємства є факторингу тобто уступка банку чи факторинговій компанії права на затребування дебіторської заборгованості, або договірцесія, за яким підприємство уступає банку свою вимогу до дебіторів як забезпечення повернення кредиту.

Одним з ефективних методів відновлення  матеріально-технічної бази підприємства є лізинг, що не вимагає повної одноразової  оплати орендованого майна і служить  одним з видів інвестування. Використання прискореної амортизації за лізинговими операціями дозволяє оперативно оновлювати обладнання і здійснювати технічне переозброєння виробництва.

Залучення кредитів під прибуткові проекти здатні принести підприємству високий дохід, також є одним із резервів фінансового оздоровлення підприємства.

Цьому ж сприяє і диверсифікованість виробництва за основними напрямами господарської діяльності, коли вимушені втрати на одних напрямах покриваються прибутком від інших.

Зменшити дефіцит власного капіталу можна за рахунок прискорення його оборотності шляхом скорочення термінів будівництва, виробничо-комерційного циклу, наднормативних залишків запасів, незавершеного виробництва і т. ін.

Скорочення витрат на утримання об'єктів житлосоцкульт-побуту шляхом передачі їх у муніципальну власність також сприяє припливу капіталу в основну діяльність.

З метою скорочення витрат і підвищення ефективності основного виробництва  в окремих випадках доцільно відмовитися  від деяких видів діяльності, що обслуговують основне виробництво (будівництво, ремонт, транспорт і т. ін.), і перейти до послуг спеціалізованих організацій.

Збільши ти обсяг власних фінансових ресурсів можна також шляхом:

1. зменшення суми постійних витрат на утримання управлінського персоналу, ремонт основних засобів і т. ін;
2. зниження рівня змінних витрат за рахунок скорочення чисельності виробничого персоналу і зростання продуктивності праці;
3. прискореної амортизації машин і обладнання;
4. реалізації невикористовуваного майна;
5. відмови від зовнішніх соціальних та інших програм, зниження інвестиційної активності підприємства і т. ін.

Якщо підприємство одержує прибуток і при цьому є неплатоспроможним, потрібно проаналізувати використання прибутку. В умовах перебування підприємства в кризовій ситуації скорочення частки участі працівників у прибутку, відрахувань у резервний і страхові фонди слід розглядати як потенційний резерв поповнення власних оборотних коштів підприємства.

Велику допомогу у виявленні  резервів поліпшення фінансового стану  підприємства може дати маркетинговий  аналіз із вивчення попиту і пропозиції, ринків збуту і формуванню на цій  основі оптимального асортименту і  структури виробництва продукції.

Одним з основних і найбільш радикальних  напрямів фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів збільшення прибутковості  виробництва і досягнення беззбиткової роботи за рахунок більш повного  використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.

Основну увагу при цьому необхідно  приділити питанням ресурсозбереження: впровадженню прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використанню вторинної сировини, організації  діючого обліку і контролю за використанням  ресурсів, вивченню і впровадженню передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і  морального стимулювання працівників  за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат.

Для систематизованого виявлення  й узагальнення всіх видів утрат  на кожному підприємстві доцільно вести спеціальний реєстр утрат із класифікацією їх за певними групами:

1. від браку;
2. зниження якості продукції;
3. незатребуваної продукції;
4. втрати вигідних замовників, вигідних ринків збуту;
5. неповного використання виробничої потужності підприємства;
6. простоїв робочої сили, засобів праці, предметів праці і грошових ресурсів;
7. перевитрати ресурсів на одиницю продукції порівняно з установленими нормами;
8. псування і нестачі матеріалів та готової продукції;
9. списання не повністю амортизованих основних засобів;

10) сплати штрафних санкцій за порушення договірної дисципліни;

11) списання незатребуваної дебіторської заборгованості;

12) простроченої дебіторської заборгованості;

13) залучення невигідних джерел фінансування;

14) невчасного введення в дію об'єктів капітального будівництва;

15) стихійних лих;

16) за виробництвами, що не дали продукції, і т. ін.

Аналіз динаміки цих втрат і  розробка заходів для усунення їх дозволять значно поліпшити фінансовий стан суб'єкта господарювання.

В особливо важких випадках необхідно провести реінжиніринг бізнес-процесу, тобто докорінно переглянути виробничу програму, матеріально-технічне постачання, організацію праці і нарахування заробітної плати, підбір і розстановку персоналу, керування якістю продукції, ринки сировини і ринки збуту продукції, інвестиційну й цінову політику та інші питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Формування економіки  України в напрямі ринкових відносин створило невідомий у часи планової економіки інститут банкрутства. За своєю суттєвістю банкрутство як цивільно-правова категорія є невід’ємною частиною ринкової економіки, природним процесом конкурентної боротьби.

У процесі банкрутства  набули поширення порушення законодавства, поширились факти фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та вчинення незаконних дій у разі банкрутства, що й визначає актуальність цієї проблеми.

Підводячи підсумки теми «Діагностика банкрутства суб’єктів господарювання», треба визначити наступне:

1. Банкрутство – це об'єктивне економічне явище, яке набуло поширення в Україні з набуттям нею незалежності. Банкрутство є наслідком розвитку та поглиблення економічної кризи на підприємстві. Воно обумовлюється певниим кризовими факторами які необхідно враховувати при побудові системи виходу підприємства з кризи. На українські підприємства в більшій мірі впливають зовнішні кризові фактори, ц пов'язано з нестабільною економічною ситуацією в країні. Наслідки визнання підприємства банкрутом є негативними для всіх суб'єктів ринкових відносин.

2. Основним нормативним актом, який регламентує банкрутство в Україні є Закон України  «Про вдновлення платоспроможності боржника вбо визнання його банкрутом».

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повинен виконувати наступні функції:

• служити механізмом запобігання непродуктивного використання активів підприємства.
• бути законодавчим інструментом виведення підприємств з кризового стану, якщо вони мають значні резерви для продовження успішної фінансово-господарвької діяльності в майбутноьму.
• сприяти найповнішому задоволення притензій кредиторів.

Підставою для порушення справи про банкрутство є заява кредитора, сума вимог якого перевищує 300 мінімальних заробітних плат та не була спалачена протягом трьох місяців з дня настання терміну сплати.

Якщо господарський  суд визнає боржника банкрутом, то автоматично  припиняється його діяльність і починається ліквідаційна процедура.

Якщо суд визнає можливіть відновлення платоспроможності боржника то починається процедура санації підприємства, в разі невдічі якої розпочинається ліквідаційна процедура.

3. діагностика банкрутства – це система цільвого фінансового аналізу, направленого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства.

Науковцями розроблена певна послідовність здійснення діагностики банкрутства, яка була докладно вивчена в процесі написання курсової роботи.

Розроблено безліч методів діагностики банкрутства, але їснує єдиного універсального, кожна методика розглядає певний аспект фінансрвр-господарської діяльності, тому найкращим варіантом є застосування кількох методик визнасення загрози банкрутства, які взаємодоповнюють одна одну.

4. Забезпечення фінасового оздоровлення підприємства потребує пошуку та використання внутрішніх резервів забезпечення позитивності та зростання чистого грошового потоку підприємства (різниця між вхідним та вихідним грошовими потоками), що генерується в процесі фінансово-господарської діяльості підприємства.

Використання  внутрішніх фінансових джерел відновлення  платоспроможності, підприємство може не лише подолати внутрішні причини  кризи, а й значною мірою зменшити залежнясть ефективності санації від  залучення зовнішніх фінансових ресурсів.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14.05.1992 р. зі змінами і доповненнями
2. Антикризисное управление: Учебник / Под. ред. Э.М. Короткова. - М.: ИНФРА - 2010. - 432 с.
3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - Т.2. - К.: Ника-Центр, 2009. - 512 с. - Сер. Библиотека финансового менеджера. — Вып. 3.
4. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – 3-тє вид., доп. та переробл. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 844 с.
5. Гега П. Т. Деякі особливості банкрутства в Україні та недоліки правового регулювання // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. - 2007. - № 10.
6. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр.. і доп. – К. Знання, 2007. – 668 с.
7. Терещенко О.О. «Фінансова санація та банкрутство підприємств» К: 2008