Механізм валютних опціонів «ПУТ» та «КОЛ»

 Пут-спред «бика» — це поєднання купівлі опціона пут з низькою ціною страйк і продажу опціона пут з більш високою ціною страйк і з однією датою виконання. Як і у випадку колл-спреда «ведмедя», для отримання даної стратегії непотрібні початкові інвестиції.

 Пут-спред «ведмедя»  — поєднання купівлі опціона пут з високою ціною страйк і продажу опціона пут з більш високою ціною страйк з однією датою виконання. Максимальні втрати дорівнюють розміру чистої премії, яка виплачується по угодах, що здійснюються за цим принципом, і мають місце, якщо обмінний курс падає до ціни продажу за угодою.

 Опціонний спред «метелик» є симбіозом двох опціонів, які характеризуються бичачим і ведмежим спредами. Таку назву цей спред отримав за принцип здійснення угоди, при якій використовується чотири опціону (чотири крила), причому всіх їх вартісні і тимчасові параметри мають різні значення. За що, власне кажучи, дана опціонна стратегія і отримала назву метелик. При цьому опціонний спред метелик має один опціон страйк, який вище за інших, наступний нижче і так за спаданням. Опціонний спред метелик є одним з видів опціонних стратегій, де ринок спреду характеризується з чотирьох позицій рентабельності. Крім цього, опціонний спред метелик має свої підвиди, які дозволяють вибирати спосіб укладання валютних угод щодо індивідуальних параметрів і специфіки економіки. Аналізування всіх змін опціонного спреду метелик дозволить скласти наочний графік і подивитися спрямованість цих змін, наприклад рентабельність відносини валют один до одного. Опціонний спред метелик відноситься до класу комбінованих опціонних стратегій, яка відрізняється високим рівнем складності її застосування, саме тому вона застосовується досить рідко, а також характеризується відносними параметрами, за винятком прибутковості та збитковості.

 Стратегії, які містять  опціони різних видів (іноді їх називають подвійними опціонами), — це комбінації. Існує кілька видів комбінацій.

 Короткий стредл —  комбінація продажу опціона колл  і продажу опціона пут з  однією ціною страйк і датою  експірації. Ця стратегія дозволяє  отримувати прибуток на якомусь  інтервалі, але допускає необмежені  збитки за різкого коливання курсу.

 Довгий стредл —  комбінація купівлі опціона колл і опціона пут з однією ціною страйк і датою експірації. Ця стратегія дає прибуток, якщо змінюється ситуація на ринку. Максимальний розмір прибутку обмежується сумою премій опціонів колл і пут. Інвестор отримує прибуток при значній зміні цін на товар. Дана стратегія приваблює інвесторів у тому разі, якщо передбачається зміна валютного курсу, але ще не ясно, в якому напрямі.

Довгий стредл, що характеризується обмеженим ризиком і необмеженим  потенціалом прибутку, розрахований на різкий рух ціни базового активу вгору або вниз. У випадку ж  з коротким стредлом, що характеризується необмеженим ризиком, прибуток буде максимальної, якщо ринок залишиться близьким до ціни виконання колів і путів.

 Короткий стренгл —  комбінація продажу опціонів  колл і пут з однією датою  експірації, але різними цінами страйк. Короткий стренгл приносить максимальний прибуток, якщо базова ціна на дату закінчення знаходиться в інтервалі між двома цінами виконання. Короткий стренгл характеризується необмеженим ризиком в обох напрямках.

 Довгий стренгл —  комбінація купівлі опціонів  колл і пут з різними цінами  страйк і однією датою експірації.

Розділ 3.Стан та особливості  валютних операцій на біржових ринках України

3.1.Причини та особливості  застосування валютних опціонів  за сучасних умов в Україні

Ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) є вагомим  сегментом фінансового ринку, який за останнє десятиліття визначає розвиток світової економіки. Деривативи переорієнтують потоки грошових коштів від одних учасників ринку до інших при проведенні операцій хеджирування, спекуляціях на курсах цінних паперів, крос-курсах валют, тощо.

Похідні фінансові інструменти  знижують витрати проведення фінансових операцій. За їхньою допомогою мінімізується  об’єм первинних вкладень, які  необхідно здійснити для придбання  якогось активу. У конструкцію  цих контрактів, як правило, закладається левередж, який дозволяє при збігу  обставин мати прибуток, вкладати кошти  менші, ніж об’єм первинних вкладень на момент купівлі контракту. Неабияка величина грошового потоку може залежати від одного або кількох параметрів, таких, як процентні ставки, курсова вартість акцій та ін.

Деривативи широко використовуються у біржовій торгівлі. До більш відомих  похідних відносять опціони, ф’ючерси, форварди, свопи, а також структуровані  векселі та цінні папери, що забезпечені  заставою. Їхні котирування визначають ціну основної сировини: нафти, газу, вугілля, електроенергії, а також фінансових складових – цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів.

В Україні до найбільш відомих похідних можна віднести опціони. Вони впроваджуються в державі на біржових ринках. Зокрема, за 2005 рік на УФБ відбулося 39 торговельних сесій, під час яких було укладено 143 угоди з купівлі-продажу 6,9 млн. опціонів на загальну суму 258,4 млн. грн., хоча статистика МВФ не зафіксувала жодного фінансового деривативу на теренах країни.

Досліджуючи використання валютних опціонів у країні, можна зазначити, що, в основному, їх розглядають в теоретичному плані. У роботах під редакцією Мозгового О.М., Ющенка В.А., Міщенка В.І. та інших відображено основні поняття та категорії, методики необхідних розрахунків застосування деривативів і, зокрема, валютних опціонів. На практиці валютні опціони застосовуються тільки НБУ у міжнародних розрахунках, хоча в країні прийнято відповідні нормативні та інструктивні матеріали, що дозволяють використовувати валютні опціони. Але досконалого дослідження світової практики застосування валютних опціонів в умовах обмеженості ресурсів недостатньо, хоча в державі фінансово-кредитні установи займаються валютними операціями. При цьому інвестори, які вкладають кошти в активи за кордоном або займаються експортно-імпортними операціями, несуть додатковий ризик, пов’язаний із коливанням валютного курсу. Згідно з класифікацією, його відносять до валютних ризиків. Цей вид ризику пов’язаний зі зміною валютних курсів, тобто з втратою купівельної спроможності валюти. Через це він безпосередньо залежить від розриву в часі між терміном укладання угоди та моментом платежу.

3.2.Опціонні стратегії  та хеджування опціонами

Очевидно, що для компанії, яка здійснює свою діяльність у фінансовому  секторі, найбільшу небезпеку представляє  валютний ризик, тобто імовірність  настання небажаних наслідків у  результаті зміни курсової вартості іноземних валют стосовно національної валюти чи зміни рівня доходів  отриманих за кордоном, у момент їхньої конвертації в основну  валюту. Усвідомлюючи таку небезпеку, фінансові установи, зокрема банки, насамперед замислюються про способи  мінімізації негативного ефекту, що супроводжують той чи інший  ризик, найчастіше вдаючись до його страхування  чи хеджуваня.

Хеджування являє собою  сукупність операцій із строковими інструментами (форвардами, ф'ючерсами, опціонами  тощо), спрямованих на зниження впливу кінцевих ризиків на результат діяльності компанії. Активом, що хеджується може бути певний товар чи фінансовий актив, що є в наявності чи планується до придбання. При страхуванні валютних ризиків банками таким активом є валюта,метою - перенесення імовірності зміни ціни даного активу з хедера на спекулянта. При цьому не слід забувати, що хеджування, оберігаючи банк від втрат, знижуючи його можливість скористатися сприятливим розвитком кон'юнктури. І все-таки для більшості компаній грамотно підібрана схема хеджування здатна приносити додаткові переваги при незначних втратах, а іноді, на тривалому проміжку часу, і прибуток. Такій межі служить і стратегія страхування валютних ризиків за допомогою опціонів.Опціон, як жодний інший фінансовий інструмент, дає дуже широкі можливості для побудови різноманітних стратегій. Найпростіші стратегії полягають у комбінуванні рівновеликих позицій за базовим активом і за опціонами. Аналогічні стратегії виникають при комбінуванні ф'ючерсних позицій і опціонів. Складніші комбінації - пари опціонів "колл" або "пут" на один і той самий актив і з однією і тією ж датою закінчення. Опціони мають бути довгими або короткими, а ціни виконання можуть збігатися або бути різними.

Спреди формують за рахунок  опціонів на один і той самий актив, але з різними цінами виконання або датами закінчення. Причому спред складається як з довгих, так і коротких позицій.

Довга опціонна позиція - це позиція, яка утворилась внаслідок  купівлі опціонів "колл" чи "пут".

Коротка опціонна позиція - це позиція, яка утворилась внаслідок  продажу опціонів "колл" чи "пут".

Існують такі стратегії, які  використовують для хеджування відкритих  позицій за базовим активом:

1. Довга позиція за  активом і коротка за опціоном "колл". Вони еквівалентні короткій позиції за опціоном "пут". Тут і надалі еквівалентність слід розуміти, як рівність прибутків/збитків еквівалентних позицій.

2. Коротка позиція за  активом і довга за опціоном "колл" (обмежує збитки при зростанні спот-курсу базового активу і забезпечує прибутки при його падінні). Еквівалентна довгому опціону "пут".

3. Довга позиція за  активом і опціоном "пут" (обмежує  збитки при падінні курсу і  забезпечує прибутки під час зростання). Еквівалентна довгому опціону "колл".

4. Коротка позиція за  активом і за опціоном "пут". Еквівалентна короткому опціону "колл".

Розглянемо докладніше стратегію "Довгий актив і довгий "пут"". Вона використовується для запобігання  втратам при зниженні курсу активів  нижче певного рівня, який фіксується ціною виконання. Саме обмеження збитків, а не прибутки від зростання курсу, є провідним мотивом використання цієї стратегії. Якби інвестор розраховував на зростання курсу, то він використав би формально еквівалентну стратегію - "Довгий "колл"". Вона дає змогу в разі перевищення спот-курсом значення ціни виконання, придбати актив за опціонним контрактом і продати його на спот-ринку з прибутком. Припустимо, що в Україні розвинені валютні опціони. Тоді керівництво підприємства, яке експортує товари до США з поверненням експортної виручки через три місяці (або до інших країн, але з оплатою в доларах США), може хеджувати свою довгу позицію за цим активом купівлею опціону "пут".

Комбінації опціонів.

Комбінація опціонів, яку  називають стредлом, утворюється  опціоном "колл" і опціоном "пут" на один і той самий актив з  однією і тією ж ціною виконання  і датою закінчення опціонів. Якщо обидва опціони довгі, то вважається, що це позиція покупця стредла, або  довгий стредл. Якщо обидва опціони короткі, то це позиція продавця стредла. Покупець стредла використовує цю стратегію, коли очікуються значні зміни в курсі активу, але напрямок зміни йому невідомий. Позиція забезпечує прибутки при значних змінах курсу і обмежує збитки за стабільного курсу.

Продавець стредла очікує стабільної курсової динаміки, яка приносить обмежені прибутки. При значній зміні курсу збитки теоретично необмежені. Довгий стредл утворюють при роботі з відносно нестабільними валютами, наприклад, в минулому - з французьким франком.

Часто валютні дилери прогнозують  курсову динаміку в межах горизонтального  коридору (горизонтальний тренд), обмеженого рівнями опору і підтримки. У цьому разі продаж стредла може принести додатковий прибуток у розмірі сумарної премії. У випадку зміни прогнозу до дати закінчення опціонів позицію можна закрити.

Ще одна комбінація опціонів, яку називають стренглом, відрізняється від стредла тим, що ціни виконання опціонів "пут" і "колл" не збігаються. Тобто можна сказати, що стредл - це стренгл, у якого збігаються ціни виконання.

Мотиви використання довгого  або короткого стренгла ті ж самі, що й для стредла. Перевага позиції продавця стренгла полягає в тому, що можна отримати прибуток при ширшому діапазоні коливань курсу. Проте ціна виконання опціону "колл" має бути вищою від ціни виконання опціону "пут". Площина курсової динаміки, що забезпечує прибуток продавцеві стренгла, перебуває в межах від (ціна виконання "пут" - сумарна премія) до (ціна виконання "колл" + сумарна премія). Покупець стренгла отримує прибуток за цими межами. Додатково рекомендується утворювати стренгл з цінами виконання опціонів "out the money" - без грошей.

Складнішими комбінаціями є  стреп та стріп.

Стреп - це комбінація одного опціону "пут" і двох опціонів "колл" з однаковами датами закінчення, але, можливо, з різними цінами виконання. Покупець стрепу (займає довгу позицію за всіма опціонами) застосовує цю стратегію, якщо більш імовірне зростання курсу.

Стріп становить один опціон "колл" і два опціони "пут" з однією датою закінчення, а ціни виконання збігаються або ні. Стріп купують, коли більш імовірне зниження курсу.

Обґрунтованим можна назвати  таке використання «довгої» стратегії, при якому хедер не очікує волатильності  ціни базового активу, однак бажає  обмежити збитки у випадку її виникнення.

Так, хедер купує колл-опціон з меншою ціною виконання b, продає два колл-опціона із середньою  ціною виконання а і купує  колл-опціон з ціною виконання  с. варто відзначити, що в даному випадку можливо використання і  пут-опціонів, однак така практика є  менш розповсюдженою.

Використання короткої стратегії  доречно в тому випадку, якщо хедер  вважає, що ціна базового активу виявиться  вола тильною, у результаті чого можливі  значні збитки.

Так , хедер продає колл-опціон з меншою ціною виконання b, купує  два колл-опціони із середньою  ціною виконання а і продає колл-опціон з більшою ціною виконання  с. тут також можливе використання пут-опціонів, що вважається, проте, не настільки розповсюдженим.

На закінчення варто ще раз підкреслити той факт, що основною перевагою хеджування за допомогою  опціонів є максимальний захист від  несприятливої зміни курсу валюти, серед недоліків можна відзначити витрати на сплату опціонної премії.

Що стосується різних математичних моделей, на жаль, у даний момент жодна з них не здатна функціонувати  в умовах вітчизняної економіки  без певного доопрацювання в  силу непрозорості державної грошово-кредитної  політики, закритості інформаційного середовища похідних фінансових інструментів і відсутності належної правової бази, а також синтетичного характеру  багатьох економічних показників.