Лізинг як метод інвестування основних фондів в Україні

Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди.Орендар  от-римує у тимчасове користування вартість,втілену в машинах і  облад-нанні,на рівнях зворотності  і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки.В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше,для участі банків у орендних стосунках,тобто для здійснення ними лізингових операцій.

На сучасному етапі  кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.

Головна причина  –нестабільність економічної ситуації,високі темпи інфляції,тощо.

Якщо банк проводе лізингові  операції,то для нього більш вигідно  об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем,а здаючи їх в оренду

за лізингові угоди,робиться лізингодавачем.Для оплати придбанного  устаткування можуть бути використані  власні кошти банку –статутний

фонд,резервний фонд та інші фонди,які створенв за рахунок доходу, який залишається в розпорядженнні.

Строки лізингу  визначаються з урахуванням амортизації  або із зас-тосуванням методу прискореної  амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси,другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність,якщо така умова передбачена в договорі.

Банк має право передати майно в оренду на строк більш  корот-кий,ніж період амортизації,за умови,що після закінчення цього  строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик  лізингодавальника по відшко-дуванню високої залишкової вартості устаткування,то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду.У договорі лізингу необхідно зафіксувати,що лізингоодержувач не може відмо-витися від оренди майна раніше строку договору,в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію,яка дорівнює сумі внесків за оренду,що залишається. наведені в таблиці № 1.1.

Таблиця № 1.1.

 Співвідношення  періодів амортизації і строків  оренди.

Показники(роки)	Роки
Період амортизації Мінімальний строк  договору	3       4       5       6-7       8       9-10 3       3       4        5         6          7

 

Отже питання  надання банками лізингових послуг є пріоритетним,а це  свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодав-ства про лізинг,як взаємовигідної форми взаємовідносин виробників і споживачів,створення умов для заохочення банків для проведення лізингу,бо це дає можливість збільшення доходів,появи нових клієтів, тощо.

 

1.4. Особливість  лізингу і оренди.

 

Лізинг істотно  відрізняється від оренди.На відміну  від орендаря лізингоотримувач не тільки одержує об¢єкт у приватне користування, але на нього покладаються традиційні обов¢язки покупця,пов¢язані з правом власності і оплати майна,відшкодування збитків від випадко- вої втрати майна ,його страхування,ремонт.Проте власником майна в цьому випадку залишається лізингодавець.Лізингоотримувач навідмі- ну від орендаря,виплачує лізингодавцю не щомісячну(щоквартальну) плату за право користування об¢єктом,а його повну вартість.

Лізинг відрізняється  від банківського кредиту ,при якому  банк зали-шає за собою право власності  на майно заставодавця.При лізингових стосунках після закінчення строку оренди та виплати всієї суми оренд-ної плати об¢єкт залишається власністю лізингодавця.                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ2.Стан лізингу в сучасних умовах розвитку  економіки України.

 

2.1.Ефективність  лізингу.

 

Широке розповсюдження лізингового бізнесу на формуючому вітчи-зняному ринку лізингових послуг в значній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій.

Визначення  ефективності лізингу необхідно,поперше,для  обозначен-ня вигідності лізингу в  порівнянні з іншими формами фінансово- госпо-дарських операцій,подруге,для глибокого економічного аналізу відно- вшень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і пото- чним затратам на іх одержання.

Ефективність  лізингових операцій предвизначається впливом біль-шого числа факторів.фактори  ефективності наводяться в додат-ку(Додаток №2). 

Многогранність лізингу  як економічної категорії,вплив  значної біль-шості факторів на його ефективність,в теперишній час ускладнює  за-дачу визначення економічної вигідності  лізингу.

Якщо після закінчення договору можна здостатнею точністю визна-чити сумарний ефект і ефективність лізингової операції то вначальній стадії,на етапі прооботки альтернативних варіантів суб¢єктами лізингу буде ускладненно.

Методика визначення ефективності лізингових операцій повинна  носити науково-прикладний характер.

Основою економічного механізму  взаємивигідних відносин між лізингодавачем і лізингоодержувачем являється  розмір лізингових платежів.

Лізиногові платежі виплачуються в період дії лізинговоі угоди  і вклю-чають в себе амортизаційні  відрахування на повне відтворення пере- даного в лізинг майна і лізинговий відсоток.

Лізинговий відсоток повинен  покривати лізингодавачеві накладні витрати по лізингової угоди,а також  забезпечити лізингодачу прибуток Джерело виплати лізингового  відсотка-сукупний дохід лізингоодержу- вача,який з¢являється в періоді використання майна.

Крім того,по визначенню фактичного розміру лізингових платежів необхідно враховувати коефіцієнт дисконтування-очикувану норму доходу від капітальних вкладеннь в лізингову операцію в розглядає-мому році:

                       αt=1/(1+і)ⁿ         (2.1)

і – розрахунковий  розмір ставки дисконту

n – поточний рік,по якому роблять коректировку

Таким чином ,закінченому виляді реальна  сума лізингового  плате-жу за весь період дії лізингового договору буде:

 

                              Т

                       Пл=∑(Аt+Лпрt)Иtαt           (2.2)

                              t=0   

Пл –обща  сума лізингового платежу,грн.

Аt  –річна  сума амортизованих відрахувань на повне відтворення об¢єкту,грн

Лпрt –річна величина лізингового відсотку,грн

Иt –індекс інфляції в році t

Т –період дії лізингового  договору

Інтегральний економічний ефект лізингодавача від реалізації

конкретної лізингвої  операції визначається:

          

          Т  

     Эл=П¢л - ∑(Реt+РТt+Нt – Вt)αt            (2.3)

               t=1    

П¢л –обща сума лізингових платежів за період дії лізингового до-говору приведена к першому року лізингу

Реt –єдиночасові витрати лізингодавача в році t,грн

РТt –поточні витрати лізингодавача в році t,грн

Нt –податки виплачувані лізингодавачем в році t,грн

Вt –виручка від реалізації майна ,повертаєма лізингодавачу  в році  t,грн

Ефективність  лізингової операції для лізингодавача можна визна-чити шляхом зіставлення общої суми,виплачуваноє по лізиноговій уго-ді,з ціною придбання майна в кредит чи ні.Вираховується це за формулою:

                              Т         

               Сл=П¢л+∑ (ПДВt – Нлt)αt             (2.4)

                              t=1  

Пдвt –сума ПДВ,нараховуєма лізингоодерхувачем в t році,грн 

Нлt –налогові пільги лізингоодержувача в році t,грн.

Використання на практиці предложених  методичних підходів при визначенні ефективності лізингу позволе правильно визначати ефек-тивність лізингу,як методу інвестування.

 

2.2. Проблеми лізингових  відносин.

 

В міжнародній практиці в  правовому відношенні лізинг отримав  оформлення 10 років тому в Оттаві.В  ній прийняли участь 44 держави включаючи  Росію та Україну.Прогнозуючи,що до кінця століття,доля лізингу в  обсязі світового експорту-імпорту  тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%.Так,наприклад ,в Японії щорічний приріст обся-гу лізингових платежів складає 25-40%,а річний обсяг лізингових дого-ворів Китаю перевищує 1млрд.дол.До 25% загального обсягу інвес-тицій в США,Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу ; в розвивающихся країнах темпи росту операцій по лізингу досягають 50% и більше. [   ].

Жорстка економічна криза,в  якій перебуває Україна , посилення  фіскальної функції податків,штучна стабілізація гривні,призводить до зменшення  фінансових ресурсів підприємств і  зниження палатоспро-можності населення.Усвою  чергу це не тілбки не допомагає  розвитку власного виробництва, навпаки –ще більше руйнує його.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприє-мства не зможуть вийти з економічної скрути.Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непев-ненність у стабільності політики держави,висока корумпованність усіх рівнів влади,та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції,то проблеми оновлення виробничого  апарату і виходу з кризи ніколи не буде розв¢язано Відомо,що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 міль¢ярдів доларів.Необхідно шукати і внутришні джерела.Ця пробле-ма може бути розв¢язана внедрінняи нової форми фінансових відно-син – лізингу. Справді,основні фонди на наших підприємствах спра-цьовані,на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурен-тноздатну продукцію.Так, по групі великих машинобудівних підпри-ємств спрацювання основних фондів становить 40-55%,а по найваж-ливішій для виробництва третій групі –робочі й силові  машини та об-ладнання –ще більше:64-87%.Ці підприємства збиткові та малорен-табельні і через це вони неможуть оновити основні виробничі фонди.

Спрацювання основних засобів обумовлено острою нехваткою  засобів і мізерно малими розмірами  отриманих підприємствами при-бутками.Аналіз показує,що останній етап сучасного оновлення основ-них засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 ро-ків тому.В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає около 80%.[    ]

Так,спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того,що підприємства позбавлені можливостей нарощу-вання своїх виробничих потужностей,тобто для вирішення цієї проб-леми необхідно переходити на систему лізингових відносин.

Про необхідність активізації  процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані.На підприємствах  галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично  зношене чи морально устаріле,40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років.Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить,що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріо-ритетні галузі народного господарства не обійтись.Для модернізації неефективних виробництв,за різними оцінками,потрібно від 170-300 млрд.доларів.

Так,у 1997 році на замовлення та під гарантію уряду України  захід-ною компанією було надано 300 комбайнів на умовах фінансового лізингу.

При цьому вона зробила  розрахунки мінімального строку дії  договорів виходячи з того,що амортизація 60% вартості комбайнів досягається  протягом 5 років при застосуванні прискореної амор-тизації.Договір фінансового лізингу був укладений 1.12.97р. Отже, очикувалось,що 1грудня 2002 року 300 комбайнів буде викуплено за залишковою вартістю як такі,що були у фінансовому лізингу.Але при затвердженні бюджету на 1998р. Верховна Рада прийняла коефіцієнт амортизації 0,6.Це означає,що тепер 60% вартості комбайнів амортизується протягом 7,8р. (замість 5).Одже,всі договори,укладені на 5 років як договори по фінансовому лізингу на відповідають вимозі закону -строк дії їх коротший, ніж строк,за який амортизується 60% вартості об′єкта лізингу.Це дає право податковій інспекції вважати такі договори недійсними та незаконними.Виникає питання:як бути в цій ситуації?.Лізингодавець стверджує,що він не може очикувати повного викупу комбайнів додатково 2,8 років,бо це йому фінансово вкрай не вигідно і відмовляється від продовження терміну дії договору.Текст діючого закону не передбачає ніяких рішень,тому можна ствер-джувати,що ситуація не врегульована законом та некерована.

Таким чином,враховуючи нестабільність у визначенні строків амор-тизації,не можна брати строки за основу для визначення виду договорів фінансового чи оперативного лізингу.Тому пропонується обрати більш стабільну та економічно обгрунтовану ознаку і виходити з того,яка сторона договору несе ризики втрати  об′єкта лізингу протя-гом дії договору.Така практика поширена в розвинутих країнах і визначається Конвенцією про міжнародний фінансовий лізинг.Також необхідно надати лізингоотримувачу право вирішувати,чи бажає він придбати об′єкт фінансового лізингу по залишковій вартості після закінчення дії угоди.Така пропозиція базується на тому,що в момент закінчення строку ринкова ціна об′єкту лізингу може змінитися настільки,що ′′залишкова вартість′′ буде більшою ніж ринкова нового подібного майна.