Критерії оцінювання санації та показники її ефективності

Водночас банкрутство не тільки «звільняє» економічну систему від неефективних підприємств, але й має важкі наслідки. Економічні збитки суспільства від банкрутства неспроможних суб’єктів господарювання полягають у порушенні стабільності економічного розвитку. Це відбувається внаслідок порушення цілісності економічної системи суспільства. У цій системі кожне підприємство має складну мережу господарсько-економічних відносин, виступаючи з одного боку суб’єктом попиту на засоби виробництва, а з іншого

-  суб’єктом пропозиції товарів, робіт, послуг. Внаслідок банкрутства одного з підприємств в цій мережі порушується цілісність такого ланцюжка і збитки має не тільки сам банкрут, але і його партнери. Це призводить до непродуктивного функціонування зосереджених тут виробничих ресурсів як частки продуктивних сил суспільства.

Соціальні збитки та втрати суспільства від банкрутства неспроможних суб’єктів господарювання полягають у зростанні рівня безробіття і, відповідно, витрат держави на різні види соціальної допомоги. Крім того, суспільні втрати проявляються у падіння ефективності функціонування найважливішого суспільного ресурсу - людського капіталу, а також у психологічній дестабілізації суспільства, що може посилити соціальну напругу.

Збитки та втрати суспільства від банкрутства неспроможних та неефективних суб’єктів господарювання породжують проблему мінімізації негативних соціально-економічних та політичних наслідків, що послаблюють продуктивний потенціал суспільного виробництва і зумовлюють соціальну дестабілізацію [2, 121-123]. Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми можемо назвати застосування механізму фінансової санації. Фінансова санація виступає як комплекс заходів відновлення фінансового стану підприємства.

Ситуація, що склалася, пояснюється низьким рівнем розробки теоретичних та практичних питань інституту санації. Одним з таких питань є питання, пов’язане з визначенням критерію оцінки ефективності санаційних заходів.

Проблема оцінки ефективності результату виконання певних санаційних заходів є досить складною задачею з точки зору формування критеріїв цієї оцінки та вибору адекватних методів. Суть завдання оцінки ефективності якогось результату передбачає комплексний аналіз якісних та кількісних змін, що відбулися внаслідок впливу певних дій [4, 66-67].

Дослідження показали, - сьогодні існує декілька груп методів, які можуть бути використані для оцінки ефективності санаційних заходів (Рис. 1.1).

Рис. 1.1 - Класи методів, які використовуються для оцінки ефективності

санації

При оцінці ефективності санації найчастіше застосовуються кількісні методи. Економіко-статистичні методи та методи фінансово-економічного аналізу в основному базуються на принципі «витрати-вигоди» і передбачають розрахунок таких показників, як термін і показники окупності санаційного

проекту, рівень фінансових та інших ризиків, показники фінансового стану підприємства (ліквідність, платоспроможність, прибутковість, автономність тощо). Ці методи найчастіше використовуються при виборі санаційних проектів та аналізі потенційної ефективності, але не враховують складний механізм причинно-наслідкових зв’язків і якісні показники. Економіко-математичні методи та моделі дозволяють оцінити показники ефективності санації і виявити можливі важелі управління цим процесом, визначити міру їхнього впливу на результати санації, дати прогнозні характеристики.

Якісні (експертні) методи використовуються у разі оцінці якісних ефектів, які не підлягають вимірюванню формальними способами (наприклад, при оцінці синергетичного ефекту, залежності від різних сфер внаслідок санації). Такі методи не дають змогу врахувати кількісні показники ефективності санації, що робить оцінку відносною і залежною від думки експертів.

На сьогодні значний інтерес представляє розробка комплексних (змішаних) методів, які засновані на спільній обробці якісних та кількісних даних. Існує низка підходів до обробки подібних показників (методи непараметричної статистики, аналіз відповідності, методи аналізу нечітких множин, методи шкалування). Дані методи дозволяють використовувати якісні та кількісні показники одночасно, дають узагальнену оцінку ефективності санації з певною ймовірністю. Також ці методи зручні у користуванні для оцінки ефективності санаційних заходів за відсутності недостатності статистичної бази з банкрутства і санації підприємств певної галузі [5, 158-160].

Аналіз наукових джерел показав, що наразі існують різні критерії ефективності санаційних заходів.

На мою думку, визначений Законом критерій ефективності санації відновлення платоспроможності боржника - є досить вузьким і не в повній мірі відповідає цілям проведення оздоровчих заходів. При цьому платоспроможність вважається відновленою за відсутністю ознак банкрутства [6].

Я вважаю, що успішне застосування санаційних заходів дозволяє досягти основних цілей санації, до яких відноситься покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення; поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємства; скорочення усіх видів заборгованості; поліпшення структури оборотного капіталу; формування фондів фінансових ресурсів для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру [7, 145].

Варто наголосити, що у довгостроковому періоді застосування процедури санації на підприємствах повинно забезпечувати конкурентоспроможність, фінансову стійкість, інвестиційну привабливість і, як наслідок, зростання ринкової цінності суб’єкта господарювання.

Вітчизняні автори (Терещенко О.О., Карпунь І.Н., Череп А.В., Мозенков О.В., Бланк І.А.) зазначають, що ефективність санації визначається на основі співставлення результату чи ефекту діяльності з витраченими для його отримання ресурсами, тобто виходячи з самого визначення «ефективність» [8, 146]:

Ефективність санації = Результати/ Ресурси (витрати  на проведення)      (1)

Витрати на здійснення санації визначаються шляхом розробки спеціального бюджету (бюджету санації). Принципово ці витрати можуть визначатися як інвестиції санатора в підприємство з метою отримання прибутку у наступному періоді.

Такий підхід дозволяє застосувати для оцінки ефективності санації ті самі методи, які використовуються при оцінці ефективності реальних інвестицій [9, 320].

Оцінка ефективності проведення санації підприємств тісно пов’язана також з питанням антикризового управління з діагностики їхнього банкрутства, яке у сучасній економічній літературі багато авторів вважають одним із центральних питань економічної науки. Вітчизняними дослідниками розроблено методи прогнозування фінансової неспроможності і банкрутства. Одним із них є модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємств, запропонована О.О. Терещенком на підставі застосування методології дискримінантного аналізу фінансових показників вибіркової сукупності підприємств. Особливістю і водночас перевагою цієї моделі є те, що вона враховує вітчизняні умови господарювання.

О.Терещенко стверджує, що успішному застосуванню методології дискримінантного аналізу для прогнозування банкрутства вітчизняних підприємств стає на заваді істотна проблема, пов’язана з тим, що деякі показники фінансової звітності суб’єктів господарювання є викривленими (проблематика «подвійної бухгалтерії»). Це стосується перш за все показників витрат, прибутковості, рентабельності. Прагнення підприємств приховати реальні доходи від оподаткування призводить до того, що реальні показники не мають нічого спільного з тими, які випливають з фінансової звітності. Тому при визначенні системи показників для дискримінантного аналізу необхідно враховувати ті показники фінансової звітності, значення яких найбільш реальні, тобто ймовірність маніпуляцій якими є мінімальною. За результатами проведеного дослідження Терещенко О.О. вивів дискримінантну модель інтегральної оцінки фінансового стану, яка враховує такі показники: коефіцієнт покриття, коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), оборотність вкладеного капіталу, коефіцієнт рентабельності операційних продажів за Cash­flow; рентабельність активів за Cash-flow; коефіцієнт оборотності позикового капіталу. Також науковець рекомендує у неоднозначних випадках застосовувати експертні методи аналізу, в рамках яких аналізується динаміка основних абсолютних показників фінансового стану підприємства. До таких показників відносяться: валюта балансу; робочий капітал, або чистий оборотний капітал; обсяг виручки від реалізації; величина чистого прибутку (збитків); чистий грошовий потік від операційної діяльності [12, 40-44].

На мою думку, застосування цієї моделі є доречним для оцінки ефективності санаційних заходів. Розрахувавши значення інтегрального показника за цією моделлю після і до проведення санації та порівнявши їх, можемо визначити як змінився фінансовий стан підприємства та його схильність до банкрутства. Чим більше до оптимального стану показники поточної фінансово-економічної діяльності підприємства внаслідок виконання програми санації, тим більше значення інтегрального показника і, відповідно, вище ефективність санації.

Покропивним С.Ф. розроблено власну систему показників, які оцінюють ефективність санаційних програм. Вони характеризують виробництво та прибуток, імпорт, конкурентоспроможність підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Автором пропонуються критерії, за якими санаційну програму можна оцінити як оптимальну, прийнятну або безперспективну [13, 504].

Показниками, запропонованими Покропивним С.Ф. для оцінки конкурентоспроможності підприємства, є частка експортної продукції у загальному обсязі виробництва підприємства і співвідношення індексу обсягів продажу у вартісному виразі та аналогічного галузевого показника. Ми вважаємо, що з метою визначення ефективності санації окрім зазначених показників доцільно обчислювати інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства, який враховує: частку продукції підприємства у загальному обсязі продажів на ринку та темпи зростання (зменшення) цієї частки [14].

Зростання конкурентоспроможності підприємства свідчитиме про зміцнення його позицій на ринку, здатності використовувати ресурси ефективніше, ніж конкуренти і, відповідно, доцільності застосування санаційних заходів, які спричинять такі зміни. Стійке положення підприємства на ринку є одним з головних чинників залучення інвестицій для подальшого розвитку.

На жаль, обчислення такого узагальнюючого показника ефективності санації як зростання ринкової вартості підприємства, щодо якого застосовувались санаційні заходи, в умовах нерозвиненості ринку цінних паперів України досить важко.

Отже, методи оцінки ефективності санації, які застосовуються сьогодні засновані в основному на кількісному аналізі фінансово-господарської діяльності підприємств. У майбутньому у практиці повинні широко застосовуватися змішані методи, які враховуватимуть також і якісні параметри. Цей напрямок потребує подальшого дослідження та удосконалення.

Розділ 2. Оцінка ефективності санації підприємства

2.1. Аналіз показників фінансового стану ПАТ „Ланнівський молочноконсервний комбінат”

Приватне акціонере товариство „Ланнівський молочноконсервний комбінат” займається виробництвом молочних консервів у с. Ланна Карлівського р-ну Полтавської області. Основними напрямками діяльності підприємства є: виробництво молочних консервів, виробництво молочних продуктів. Загальна чисельність персоналу складає 307 чоловік.

Перш, ніж перейти до розрахунків конкретних показників по обраній темі курсової роботи, хотілося б надати загальну характеристику досліджуваного об’єкта роботи.

Аналізуючи показники за 2009-2011р.р., ми бачимо, що дохід від реалізації зріс порівняно з 2009р. Натомість, валовий прибуток зменшився, а у 2011р. взагалі досягнув збитку. Теж саме можна сказати про чистий збиток підприємства, який з кожним роком стає все більшим. З даної таблиці також видно, що на ПАТ «Ланнівський молочноконсервний комбінат» відсутні власні ресурси, які необхідні для формування оборотних коштів. Аналізуючи далі показники, можна сказати, що підприємство не має здатності розраховуватись по своїм зобов’язанням ні за рахунок наявних грошових коштів, ні за рахунок оборотних активів, ні за рахунок власних фінансових ресурсів, так як за аналізований період немає жодного коефіцієнта ліквідності, коефіцієнта покриття і коефіцієнта фінансової стійкості, що відповідали б нормативним значенням (>0,2; >1;>1відповідно) ( Додаток 1).

Але на противагу всім негативам, значно скоротився період між вкладанням коштів в запаси та отриманням їх від реалізації готової продукції (на 31 день). До того ж можна сказати, що підприємство не відразу розраховується за отримані запаси і інші матеріали зі своїми постачальниками, так як використовує ці кошти у своєму обороті. Негативна динаміка показників коефіцієнта автономії свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. До того ж на підприємстві значний ступінь зносу обладнання.

Багато економістів вважають платоспроможність головною умовою фінансової стійкості підприємства. Платоспроможність прийнято виміряти трьома основними коефіцієнтами: коефіцієнт ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття і загальний коефіцієнт покриття (або коефіцієнтами поточної ліквідності).

Розрахуємо і проаналізуємо показники платоспроможності для ПАТ "Ланнівський молочноконсервний комбінат"                                       Таблиця 2.1.

Розрахунок показників платоспроможності за (2009-2011 р.р.), грн.