Кредитні спілки

Рис2.3Динаміка залучення внесків членів кредитних  спілок на депозитні рахунки за 2099-2011рр.

     Таким  чином,  дані  рис.  8  свідчать  про  те,  що  за  2011  рік  обсяги залучень  внесків    членів  кредитних  спілок  на  депозитні  рахунки становить  49,2%   і  65,7%  обсягів  залучень минулого року. Таким чином обсяг внесків членів кредитних спілок на депозитні рахунки скоротився на 16,5 %.

  Станом на І квартал 2011 року на ринку фінансових послуг домінують кредитні спілки, активи яких становлять від 1 до 5 млн. грн. (29%). Значну частку ринку (18%) займають кредитні спілки з розміром активів 150-500 тис. грн. Частки кредитних спілок з активами від 5 до 10 млн. грн. та понад 10 млн. грн., є незначними та становлять 7% та 6% відповідно . Таким чином можна зробити висновок  кредитні спілки з невеликими обсягами активів (менше 50-150 тис. грн.) займали за членством лише 1,6%, у той самий час питома вага їх активів становила лише 0,4%; спілки із середніми розмірами активів (150-500 та  500-1000тис. грн.) за кількістю членів кредитних спілок охоплювали 8,2% сегменту ринку, а їх активи становили 4,2%; щоправда позитивним є той факт, що частка великих кредитних спілок (активи яких становлять від 1 до 5 млн. грн.) становила за членством – 27,8%, а за активами – 19,5%; частка кредитних спілок з активами 5-10 млн. грн. – 16,5% та 13,8% відповідно.

       З вище наведеної інформації можна зробити висновок що ринок  кредитних спілок протягом 2011 р характериз4ється скороченням кількості учасників. Також спостерігається зменшення кількості учасників що мають  внески на депозитних рахунках спілки чи діючі кредитні договори В той же час відбувається зростання балансової вартості  власного капіталу із 765,8млн.грн до1117,3млн.грн.

Спост6ерігається погіршення якості кредитного портфелю за підсумками 2010 року,однак 2011 році ми можемо спостерігати обернену ситуацію а саме зменшення обсягів наданих кредитів членам кредитних спілок супроводжувалась покращенням їх якості. Так протягом 2010-2011 р кількість  прострочених та безнадійних кредитів скоротилась 33349,5 до 2654,5 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІV

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ 

       4.1 Світовий досвід розвитку кредитних спілок

     За  даними Всесвітньої ради кредитних спілок , вона об’єднує рухи кредитних спілок із 57 країн, із 150 мільйонним членством та 894  мільярдами доларів в активах. Найбільш потужні кредитні спілки в США − 8879 кредитних спілок (активи близько 694 млрд. дол.), Канаді − 548  кредитні спілки (78 млрд. дол.). В Україні ж кредитний рух тільки відроджується (з 1993 року) і поступово набирає силу. Нині кредитні спілки в Україні на фоні економічної кризи переживають ті ж „хвороби росту”, з якими стикались їх колеги у всьому світі, але які успішно подолали. [6]         Ми маємо наслідувати успішний досвід інших країн, таких як Великобританія, Австралія, Польща з розвиненою кредитною кооперацією. Приємно бачити, що в цих країнах спілки є важливими стратегічними партнерами та цікавими клієнтами банків. Розвиток кредитної кооперації в цих країнах сприяв послабленню монополії фінансових посередників та організації ефективного економічного самозахисту через самозабезпечення необхідними фінансовими послугами.             У США та Великобританії кредитні спілки мають єдиного з банками регулятора. В Україні ж Нацбанк і Держфінпослуг не тільки дві різні структури, вони ще й політику проводять абсолютно різну. [6]   Особливу увагу привертае мексиканський досвід побудови кредитної кооперації. Своїми успіхами в цій сфері особисто ділився колишній президент Мексики Вісенте Фокс, поставивши мету зробити фінансові послуги доступними для бідних, він реформував законодавство для кредитних спілок і зробив їх важливою ланкою в фінансовій системі Мексики. [6]            

     4.2 Шляхи вдосконалення діяльності кредитних спілок в Україні

     В Україні кредитні спілки, незважаючи на те, що після їх відновлення минуло небагато часу, поступово завойовують свою нішу на ринку кредитів населенню. Останніми роками в розвитку таких спілок спостерігаються як позитивні, такі негативні тенденції.   негативами в розвитку кредитних спілок є: [5]   наявність "сірого" сектору, велике число "жевріючих" кредитних спілок, порушення кооперативних принципів у діяльності значної кількості кредитних спілок;         недосконала структура кредитного портфеля, політика формування та управління активами й пасивами, відповідні процентні ставки, недостатнє впровадження нових видів послуг і ринкових інструментів, відсутність узгодженої довготермінової ринкової стратегії;          недостатній доступ до дешевих і довгих ресурсів, неналежне сервісне супроводження, відсутність механізмів підтримання фінансової стабільності кредитних спілок та гарантування вкладів їх членів, низький рівень системної інтеграції кредитних спілок у режимі саморегулювання.        Функціонування кредитних спілок ускладнюється також через неврегульованість питань нагляду і контролю за їх діяльністю. Незначними наглядовими функціями наділені Національний банк України та Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. З огляду на зазначену проблему доцільно зобов’язати контролюючі органи проводити на підставі звітності розрахунок показників, які характеризують стан кредитних спілок, та виносити рішення рекомендаційного характеру щодо усунення виявлених недоліків. При цьому контролюючий орган повинен тісно співпрацювати з Національною асоціацією кредитних спілок України [10].   Головною проблемою функціонування кредитних спілок в Україні є недосконалість законодавчо-нормативного середовища й закріплення кооперативної природи кредитних спілок. Оптимальним розв’язанням цієї проблеми є внесення змін до нормативно-правових актів, які регламентують діяльність кооперативних неприбуткових товариств та кредитних спілок.       Згідно з Концепцією розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України, серед найважливіших факторів і тенденцій, що стримують розвиток кредитних спілок можна виділити:      недосконалість законодавства, що регулює діяльність суб’єктів системи кредитної кооперації, зокрема значна обмеженість можливостей кредитних спілок у наданні фінансових послуг їх членам та юридичним особам;

     недостатній для належного виконання їхніх  зобов’язань перед членами рівень капіталізації;

     недостатня поінформованість населення про діяльність кредитних спілок;

  концептуальна невизначеність на тривалу перспективу;

  збільшення  концентрації ринку кооперативного кредитування;

     наявність у кредитному портфелі кредитних  спілок переважної кількості короткострокових кредитів;

  порівняно незначні строки кредитування;

     відсутність діючої інфраструктури фінансової й  технічної підтримки ефективної діяльності кредитних спілок;

     відсутність ефективного механізму захисту  прав членів кредитних спілок, у  тому числі гарантування вкладів;

  існування значної кількості кредитних  спілок, що у своїй діяльності не дотримуються основних принципів міжнародного кооперативного руху й вимог щодо захисту прав їх членів;

  низький рівень професійної діяльності й  технічної оснащеності переважної більшості кредитних спілок тощо[11].

     Для комплексного вирішення питань, які  постали перед кредитними спілками, необхідно:

1. Запровадити на державному й регіональному рівнях системи стабілізації та фінансового оздоровлення кредитних спілок;
2. Створити систему страхування і гарантування вкладів від фінансових ризиків;
3. Ініціювати створення бюро кредитних історій для формування єдиної бази позичальників, що надасть можливість знизити частку прострочених і неповернених позик;
4. Прискорити процес формування потужних асоціацій, діяльність яких сприятиме розробці й запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності кредитних спілок;
5. Запровадити жорсткішу систему нагляду та контролю дотримання й виконання основних показників діяльності кредитних спілок;
6. Сформувати установи сервісної інфраструктури, які повинні надавати послуги кредитним спілкам і об’єднанням кредитним спілкам у сфері навчання, консультаційного супроводження [9].

Крім  того, дуже важливою є проблема захисту  кредитних спілок від збитків, пов’язаних і несвоєчасним поверненням чи неповерненням  кредитів. Розв’язання даної проблеми полягає у створенні регіональних, а згодом і загальнодержавної системи ведення кредитних історій позичальників – бюро кредитних історій.  
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

     Кредитними спілками називаються кооперативні фінансові установи, які займаються кредитуванням своїх членів.    Членами кредитних спілок є ті люди, які ці спілки створюють і ними керують. Як правило, членів кредитних спілок об'єднують якісь спільні інтереси вони разом працюють, поруч живуть і т.д.   Основне завдання будь − якого кредитного rкооперативу − надати своїм членам надійне і зручне місце для заощадження своїх фінансів і для отримання кредитів на вигідних умовах.    Іншими словами, кредитні спілки − це колективи людей, які зібралися для того, щоб позичати один одному гроші під відносно низькі відсотки.          Як правило, кредитні спілки пропонують більш вигідні умови для своїх членів, ніж банки для своїх клієнтів. Це робить кредитні спілки прямими конкурентами банків.       Для   того,  щоб   кредитні   спілки  України   змогли   зайняти належне   їм   місце   серед   суб’єктів   фінансового   ринку   та   повною   мірою задовольняли потреби населення у фінансових послугах необхідно створити відповідну законодавчу базу для  їх діяльності.  За такої  умови кредитні спілки зможуть стати повноправними   суб’єктами  фінансового   ринку.  Слід   зауважити,  що розвиток кредитних спілок, як громадських організацій, залежить насамперед від громадян нашої країни, від того, наскільки швидко вони переконаються в доцільності та ефективності розвитку цих структур в Україні. Розв’язання   більшості   назрілих   проблем   щодо   кредитних   спілок сьогодення занурене своїм корінням у минуле.   Тому,  розглядаючи сучасні глобальні  проблеми  соціально-економічних перетворень  в країні,  доцільно звертати увагу й на проблеми локальні – зокрема кредитних товариств.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Законом України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 року №2908-III

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із наступними змінами і доповненнями

3. Розпорядження Держфінпослуг від 22 червня 2004 року № 21  “Про затвердження Положення  про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових послуг                         

4. Положення  «Про реєстрацію кредитних спілок», затверджене розпорядженням Держаної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11.11.2003 р. №115.

5. Тернівський Т Кредитні спілки були, є і будуть Українська перспектива 2010 №25 с,4

6. Катерина Лебедєва Фенікс Вихід - є! Кредитні спілки: закордон нам допоможе №3 від 30.01.2010

7. Основні показники діяльності кредитних спілок за 2008р., 2009, 2010 рр. // Офіційний сайт ДКРРФП www.dfp.gov.ua

8. Інформація про діяльність кредитних спілок в Україні // http://www.ukrcu.kiev.ua

9. Ільченко Л.В. До проблеми використання потенціалу кредитних спілок у забезпеченні економічного зростання: сучасна практика і реалії України // Економіка та держава. – 2009. – № 1. – С. 66-69

10. Гавриленко О.Ю. Кредитні спілки в Україні: Проблеми розвитку та умови підвищення ефективності управління діяльністю // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 1 (11). – С. 29-32

11. Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 року, № 321-р // Офіційний вісник України від 21.06.2006 р. – ст. 1731

12. Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). – К.: Глобус, 1998. – 330 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДОДАТОКА 

РЕЙТИНГ НАЙКРАЩИХ КРЕДИТНИХ СПІЛОК