Кредитні спілки

ВСТУП 

     На  сучасному етапі розвитку суспільства  в умовах фінансових труднощів ефективним джерелом фінансового забезпечення індивідуального споживання та розвитку підприємницької активності громадян, як переконує вітчизняний та зарубіжний досвіт, стають кредитні спілки.

     Історія розвитку кредитних відносин в Україні  складалась на базі тих кредитних  відносин, які існували в Радянському  Союзі. У галузі фінансів перехід від планової до ринкової системи господарювання здійснювався швидше, ніж в інших сферах життя нашої країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс – гроші.

     Після проголошення незалежності України  почався процес відродження кредитних  спілок як однієї із форм фінансової кооперації. Тим самим розпочато відтворення кооперативного сектора нашої економіки в русі історичних кооперативних традицій українського народу. Сьогодні кредитні спілки вже об’єднують понад 2 млн. громадян України. При цьому, кожна гілка української кооперативної системи має свою специфіку і свої проблеми. Але одна проблема є спільною – це відсутність розуміння як серед широких верств населення так і серед законодавців і урядовців правильного сприйняття самої кооперативної ідеї як ефективного інструменту самоорганізації та самодопомоги населення. На думку багатьох вітчизняних економістів, в сьогоднішніх умовах кооперативні форми об’єднання людей, здатні суттєво вплинути як на економіку держави, так і на соціальний захист населення України, що опинилося в структурних економічних та соціальних умовах.

     Вище відмічене обумовлює актуальність і вибір теми індивідуального завдання.        Метою дослідження є вивчення суті кредитної спілки, як унікальної форми фінансової взаємодопомоги та самозахисту, аналіз її фінансової діяльності і активізації посередницької діяльності на ринку фінансових послуг.

     Досягнення  поставленої мети зумовило вирішення наступних завдань:

     описати загальні принципи функціонування кредитних  спілок у світі;

     розглянути  особливості фінансової діяльності кредитних спілок;

     проаналізувати  розвиток кредитних спілок в Україні;

проаналізувати  досвіт розвитку кредитних спілок за кордоном;

запропонувати шляхи удосконалення функціонування кредитних спілок в Україні

     Предмет дослідження − це основи функціонування кредитних спілок, показники їх діяльності та динаміка розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І

ХАРАКТЕРИСТИКА  КРЕДИТНИХ СПІЛОК 

1. Історія виникнення кредитних спілок

 

     Кредитні  спілки як форма самоорганізації  населення у галузі фінансів виникли  у країнах Західної Європи в середині ХІХ століття як реакція простого народу на погіршення життя, викликане загостренням проблем капіталістичного способу виробництва. Це був період активних пошуків додаткових джерел фінансових ресурсів, необхідних для задоволення потреб населення й прискореного розвитку промислового виробництва. [12, с. 46]

     В Україні перші організації фінансової взаємодопомоги та економічного самозахисту населення з'явилися у 60 − х роках ХІХ сторіччя у формі ощадно − позичкових і кредитних товариств, які розвивались надзвичайно швидкими темпами, полегшуючи життя широких верст населення. [12, с. 46]

     Перша кредитна спілка на Україні була створена в 1862 році   одескими ремісниками.

     Кредитне  та ощадно − позичкове товариства могли надавати позички виключно своїм членам. Кожному члену товариства, виходячи з його благонадійності та довіри до нього, визначалась максимальна сума кредиту, який міг би бути йому виданим незалежно від наданого забезпечення, кількості та видів позичок. Окремо встановлювалась сума позички, яка могла бути видана під довіру. Встановлений ліміт кредитування записувався в розрахункову книжку члена. [12, с. 31]

     На  початку 20 століття в Україні існувало більш ніж три тисячі кредитних  спілок, які об'єднували понад 200 тис. осіб. Трагічним періодом для української кредитної кооперації були часи комуністичної диктатури, яка 1930 року розграбувала та знищила кредитну кооперацію у східній Україні, а 1939 року − у західній Україні. Лише після проголошення незалежності держави почалося відродження сектора. [12, с. 46]

     23 січня 2002 року набув чинності закон про кредитні спілки. Він визначив кредитну спілку як неприбуткову організацію, засновану фізичними особами, професійними спілками та їх об'єднаннями для задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків. [12, с. 46] 

     1.2 Сутність кредитної спілки як  фінансової установи 

     Кредитна  спілка − це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки [1]

     Кредитна спілка утворюється на основі об’єднання громадян за професійною, територіальною чи іншою ознакою, яка зазначається в статуті кредитівка і є визначальною при прийнятті її нових членів. На початку створення учасників кредитівки має бути не менше 50 осіб, які шляхом здійснення вступних, обов’язкових або додаткових внесків формують її початковий капітал. На відміну від підприємницьких структур, де розмір капіталу є визначеним і відносно великим, капітал кредитівки не є фіксованим і збільшується за рахунок вступу нових членів.

     Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитівки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників кредитівки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід.         Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори, на яких з числа їх учасників формують: [1]

     спостережну раду, яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, що скликаються раз на рік;   ревізійну комісію, яка контролює фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;          правління кредитної спілки, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю;       кредитний комітет − орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки.          За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.        Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитівки − всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитівки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.      Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг         Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку − банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки.               

РОЗДІЛ ІІ 

ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КРЕДИТНИХ СПІЛОК 

     Діяльність  кредитних спілок регламентується  Конституцією України, Цивільним кодексу  України, Господарським кодексу  України Законом України "Про  кредитні спілки" від 20 грудня 2001 року №2908−III, а також Концепцією розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. № 321−р. та інших нормативно-правових актів. 

     2.1 Особливості формування капіталу 

     Кредитні  спілки в усіх країнах світу створюються  людьми для самозабезпечення різноманітними фінансовими послугами, головною з яких є позика. Для того, щоб мати можливість надавати таку послугу кредитна спілка формує власний капітал. Історичний досвід багатьох країн показує, що капітал створюється за рахунок різних джерел, основним з яких були обов’язкові та необов’язкові внески членів, банківські кредити, державні кредити та субсидії, вклади та пожертвування фізичних та юридичних осіб.

     Майно кредитної спілки формується за рахунок:[1]

     вступних, обов’язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки;

     плата за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів  від провадження інших видів  статутної діяльності;

     дохід від придбаних кредитною спілкою  державних цінних паперів;

     грошових  та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

      інших надходжень, не заборонених законодавством.

     Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до свого статуту [1]

     Капітал кредитної спілки складається з  пайового, резервного та додаткового  капіталів, а також залишку нерозподіленого  доходу спілки і не може бути менше 10 відсотків від суми її загальних зобов’язань.

     Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.[1]

     Розмір  обов’язкового пайового внеску є  однаковим для всіх членів кредитної  спілки та встановлюється у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки, як фіксована сума. Для об’єднаної кредитної спілки розмір обов’язкового пайового внеску може бути встановлений у відсотках до загальної суми активів кредитних спілок.[1]

     Підставою для повернення обов’язкового пайового внеску є припинення членства у кредитній спілці.

     Режим залучення додаткових пайових внесків  встановлюється положення про фінансове  устаткування кредитною спілкою.

     Підставою для повернення додаткового пайового внеску є припинення членства у кредитній спілці. За письмовою заявою члена кредитної спілки додаткові пайові внески мають бути повернені або спрямовані на погашення кредиту за умови дотримання кредитною спілкою нормативів достатності капіталу кредитної спілки.

     Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.

     Джерелом  формування резервного капіталу кредитної спілки є:[1]

1. вступні внески членів кредитної спілки;
2. частина доходу кредитної спілки до моменту досягнення ним не менше як 15% від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки;
3. інші джерела, перелік яких визначено статутом кредитної спілки.

     Розмір вступного внеску є однаковим для всіх членів кредитної спілки та встановлюється у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки, як фіксована сума. Вступний внесок повністю спрямовується на формування резервного капіталу та є власністю кредитної спілки. [1]

     При ліквідації спілки залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України. [1]

     Додатковий  капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів кредитної спілки, благодійних внесків  фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів. Нарахування плати та розподіл доходу на ці внески не здійснюється. Додатковий капітал може бути використаний на покриття збитків. Підставою для повернення цільового внеску членів кредитної спілки з додаткового капіталу є припинення членства у кредитній спілці. [1]

     У разі ліквідації спілки залишок додаткового  капіталу зараховується до Державного бюджету України. [1]

     За  підсумками фінансового року нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки, розподіляється між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів) у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки. [1]