Контрольная работа по "Финансам предпринимательства"

Поточне фінансове планування є конкретизацією перспективного плану на плановий рік з розбивкою по кварталам. Основними завданнями поточного фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними ресурсами;
• встановлення раціональних фінансових відносин з діловими партнерами (в т.ч. з банками);
• визначення шляхів ефективного вкладання капіталу;
• визначення оцінок ефективності використання капіталу;
• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку. Поточне фінансове планування спрямоване на розв’язання таких конкретних задач:
• які грошові кошти необхідні підприємству;
• які джерела їх надходження;
• як повинен здійснюватись розподіл прибутку та його використання;
• як забезпечується збалансованість доходів і витрат;
• як забезпечується збалансованість грошових потоків.

Складання фінансового  плану за звичай відбувається в три  етапи:

• аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року;
• розгляд та аналіз виробничих, маркетингових показників планового періоду;
• розробка проекту фінансового плану.

Основним інструментом поточного фінансового планування є планові бюджети. Згідно з сучасним трактуванням, плановий бюджет - це короткостроковий плановий кошторис коштів (ресурсів), які є в розпорядженні підприємства для виконання визначених функцій і завдань у межах загально фірмового планування.

Фінансовий  план підприємства може містити такі документи бюджетного характеру:

• прогноз грошових надходжень і видатків;
• прогноз доходів і витрат операційної та іншої діяльності;
• прогнозний баланс активів і пасивів підприємства.

Маржинальний аналіз плану операційної  діяльності. Цей

розділ поточного  фінансового плану спрямований  на характеристику ділової активності і здатності отримувати прибутки в сфері основної операційної діяльності з виробництва і реалізації продукції підприємствами виробничої сфери.

 

Цей підхід має  в основі метод суми покриття постійних  витрат (або за іншою назвою - метод маржинального прибутку) і його методичні особливості вимагають залучення додаткових даних, що не входять до звіту про фінансові результати. Це, зокрема, стосується класифікації операційних витрат підприємства на постійні і змінні. Сума до покриття постійних витрат (маржинальний прибуток) – це чиста виручка від реалізації продукції з відрахуванням змінних витрат, отже вона містить постійні витрати та прибуток.

Наочне представлення  економічного змісту категорій постійних  витрат, змінних витрат, маржинального  прибутку, на яких ґрунтуються аналітичні коефіцієнти, дає наведена нижче графічна модель.

Зокрема, в маржинальному аналізі ефективності рекомендуються такі відносні показники:

• коефіцієнт здатності до покриття постійних витрат;
• коефіцієнт покриття постійних витрат;
• сила впливу операційного важеля;
• коефіцієнт «запасу міцності (або надійності)» .

Поточне планування спрямоване на деталізацію довгострокових планів, що здійснюється за допомогою бюджетування.

Бюджет —  це план майбутніх операцій, виражений  у кількісних (переважно в грошових) вимірниках на бюджетний період

Бюджетування  — це процес планування майбутніх операцій підприємства й оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів

Бюджетування  здійснюється в двох напрямках:

• перший напрямок — це підготовка функціональних бюджетів (бюджетів підрозділів підприємства);
• другий напрямок — це розробка стандартів (норм) витрат на виробництво окремих виробів (або послуг).

Процес  бюджетування включає такі основні  стадії:

• Доведення основних напрямків політики компанії до відома осіб, що відповідають за підготовку бюджетів.
• Визначення обмежувальних факторів (потужність підприємства, попит на продукцію).
• Підготовка бюджету продажу.
• Попереднє складання бюджетів.
• Обговорення бюджетів з вищим керівництвом.
• Координація й аналіз обговорених бюджетів.
• Затвердження бюджетів.

Існує два підходи до складання бюджетів:

1. прирістне бюджетування — це складання бюджетів на основі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді;
2. бюджетування «з нуля» — це метод бюджетування, при якому розраховуються заплановані витрати так, ніби то діяльність здійснюється вперше.

На основі бюджетів усіх підрозділів готується зведений бюджет підприємства, що включає дві групи бюджетів: операційний і фінансовий.

Зведений бюджет — це сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції всіх підрозділів  підприємства

Операційні бюджети — це сукупність бюджетів витрат і доходів, що забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток, що є узагальнюючим у цій групі бюджетів

У групу  операційних бюджетів входять: бюджет продажів, бюджет запасів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет прямих витрат на оплату праці, бюджет виробничих накладних витрат, бюджет собівартості готової продукції, бюджет собівартості реалізованої продукції, бюджет витрат на збут, бюджет витрат на управління, бюджетний звіт про прибуток.

Фінансові бюджети — це сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки і фінансовий стан підприємства

У групу  фінансових бюджетів входять: бюджет капітальних вкладень, бюджет коштів, бюджетний баланс.

Види бюджетів

Види  бюджетів:

Бюджет продажу — бюджет, що містить інформацію про запланований обсяг продажу, цін й очікуваного доходу від реалізації кожного виду продукції.

При розробці застосовується комплексний підхід, що включає дослідження ринку, статистичну інформацію і прогнози фахівців про економічний розвиток галузі і економіки в цілому. Одночасно розробляється графік очікуваних надходжень від реалізації продукції.

Бюджет виробництва — виробнича програма, яка визначає запланований обсяг номенклатури і обсяг виробництва продукції в бюджетному періоді.

Обсяг виробництва = Обсяг продажу + Запас готової  продукції

на кінець періоду - Запас готової продукції на початок  періоду.

Бюджет використання матеріалів — плановий документ, що визначає кількість і номенклатуру матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми бюджетного періоду.

Бюджет придбання  матеріалів — плановий документ, що містить розрахунок кількості матеріалів, які необхідно придбати в бюджетному періоді.

Обсяг закупівлі  матеріалів на кінець періоду = Виробничі  потреби в матеріалах + Необхідний запас матеріалів на кінець періоду - - Початковий запас матеріалів.

Бюджет  прямих витрат на оплату праці — плановий документ, у якому визначені витрати на оплату праці, необхідні для виробництва товарів або послуг за бюджетний період.

Складається на основі бюджету виробництва і  встановлених технологічних норм праці на одиницю продукції і тарифної ставки робітників відповідної кваліфікації.

Бюджет  собівартості виготовленої продукції — плановий документ, у якому проведений розрахунок собівартості продукції, що передбачається виготовити в бюджетному періоді.

Бюджетна собівартість виготовленої продукції визначається на основі бюджетів використання прямих матеріалів, прямих витрат на оплату праці і виробничих накладних витрат з урахуванням запланованих залишків незавершеного виробництва.

Бюджет  собівартості реалізованої продукції — плановий документ, що містить розрахунок собівартості продукції, що передбачається реалізувати в бюджетному періоді.

Бюджет собівартості реалізованої продукції складається  на основі бюджетів запасів готової  продукції і собівартості виготовленої продукції.

Собівартість  реалізованої продукції = Залишок готової продукції на початок періоду + Собівартість виготовленої продукції — Залишок готової продукції на кінець періоду.

Бюджет  загальногосподарських (загальних  і адміністративних) витрат — плановий документ, що відображає очікувані витрати на управління й обслуговування підприємства в цілому.

Складається шляхом об’єднання бюджетів усіх відділів і  служб керування підприємства і його господарського обслуговування.

Бюджет  витрат на збут — плановий документ, у якому приведені постійні і перемінні витрати, зв’язані зі збутом продукції в бюджетному періоді.

Складається виходячи з бюджету продажів.

Бюджетний звіт про прибуток — проформа фінансової звітності, складена до початку звітного періоду, що визначає фінансовий результат в майбутньому періоді.

Складається на підставі бюджетів продажів, собівартості реалізованої продукції, витрат на збут і загальновиробничі витрати.

Бюджет  коштів — плановий документ, що містить розрахунки майбутніх платежів та джерела надходження коштів.

Складається на основі операційних бюджетів і бюджетів капітальних вкладень.

Бюджетний баланс — проформа фінансової звітності, що містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, що очікується в результаті запланованих операцій.

Складається на підставі балансу на початок бюджетного року, бюджетів операційних витрат і бюджету коштів.

Бюджет продаж містить у собі очікуваний грошовий потік від продажу, що надалі буде включений у дохідну частину бюджету грошового потоку. Для прогнозу грошових надходжень від продажу необхідно враховувати яка частина відвантаженої продукції буде оплачена в перший звітний період (період відвантаження), у другий і т. д., з урахуванням безнадійних боргів.

Бюджет виробництва  — план випуску продукції в  натуральних показниках. Бюджет виробництва складається виходячи з бюджету продажу; він враховує виробничі потужності, збільшення або зменшення запасів, а також величину зовнішніх закупівель.

Бюджет прямих витрат на матеріали складається  на основі виробничого бюджету і бюджету продажів. Бюджет прямих витрат на матеріали показує, скільки сировини і матеріалів потрібно для виробництва і скільки сировини і матеріалів повинне бути закуплено. Бюджет прямих витрат на матеріали складається з урахуванням термінів і порядку погашення кредиторської заборгованості за матеріали.

 

 

 

4. Оперативне фінансове планування.

Оперативне  фінансове планування здійснюється з метою контролю за надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачанням коштів у процесі господарської діяльності. З цією метою доцільно складати оперативний фінансовий план у вигляді платіжного календаря (балансу грошових надходжень і видатків). Платіжний календар, зазвичай, складається на місяць з подекадною розбивкою. У ньому визначаються очікувані на певний відрізок часу грошові надходження за всіма напрямками і спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов’язання.

Інформаційним забезпеченням для складання  платіжного календаря є:

• планові матеріали стосовно випуску і реалізації продукції, робіт, послуг;
• кошториси витрат на виробництво і договори на поставку матеріальних ресурсів з постачальниками;
• строки виплати заробітної плати та проведення інших розрахунків з персоналом;
• строки внесення податкових платежів;
• дані податкового обліку щодо розмірів податкових зобов’язань; кредитні договори з банками щодо строків одержання і сплаті кредитів та відсотків за користування ними;
• дані бухгалтерського обліку про дебіторську і кредиторську заборгованість;
• виписки з банківських рахунків;
• оперативні матеріали функціональних підрозділів про надходження коштів або потребу в них, що виникає на цей період тощо.