Функціональна та елементна структура оборотного капіталу на підприємствах різних галузей промисловості

^{Усі витрати в процесі  виробництва підрозділяються  на :}

 

^{Одноразові  витрати. До них відносяться  витрати, зроблені на початку виробничого  циклу (витрати сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів).}

 

^{Наростаючі  витрати. Інші витрати  вважаються наростаючими (амортизація  основних фондів, витрати  електроенергії, оплата праці й ін.).}

 

^{Коефіцієнт  наростання витрат визначається відношенням середньої  собівартості виробу в незавершеному  виробництві до загальної  суми витрат на виробництво. Визначається коефіцієнт різними способами  для виробництва  з рівномірним  і нерівномірним наростанням витрат.}

^{Якщо  основна частка витрат надходить у виробництво  на самому початку  виробничого циклу (одноразові), а інші(наростаючі) витрати розподіляються протягом виробничого  циклу відносно рівномірно (у  серійному виробництві ), коефіцієнт визначається по формулі: А+(0,5*Б)}

 

^{К= А+Б , де (3)}

 

^{А - витрати, зроблені одноразово на початку  виробничого циклу;}

 

^{Б - інші витрати, що входять  у собівартість продукції.}

 

^{При нерівномірному наростанні витрат по днях виробничого  циклу коефіцієнт визначається по формулі: (Се*Е)+(З2*T2)+(C3*T3)+ .+(0,5*Cp*T) (4)}

 

^{ДО= З*Т , де}

 

^{Се- одноразові витрати першого дня виробничого циклу;}

 

^{C2, C3, . - витрати по  днях виробничого  циклу;}

 

^{Т2, Т3 . - час від моменту  разових операцій до закінчення виробничого  циклу;}

 

^{Cp - витрати, здійснені рівномірно в плані виробничого циклу;}

 

^{С - виробнича собівартість виробу;}

 

^{Т - тривалість виробничого  циклу.}

 

^{Витрати, що наростають рівномірно (Ср), приймаються в розрахунок середньої собівартості виробу в половинному розмірі, тому що на всіх стадіях незавершеного виробництва вони знаходяться одночасно.}

^{Норматив  по статті "Витрати  майбутніх періодів" обчислюються по формулі :}

 

^{Н=Ро+Рn-Рс, де(5)}

 

^{Ро- сума витрат майбутніх періодів на початок планованого періоду;}

 

^{Рn- витрати, здійсненні в плановому періоді по кошторису ;}

 

^{Рс- витрати, що включаються в собівартість продукції планованого періоду.}

 

^{Готова  продукція, виготовлена  на підприємстві, характеризує перехід оборотних  коштів зі сфери виробництва  в сферу обігу. Це єдиний нормований елемент фондів звертання  обігу.}

 

^{Норматив  оборотних коштів на готову продукцію  визначається по формулі:}

 

^{Н=Р*Д, де (6)}

 

^{Р- одноденний випуск товарної продукції по виробничій собівартості;}

 

^{Д- норма запасу в  днях.}

 

^{Норма оборотних коштів по річній продукції  визначається окремо для готової продукції  на складі і для  товарів відвантажених, по яких розрахункові документи знаходяться в оформленні.}

^{Норма по готовій продукції  на складі визначається часом комплектування і нагромадження  продукції до необхідних розмірів, збереження продукції на складі до відвантаження, упакування і маркірування продукції, доставки її до станції відправлення і відвантаження.}

^{Норма по товарах відвантаженим, по яких документи  не здані в банк, визначається встановленими  термінами виписки  рахунків і платіжних  документів, здачі  документів у банк, часом зарахування  сум на рахунки  підприємства. У такий  спосіб установлюються приватні нормативи  по кожному елементу нормованих оборотних  коштів. Потім визначається сукупний норматив оборотних  коштів, що відображає загальну потребу  підприємства у власних  оборотних коштах у планованому  періоді, шляхом додавання  часткових нормативів. Далі необхідно порівняти  отриманий сукупний норматив із сукупним нормативом минулого періоду для того, щоб визначити, як змінюється потреба  підприємства у власних  оборотних коштах у плановому періоді. Різниця між нормативами  складає суму приросту або зменшення  нормативу оборотних  коштів, що знаходить  висвітлення у  фінансовому плані  підприємств.[7, 60-90]}

 

 

 

 

 

^{4. Механізм управління  оборотним капіталом  та методи його  аналізу у різних  галузей промисловості} 

^{Механізм  управління оборотним  капіталом являє  собою систему  елементів, що регулюють  процес розробки та реалізації управлінських  рішень в цій сфері.}

^{Виходячи  із загальновідомих  підходів до управління господарською діяльністю підприємства, що застосовуються для розв’язування  конкретних завдань  управління, можна  відзначити такі основні  системи проведення аналізу оборотного капіталу підприємства: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, порівняльний аналіз, аналіз ризиків, аналіз коефіцієнтів, інтегральний аналіз.}

^{Аналіз  стану оборотних  активів підприємства дозволяє оцінити  в короткостроковому  періоді (наприклад, за минулий місяць, квартал, рік) структуру  оборотного капіталу, його абсолютну величину та абсолютну величину окремих видів  оборотних активів, оцінити величину чистого оборотного капіталу.}

^{Узагальнені дані про стан оборотного капіталу на прикладі підприємства  ВАТ “Сальдо” підтверджують той факт, що структура оборотних активів, що сформувалася на підприємстві, ставить під загрозу подальшу стабільність підприємства. Так, найбільшу частину коштів вкладено в найменш ліквідні активи (нерухоме майно та активи, що важко реалізуються); в складі мобільних (оборотних) активів більше третини активів є низько ліквідними засобами.}

^{Підкреслимо, що збільшення періоду  обороту (залишків у  балансі) оборотних  активів, так само як і прискорення  оборотності кредиторської  заборгованості (зменшення  залишків у балансі), супроводжується  відтоком коштів, і  навпаки, прискорення  оборотності запасів, засобів у розрахунках  і інших елементах  оборотних активів  підприємства (зменшення  залишків у балансі), а також скорочення періоду погашення  короткострокових зобов'язань (збільшення залишків кредиторської  заборгованості) пов'язані  з припливом коштів.}

^{Однією  з основних умов фінансового  добробуту підприємства є приплив коштів, що забезпечує покриття його зобов'язань. Відсутність такого мінімально необхідного запасу коштів підприємства свідчить про його серйозні фінансові труднощі. Надмірна ж величина коштів говорить про те, що підприємство зазнає збитків, пов'язаних, по-перше, з інфляцією і знеціненням грошей і, по-друге, з втраченою можливістю їх вигідного розміщення й одержання додаткового доходу. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління коштами на підприємстві.}

^{Наприкінці  аналізу руху грошових коштів необхідно  зазначити, що за аналізований період на підприємстві “ВАТ “Сальдо” відбувався такий рух коштів, що в кінцевому результаті призвів до зменшення питомої ваги грошових активів в оборотних активах та загальному обсязі майна підприємства, а це явище негативно впливає на ліквідність та платоспроможність підприємства.}

^{Дебіторська заборгованість має  значну питому вагу в складі поточних активів і впливає  на фінансовий стан підприємства. Тому на підприємстві звичайно при аналізі оборотних активів значне місце приділяється дебіторській заборгованості.}

^{• Значна питома вага дебіторської заборгованості в складі оборотних активів (у нашому випадку більше 22 %) визначає її особливе місце в оцінці оборотності оборотних коштів}

^{Результати  аналізу дебіторської заборгованості являють  собою те інформаційне підгрунття, без якого  ефективне управління дебіторською заборгованістю на підприємстві просто неможливе.}

^{Оборот  виробничих запасів  характеризує швидкість  руху матеріальних цінностей  та їх поповнення. Чим  швидше оборот капіталу, вкладеного в запаси, тим менше потрібно капіталу для даного обсягу господарських  операцій.}

^{Тенденції зміни в оборотності  запасів ТМЦ підприємства загалом свідчать про підвищення ефективності їх використання, проте  остаточний висновок про ефективність управління запасами підприємства та оборотними активами  в цілому не можливо зробити, не провівши аналіз їх рентабельності.}

^{Як  будь-який  вид  активів, оборотні активи повинні генерувати певний прибуток при  їх використанні у виробничо-збутовій діяльності підприємства. Разом з тим, окремі види оборотних активів здатні приносити підприємству прямий дохід в процесі фінансової діяльності і у формі процентів та дивідендів (короткострокові фінансові вкладення). Тому аналіз рентабельності оборотних активів також повинен стати складовою частиною управління оборотними активами.}

^{Більш високу доходність оборотного капіталу можна одержати в результаті підвищення коефіцієнта прибутковості  продажу продукції  або коефіцієнта  оборотності оборотних  активів. Коефіцієнт прибутковості можна  підвищити шляхом скорочення витрат або  підвищення продажних  цін. Проте при  зростанні продажних  цін можливе падіння  попиту й наступного за цим зменшення  показника оборотності  активів. Якщо більш  високі ціни призведуть до зниження товарообігу, то збільшення коефіцієнта  прибутковості може компенсуватися падінням оборотності активів, тому загальна доходність оборотного капіталу може не покращитися.}

^{Не  менш важливим об’єктом, ніж рентабельність оборотних активів, при аналізі використання оборотного капіталу виступає їх ліквідність, а предметом такого дослідження є  аналіз впливу на фінансовий стан підприємства розміщення оборотних активів.}

^{Функціонування  оборотних коштів розпочинається з  моменту їх формування і розміщення. Раціональне  розміщення як складова управління оборотним  капіталом має  певні особливості  не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах  однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.}

^{Отже, фінансове стійким  є такий суб'єкт  господарювання, який за рахунок власних  коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої  дебіторської та кредиторської  заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів.}

^{Господарсько-підприємницька діяльність неможлива  без оборотних  коштів. У процесі  управління підприємством  дуже важливо правильно  визначити потребу  в оборотних коштах. Величина їх повинна  бути мінімальною, але  достатньою, тобто  такою, що забезпечує безперебійне фінансування планових витрат на виробництво і  реалізацію продукції, а також здійснення розрахунків у  встановлений термін. Завищення оборотних коштів веде до зайвого їх відволікання в запаси, до заморожування фінансових ресурсів. Заниження оборотних коштів може призвести до перебоїв у виробництві і реалізації продукції, до несвоєчасного виконання підприємством своїх зобов'язань. Тільки оптимальна забезпеченість оборотними коштами веде до мінімізації витрат, поліпшення фінансових результатів, до ритмічності та злагодженості роботи підприємства.}

^{Розмір  оборотних коштів залежить від обсягу виробництва, умов постачання і збуту, асортименту  виробленої продукції, сезонності роботи, тривалості виробничого  циклу, порядку розрахунків  та інших факторів.}

^{Потреба в оборотних коштах визначається шляхом їх нормування, що являє  собою встановлення оптимальної величини оборотних коштів, необхідних для організації  і здійснення нормальної господарської діяльності підприємства. А це, на нашу думку, значно підвищує ефективність управління оборотними активами.}

^{В основу визначення потреби  в оборотних коштах для основної діяльності покладаються планові  показники виробництва  продукції підприємства і планових витрат на виробництво і  реалізацію продукції. Визначається також  потреба підприємства в оборотних коштах для підсобних  і допоміжних виробництв, житлово-комунальних  і інших непромислових  господарств, що не функціонують на самостійному балансі, і для капітального ремонту, здійснюваного  господарським способом.}

^{На  практиці застосовуються наступні основні  методи нормування оборотних  коштів: метод прямого  розрахунку, аналітичний (дослідно-статистичний) метод і коефіцієнтний  метод.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^{Список  використаних джерел}

1. ^{Александров Д.Н. Правові форми здійснення управління активами в Україні // Підприємництво, господарство і право.- 2006.- № 5.- C.48-53.}
2. ^{Афанасьєв М. В., Плоха О. Б. Економіка підприємства. — Х.: ВД Інжек, 2007. — 320 с.}
3. ^{Бойчик І. М. Економіка підприємства. — К.: Атіка, 2007. — 528 c.}
4. ^{Бондар Н. М., Воротін В. Є., Гаєвський О. А. Економіка підприємства. — К.: МАУП, 2006. — 352 с.}
5. ^{Гаєвська Л. М., Фурманюк О. Л., Паєнтко Т. В. Економіка підприємства. — Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006. — 117 с.}
6. ^{Герасименко А.Г. Концентрація капіталу: сутність та основні форми реалізації // Фінанси України.- 2005.- № 10.- C.116-124.}
7. ^{Головач В.В. Власний капітал – що має знати користувач звітності про підприємство // Економіка. Фінанси. Право.- 2005.- № 12.- C.9-12.}
8. ^{Дробчак С.З. Особливості управління капіталом підприємства у процесі інтеграції України в глобальну економіку знань // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 11.- C.44-50.}
9. ^{Іванова М.І. Стимулювання працівників промислового підприємства щодо ефективного управління оборотними коштами // Регіональна економіка.- 2006.- № 1.- C.183-191.}
10. ^{Карбовник А.М. Деякі аспекти управління дебіторською заборгованістю та їх вплив на джерела формування оборотних активів // Фінанси України.- 2003.- № 9.- C.92-98.}
11. ^{Квасницька Р. Інструментарій та методи оптимізації цільової структури капіталу підприємства // Економіст.- 2005.- № 5.- C.73-75.}
12. ^{Любунь О. С. Організація управління взаємодією промислового та банківського капіталу в ринкових умовах. — К., 2006. — 335с.}
13. ^{Ляшенко Г. П. Управління капіталом підприємства для зміцнення бази оподаткування. — Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. — 193 с.}
14. ^{Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства. — К.: Знання, 2006. — 580 с.}
15. ^{Мних Є. В., Бутко А. Д., Большакова О. Ю. Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства. — К.: КНТЕУ, 2005. — 231 с.}
16. ^{Назаренко О.Ф. Стан та тенденції структури оборотних коштів промислових підприємств в Україні // Актуальні проблеми економіки.- 2006.- № 6.- C.53-63.}
17. ^{Петренко М. І., Храбан А. А. Економіка підприємства.— Вінниця: ВНТУ, 2006. — 198 с.}
18. ^{Ромашова И.Б. Управление основным капиталом // Финансы и кредит.- 2004.- № 5.- C.9-17.}
19. ^{Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства. — К.: Знання, 2007. — 668 c.}
20. ^{Сикора И. Особенности методики оценки оборотных активов на производственных предприятиях // Бухгалтерский учет и аудит.- 2004.- № 9.- C.13-19.}
21. ^{Сікора І.А. Нормативно-правові аспекти бухгалтерського обліку оборотних активів // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України.- 2005.- № 4.- C.33-38.}
22. ^{Славінський В.І. Формування власного капіталу підприємств за допомогою банківських механізмів // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 13: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2005.- 270 c.}
23. ^{Славюк Р.А. Структурування власного капіталу підприємств України // Фінанси України.- 2005.- № 8.- C.123-132.}
24. ^{Шевчук Н.І. Капітал підприємства: формування та ефективність функціонування // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.- 2004.- № 5.- C.39-45.}
25. ^{Шегда А. В., Нахаба М. П. та ін. Економіка підприємства. — К.: Знання, 2006. — 615 с.}
26. ^{Шелегеда Б. Г., Касьянова Н. В., Берсуцький А. Я. Економіка підприємства. — Донецьк: ДонУЕП, 2006. — 394 с}