Фондові біржі: види та функції

       В Україні діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів здійснюють вісім фондових бірж та дві торговельно-інформаційні системи.

Відповідно  до правил, ними управляють Вищі біржові комітети, до складу яких входять: голова Української фондовою біржі, члени Біржової ради і Правління. На Українській фондовій біржі до її складу входить державний представник від міністерства фінансів, по одному представнику від НБУ, міністерства економіки, Фонду держмайна, Української асоціації торгівлі цінними паперами, Антимонопольного комітету, емітентів, цінні папери які котируються  на ринку, асоціації українських банків, брокерських контор, зареєстровані на Українській фондовій біржі,  Центрального депозитарію цінних паперів.

    Відповідно  до правил, Українська фондова біржа  має Центральний депозитарій  цінних паперів ( тобто центр їх зберігання й обліку),а також центр поточних угод.

    Українська  фондова біржа – це найбільш потужна й розвинена біржа в Україні,її філії й центри розташовані у 31, а брокерські контори – у 200 регіонах.[14]

       Фондова біржа України ґрунтується на безприбуткових початках і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових утрат для власника, стабільність ринку, широкої гласності і довіри. Це дозволить їй виконувати роль: кошту залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподілу капіталів між різними галузями і підприємствами; кошту централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різних шарів населення, створення умов для розвитку в країні підприємницької діяльності.

    Організацію українського ринку цінних паперів  і створення необхідних умов для  його функціонування прийняла на себе Українська фондова біржа (УБФ).Серед її акціонерів такі великі республіканські банки, як Укрінбанк, Агропромбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк “Україна”, Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Ужгороді, Криму.

      Закон передбачає також особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Одним з них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається 10 членів і протягом 6 місяців у її склад не будуть прийняті нові члени. У такий спосіб законодавець намагається не допустити виникнення монополістів у сфері фондового ринку.[1]

На Українській  фондовій біржі відповідно до чинного законодавства можуть випускатися і бути в обігу як державні, так і недержавні цінні папери, укладатися касові угоди й угоди на термін.[14]

           Брокерське місце на Українській фондовій біржі — це право на здійснення операцій з цінними  паперами на біржі, яке, однак, не дає права на членство в біржі. Засновники володіють брокерськими місцями відповідно до кількості акцій, що їм належать. Особи, які не є засновниками Українській фондовій біржі, можуть купити або взяти в оренду брокерське місце, але при цьому вони не можуть мати більше від одного брокерського місця на біржі. Власники брокерських місць користуються брокерськими місцями або здають їх в оренду іншим учасникам ринку — торговцям цінними паперами.[14] 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

    З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: економічні і соціальні реформи в нашій країні знаходяться в прямої залежності від формування ефективної моделі фондового ринку.

Фондова біржа є місцем котирування, здійснення операцій з цінними паперами і  висновку угод. Фондова біржа сприяє встановленню єдиної ціни на цінні папери, оскільки їхня вартість визначається ринковим шляхом у процесі торгів. Це дає можливість протидіяти спекуляціям цінними паперами внаслідок створення їхнього штучного курсу в різних регіонах, а також унеможливлює продаж фіктивних паперів.

    Отже  фондова біржа - це передусім місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.

    У структурі фінансового ринку  особливо вирізняється ринок цінних паперів. Таку назву він дістав тому, що об’єктом купівлі-продажу на ньому  є дуже специфічний товар —  цінні папери.

     Ринок цінних паперів — це частина фінансового ринку. Цінний папір — це своєрідний аналог грошей у вигляді грошового документа, що дає власнику гарантоване право на одержання певної суми грошей або засвідчує його право майнового володіння у встановленому стосовно зазначеного виду документа порядку.

      З переходом до ринкової економіки  в Україні почали з’являтися  акції, облігації з купонами, сертифікати,  інші види цінних паперів; виникли  акціонерні товариства, фондові  біржі, комерційні банки, що  оперують цінними паперами. Проте ринок цінних паперів як частина загального фінансового ринку має пройти ще довгий шлях становлення і вростання в ринкову економіку, що формується.

           Усього у світі біля 150 фондових бірж, найкрупнішими є наступні: Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульська, Цюріхська, Парижська, Гонконгська і біржа Куала Лумпур. Прагнення власників однакових цінних паперів зійтися в одному місці випливає з характеру акцій і облігацій як товарів, біржових по своєму походженню. Але акціонерні товариства, хоча і виникали як великі для свого часу підприємства, не могли претендувати на охоплення своєю діяльністю всієї території країни. Виходить, і свої акції вони могли збувати в основному там, де базувалися і були відомі. Тому фондові біржі організуються в центрах великих економічних районів.

          Розвиток українського ринку цінних паперів вимагає рішення ряду важливих, у тому числі і законодавчих питаннях. До них, насамперед, відносяться: визначення концепції ринку цінних паперів і фондової біржі, розробка методики оцінки майна всіх об'єктів народного господарства. Здійснення цього разом з іншими ринковими мірами забезпечить не тільки поява достатньої кількості цінних паперів, але і впровадження системи допуску (лістингу) цих паперів. Лістингування буде сприяти організаційному упорядкуванню національного ринку цінних паперів - на Українській фондовій біржі будуть надходити лише ті з них, що пройшли оцінку основних фондів і аналіз усієї господарської діяльності в Міністерстві фінансів України. У той же час лістинг підвищить гарантії для інвестора, дозволить формувати біржовий реєстр і біржові бюлетені, що відображають звертання і котирування цінних паперів на фондовому ринку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

1. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91. редакція вiд 30.04.2009 на пiдставi 514-17            
2. Калашнікова Т.В. Фінансовий ринок. — Х., 2008.
3. Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами.–К., 2008.. 
4. Попов В.М., Романишин В.О. Ринок цінних паперів у відтворювальному процесі перехідної економіки // Фінанси України. – 2008. – № 8
5. Еш С.М.,  Фінансовий ринок – К., 2009.
6. Соловйов  А. В., Біржове право – Л., 2010.
7. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність - К.,2009.
8. Білецька  Л. В., Білецький О.В., Савич В.І., Економічна теорія – К.,2009
9. Павлов В.І., Пилипенко І.І., Кривовязюк І.В., Цінні папери в Україні – К., 2009.
10. Берлач А.В., Біржове право України – К., 2009.
11. Буднік М.М., Мартюшева Л.С., Фінансовий ринок. – К .,2009.
12. Кравченко Ю.Я., Фондовий ринок – К.,2009.
13. Стеців Л.П., Копилюк О.І.,Фінанси – К.,2009.
14. Романова М. Фондова біржа  України – К.,2009.