Фондові біржі: види та функції

 

 Міжрегіональна  академія управління персоналу

Інститут  міжнародної економіки та інформаційних  технологій ім. Святої Великої княгині  Ольги 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота на тему:

Фондові біржі: види та функції  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Виконала  студентка

Мішенко Я.М

Гр. Е-9-08 Б1 МЕБ

Спеціальність

Міжнародна  економіка та банківська справа

Науковий  керівник

Доц. Коломійченко Н.І. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2010 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………..3

1. Сутність та  значення фондових бірж………………………………………...5
2. Визначення ринку цінних паперів…………………………………………....8

     3.   Економічна роль фондових  бірж у фінансовій системі  країни……………13

4.  Функції фондової біржі……………………………………………………….17

5. Біржова система в Україні……………………………………………………27

Висновки……………………………………………………………………………...31

Список використаних джерел……………………………………………………….33 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Фондова біржа — це організована форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами — акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. На відміну від товарних бірж, що регулюють рух товарів, фондова біржа забезпечує рух капіталу, адже цінні папери — не що інше, як різні форми його еквіваленту. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки. Це є одним із  завдань фондової біржі.

     Головним  завданням, яке повинен виконувати ринок цінних паперів являється, насамперед, забезпечення умов для  залучення інвестицій на підприємства, доступ цих підприємств до більш  дешевого, порівняно з банківськими кредитами капіталу.

     Фондова біржа сприяє придбанню на певних умовах і на певний строк вільних  грошей, залученню коштів за рахунок  випуску і продажу акцій, облігацій  і спрямування їх на технічне оновлення  підприємства, його переорієнтацію на випуск продукції, яка має найвищий попит. Біржа може сприяти переливу капіталу з однієї галузі в іншу, а завдяки державному регулюванню цих процесів він може спрямовуватись у ті соціальне важливі сфери, які найбільше його потребують.

   Відповідна роль фондових бірж супроводжується високими вимогами до неї. Згідно із законодавством Україні, юридичні особи, створенні як організаційно оформленні централізовані ринки з фіксованою торговою площадкою та електронною торгово-інформаційною мережею, на яких постійно здійснюється торгівля цінними паперами, мають право називатися фондовою біржею тільки у разі виконання ними цілого ряду вимог. Від біржі вимагається забезпечення ефективного функціонування системи інформації про цінні папери та умов їх оберту на території України. На біржах повинна бути дотримана професійна етика. І звичайно ж потрібне бездоганне виконання уставу та правил фондових бірж.

   Предмет дослідження. Предметом дослідження є об'єктивні умови й особливості формування і функціонування фондових бірж.

   Об'єкт  дослідження - фондові біржі в країнах та ринок цінних паперів

   Мета  дослідження - вивчити виникнення бірж в Україні, функції фондових бірж, дати оцінку розвитку та діяльності фондових бірж.

Актуальність  цієї роботи для мене, як майбутнього спеціаліста з фінансів, полягає у глибокому теоретичному вивченні, розгляду проблематики та знайомстві з одним з найважливіших інструментів ринкової економіки — фондовою біржею. У даній курсовій роботі дана оцінка розвитку та динаміка основних показників фондових бірж в Україні до теперішнього часу, що може бути використано при базовому теоретичному вивчені функціонування фондових бірж.

   Мета  цієї роботи - спроба розглянути і проаналізувати роботу фондової біржі; зрозуміти її структуру і на яких принципах вона існує; що треба, для того, щоб цінні папери потрапили на біржу; як проходить торгівля цінними паперами; як біржа формує свої прибутки; розповісти про ринок цінних паперів і можливі операції з ними.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Cутність  та визначення  фондової біржі

     Фондова біржа - це передусім місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.[4]

     Перейнявши  від товарної біржі інструментарій торгівлі, фондова біржа досить швидко залишила позаду свою попередницю. У XVII-XVIII століттях фондова біржа періодично ставала епіцентром підвищеної ділової  активності, що часто закінчувалася крахом шахрайських, фіктивних підприємств, чиї акції стали причиною ажіотажу. Це був час зародження акціонерних підприємств - вони виникали як епізодичні, випадкові, незакономірні, оскільки обслуговували специфічні потреби, але це гальмувало їх розвиток. Варто пригадати акціонерні компанії типу Ост-Індських (одна була заснована в Голландії, інша - в Англії). Вони виступали формою, в якій монополія на торгівлю з колоніями надавалася групі купців. Більш ідеальною виявилася саме акціонерна форма, оскільки вона дозволяла деякою мірою потенційно забезпечити "соціальну справедливість" і зрівняти привілеї, що отримували купці, які об'єднувалися в такі компанії, їх акції емітували ся досить широко, щоб кожний бажаючий міг їх придбати, а з ними - і доступ до прибутків від колоніальної торгівлі.

     Якщо  акціонерні товариства, які виникали в цей час, сприяли могутньому поштовху розвитку фондової біржі, то масовий перехід до акціонерної  форми, що розпочався у другій половині XIX ст., закріпив за нею пальму першості у біржовому світі: без фондової біржі акціонерна справа по-справжньому розвиватися не може.

     Отже  фондова біржа є регулятором  фінансового ринку, тобто організованим  і регулярно функціонуючим ринком з купівлі-продажу цінних паперів  та інших фінансових інструментів.[4]

     В Україні фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит  і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно, інших законодавчих актів України, статуту і правил фондової біржі.[14]

     Фондова біржа може бути створена не менш як 20 засновниками - торговцями цінними  паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності стосовно цінних паперів за умови  внесення ними до статутного фонду  не менше 500 тис. грн.

     За  організаційно-правовою сутністю фондова  біржа є фінансово-посередницькою структурою, де, згідно з чинним законодавством та статутом такого підприємства, здійснюються торгові угоди між продавцями і покупцями фондових цінностей  за участю біржових посередників.

Правила, за якими функціонує фондова біржа, повинні передбачати:

а) види угод, що укладаються на фондовій біржі;

б) порядок  торгівлі на фондовій біржі;

в) умови  допуску цінних паперів на фондову  біржу;

г) умови  і порядок передплати на цінні  папери, що котируються на фондовій біржі;

д) порядок  формування цін, біржового курсу  та їх публікації;

е) перелік  цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;

є) обов'язки членів фондової біржі щодо ведення  обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісії фондової біржі, порядок їх діяльності;

ж) систему  інформаційного забезпечення фондової біржі;

з) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них;

й) правила  ведення розрахунків на фондовій біржі;

і) інші положення, що стосуються діяльності біржі.

     Фондова біржа не укладає угоди з цінними  паперами, а виходячи з сутності своєї ролі, завдань, функцій створює  умови, необхідні для їх здійснення, обслуговує угоди.

   Як правило, місце і значення фондової біржі в економічному просторі держави визначається, виходячи зі стану процесу роздержавлення власності, а кількісно оцінюється як рівень питомої ваги акціонерної власності у валовому національному продукті. Своєю діяльністю фондова біржа сприяє концентрації попиту і пропозиції цінних паперів, їх збалансованості завдяки біржовим цінам, які реально відображають рівень ефективності функціонування акціонерного капіталу.[2]

     На  світовому фондовому ринку сьогодні функціонує близько 200 фондових бірж, які, з точки зору правового статусу, мають певні особливості.

Кожна країна розвиває діяльність фондових бірж, виходячи з національних, економічних  та інших особливостей. Однак загалом  усі вони належать до однієї з двох біржових систем, а саме моноцентричної або поліцентричної.

     Моноцентрична біржова система - абсолютно домінуюче становище займає одна біржа, яка є фінансовим центром країни, інші функціонують на регіональному рівні і вирішують місцеві фінансові проблеми. Так, наприклад, в Англії у центрі біржової діяльності знаходиться міжнародна Лондонська фондова біржа, а регіональні фондові біржі, які фактично втратили самостійність, підпорядковані їй. Така система діє і в інших країнах, зокрема, у Франції та Японії.[8]

     Поліцентрична система передбачає при функціонуванні основної, тобто найсильнішої з точки зору фінансових оцінок, діяльність ще кількох фондових бірж з високою питомою вагою біржового обороту. Така система біржової діяльності характерна для Австралії, Німеччини, Канади.

           У США склалася біржова система,  яка акумулювала основні ознаки як моноцентричної, так і поліцентричної системи. Так, при пануванні Нью-Йоркської фондової біржі регіональні фондові біржі функціонують у межах загальнодержавної системи. 
 
 

2. Визначення ринку цінних паперів

      У структурі фінансового ринку  особливо вирізняється ринок цінних паперів. Таку назву він дістав тому, що об’єктом купівлі-продажу на ньому є дуже специфічний товар — цінні папери.

     Ринок цінних паперів — це частина фінансового ринку. Цінний папір — це своєрідний аналог грошей у вигляді грошового документа, що дає власнику гарантоване право на одержання певної суми грошей або засвідчує його право майнового володіння у встановленому стосовно зазначеного виду документа порядку.[4]

      З переходом до ринкової економіки  в Україні почали з’являтися акції, облігації з купонами, сертифікати, інші види цінних паперів; виникли акціонерні товариства, фондові біржі, комерційні банки, що оперують цінними паперами. Проте ринок цінних паперів як частина загального фінансового ринку має пройти ще довгий шлях становлення і вростання в ринкову економіку, що формується.

      За природою цінні папери —  це боргові зобов'язання організацій,  юридичних осіб, що випустили  ці грошові або товарні документи,  перед особами, які купують  такі документи. Зобов’язання передбачають виплату власникам цінних паперів прибутку у вигляді дивідендів, тобто відсотків. Таким чином, випускаючи і реалізуючи цінні папери, організація одержує суму реалізації в борг від того, хто її придбав. Цінні папери завжди містять якесь майнове право, здійснення якого можливе тільки за умови їх пред’явлення. Ця ознака юридичного характеру є єдиною для всіх видів цінних паперів. Суть її полягає в тому, що цінність паперу звичайно підкріплена майновим комплексом, який стоїть за нею, на частину вартості якого має право претендувати власник цінного паперу.