Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 10:59, курсовая работа
Соціальна політика держави викликає підвищений інтерес у суспільства, перебуваючи в епіцентрі парламентських дискусій. Це є цілком виправданим. Труднощі формування і реалізації соціальної політики, її недоліки приховують реальну небезпеку для стабільності соціальних відносин, загрозу граничної майнової поляризації громадян, поширення бідності. Якщо не запобігати цим негативним процесам, спостерігатимемо посилення таких явищ як розпад сімей, депопуляція населення, що зрештою створить непереборну перешкоду економічним реформам і соціальному прогресу.
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретична частина……………………………………………………7
Розділ 2. Аналітична частина……………………………………………………12
Висновки………………………………………………………………………….20
Список використаної літератури………………………………………………..22
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет “ Львівська політехніка”
Інститут економіки і менеджменту
Курсовий проект
з дисципліни “Фінанси і соціальна політика”
на тему:
“ фінансування державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року „
Варіант 27
ЛЬВІВ – 2011р.
Зміст
Вступ
Соціальна політика – це діяльність держави, щодо створення та регулювання соціально економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості а соціально-політичної стабільності у державі.
Соціальна політика держави викликає
підвищений інтерес у суспільства,
перебуваючи в епіцентрі
Актуальність досліджуваної теми пояснюється тим, що соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім’ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров’я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище. Відтак очевидно, що визначальним пріоритетом державної економічної (зокрема соціальної) політики має стати забезпечення прав і свобод людини і громадянина, передбачених розділом II Конституції України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).
Кожен має право на
охорону здоров’я, медичну допомогу
та медичне страхування. Охорона
здоров’я забезпечується державним
фінансуванням відповідних
На основі визначеної Президентом України соціальної стратегії урядом ухвалено Програму 2010, яка містить головні параметри соціального розвитку країни. Державна політика в соціальній сфері спрямовується на підвищення рівня життя населення, створення умов і реальних можливостей для забезпечення власного добробуту.
У конституції України зазначено, що національна економіка розвивається на основі соціально-орієнтованої моделі. Це означає, що головним завданням на шляху соціально-економічного прогресу в державі має стати забезпечення передумов реалізації прав та свобод громадян, утвердження середнього класу та подолання бідності населення. [ 7-8 ]
Соціальна політика Ураїни реалізується через ряд таких принципів:
Розділ 1. Теоретична частина
Актуальність проблеми куріння на сьогодні є загальновизнаною. Втім, ми навряд чи помилимось, якщо ствердимо, що в українському суспільстві зрушення її з мертвої чи майже мертвої точки не вважається за першочергове завдання суспільної політики. Низький рівень життя населення, безробіття, швидкий ріст поширеності ВІЛ-інфекції, туберкульозу та інших “соціальних” хвороб, на перший погляд, повинні хвилювати більше, ніж така добре знайома “шкідлива звичка” як куріння. Не виключено, що підсвідомо суспільство навіть виправдовує поширеність даного зловживання як засобу хоча б тимчасового відсторонення від життєвих проблем в умовах зростаючої стресогенності.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) випустила 2008 року Звіт про глобальну тютюнову епідемію, де узагальнено дані по 179країнам світу За даними звіту, кожні шість секунд від викликаних тютюном хвороб у світі вмирає одна людина. Цього року тютюн вб'є 5,4 мільйони людей. Якщо не здійснити ефективних дій, протягом цього століття від тютюну загине 1мільярд людей. Загальна кількість пов'язаних з тютюном смертей в Україні у 2005 році становила майже 100 тисяч або 13% загальної смертності. Більшість пов'язаних з тютюном смертей (70%) відбувається серед людей віком 35-69 років, і людина, яка вмирає від куріння в такому віці, у середньому втрачає 19 років життя Крім хвороб та смертей, тютюн несе і величезні економічні збитки, загальносвітовий обсяг яких складає кілька сотень мільярдів доларів на рік. Рушійною силою тютюнової епідемії є маркетингові дії тютюнової індустрії .
За даними підготовленої ВООЗ Європейської доповіді про боротьбу проти тютюну викликані тютюнокурінням прямі та непрямі витрати в країнах Європейського Союзу в 2005 році становили більше 1% валового національного продукту (ВНП), а в східноєвропейських країнах, де поширеність куріння вища, вони сягають 3% ВНП, що припустити, що в Україні викликані тютюнокурінням витрати складають лише 1,5% ВНП, то викликані тютюнокурінням прямі та непрямі витрати в Україні перевищують 10 млрд. гривень. [ 6 ]
Тютюновий дим, сигаретні недопалки, а також відходи тютюнового виробництва є чинниками забруднення навколишнього природного середовища.
За даними Звіту ВООЗ про глобальну тютюнову епідемію, за рівнем поширеності куріння серед дорослих (38,2%) Україна знаходиться на 6місці серед 45 країн Європейського регіону ВООЗ та на 7 місці в світі. Її випереджають лише Греція, Науру, Російська Федерація, Австрія, Сербія, Боснія та Герцеговина.
Органи влади України останнім часом приділяють все більше уваги політиці контролю над тютюном. У 2005 році Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення". 2006 року Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну(РКБТ), яка є міжнародним договором, обов'язковим для виконання. У 2008році за ініціативи Президента України Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на 2008-2012 роки, яку було розроблено Міністерством хорони здоров'я. Метою Програми є забезпечення збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту від наслідків споживання тютюну і впливу тютюнового диму, мінімізації соціальних, екологічних та економічних наслідків тютюнокуріння шляхом проведення заходів боротьби проти тютюну на національному та місцевому рівні.
Захист людей від тютюнового диму
Більше половини населення України (53%) принаймні щодня відчувають на собі вплив тютюнового диму. Якщо взяти до уваги зараженість надію навколишнього тютюнового диму впродовж кількох днів на тиждень, а також щоденну зараженість на дію навколишнього тютюнового диму, 74% колишніх курців і 65% некурців повідомляють, що вони відчувають такий вплив. Мешканці України не можуть самостійно захистити себе від тютюнового диму. Такий захист можуть забезпечити лише заходи із заборони куріння на робочих і у громадських місцях. Такі заходи користуються великою підтримкою населення. Рівень підтримки заходів контролю куріння у громадських місцях населенням України між 2004 та 2008 роками значно зріс: з 87% до 96%. Більшість населення (58%) погоджується з тим, що люди мають право працювати у середовищі, вільному від тютюнового диму.
У світовій практиці також використовують різноманітні підходи, щодо регулювання тютюнопаління у громадських місцях та вплив тютюнового диму на оточуючих.
Міжнародні тенденції в боротьбі проти тютюну
Для управління шкідливого впливу тютюну, Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) активно працює для заохочування держави-члени ратифікувати Рамкову конвенцію із боротьби проти тютюну (РКБТ). Це міжнародний договір з боротьби проти тютюну яка спрямована на скорочення куріння включені захворюваності і смертності шляхом встановлення правил на тютюнові вироби, такі, як їх зміст, упаковки, реклами, маркетингу, спонсорства, ціна, оподаткування та незаконна торгівля і т.д. РКБТ набув чинності 27 лютого 2005 року.
В останні роки багато країн і регіони прийняли закони, що забороняють куріння в закритих робочих місцях та в закритих громадських місцях, таких як ресторани і бари і т.д. У штаті Каліфорнія (США), один з перших місць, де заборона на куріння була реалізована. Правила вступили в силу в ресторанах і на робочих місцях у 1995 році і в барах, тавернах та ігрових клубів у 1998 році. Успішний досвід Каліфорнії Потім пішли інші держави. Чистота повітря в приміщеннях Закон штату Нью-Йорк набрав чинності в 2003 році. Каліфорнійський закон також забороняє куріння в автомобілях з дітьми до 18 років з січня 2008 року. У Канаді, ряд провінцій, таких як Онтаріо і Нова Шотландія також підготували закони про заборону на куріння в автомобілях з дітьми в якості пасажирів.
Провідні країни світу застосовують маркетингові рішення щодо зменшення паління створюють Ілюстровані попередження про шкоду для здоров'я на тютюнових пакети економічно ефективний спосіб інформувати громадськість про небезпеки споживання тютюну, з тим щоб скоротити куріння. У відповідності з керівними принципами для статті 11 РКБТ ВООЗ, сторони повинні прийняти, що обертаються шкоду для здоров'я з повним фотографії кольору на всіх тютюнових упаковках. Для полегшення обміну інформацією про ілюстровані попередження про шкоду здоров'я між країнами, і сторін, РКБТ ВООЗ запустила онлайнову базу даних попереджень.
Світовий досвід переконливо доводить, що лише повна заборона реклами тютюну здатна зменшити поширеність куріння. У 2008 році Верховна Рада України ухвалила поправки до Закону "Про рекламу", які передбачають: заборону реклами тютюну засобами зовнішньої реклами з 1 січня 2009 року і заборону реклами тютюну в усіх друкованих ЗМІ (крім спеціалізованих видань) з 1 січня 2010 року. Чинні законодавчі норми щодо реклами тютюну в Україні залишаються досить слабкими, вони не відповідають положенням РКБТ та відстають від практики інших країн. Опитування населення свідчать, що більшість населення підтримує всебічну заборону реклами тютюну. Згідно із статтею 13 РКБТ, Україна має вжити відповідних законодавчих, виконавчих, адміністративних і/або інших заходів для повної заборони на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів протягом п'яти років після набуття чинності Конвенцією, тобто до 4 вересня 2011 року. Згідно з положеннями пункту 4 статті 13 РКБТ Україна має: