Фінансова система Бельгії

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і  міжнародного підприємництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу «Міжнародні фінанси»

на тему:

«Фінансова система Бельгії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

ст. гр. СЕ-41 Горішна Г.П.

Керівник:

ас. каф. ММП Лакіза В.В.

 

 

Львів - 2012

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1.  Фінансово-кредитна система Бельгії 5

1.1. Банківська система. Структура і функції Національного Банку 5

1.2. Діяльність комерційних банків 11

1.3. Ринок страхових послуг Бельгії. Діяльність фінансових конгломератів 14

1.4. Організація валютного контролю в Бельгії 19

1.5. Регулювання ринку цінних паперів у Бельгії 20

Розділ 2. Бюджетна система Бельгії. Державні фінанси  та податкова система Бельгії 22

Розділ 3. Соціальне  забезпечення країни 32

3.1. Тип системи  соціального забезпечення Бельгії 32

3.2. Складові  системи соціального забезпечення. Принцип солідарності у соціальному  страхуванні 32

Висновок 36

Список використаних джерел 38

 

 

Вступ

Здобуття Україною державної  незалежності, потреба в її геоекономічному самовизначенні у світовому економічному просторі й інтеграція як самостійного суб'єкта зовнішньої та зовнішньоекономічної діяльності в системі міжнародних відносин зумовили необхідність створення й реалізації в державі нової зовнішньоекономічної політики.

Метою виконання контрольної  роботи є пошук та систематизація інформації щодо особливостей фінансової системи досліджуваної країни, виявлення  її спільних та відмінних характеристик  від фінансової системи України.

Королівство Бельгія визнало  Україну разом з іншими державами-членами  Європейського Співтовариства 31 грудня 1991 р. Правовою основою відносин служить  міждержавний Договір про взаєморозуміння  та співробітництво, який Україна і  Бельгія підписали у 1997 р. Договірно-правова  база двостороннього співробітництва  налічує близько 30 міжурядових, міжвідомчих  та міжрегіональних угод. На нинішньому етапі основою розвитку співробітництва  слугує Дорожня карта двосторонніх відносин між Україною та Королівством Бельгія, її Спільнотами та Регіонами  на період 2009-2010 років, підписана 19 листопада 2008 року. 13 жовтня 2010 р. в рамках робочого візиту Прем’єр-міністра України   М. Я. Азарова до Інституцій ЄС та Королівства Бельгія в м. Брюсселі відбулася зустріч глави української делегації з в. о. Прем’єр-міністра Бельгії І. Летермом.

Під час цієї зустрічі були розглянуті актуальні питання українсько-бельгійських відносин, привернуто увагу бельгійського  високопосадовця до необхідності активної підтримки головуючої в ЄС Бельгії  євроінтеграційним устремлінням України  та наголошено на пріоритетності двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва.

Головними темами для обговорення  також були:

• огляд соціально-економічної та внутрішньополітичної ситуації в Україні та Бельгії;
• залучення бельгійських компаній до реалізації конкретних проектів в промисловості, галузі транспорту, з підготовки фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
• проведення 21-24 листопада 2010 р. Економічної місії до України Наслідного Принца Бельгії у супроводі делегації підприємницьких кіл.

За 9 міс. 2010 року порівняно  із відповідним періодом 2009 року обсяг  двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Бельгією збільшився на 10% та склав 785 млн. дол. США.

Експорт товарів та послуг з України до Бельгії збільшився на 12% і склав 358 млн. дол. США. Імпорт товарів та послуг з Бельгії до України збільшився на 9% і склав 427 млн. дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами у січні-вересні 2010 року для України було негативним та становило -69 млн. дол. США.

Станом на 01.07. 2010 р. обсяг  інвестицій з Бельгії, спрямованих  в економіку України складав 63,5 млн. дол. США. Бельгійські  інвестиції надішли до 120 підприємств.

 

Розділ 1.  Фінансово-кредитна система Бельгії

1. Банківська система. Структура і функції Національного Банку Бельгії

Банківська система Бельгії  відрізняється високим рівнем концентрації капіталу, і об'єднання банків починаючи  з 1960-х років лише підсилило цей  процес. Держава володіє 50% акцій  Національного банку Бельгії, який виконує функції центрального банку  країни. У Бельгії - 128 банків, з них 107 іноземних. Найстарішим і найбільшим комерційним банком, а також найбільшою холдинговою компанією в країні є "Сосьєте женераль де Бельжік". Існують також спеціалізовані фінансові установи - ощадні банки і фонди сільськогосподарського кредиту [1].

Рис. 1.1.1. Представлення фінансового  сектора Бельгії 

З часів війни банки  Бельгії проводили політику експансії  через збільшення кількості філій. Так, фламандський Кредит-банк, який мав  у 1945 р. 191 філію, збільшив цей показник до 441 у 1965 р. Відтепер експансія тривала  поза межами Фламандського регіону. В 1984 р. Кредитбанк мав 759 філій по всій Бельгії. Консолідація банківської системи Бельгії відбувалася в два особливих етапи.

Перший етап датується 1966 p., коли відбулося злиття "Сосьєте женераль де Бельжік" та його філії "Банк д'анверс" (Banque d'Anvers) з "Сосьєте Бельж де банк" (Societe Beige de Banque). заснованим у 1931 p. групою Солвея. Новий банк був названий "Сосьєте женераль де банк" (Societe Generate de Banque), а в 1985 p. його назва скоротилася до "Женераль де банк". Мережа його філій зросла з 350 у 1945 р. до 738 після злиття з більш як 11 тис. агентів.

Другий етап тривав у 1974 p., коли об'єдналися Банк Брюсселя та Банк Ламберта (Banque Lambert) — відповідно другий та четвертий за розмірами банки країни. У Нідерландах, де банки розвивали тісні стосунки зі зростаючими багатонаціональними та страховими компаніями, в цей період відбулося злиття Банків Амстердама та Роттердама, в результаті чого з'явився "Амро банк" [2].

З моменту введення євро 1 січня 1999 року він був частиною Євросистеми, яка складається з Європейського центрального банку (ЄЦБ) у Франкфурті, і національних центральних банків держав-членів Європейського Союзу, які перейшли на євро, і бере активну участь у визначенні та реалізації грошово-кредитної політики Євросистеми. Ці країни складають так звану зону євро. Євросистема відповідає за проведення грошово-кредитної політики для всієї цієї області, з ціллю, зазначеною Маастрихтською угодою, про забезпечення стабільності цін, необхідної умови для стійкого економічного зростання [3].

Бельгія складається з  двох регулюючих органів для фінансового  сектору:

1. Національний банк Бельгії (NBB)
2. Управління фінансовим ринком (FSMA)

Фінансова криза створила потужний імпульс для реформування фінансової системи. Бельгійські банки  укріпили слабкі сторони у зв'язку з кризою шляхом проведення основних структурних реформ, прокладаючи  шлях для повернення до адекватної і стійкої прибутковості.

Паралельно з формуванням  нової Європейської системи фінансового  нагляду (ESFS), архітектура фінансового  нагляду Бельгії змінилося з  інтегрованої моделі до моделі Твін Пікс. Це нова модель біполярного нагляду набула чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до цієї моделі центральний банк несе відповідальність за мікро- і макропруденційний нагляд. Управління фінансовим ринком (FSMA) відповідає за безперебійне функціонування ринку та захист прав споживачів фінансових послуг.

Національний банк Бельгії  прийняв підхід, орієнтований на ризик  та використання стрес-тестування як пруденційного інструменту:

• для діагностики слабких сторін в зв'язку з різними видами ризиків, таких як кредитний ризик, ринковий ризик і ризик ліквідності;
• для зменшення ризику і оцінки надійності фінансової системи [4].

Національний банк Бельгії  — центральний банк Бельгії. Банк засновано 5 травня 1850 року як корпорація. Національний банк Бельгії є членом Європейської системи центральних  банків. 50 % мінус одна акція Національного банку Бельгії вільно торгуються на Euronext Brussels, решта 50 % плюс одна акція належать уряду Бельгії.

Таблиця 1.1.1

Керівники НББ та терміни  їхнього головування

№	Керівники Національного  Банку Бельгії	Термін головування
1	Франсуа-Філіп де Хоссі	1850–1869
2	Ежен Превінар	1870–1877
3	Андре-Ежен Пірсон	1877–1881
4	Александре Жамар	1882–1888
5	Луїс Франк	1926–1937
6	Жорж Жанссен	1938–1941
7	Альберт Гоффін	1941
8	Жорж Тоніс	1941–1944
9	Моріс Фрер	1944–1957
10	Юбер Ансуа	1957–1971
11	Роберт Вандепутте	1971–1975
12	Сесіл де Стріккер	1975–1982
13	Жан Годо	1982–1989
Продовження табл. 1.1.1
14	Альфонс Верплаетс	1989–1999
15	Гуй Каден	1999–2011
16	Люк Коен	2011- теперішній час

Резерви Національного Банку  Бельгії становлять 4,312 мілрд. євро. Базова облікова ставка дорівнює 1,00 %. Базова депозитна ставка   - 0,25 % [5].

Створення Національного  Банку Бельгії (НББ), в 1850 році, ознаменувало собою фундаментальну реформу бельгійської фінансової системи. Вона була чітко  спрямована на надання фінансовій системі  більшої стійкості до криз, особливо за рахунок обмеження важелів  банківського сектора. НББ, який отримав  привілей емітувати банкноти, став предметом суворих обмежень і  мав право надавати тільки короткострокові  кредити під заставу. НББ взяв ключову роль у підтримці фінансової стабільності, особливо щодо забезпечення конвертованості банкнот. НББ також  взяв участь у певних операціях порятунку  фінансових інститутів. Однак, це був головним чином явний попит з боку міністра фінансів до криз, що стосувалися знижок банків. Тоді було б перебільшенням розглядати НББ як кредитора останньої інстанції у тому сенсі, що він повинен брати на себе відповідальність за стабільність фінансової системи. Це не повинно викликати подиву, враховуючи обмеження, що накладаються в його статуті, зокрема, обмеження на короткострокові кредити і суворі правила про заставу, роль мотиву прибутку у своїй комерційній діяльності та пріоритетів для забезпечення конвертованості.

Роль Національного Банку  Бельгії:

1. Загальна відповідальність

НББ активно бере участь в бельгійському механізмі міжбанківського  клірингу: він працює і бере на себе повсякденне керівництво Центром обмінних та клірингових розрахунків і Електронною міжбанківською системою валових розрахунків. Центр обмінних та клірингових розрахунків призначений для роздрібних платежів; Електронна міжбанківська система валових розрахунків є частиною цільової системі. Крім того, НББ також керує системою розрахунків за цінними паперами (SSS) для дематеріалізованих державних цінних паперів.

З 1 січня 1999 року НББ юридично довірено контроль за платежами і кліринговими системами, створеними в Бельгії.

2. Нагляд

Наглядові функції НББ  має явну правову основу у статті 8 свого нового органічного закону, який гласить: «Банк повинен гарантувати, що клірингові та платіжні системи  працюють належним чином і повинен  переконатися, що вони є ефективними  і надійними. Він може виконувати будь-які дії або надавати кошти для цих цілей. Він повинен забезпечувати дотримання правил, прийнятих Європейським Центральним Банком з метою забезпечення ефективності та стійкості клірингових та платіжних систем в рамках Європейського співтовариства і з іншими країнами». Як передбачено у пояснювальних записках цього органічного закону, ця відповідальність поширюється як на системи грошових коштів, так і на розрахунки з цінними паперами.

Відповідно до призначеної  завдання, яке було погоджене на рівні Євросистеми щодо систем оплати готівкою, НББ здійснює контроль роздрібних платіжних систем, Banksys, Europay, Euronext, Clearnet і деяких міжнародних підприємств (CLS Bank, EBA).

НББ також здійснює нагляд за системою розрахунків за цінними паперами (SSS), створеною в Бельгії: Euroclear Bank, BXS-Clearing та BXS-CIK.

Нарешті, НББ також здійснює нагляд за SWIFT. Була досягнута спеціальна домовленість з цього питання Комітетом з платіжних і розрахункових систем (CPSS), в рамках якого НББ виступає керівним наглядачем SWIFT за підтримки центральних банків країн G10 (Бельгія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США).

3. Контроль і аудит

НББ не несе відповідальності за нагляд за окремими кредитними організаціями (мікропруденційний нагляд). Це завдання здійснюється юридично самостійним закладом, Комісією з банківської справи та фінансів (BFC). НББ, однак, пов'язаний з безпекою і стабільністю фінансової системи в цілому (макропруденційний нагляд).